СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Сталь

  • У Китаї вибухнув сталеливарний завод: є загиблі

    У Китаї вибухнув сталеливарний завод: є загиблі

    У неділю, 18 січня, в другій половині дня, на підприємстві сталеливарної компанії у північному регіоні країни – Внутрішній Монголії – стався потужний вибух. Як повідомляється, трагедія забрала життя щонайменше двох працівників, а велика кількість людей зазнала травм. Про це в понеділок, 19 січня, інформує Bloomberg з посиланням на китайські джерела Xinhua та CCTV.

    За даними агентства, аварія сталася на заводі компанії Inner Mongolia Baotou Steel Union. На оприлюднених кадрах помітно масивний стовп диму, що піднімається з місця інциденту.

    Офіційна інформація від Центрального телебачення Китаю вказує на те, що окрім двох загиблих, ще восьмеро осіб вважаються зниклими безвісти. До місцевих медичних закладів доставили 84 постраждалих.

    Місцева влада повідомила, що вже вжила заходів щодо притягнення до відповідальності всіх винних у трагедії. Наразі на місці події тривають пошуково-рятувальні роботи.

    Додатково зазначається, що за даними Всесвітньої асоціації сталі, компанія Inner Mongolia Baotou Steel Union Co. у 2024 році зайняла 16-те місце серед найбільших виробників сталі в Китаї з річним обсягом понад 15 мільйонів тонн продукції.

    Раніше повідомлялося, що внаслідок вибуху на хімічному заводі у східній китайській провінції Шаньдун у травні мнулого року загинуло щонайменше п’ятеро людей.

    У Румунії стався вибух на заводі російського Лукойлу: є потерпілий

  • Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ

    Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ

    У 2025 році українська металургійна галузь показала змішані результати: виробництво чавуну зросло на 11,2%, але виплавка сталі скоротилася на 2,2%. За даними GMC Center, зростання виробництва чавуну пов’язане зі збільшеним попитом на сировину на експортних ринках. Проте обсяги виробництва залишаються нижчими, ніж до війни. Прогнозується, що у 2026 році виробництво сталі залишиться на нейтральному рівні, але підвищений попит на чавун може підтримувати його виробництво. Галузь також стикається з ризиками, такими як нові тарифні квоти ЄС та проблеми з енергопостачанням через ракетні атаки.

  • Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.

    За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.

    На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.

    Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.

    Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.

    Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.

    Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.

    Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.

  • Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД

    Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД

    У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
    “Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
    У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
    У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт.

  • Український Метінвест постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії

    Український Метінвест постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії

    Український холдинг Метінвест, якому належить британський прокатний завод Spartan UK, отримав контракт на постачання 1600 тонн сталевих листів для будівництва атомної електростанції Sizewell C у Великій Британії. Цей проєкт є одним з найбільших в енергетичній галузі країни за останні десятиліття. Завдяки йому буде забезпечено чисту енергію для майже 6 мільйонів домівок і створено до 10 000 робочих місць під час будівництва. Перша партія сталевих листів буде поставлена в серпні, а решта – у третьому кварталі 2025 року.

  • ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
    Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
    Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
    “Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
    Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
    Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення.

  • США підвищать мита на імпортну сталь

    США підвищать мита на імпортну сталь

    Президент США Дональд Трамп оголосив про підвищення мит на імпортовану сталь до 50%. Він пояснив, що такий крок призначений для захисту виробників сталі в Сполучених Штатах. Попередньо розглядалася можливість підвищення мита навіть до 40%, але керівники галузі висловили бажання бачити його на рівні 50%. Це рішення призвело до збурення на ринку та реакції з боку імпортерів. Наразі точна дата введення нових мит ще не відома. Варто зазначити, що виробництво сталі в США зростає, але споживання перевищує внутрішнє виробництво, що змушує країну імпортувати сталь з інших країн.

  • Стали відомі основні виробничі показники Метінвесту з початку року

    Стали відомі основні виробничі показники Метінвесту з початку року

    Група Метінвест, яка належить Рінату Ахметову, підвищила виробництво сталі на 4% у першому кварталі цього року порівняно з минулим роком, до 488 тисяч тонн. Виплавка чавуну також зросла на 8%, до 436 тисяч тонн. Незважаючи на виклики воєнного часу та зупинку деяких вугільних підприємств, компанія продовжує працювати ефективно, забезпечуючи стабільність у регіонах своєї діяльності та сплачуючи податки до бюджетів різних рівнів України. Виробництво вугільного концентрату зменшилось на 52%, але загальний обсяг прокату сталі збільшився на 41%. У 2024 році Метінвест сплатив до бюджету 20 мільярдів гривень податків, що на 36% більше, ніж у 2023 році. Крім того, компанія витратила понад 30 мільярдів гривень на капітальні інвестиції в Україні з лютого 2022 року, що є другим показником у країні.

  • Флот Нідерландів отримав корабель зі сталі Метінвесту

    Флот Нідерландів отримав корабель зі сталі Метінвесту

    Королівський флот Нідерландів отримав новий корабель бойового забезпечення Den Helder, який був побудований з використанням 5 тисяч тонн сталі від металургійних комбінатів групи Метінвест Ріната Ахметова. Це судно має довжину майже 180 метрів і призначене для обслуговування до шести кораблів, перевезення пального, продовольства та інших ресурсів. Будівництво почалося у 2020 році, а вступить в експлуатацію в 2025 році під назвою HNLMS Den Helder. Також у Метінвесті нагадали, що з маріупольської сталі був побудований інший корабель – корвет Гетьман Іван Мазепа для Військово-морських сил ЗСУ.