СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Соцопитування

  • Українці визначалися з міжнародними організаціями, яким найбільш довіряють

    Українці визначалися з міжнародними організаціями, яким найбільш довіряють

    Українці серед міжнародних організацій найбільше довіряють Європейському Союзу (ЄС) та Міжнародному валютному фонду (МВФ). Про це свідчать результати опитування, проведеного групою Рейтинг та презентовані спільно з Консультативною місією ЄС в Україні в четвер, 25 вересня.
    Результати дослідження такі:

  • 63% респондентів висловили довіру Європейському Союзу (18% – повністю довіряють, 45% – скоріш довіряють),
  • 58% – Міжнародному валютному фонду (16% – повністю довіряють, 42% – скоріш довіряють).

    • Найменше довіри в українців викликають ООН та ОБСЄ (40% і 37% опитаних відповідно). Організація Обʼєднаних Націй очолила рейтинг недовіри серед учасників опитування – 56%.
    Найефективнішою допомогою Україні від Євросоюзу респонденти вважають підтримку у сфері стратегічної комунікації та щодо консультацій щодо вступу до ЄС (55% і 49% відповідно), на останньому місці – допомога у боротьбі з корупцією (34% опитуваних вважають її ефективною, 62% протилежної думки).
    Разом з тим, 68% опитаних вважають, що Україна зможе провести необхідні реформи, щоб приєднатися до ЄС.
    На думку 31% респондентів, Україна зможе стати членом ЄС за 5-10 років, 25% вважають, що протягом наступних 5 років.
    Аналітики зауважили тенденцію до більш стриманих содівань, оскільки в 2022 році 61% учасників опитування вірили, що Україна приєднається до Євросоюзу за 1-2 роки.
    Головними перевагами вступу до ЄС опитані назвали фінансову підтримку, співробітництво у сфері безпеки та оборони, боротьбу за корупцією, гарантії безпеки та економічну співпрацю.
    Крім того, 50% респондентів вважають, що ЄС зацікавлений у вступі України, водночас 48% опитаних протилежної думки. Опитування проводилося соціологічною групою Рейтинг на всій території України (крім тимчасово окупованих територій) з 31 липня по 5 серпня 2025 року методом CATI – телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів.
    Всього було опитано 2000 жителів України віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності з довірчою ймовірністю 0,95 не переважає 2,2%.

  • Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно

    Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно

    Згідно з результатами соціологічного дослідження, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цей показник становив 27%, але у 2022 році впав до 9%. Найбільше бажають виїхати на заході України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні (20%) виражають бажання виїхати частіше, ніж малозабезпечені (7%). Серед молоді віком 18-25 років бажання виїхати становить 19%, у той час як серед старших 51 року лише 5%. Наявність родичів за кордоном майже не впливає на бажання виїхати, але ті, у кого є такі родичі, виражають це бажання частіше (14% проти 10%). Дослідження було проведене 20-22 липня на 1000 респондентах в усіх регіонах України з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

  • Українці визначилися, що нині для них найважливіше

    Українці визначилися, що нині для них найважливіше

    Згідно з результатами соціологічного дослідження, в якому було опитано 1000 українців у віці від 18 років, абсолютна більшість опитаних вважає найважливішим у житті перемогу у війні (62%) та родину і близьких (53%). Також значну важливість віддають здоров’ю (34%), незалежності України (26%) та іншим аспектам, таким як відновлення країни, збереження мови та культури, згуртованість української нації. Більшість українців вірять у позитивне майбутнє для України (76%) і для себе особисто (72%), вважають, що можуть впоратись з власними проблемами та вірять у правильні рішення держави в кризових ситуаціях. Також було виявлено, що більшість українців ідентифікують себе громадянами України (81%), представниками свого етносу чи нації (60%) та мешканцями свого регіону (46%). Європейцями себе ідентифікують менше, а радянською людиною ще менше. Результати дослідження не показали значної залежності від макрорегіону, віку, статку чи типу поселення.

  • Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування

    Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування

    Українці, не дивлячись на війну, демонструють здатність адаптуватися до складних умов. Дослідження добробуту в Україні показало, що середній рівень задоволеності життям серед мешканців країни становить лише 5,4 бала з 10. Це нижче, ніж у країнах з високим соціальним захистом. Проте відчуття сенсу в житті українців залишається на високому рівні – 7,1 бала з 10. Дослідження також показало зростання тривожності серед населення, але більшість респондентів все ж зберігають позитивне відношення до свого життя. Автори дослідження наголошують, що відчуття сенсу в житті є важливою психологічною опорою для українців у кризових умовах.

  • Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”

    Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”

    Більшість жителів Польщі не згодні з твердженням президента США Дональда Трампа про те, що атака російських дронів на їх країну була випадковою. Згідно з опитуванням, проведеним IBRiS, 81,7% поляків не вважають цю атаку помилкою, як висловив Трамп. В уряді Польщі також відкидають цю версію. Різні політичні партії та їх виборці мають різні погляди на цей інцидент, при цьому виборці партії ПіС є найбільш скептичними до тверджень Трампа. Опитування було проведене на вибірці з 1067 осіб у вересні 2025 року.

  • Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну

    Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну

    За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців (62%) виявили готовність терпіти війну стільки часу, скільки потрібно. Лише 18% українців сподіваються, що війна завершиться до кінця 2025 року, а більшість вважають, що це може статися у 2026 або в 2027 році або пізніше. Опитані в основному підтримують закінчення війни шляхом переговорів, але очікують, що активні бойові дії триватимуть ще довгий час. Українці також назвали умови для здійснення компромісу. Опитування проводилось з 2 по 14 вересня 2025 року телефонним шляхом серед 1023 респондентів усіх регіонів України.

  • Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі

    Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі

    За опитуваннями соціологічної компанії iData, на парламентських виборах у Молдові популярність партії Дія і солідарність (PAS) поступається Патріотичному виборчому блоку під керівництвом Ігоря Додона. Згідно з результатами опитування, якби вибори відбулися зараз, Патріотичний виборчий блок отримав би 25,2% голосів, а PAS – 24,3%. Однак при врахуванні виборців, які точно підуть голосувати, різниця між ними невелика і становить всього 1,3%. За опитуванням, ще дві політичні сили – Наша Партія та блок “Альтернатива” – також мають шанси пройти до парламенту. За прогнозами, Патріотичний блок може отримати 42 мандати, PAS – 40 місць, Наша Партія – 10 мандатів, а блок “Альтернатива” – 9 мандатів. Також є можливість, що діаспора може додати PAS ще 7 мандатів. Опитування проводилося з 20 серпня по 3 вересня на 1059 респондентів з похибкою ±2,9%.

  • Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО

    Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО

    Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
    На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
    ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
    Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.

  • Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО

    Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО

    Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
    На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
    ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
    Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.

  • Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування

    Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування

    ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
    Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
    Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
    Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
    67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
    Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
    Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
    На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
    Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
    У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
    Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року.