Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
Ірина Носальська
Позначка: США
-
Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США
-
Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
“Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів. -
FT: Путін дозволив Citibank піти з РФ у спробі врятувати відносини зі США
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася. -
США відпрацювали удари з ядерного бомбардувальника на кордоні з РФ
Американський стратегічний бомбардувальник B-52H Stratofortress під час навчального польоту над Фінляндією відпрацював нанесення ударів по цілях на полігоні Сотінпуро, розташованого неподалік російського кордону. Про це повідомили Повітряні сили Фінляндії.
Після цього бомбардувальник увійшов у повітряний простір Естонії та наблизився до кордону Росії на відстань близько 50 кілометрів.У Фінляндії американський літак супроводжували фінські винищувачі F/A-18 Hornet, а в Естонії – Eurofighter Typhoon Королівських повітряних сил Великої Британії. Під час навчального польоту B-52H у небі над Естонією також перебував літак далекого радіолокаційного виявлення та управління НАТО E-3A Sentry.
Раніше Командування ВПС США в Європі повідомило, що на авіабазу Морон в Іспанії прибула група стратегічних бомбардувальників B-52H “для проведення багатосторонніх навчань спільно з Фінляндією, Литвою, Швецією та іншими союзниками і партнерами”.
В американському командуванні зазначили, що B-52H проведуть серію тренувальних вильотів, котрі імітують дії в умовах “високого рівня загроз”.
Наприкінці вересня США, у межах посилення сил НАТО в Балтійському морі, розмістили поблизу російських кордонів розвідувальні літаки, здатні виявляти й знищувати підводні човни, а також брати участь в операціях проти кораблів. Щонайменше три Boeing P-8A Poseidon розмістили в найбільшому аеропорту Норвегії – Гардермуен.
США перекинули бомбардувальники до кордону з РФ -
Масштабна реформа: МЛС може змінити формат змагань
У наступному сезоні МЛС може перейти на осінньо-весняну систему, повідомляє The Athletic.
Зазначається, що рада директорів ліги готова внести необхідні зміни для того, щоб узгодитися з провідними європейськими лігами.
Власники американських клубів прагнуть, щоб зміни набули чинності вже в наступному сезоні. Це дозволить МЛС синхронізувати свої основні та додаткові трансферні вікна з міжнародними.
У такому разі чемпіонат розпочнеться в липні або серпні, а завершиться в квітні. Плануються паузи в грудні та січні.
Крім того, буде створено єдину таблицю, але з п’ятьма дивізіонами, а нинішні дві конференції будуть ліквідовані.
Наразі остаточне голосування з цього питання ще не відбулося, проте, швидше за все, найближчим часом воно завершиться прийняттям нової версії чемпіонату.
Раніше повідомляляося, що захисник збірної України відзначився першим голом за клуб із МЛС. -
Україна випускає дрони-перехоплювачі спільно з США – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна спільно зі Сполученими Штатами почала випускати дрони-перехоплювачі, які здатні боротись з ударними безпілотниками РФ, передає Bloomberg.
“Це американо-українське виробництво, спільне виробництво. Я сподіваюся, що в майбутньому у нас буде більше (дронів-перехоплювачів – ред.)”, – зазначив президент України.
Раніше Зеленський повідомляв, що Україна готує з США угоду щодо дронів.
Як пишуть ЗМІ, Україна суттєво зміцнює свої позиції на ринку безпілотних технологій, впевнено закріпившись серед глобальних лідерів у сфері виробництва дронів. -
США назвали головну мету випробувань ядерної зброї
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп обіцяв провести випробування ядерної зброї, щоб переконатися у її безпеці. Про це заявив державний секретар Марко Рубіо, повідомляє пресслужба Держдепартаменту США.
За його словами, Вашингтон планує також випробувати засоби доставки озброєння. Рубіо зазначив, що інші країни “роблять те саме”.
“На рівні з іншими країнами, які це роблять, ми повинні переконатися, що ці штуки працюють і вони безпечні”, – заявив держсекретар США,Рубіо також додав, що Сполучені Штати давно непокоїть, як швидко розвиває свою ядерну програму Китай. За його словами, Пекін демонструє “найшвидше в історії людства нарощування військового потенціалу”.
-
Рубіо про нові санкції проти РФ: США майже вичерпали можливості
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати Америки майже вичерпали можливості для нових санкцій проти Росії. Тепер Вашингтон працює над їх дотриманням. Про це він сказав після зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Канаді, передає РБК-Україна.
“З нашої сторони особо вже не на що накладати санкції. Ми запровадили обмеження на їх найбільші нафтові компанії – саме цього всі очікували. Чесно кажучи, я не знаю, що ще можна зробити. В цьому плані у нас майже вичерпані можливості для нових санкцій”, – зазначив Рубіо.
