У Харківській області планують побудувати 38 підземних шкіл та модернізують наявні заклади. Про це у неділю, 10 серпня, повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Він розповів, що у цей день на Харківщині з візитом перебувала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Разом із Першим віцепрем’єр-міністром – Міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, Міністром освіти і науки Оксеном Лісовим, Міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком та народними депутатами оглянули низку важливих проєктів, які реалізуємо в регіоні”, – зазначив Синєгубов.
Він додав, що одне з ключових завдань Харківської ОВА – створення безпечних умов для навчання і розвитку дітей. “Сьогодні будуємо в регіоні 38 підземних шкіл, а також модернізуємо наявні заклади з урахуванням вимог безпеки – такої кількості укриттів у закладах освіти не зводить жодна з областей України”, – повідомив очільник Харківської ОВА.
Політики оглянули дитячий садок, у якому триває масштабна реконструкція: зводиться укриття з чотирма навчальними кімнатами, їдальнею, медпунктом, санвузлами та ліфтом для маломобільних дітей.
Також відвідали один із ліцеїв області, де нещодавно завершили будівництво укриття. Безпечне приміщення включає 9 класних кімнат, актову залу, медичний пункт, санвузли та їдальню, має автономне джерело енергії. Там навчатимуться 400 дітей.
Також вони відвідали Харківську обласну клінічну лікарню. За словами Синєгубова, нещодавно там завершили масштабну реконструкцію приймально-діагностичного відділення і відділення екстреної медичної допомоги й оснастили їх найсучаснішим унікальним обладнанням.
Позначка: Школи
-
На Харківщині побудують десятки підземних шкіл
-
Відомо, скільки дітей в Україні розпочнуть навчальний рік у вересні
У вересні понад 3 мільйони дітей розпочнуть навчання у школах, де будуть проводити заняття або онлайн, як повідомила глава уряду Юлія Свириденко. Вона зазначила, що відсутність укриттів у школах може вплинути на якість навчання, тому триває будівництво нових підземних шкіл-укриттів та оновлення існуючих. Окрім цього, надається підвезення учнів на нових шкільних автобусах. Уряд також акцентує увагу на школах у прифронтових регіонах, де важливо забезпечити рівний доступ до якісної освіти. Уряд зосереджується на оновленні навчальних програм та підвищенні кваліфікації вчителів, а також підтримує учнів, які склали національний мультипредметний тест на високий бал. Головна мета – допомогти кожному учневі реалізувати свій потенціал в Україні.
-
У школах на ТОТ з’явиться пропагандистська “азбука” – ЦНС
Росіяни розробили інтерактивну так звану “азбуку перемоги” для першокласників на тимчасово окупованих територіях. Про це повідомив Центр Національного спротиву напередодні, 26 липня.
Так, вже з 1 вересня діти навчатимуться за пропагандистським посібником, котрий спотворює історію.
В російській “азбуці” зокрема:- вигадані подвиги міфічних героїв (типу “панфіловців”);
- культ перемоги СРСР, перебільшена роль РФ;
- повне ігнорування внеску України та союзників.
У Нацспротиві наголосили, що це черговий крок до ідеологічного підкорення українських дітей через школу.
“Москва хоче, щоб нове покоління вважало себе “нащадками переможців”, але не українцями”, – додали у повідомленні. -
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку. -
На Кіровоградщині школи перевіряють на наявність радіоактивного газу
У відомостях, які були опубліковані в Facebook прес-службою Кіровоградської обласної державної адміністрації, повідомлено, що у школах області проводять перевірку укриття на наявність радіоактивного газу радону. Ця перевірка проводиться у рамках підготовки до нового навчального року з метою забезпечення безпеки учнів. Головний державний санітарний лікар області наголошує, що радіоактивний радон, який може накопичуватись у підвалах, може бути шкідливим для здоров’я, особливо для дітей. Планується провести вимірювання рівня радону та гамма-випромінювання у всіх шкільних укриттях до 1 вересня 2025 року, а також після будівництва або ремонту. Мета цих заходів – забезпечити максимальну безпеку для дітей у навчальних закладах.
-
Кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується – МОН
Заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький заявив, що кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується на 20-30 тисяч. Про це він сказав в інтервʼю Українському радіо.
“Тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. У 2002 році ми бачили падіння кількості випускників, що було пов’язано із Чорнобилем, і з тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч кожного року, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей. Зауважу, що якби всі наші території були контрольовані Україною, то ми мали б цьогоріч приблизно 510 тисяч випускників шкіл. Бачимо очевидну різницю: 360 тисяч (випускників шкіл у 2025 році – ред.) проти 510 тисяч”, – зазначив Винницький.
