Адміністрація Дональда Трампа переказала $934 млн з програми модернізації ядерних ракет США на переобладнання Boeing 747-8, подарованого Катаром, який планують використовувати як альтернативу Air Force One. Про це повідомив The New York Times напередодні, 27 липня.
Офіційна вартість робіт засекречена, однак експерти підозрюють, що частину цих коштів направили саме на оздоблення президентського авіалайнера з позолотою, спеціальним захистом і новими системами зв’язку.
Попри заяви про те, що літак був “подарунком”, витрати на переоснащення, посилення безпеки, демонтаж можливих шпигунських пристроїв і розкішний інтер’єр лягли на платників податків.
Модернізацію проводять у Техасі, а після завершення президент планує передати лайнер до фонду президентської бібліотеки.
Фінансування проекту здійснили через одну з найбільш витратних програм Пентагону – заміну застарілих ядерних ракет Minuteman III. Початкова вартість цієї програми зросла з $77,7 млрд до $140 млрд. Проте замість вкладень у ядерну безпеку, частину коштів використали на проєкт, пов’язаний із персональним літаком Трампа.
Члени Конгресу та аналітики занепокоєні можливими конфліктами інтересів, а також ризиком, що через політичний тиск безпека літака буде недостатньою. У ВПС США підтвердили, що частину коштів з програми модернізації ракет використали на цей проект, однак деталі засекречені.
Сенаторка-демократка Джин Шагін назвала такий підхід “тривожним” і звинуватила адміністрацію у фінансуванні “марнославного проєкту2 коштом оборонного бюджету.
Раніше Трамп розповів, що літак Boeing-747-8, який Катар подарував американському президенту, буде передано ВПС США.
Трамп назвав “надто великим” подарований Катаром літак
Позначка: США
-
Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ
-
Кремль висунув умову для зустрічі Путіна і Трампа
Зустріч лідерів Росії та США може відбутися лише після її підготовки на експертному рівні. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу у понеділок, 28 липня.
“Ми вважаємо, що спочатку потрібно провести роботу на експертному рівні, тому що залишати ось цю роботу, складну, чорнову роботу президентам абсолютно нелогічно. Спочатку потрібно підготуватися, зверстати параметри врегулювання, а потім їх фіксувати на вищому рівні, але ніяк не навпаки”, – заявив він, сказав він, коментуючи заяву турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана про готовність організувати зустріч Володимира Путіна і Дональда Трампа в Стамбулі.
“Підготовки предметної до зустрічі не ведеться, тому що немає жодних узгоджених контактів”, – сказав він.
Пєскова також попросили прокоментувати слова глави МЗС Туреччини Хакана Фідана, що Москва та Київ досягли принципової домовленості про те, що можлива майбутня зустріч лідерів України і Росії може відбутися у його країні.
“Туреччина, безумовно, подобається всім переговорним сторонам, і, звичайно, тут я говорю за наш бік, ми вдячні Анкарі та керівництву Туреччини за зусилля у допомозі пошуків шляхів врегулювання, за ті умови, які забезпечує турецьке керівництво для проведення переговорів, і, звичайно, цей наш настрій зберігається на перспективу”, – відповів представник Кремля.
Він нагадав, що Путін готується до візиту в Китай.
“Якщо так вийде, що президент США ухвалить рішення також відвідати Китай у ці ж дати, то, звичайно, таку зустріч не можна теоретично виключати, якщо глави держав опиняться в одному місті”, – сказав Пєсков і повторив, що “поки ніяких конкретних напрацювань, ані дій з підготовки не ведеться”.
Так він прокоментував заяву Трампа про те, що він отримав запрошення до Китаю та не виключив зустріч там із Путіним. -
США використали 25% запасів ракет THAAD у конфлікті між Іраном і Ізраїлем
Під час нещодавньої ескалації між Іраном та Ізраїлем американські війська випустили близько 100-150 ракет-перехоплювачів із систем протиракетної оборони THAAD. Про це інформує CNN з посиланням на власні джерела.