За його словами, певний потенціал для подальших дій зберігається у європейських партнерів США. Саме вони можуть посилити тиск на так званий “тіньовий флот”, який Росія використовує для обходу нафтових обмежень.
Рубіо заявив, що Кремль “чітко показав, чого прагне – захопити решту Донеччини”, що, за його словами, є неприйнятним для України.
Він також наголосив, що ракетні удари РФ спрямовані на руйнування енергомережі та деморалізацію населення.
Рубіо підтвердив, що США ведуть постійні переговори з Києвом про підтримку енергосистеми, зокрема щодо постачання обладнання та оборонних засобів для її захисту. -
Трамп і дівчата. Новий виток справи Епштейна
Конгресмени від Демократичної партії США, які входять до комітету з нагляду палати представників конгресу США, опублікували нові електронні листи американського фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми з метою їх сексуалізованої експлуатації. “Демократи з комітету з нагляду отримали нові електронні листи від спадкового фонду Джеффрі Епштейна, які викликають серйозні питання про Дональда Трампа та його обізнаність про жахливі злочини Епштейна”, — йдеться в заяві демократів, опублікованій у соцмережі Ікс 12 листопада.
Листи про Трампа
В одному листі від 2 квітня 2011 року Епштейн написав своїй помічниці Гіслейн Максвелл: “Хочу, щоб ви зрозуміли, що цей пес, який не залаяв — це Трамп… Жертва злочину провела з ним кілька годин у мене вдома, але він жодного разу не був згаданий. Начальник поліції і т. д. Я на 75% впевнений”.
В іншому листі від 31 січня 2019 року, адресованому журналісту Майклу Вулффу, Епштейн заявив, що Трамп попросив фінансиста відмовитися від членства в клубі Мар-а-Лаго. “Трамп сказав, що попросив мене відписатися [з клубу Мар-а-Лаго]. Ніколи [я не був] членом. Звичайно, він [Трамп] знав про дівчат, оскільки попросив Гіслейн припинити це”, — йдеться в опублікованому листі (неясно, що саме просив припинити Трамп).
В двох згаданих листах ім’я жертви не розкривається. Республіканці з комітету з нагляду заявили, що в листах згадується Вірджинія Джуффре — найвідоміша жертва Епштейна, яка покінчила з собою в квітні 2025 року. Джуффре говорила, що не бачила, щоб Трамп брав участь у насильстві над неповнолітніми в будинку Епштейна.
Реакція Трампа
Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт у своїй заяві процитувала минулі висловлювання Джуффре про Трампа і засудила “вибірково опубліковані електронні листи”, призначені для “очорнення” президента США.
“Факт залишається фактом: президент Трамп вигнав Джеффрі Епштейна зі свого клубу кілька десятиліть тому за те, що той поводився непристойно по відношенню до своїх співробітниць, зокрема до Джуффре. Ці історії — не що інше, як недобросовісні спроби відвернути увагу від історичних досягнень президента Трампа, і будь-який американець, який має здоровий глузд, бачить, що це обман і явне відволікання уваги від відновлення роботи уряду”, — заявила представниця Білого дому.
Вона ухилилася від прямої відповіді на питання, чи проводив Трамп коли-небудь “години” в будинку Епштейна з жертвою, як згадувалося в одному з опублікованих листів.
Дональд Трамп, коментуючи заяву конгресменів-демократів, поклав на Демократичну партію відповідальність за зупинку роботи уряду на понад 40 днів. “Демократи намагаються знову підняти тему містифікації з Джеффрі Епштейном, бо вони готові на все, щоб відвернути увагу від своїх провалів у зв’язку із закриттям уряду та багатьма іншими питаннями”, — написав Трамп у соцмережах.
Давній скандал
Джеффрі Епштейна звинувачували в торгівлі людьми з метою їх сексуалізованої експлуатації. За версією слідства, бізнесмен отримував сексуальні послуги від неповнолітніх дівчат і позичав їх впливовим людям. Епштейна затримали 7 липня 2019 року. Через місяць, 10 серпня, він покінчив із собою в тюрмі в Нью-Йорку.
Дональд Трамп був знайомий з Джеффрі Епштейном, а після його смерті неодноразово висловлював теорію про те, що фінансист вів список клієнтів, яким “позичав” неповнолітніх для сексу. На його думку, у цьому списку могли бути демократи. Трамп обіцяв опублікувати список після того, як стане президентом, однак у липні влада США заявила, що такого списку немає. -
Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну
Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні. Про це у четвер, 13 листопада, повідомляє АР.
За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників – 222 голоси “за” проти 209 “проти” – після активних дебатів.
Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.
У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: “Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт”.
Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: “Це не спосіб керувати країною”.
Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.
Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.
Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів – від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
Найтриваліший в історії. Шатдаун у США