За його словами, у 2025 році на НМТ зареєструвалося 312 тис. осіб, ця кількість на рівні минулого року. Так само сталою є кількість випускників шкіл, які проходять НМТ за кордоном, минулого року вона склала близько 20 тис. осіб.
Заступник міністра пояснив, що велика кількість молоді не тільки виїжджає за кордон, а й повертається в Україну.
“Велика кількість 17-річних виїжджає за кордон, це правда. Але велика кількість і повертається в Україну, тобто можемо сказати, що є рух в інший бік. Бо коли дитина стає повнолітньою, вона вирішує сама, куди далі рухатися. Тож велика частина випускників пишуть НМТ за кордоном і вступають в українські виші”, – зазначив Винницький. -
Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН
Протягом 2024-2025 навчального року щонайменше 100 тисяч українських школярів перейшли з дистанційної на очну форму навчання. Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час брифінгу 2 травня, передає Укрінформ.
Як відомо, всього в Україні 3,7 мільйона школярів, з них: 2,2 мільйона навчаються очно; 759,1 тисячі – на змішаній формі, 391,3 тисячі -дистанційно; 363,9 тисячі – перебувають за кордоном і дистанційно навчаються в українських школах; 42,5 тисячі – живуть на тимчасово окупованих територіях і продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
Зазначається, що кількість дітей, які навчаються дистанційно і перебувають на підконтрольній Україні території, протягом 2024-2025 навчального року скоротилась на 100-150 тисяч.
За словами Кузьмичової, розбіжність у 50 тисяч можна пояснити тим, що дистанційна форма навчання залежить від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні.
“Тому на різних етапах це могло бути 100 тисяч, але пікове значення, яке ми спостерігали протягом цього навчального року, – скорочення до 150 тисяч”, – зазначила вона.
Заступниця міністра освіти та науки додала, що цього далося досягнути завдяки будівництву підземних навчальних закладів. У 2024 році на це спрямували 7,5 мільярдів гривень, коштом яких збудували та відремонтували 15 шкіл-укриттів. -
Польща підтримала вивчення української як другої іноземної у школах
Польща планує підтримувати викладання української мови як другої іноземної мови в місцевих школах. Це рішення залежить від бажання батьків, наявності вчителя та згоди адміністрації школи. Міністри освіти Польщі та України обговорили це питання на зустрічі минулого тижня у Варшаві. Польща також розглядає можливість включення української мови до переліку мов для складання важливого екзамену “восьмикласника”. Ці кроки відбуваються в рамках реформи шкільної освіти у Польщі на наступні роки. Українські учні в польських школах також мають можливість скористатися різними формами підтримки, такими як додаткові заняття з мови та предметів, допомога асистентів та інші.
-
Лісовий заперечив масовий виїзд школярів за кордон
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий визнає, що українські учні виїжджають за кордон після закінчення школи, але це поки що не є масовим явищем. Він зазначив, що основна причина цього – питання безпеки. Міністр підтримав ідею віцепрем’єра про те, що всі українські діти, які повертаються з-за кордону, мають мати місце в школі, незалежно від рівня знань. Лісовий наголосив, що в українських школах є вільні місця для таких учнів, оскільки багато шкіл є недоукомплектованими. Україна також зазнає зменшення кількості школярів.
-
Росіяни на окупованій Луганщині закриють понад 100 шкіл – ОВА
Понад 100 шкіл закриються цього року на окупованій території Луганської області через відсутність дітей. Крім того, в багатьох населених пунктах ліки. Про це повідомив очільник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко на своєму Telegram-каналі в четвер, 22 травня.
“За словами загарбників, батьківська спільнота підтримала ліквідацію освітніх закладів”, – зазначив урядовець.
Він додав, що в багатьох захоплених у 2022 році РФ населених пунктах відсутні ліки. Аптечні мережі відмовляються відкривати точки продажу чи організовувати виїздну торгівлю через безпекові питання.
“Окупаційна адміністрація Луганщини вже протягом трьох років не збирається нічого видавати і перекладає цю відповідальність на Кремль, аби там надали дозвіл підприємствам з “ЛНР” продавати ліки на території “ЛНР”, – розповів начальник ОВА.
На цьому соціальному тлі окупаційні війська продовжують атакувати. Минулої доби загарбники 19 разів атакували на лиманському та сіверському напрямках.
В Луганській області атаки ворога відбито в районах Білогорівки та Греківки, а також у Серебрянському лісі. Противник мав там артилерійську та авіаційну підтримку. Двічі застосував реактивні системи залпового вогню. 18 разів вів вогонь зі ствольної артилерії. Бойові завдання намагалися виконати 156 ворожих дронів.