Це становить приблизно 25% від загального запасу таких боєприпасів у США.
Американські військові залучили до відбиття іранських ракетних атак дві з наявних семи систем THAAD. Застосування настільки великої кількості перехоплювачів за короткий час викликало занепокоєння в оборонному відомстві США, адже система THAAD належить до дорогих та обмежено доступних засобів оборони.
За інформацією телеканалу, у 2024 році американський оборонно-промисловий комплекс виготовив лише 11 нових пускових установок. У фінансовому плані Пентагону на 2026 рік передбачено постачання ще 12. Водночас масштабне використання систем під час конфлікту демонструє нестачу потужностей для швидкого поповнення запасів.
Конфлікт загострився у червні, коли Ізраїль оголосив початок військової операції проти Ірану, заявивши про намір знищити ядерну програму. У відповідь Тегеран завдав ударів по території Ізраїлю. Після цього 22 червня США атакували три іранські ядерні об’єкти – у Фордо, Ісфагані та Натанзі. Згодом президент Дональд Трамп оголосив про перемир’я, на яке погодилися обидві сторони. Система THAAD призначена для перехоплення балістичних ракет середньої та малої дальності. Вона здатна уражати цілі на відстані до 200 км і на висоті понад 100 км, використовуючи швидкість перехоплення до 2 800 м/с. Одна батарея включає шість пускових установок з 48 ракетами. -
США використали 25% ракет THAAD для захисту Ізраїля – ЗМІ
Під час нещодавньої ескалації між Іраном та Ізраїлем американські війська випустили близько 100-150 ракет-перехоплювачів із систем протиракетної оборони THAAD. Про це інформує CNN з посиланням на власні джерела.
Це становить приблизно 25% від загального запасу таких боєприпасів у США.
Американські військові залучили до відбиття іранських ракетних атак дві з наявних семи систем THAAD. Застосування настільки великої кількості перехоплювачів за короткий час викликало занепокоєння в оборонному відомстві США, адже система THAAD належить до дорогих та обмежено доступних засобів оборони.
За інформацією телеканалу, у 2024 році американський оборонно-промисловий комплекс виготовив лише 11 нових пускових установок. У фінансовому плані Пентагону на 2026 рік передбачено постачання ще 12. Водночас масштабне використання систем під час конфлікту демонструє нестачу потужностей для швидкого поповнення запасів.
Конфлікт загострився у червні, коли Ізраїль оголосив початок військової операції проти Ірану, заявивши про намір знищити ядерну програму. У відповідь Тегеран завдав ударів по території Ізраїлю. Після цього 22 червня США атакували три іранські ядерні об’єкти – у Фордо, Ісфагані та Натанзі. Згодом президент Дональд Трамп оголосив про перемир’я, на яке погодилися обидві сторони. Система THAAD призначена для перехоплення балістичних ракет середньої та малої дальності. Вона здатна уражати цілі на відстані до 200 км і на висоті понад 100 км, використовуючи швидкість перехоплення до 2 800 м/с. Одна батарея включає шість пускових установок з 48 ракетами. -
Трамп відтермінував обмеження проти Китаю заради угоди – FT
Адміністрація Дональда Трампа тимчасово зупинила посилення експортного контролю на постачання технологій до Китаю, намагаючись уникнути загострення перед новим раундом торгових переговорів, що має відбутися у Стокгольмі. Про це повідомили восьмеро співрозмовників Financial Times, серед яких – чинні та колишні урядовці США.
Причиною стало бажання Трампа зустрітися з головою КНР Сі Цзіньпіном до кінця року.
Міністерство торгівлі США, зокрема Бюро промисловості та безпеки (BIS), отримало вказівку уникати жорстких рішень щодо Китаю.
У понеділок американські та китайські представники зберуться у Стокгольмі на третій раунд перемовин, після зустрічей у Женеві та Лондоні.
