Ухвалені напередодні зміни до Кримінального процесуального кодексу не впливають на незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а лише відновлюють конституційні повноваження генерального прокурора. Про це сказав народний депутат Сергій Власенко, повідомляє Gazeta.ua в середу, 23 липня.
“В Україні діє стаття 131-1 Конституції, яка говорить про те, що в нас є єдина прокуратура. І одним із конституційних завдань цієї прокуратури є прокурорський контроль, який у нас називається процесуальне керівництво. Тобто прокурор здійснює нагляд за законністю слідства. І цю єдину прокуратуру очолює генеральний прокурор України”, – заявив він.
Власенко наголосив, що закон не надає генеральному прокурору керівних функцій щодо НАБУ і САП.
“Прокурор не отримав жодних повноважень ані по керівництву НАБУ, ані по керівництву Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він не має права ані призначати директора НАБУ, ані прокурора чи керівника САП. Ці процедури залишилися такими, як були – через конкурсні комісії”, – підкреслив депутат.
За словами народного обранця, йдеться виключно про додаткові процесуальні повноваження, які мають забезпечити ефективність розслідувань.
Власенко звернув увагу, що аналогічні проблеми існують не лише в антикорупційних органах, однак ухвалене законодавство не є вибірковим, а стосується всієї правоохоронної системи.
“Законодавство стосувалося не НАБУ і САП. Воно стосувалося відновлення конституційних повноважень генерального прокурора по всіх правоохоронних органах. Там ніхто не виділяє НАБУ і САП. І це правильно”, – резюмував нардеп.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський.
Позначка: САП
-
Новий закон не порушує незалежність НАБУ і САП – нардеп
-
Акції протесту очікуються у 15-20 містах – глава МВС
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що правоохоронці готові до охорони правопорядку під час можливих акцій протесту, пов’язаних із ухваленням законопроєкту 12414, який регулює діяльність НАБУ та САП. Про це він заявив під час зустрічі з журналістами, передає УНН.
“Є, звичайно, в нас інформація, що такі акції будуть проведені в 15, чи 20 містах. Ми готові до діалогу і готові до охорони публічного порядку для того, щоб наші люди могли свою думку висловити. Ну і, звичайно, держава могла функціонувати далі під час воєнного стану”, – зазначив він. -
Зеленський анонсував законопроєкт щодо НАБУ і САП
Президент Володимир Зеленський має намір подати до Верховної Ради законопроєкт про посилення незалежності антикорупційних органів. Про це глава держави поінформував у відеозверненні 23 липня.
“Усі почули те, що кажуть люди цими днями – у соціальних мережах, один одному, на вулицях. Це все недаремно. Проаналізували всі занепокоєння, всі аспекти того, що варто змінити і що має бути активізовано”, – зазначив Зеленський.
Він запевнив, що законопроєкт забезпечить силу системі правопорядку, водночас матиме “всі норми для незалежності антикорупційних інституцій”.
“Я запропоную Верховній Раді України законопроект, який буде відповіддю. Який забезпечить силу системі правопорядку, і НЕ буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку, і дуже важливо – всі норми для незалежності антикорупційних інституцій – будуть, і дуже очікую від самої нашої групи керівників правоохоронних та антикорупційних органів, від Генерального прокурора – конкретних пропозицій тих норм, які мають спрацювати. Це буде президентський законопроєкт, і ми реалізуємо це в рамках нашої стратегії трансформації держави”, – додав президент.
Окрема глава держави розповів деталі ранкової наради з представниками правоохоронних органів: Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань і генеральним прокурором України.
Зауважив, що йому важливо було почути аргументи сторін.
“Важливо, що вони сказали й одне одному те, що давно накопичувалось. Дуже ціную домовленість про командну роботу та про заходи, які можуть реально дати відчуття невідворотності покарання, а отже, справедливості в Україні”, – зазначив президент.
Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що орієнтовно наступного тижня Рада збереться терміново голосувати за новий законопроєкт по НАБУ та САП від Зеленського.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Антикорупціонери зробили заяву після розмови в ОП -
Фон дер Ляєн вимагає пояснень щодо НАБУ і САП
Керівництво Єврокомісії дуже стурбоване через український закон, який обмежив діяльність НАБ і САП та звернулося до Києва за поясненнями. Про це сказав речник ЄК Гійом Мерсьє, повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 23 липня.
“Ми дуже стурбовані прийняттям змін до Кримінального кодексу в Україні. Вони ризикують суттєво послабити компетенції та повноваження антикорупційних інституцій України. Обидві інституції, НАБУ та САП, вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні”, – заявив він.
Мерсьє нагадав, що ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ України та повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та підтримки довіри громадськості.
“Президентка Європейської комісії контактувала з президентом Володимиром Зеленським щодо цих останніх подій. Президент фон дер Ляєн висловила свою серйозну стурбованість наслідками змін і попросила український уряд надати пояснення”, – розповів він.
