Згідно з результатами соціологічного дослідження, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цей показник становив 27%, але у 2022 році впав до 9%. Найбільше бажають виїхати на заході України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні (20%) виражають бажання виїхати частіше, ніж малозабезпечені (7%). Серед молоді віком 18-25 років бажання виїхати становить 19%, у той час як серед старших 51 року лише 5%. Наявність родичів за кордоном майже не впливає на бажання виїхати, але ті, у кого є такі родичі, виражають це бажання частіше (14% проти 10%). Дослідження було проведене 20-22 липня на 1000 респондентах в усіх регіонах України з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.
Позначка: Соцопитування
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з результатами соціологічного дослідження, в якому було опитано 1000 українців у віці від 18 років, абсолютна більшість опитаних вважає найважливішим у житті перемогу у війні (62%) та родину і близьких (53%). Також значну важливість віддають здоров’ю (34%), незалежності України (26%) та іншим аспектам, таким як відновлення країни, збереження мови та культури, згуртованість української нації. Більшість українців вірять у позитивне майбутнє для України (76%) і для себе особисто (72%), вважають, що можуть впоратись з власними проблемами та вірять у правильні рішення держави в кризових ситуаціях. Також було виявлено, що більшість українців ідентифікують себе громадянами України (81%), представниками свого етносу чи нації (60%) та мешканцями свого регіону (46%). Європейцями себе ідентифікують менше, а радянською людиною ще менше. Результати дослідження не показали значної залежності від макрорегіону, віку, статку чи типу поселення.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Українці, не дивлячись на війну, демонструють здатність адаптуватися до складних умов. Дослідження добробуту в Україні показало, що середній рівень задоволеності життям серед мешканців країни становить лише 5,4 бала з 10. Це нижче, ніж у країнах з високим соціальним захистом. Проте відчуття сенсу в житті українців залишається на високому рівні – 7,1 бала з 10. Дослідження також показало зростання тривожності серед населення, але більшість респондентів все ж зберігають позитивне відношення до свого життя. Автори дослідження наголошують, що відчуття сенсу в житті є важливою психологічною опорою для українців у кризових умовах.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
Більшість жителів Польщі не згодні з твердженням президента США Дональда Трампа про те, що атака російських дронів на їх країну була випадковою. Згідно з опитуванням, проведеним IBRiS, 81,7% поляків не вважають цю атаку помилкою, як висловив Трамп. В уряді Польщі також відкидають цю версію. Різні політичні партії та їх виборці мають різні погляди на цей інцидент, при цьому виборці партії ПіС є найбільш скептичними до тверджень Трампа. Опитування було проведене на вибірці з 1067 осіб у вересні 2025 року.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців (62%) виявили готовність терпіти війну стільки часу, скільки потрібно. Лише 18% українців сподіваються, що війна завершиться до кінця 2025 року, а більшість вважають, що це може статися у 2026 або в 2027 році або пізніше. Опитані в основному підтримують закінчення війни шляхом переговорів, але очікують, що активні бойові дії триватимуть ще довгий час. Українці також назвали умови для здійснення компромісу. Опитування проводилось з 2 по 14 вересня 2025 року телефонним шляхом серед 1023 респондентів усіх регіонів України.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
За опитуваннями соціологічної компанії iData, на парламентських виборах у Молдові популярність партії Дія і солідарність (PAS) поступається Патріотичному виборчому блоку під керівництвом Ігоря Додона. Згідно з результатами опитування, якби вибори відбулися зараз, Патріотичний виборчий блок отримав би 25,2% голосів, а PAS – 24,3%. Однак при врахуванні виборців, які точно підуть голосувати, різниця між ними невелика і становить всього 1,3%. За опитуванням, ще дві політичні сили – Наша Партія та блок “Альтернатива” – також мають шанси пройти до парламенту. За прогнозами, Патріотичний блок може отримати 42 мандати, PAS – 40 місць, Наша Партія – 10 мандатів, а блок “Альтернатива” – 9 мандатів. Також є можливість, що діаспора може додати PAS ще 7 мандатів. Опитування проводилося з 20 серпня по 3 вересня на 1059 респондентів з похибкою ±2,9%.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року. -
Більшість росіян не змогли назвати досягнень РФ за каденції Путіна
Росія за останні 10-15 років під керівництвом глави Кремля Володимира Путінане мала досягнень, які б запам’яталися більшості громадян. Тільки 42% респондентів спромоглися назвати конкретні успіхи країни, тоді ж як 51% було важко відповісти, а ще 7% заявили, що жодних приводів для гордості не побачили. Про це свідчать результати опитування ВЦВГД.
Показово, що фактичну окупацію Криму серед “значних досягнень та успіхів” вказали лишень 6% опитаних, а ще сумарно 3% вважають такими війну з Україною, рішення Путіна приєднати захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та “захист” Донбасу.
Окрім того, 8% росіян звернули увагу на “розвиток промисловості” з імпортозаміщенням. Стільки ж назвали приводом для гордості виробництво зброї та те, що в країні “зрозуміли армію”.
На додачу до цього, 7% громадян вважають, що Росія досягла досягнень у науці, а 5% — у медицині. Інші відповіді на відкрите питання набрали менше 5%. Наприклад, 3% респондентів назвали успішною зовнішню політику, наголосивши, що Росію “почали боятися”, а ще 2% навіть побачили “підвищення рівня життя” в країні.
Згідно з опитуванням, 61% громадян за останній рік стали більше пишатися Росією, проте більшість з них навіть не знає чому. Найчастіше це почуття будять досягнення та багатства країни (49%). Росіяни вважають, що вони живуть у “великій державі” (13%), із “сильною армією” (8%), “великою територією” (6%) та “різноманітними природними ресурсами” (6%).
У 39% викликає гордість народ та його якості, а у 20% — ситуація в країні загалом.
Утім, рівнем життя в країні незадоволені 48% росіян. У громадян цей фактор навіть викликає образу, стверджує гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров.
Водночас пишатися якістю життя готові тільки 40% респондентів.