Хоча Трамп прагне зберегти шанси на особисту зустріч із Сі, деякі посадовці вважають, що така стратегія позбавляє Вашингтон важелів впливу. Вони нагадують, що Пекін може відповісти обмеженням на постачання критично важливих рідкоземельних металів, як це вже сталося в травні.
Ще в квітні команда Трампа повідомила Nvidia про плани заблокувати експорт чипа H20, створеного спеціально для китайського ринку. Цей крок став би продовженням обмежень, запроваджених адміністрацією Байдена щодо потужніших чипів. Але після прямого лобіювання з боку генерального директора Nvidia Дженсена Хуана, Трамп скасував рішення.
H20 став предметом суперечок між безпековими службами, котрі вважають чип загрозою, та компанією Nvidia, яка стверджує, що обмеження лише прискорюють технологічний прорив у Китаї.
У понеділок група з двадцяти експертів у галузі безпеки та колишніх посадовців звернеться з листом до міністра торгівлі Говарда Лутніка. Вони вважають рішення адміністрації Трампа стратегічною помилкою.
“Цей крок ставить під загрозу економічну й військову перевагу США в галузі штучного інтелекту”, – мовиться у листі.
Експерти назвали H20 “потужним прискорювачем китайських ШІ-розробок”, що перевершує чип H100 у сфері “інференсу” – тобто виконання функцій ШІ, а не навчання моделей. Вони попередили, що чип може сприяти розвитку автономної зброї та систем спостереження.
“Ми фактично постачаємо інфраструктуру, яка модернізує армію Китаю”, – зазначили в листі представники групи Americans for Responsible Innovation.
Nvidia відкинула звинувачення, заявивши, що H20 “не підсилює військові можливості”, а допомагає США здобути підтримку розробників у світі.
Водночас, за словами одного з колишніх посадовців, “Трамп фактично заморозив експортний контроль і безоплатно передав H20 – один з найважливіших елементів національної безпеки”.
У травні стало відомо, що BIS планує додати дочірні компанії китайських чипмейкерів до списку Entity List. Ці наміри були озвучені Пекіну, втім, обмеження так і не оприлюднені.
Міністерство торгівлі США відмовилося коментувати “замороження”, однак заявило, що Трамп зробив більше, ніж адміністрація Байдена, котра взагалі не обмежувала H20. Відомство акцентувало, що кожну заявку на експорт розглядатиме індивідуально. -
Литва витратила понад $2 млрд амерканську зброю
Витрати Литви на закупівлю зброї в США перевищили $2 млрд. Про це повідомила пресслужба литовського Міноборони.
Зазначається, що понад 20% усіх оборонних закупівель Литви припадає на продукцію США.
У Міноборони Литви зазначили, що зміцнення оборонної промисловості – спільна мета Литви та США. Литва запрошує американські компанії інвестувати в країну, пропонуючи можливості спільного виробництва, “зелені коридори” та податкові пільги”.
Також повідомляється, що цьогоріч восени планується відкриття нової інфраструктури та навчальних баз для американських військ. Інвестиції Литви в ці проєкти перевищують $200 млн. -
Литва витратила понад $2 млрд американську зброю
Витрати Литви на закупівлю зброї в США перевищили $2 млрд. Про це повідомила пресслужба литовського Міноборони.
Зазначається, що понад 20% усіх оборонних закупівель Литви припадає на продукцію США.
У Міноборони Литви зазначили, що зміцнення оборонної промисловості – спільна мета Литви та США. Литва запрошує американські компанії інвестувати в країну, пропонуючи можливості спільного виробництва, “зелені коридори” та податкові пільги”.
Також повідомляється, що цьогоріч восени планується відкриття нової інфраструктури та навчальних баз для американських військ. Інвестиції Литви в ці проєкти перевищують $200 млн. -
У Європарламенті розкритикували тарифну угоду зі США
У Європарламенті розкритикували погоджену торговельну угоду зі США. Про це повідомляє ARD в понеділок, 28 липня.
Очільник торговельного комітету Європарламенту Бернд Ланге сказав, що не в захваті від угоди зі США, і Євросоюзу довелося піти на надто болючі поступки.
“15-відсоткові тарифи – це означає зростання попередніх тарифних ставок у чотири рази, натомість імпортні мита на американські товари до ЄС будуть нульовими”, – заявив він, назвавши це нерівними умовами.
За його словами, ЄС не вигідна обіцянка інвестувати у США 600 млрд євро, оскільки це не створить робочих місць у Євросоюзі і не відповідає європейським інтересам.Лідер Лівих у Європарламенті Мартіш Шірдеван заявив, що ЄС пішов на надмірні поступки і погодився на співпрацю, що дасть президенту США Дональду Трампу заробити мільярди доларів, а у ЄС опиняються під загрозою тисячі робочих місць.
Речниця Зелених у Європарламенті з торговельних питань Анна Кавацціні назвала угоду зі США “вкрай нерівною”, окремо зауваживши, що мита на сталь та алюміній залишаються, а також ЄС підписався на зобов’язання імпорту американського СПГ, який “Зелені” вважають шкідливим для боротьби зі зміною клімату.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося. Угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній й далі обкладатимуться митом у 50% Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заяви, що угода про торгівлю між США і ЄС дала змогу уникнути ескалації трансатлантичних торгівельних відносин.
-
У Білорусі заявили про “розвиток контактів” із США
Мінськ розвиває контакти з Вашингтоном. Про це заявив журналістам тимчасовий повірений у справах Білорусії у США Павло Шидловський, пише БелТА в понеділок, 28 липня.
“Наш діалог з американською стороною продовжується, необхідні контакти знайдено, вони розвиваються”, – сказав він. Шидловський зазначив, що посольство веде також діалог з американськими громадськими організаціями, гуманітарною спільнотою, експертною спільнотою. “Тобто спостерігається певний інтерес до Білорусі. Але дипломатія любить тишу, тому на цьому етапі більше сказати не можу”, – додав дипломат.
Відповідаючи на питання про можливість взаємної акредитації послів, Шидловський зазначив, що “на даному етапі Білорусь веде діалог з американською адміністрацією, необхідні контакти встановлені та підтримуються, але конкретно ця тема поки що не знаходиться на порядку денному”. США призупинили діяльність свого посольства в Мінську у 2022 році. Білоруське керівництво підтримало агресію Росії проти України і дозволило використовувати військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії й обстрілу міст України. -
США та Китай проведуть переговори щодо тарифів
У понеділок, 28 липня, економічні посадовці США та Китаю відновлять торговельні переговори. Зустріч пройде у Стокгольмі. Про це пише Reuters.
Китай має до 12 серпня досягти довгострокової угоди про мита з адміністрацією президента Дональда Трампа після того, як у травні та червні Пекін і Вашингтон уклали попередні угоди про припинення тижневої ескалації взаємних мит і заборони на експорт рідкісних металів.
Переговори в Стокгольмі відбудуться одразу після укладення Трампом найбільшої торговельної угоди з Європейським Союзом, яка передбачає 15% мита на більшість товарів, що експортуються з ЄС до США.
У переговорах між США і Китаєм не очікується подібного прориву, але аналітики вважають, що ймовірним є продовження на 90 днів перемир’я щодо мит і експортного контролю, досягнутого в середині травня.
Нагадаємо, 27 червня Трамп заявив, що США підписали торгову угоду з Китаєм, не надавши подальших подробиць.
Ця домовленість стала результатом попередніх переговорів у Женеві на початку травня, після яких обидві сторони погодилися відкласти масове підвищення мит, що загрожувало паралізувати значну частину торгівлі між країнами. Євро та нафта підскочили після торгової угоди США та ЄС