Речник підкреслив, що повага до верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими елементами ЄС.
“Як країни-кандидата, від України очікується повне дотримання цих стандартів. Компромісу бути не може”, – заявили у Єврокомісії.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикували в ЄС.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю -
Слідство в справі голови АМКУ Кириленка завершено
Антикорупційні органи завершили слідство у справі керівника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка та члена його сім’ї. Нині за дорученням прокурора САП детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Про це мовиться в повідомленні САП в Телеграм-каналі в середу, 23 липня.
В декларації за 2024 рік посадовець не вказав дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, набуття яких інкримінується йому в іншому кримінальному провадженні за фактом незаконного збагачення. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Члену сім’ї чиновника інкриміновано пособництво в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Посадовцю 14 серпня 2024 року було повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на 72 млн грн та декларуванні недостовірної інформації у кримінальному провадженні, розпочатому після оприлюднення журналістського розслідування Радіо Свобода.
Відповідно до повідомленої підозри, у 2020-2023 рр. він, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомого майна, один люксовий автомобіль та зареєстрував право власності на них на родичів своєї дружини.
Серед набутого майна 7 квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, один будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, 2 гаражних бокси, 6 машино-місць, 3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль ВМW Х3. Різниця між вартістю майна та законними коштами особи становить 72 млн грн.
Посадовець не зазначив відомостей про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020–2023 роки.
7 липня 2025 року обвинувальний акт у цій справі направлено до ВАКС для розгляду по суті.
Як відомо, в червні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у 9 млн гривень. Їй повідомили про підозру у пособництві в незаконному збагаченні.
Справу про незаконне збагачення голови АМКУ передали до суду -
НАБУ і САП завершили слідство у справі Кломойського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України завершили досудове розслідування у справі про заволодіння понад 9,2 млрд гривень коштів ПриватБанку. Про це повідомило НАБУ у середу, 23 липня.
У прокуратурі нагадали, що фігурантами справи є колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку та ще п’ятеро експрацівників банківської установи.
Відомство не називає імені головного фігуранта, але з обставин справи зрозуміло, що йдеться про олігарха Ігоря Коломойського.
“Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку”, – йдеться у повідомленні.
Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, вказано у публікації.
Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох.
Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.
Наразі серед підозрюваних колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи, колишній голова правління ПриватБанку, колишній заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком.
Також серед підозрюваних ексзаступниця голови правління банку – директорка казначейства, ексначальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та ексзаступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу банку.
Дії осіб кваліфіковано за такими статтями Кримінального кодексу України:- ст. 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
- ст. 209 – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- ст. 366 – службове підроблення.
“Цей епізод є четвертим у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду”, – сказано у публікації.
НАБУ нагадує, що в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат.
Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн доларів (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.
“Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів”, – підкреслили в НАБУ. -
Нові акції. Протести в Україні набирають обороти
Новий закон, який послаблює незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), викликав хвилю міжнародної критики та невдоволення в Україні.
Так, напередодні ввечері масштабні акції протесту відбулися в Києві, Вінниці, Дніпрі та Львові. Невдоволення серед українців росте і сьогодні анонсуються нові мітинги. Перші протести за час повномасштабного вторгнення Увечері 22 липня Україну сколихнула хвиля акцій протесту. Громадяни вийшли на вулиці, щоб висловити своє незадоволення прийнятим законопроєктом, який обмежує незалежність НАБУ та САП. Так масові мітинги були зафіксовані у Києві, Вінниці, Одесі, Львові, Дніпрі, Тернополі та низці інших міст.
Зокрема, у столиці демонстрація відбулася через кілька годин після того, як Верховна Рада проголосувала за документ. Пройшла вона неподалік Офісу президента, на площі Івана Франка, і зібрала декілька тисяч людей. Головні гасла: “Змінимося або помремо”, “Стріляєте у своїх”, “НАБУ – бути”, “Ветувати 12414”.
О 23:40, коли протестувальники розійшлись через комендантську годину, сайт парламенту оновив статус законопроекту, вказавши, що Володимир Зеленський підписав його. Продовження буде Сьогодні о 20:00 протестувальники в різних містах зберуться знову. Зокрема, акцій продовжаться у Києві та Львові, також до протестів приєднаються Полтава і Чернівці.
Серед мітингувальників очікується, що будуть публічні особи, військові, ветерани, активісти. Громадяни обіцяють стояти до пізньої ночі (до початку комендантської години). “Моральний удар” Масові акції протесту – це нетипова подія в Україні в умовах повномасштабної війни, тому вона привернула увагу майже усіх західних ЗМІ.
Так, Associated Press нагадало, що протести залишаються традиційною формою громадського тиску в Україні, де дві попередні революції були переможними для громадськості. Тому не дивно, що ухвалення законопроекту щодо НАБУ та САП викликало громадське обурення в Україні.
“Боротьба з глибоко вкоріненою корупцією має вирішальне значення для прагнення України вступити до Європейського Союзу та зберегти доступ до мільярдів доларів західної допомоги. Ухвалення законопроекту… виглядає більшим моральним ударом, ніж звичайні російські атаки безпілотниками та ракетами”, – говориться в статті агентства.
Politico пише, що будь-які протести в Україні обмежені воєнним станом і комендантською годиною.
“Але сотні українських цивільних осіб, ветеранів війни та солдатів, а також правоохоронці з боротьби з корупцією прийшли до центру Києва та скандували: “Вето! Вето! Вето!” у напрямку офісу Зеленського”, – зазначає видання.
ВВС вважає, що прийнятий закон суперечить більш ніж десятирічним зусиллям України щодо підтримки демократії та боротьби з корупцією.
“Саме такі прагнення призвели до повстання на Євромайдані та падіння проросійського президента Віктора Януковича у 2014 році, а потім до вторгнення Росії та загибелі сотень тисяч людей”, – говориться в матеріалі. Що каже президент Сьогодні Володимир Зеленський зібрав керівництво СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС. Також був і Генпрокурор.
“Всі ми чуємо, що каже суспільство…Ми домовились, що всі працюватимуть виключно конструктивно… За два тижні має бути готовий спільний план – які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання”, – сказав президент. -
Антикорупціонери зробили заяву після розмови в ОП
Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) заявили про суттєве обмеження незалежності очолюваних ними відомств внаслідок ухвалення законопроєку №12414, але водночас закликали міжнародних партнерів продовжувати всебічно підтримувати Україну в боротьбі з агресією Росії. Про це йдеться у заяві відомств за підсумками зустрічі в Офісі президента в середу, 23 липня.
“Ухвалені напередодні законодавчі зміни суттєво обмежують незалежність НАБУ і САП. Про це наголосили керівники обох інституцій під час зустрічі, ініційованої Офісом президента. Відтепер НАБУ і САП позбавлені гарантій, які раніше дозволяли їм ефективно реалізовувати свої завдання та функції у протидії топкорупції. Для відновлення повноцінної та незалежної роботи необхідні чіткі й однозначні кроки на рівні закону, які повернуть скасовані парламентом гарантії”, – вказано у заяві.
Водночас НАБУ і САП підкреслили свою відданість інтересам українського народу. Відомства продовжують працювати над збереженням професійної спроможності обох інституцій і результатів, досягнутих за роки їхньої діяльності.
Також керівники відомств відзначають, що верховенство права і дотримання закону залишаються незмінними цінностями для них, і вони “очікують такого ж підходу й від інших органів правопорядку”.
“НАБУ і САП закликають міжнародних партнерів продовжувати всебічно підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією. Міць та стійкість Сил оборони України, єдність українського суспільства та системна міжнародна підтримка є ключовими факторами для подолання агресора і утвердження європейського майбутнього нашої держави”, – зазначається в заяві.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю -
Зеленський провів важливу зустріч щодо НАБУ і САП
Президень Володимир Зеленський провів зустріч за участі усіх керівників правоохоронних та антикорупційних органів, а також генпрокурора. Про це він повідомив у Телеграм в середу, 23 липня.
“Дуже потрібна зустріч, відверта й корисна розмова, яка дійсно допомагає. У нас усіх спільний ворог – російські окупанти, і захист Української держави передбачає достатню силу правоохоронної та антикорупційної систем, а отже – реальне відчуття справедливості”, – написав він.
Зеленський знову повторив свою вечірню тезу про те, що кримінальні провадження не мають тривати роками без законних вироків, а ті, хто працює проти України, не мають почуватися комфортно й не відчувати, що таке невідворотність покарання.
“Я вдячний усім учасникам нашої сьогоднішньої зустрічі: СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС, генеральному прокурору. Дякую за готовність працювати в команді – у команді України. І заради інтересів України. Ми домовились, що всі працюватимуть виключно конструктивно”, – зазначив глава держави.
Зеленський запевнив, що він і всі керівники чують те, що каже суспільство і бачать, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції.
“Обговорили необхідні адміністративні, законодавчі рішення, які дозволять зміцнити роботу кожної інституції, вирішити наявні суперечності, зняти загрози. Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо”, – пообіцяв президент.
“Домовились, що наступного тижня буде глибока робоча зустріч щодо плану загальних дій. А за два тижні має бути готовий спільний план – які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства”, – резюмував Зеленський.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414, який має назву Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану. Цей документ обмежив незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю -
Закон щодо НАБУ і САП набув чинності
Вступив у сили закон, що обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Документ опублікований у парламентському виданні Голос України 22 липня. Він набуває чинності в день, наступний за публікацією, у середу, 23 липня.
Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414, який має назву Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану. Цей документ обмежив незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Тим часом Зеленський пояснив позбавлення НАБУ та САП незалежності необхідністю позбавити їх від “російських впливів”. Про це він сказав у своєму зверненні у ніч проти 23 липня.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю