САП – СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Розкрадання 246 млн на системі ДЗВІН для ЗСУ: справу скерували до суду

Правоохоронці завершили досудове розслідування у справі про розкрадання 246 млн грн під час розробки автоматизованої системи Центру оперативного керівництва ЗСУ ДЗВІН та відкрили матеріали стороні захисту. Про це повідомила пресслужба НАБУ у п’ятницю, 6 лютого.
Так, серед підозрюваних:
колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант;
ексначальник військ зв’язку ЗСУ, генерал-майор;
ексначальник Управління розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ, полковник;
директор приватного товариства – головний виконавець контракту.

Дії фігурнатів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 КК України.
У 2016 році Міністерство оборони уклало контракт на розробку системи з комерційною компанією, яка не мала досвіду створення програмного забезпечення. За чотири роки розробки технічне завдання змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 мільйонів гривень. Без обґрунтування кількість дослідних зразків системи збільшили з 4 до 11, що спричинило додаткові витрати на коригування документації – 115 мільйонів гривень.
Як з’ясувалося, система зовсім не відповідала технічному завданню: від несумісності з протоколами НАТО до відсутності інтеграції з іншими військовими системами. Ба більше, частина програмного забезпечення взагалі не використовується. Із закладених 200 інформаційно-розрахункових задач насправді реалізували усього 10.
Щобільше, під час слідства детективи і прокурори постали перд спробами завадити розслідуванню: причетні до схеми особи почали приховувати ключову документацію щодо фінансування та розробки проєкту. Також після початку розслідування вони пришвидшили роботу та навіть безкоштовно модернізували систему, намагаючись зробити її більш схожою на початковий задум.
Попри очевидні недоліки, наприкінці 2022 року система ДЗВІН офіційно прийняли на озброєння ЗСУ. А вже у 2024 році, замість усунення недоліків, на ДЗВІН планували виділити додаткове фінансування.
“Це може свідчити про спроби не лише приховати попередні корупційні зловживання, а й продовжити їх… Оборудку викрили у лютому 2025 року”, – зазначили у НАБУ. Нагадаємо, раніше викрили організовану групу, яка вкрала понад 101 млн гривень під час закупівель дров для військових. У дев’яти областях викрили 13 військових посадовців, які незаконно нарахували понад 13 млн гривень виплат військовослужбовцям, які не перебували на фронті.

Суд обрав запобіжний захід для ексочільника ДПСУ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід колишньому голові Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Сергію Дейнеці у вигляді застави в розмірі 10 млн гривень. Про це повідомила Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) в п’ятницю, 30 січня.
Також для колишнього начальника відділу пункту пропуску ДПСУ обрано заставу у вигляді 2 млн гривень. Суспільне уточнює, що мова йде про ексначальника відділу прикордонної служби Соломоново Олександра Марущака.
Обох фігурантів викрили на систематичному отриманні хабарів за сприяння безперешкодному перетину державного кордону.
Згідно рішення суду, підозрювані зобов’язані:

Кінець епохи невловимості як відео з пачками доларів у пакеті Нової пошти стало фатальним для Тимошенко

«Вона сідає». Як Юлія Тимошенко зіткнулася з першим реальним обвинуваченням.

Юлія Тимошенко протягом десятиліть залишалася політиком, якого неможливо було викрити напряму — ні у фінансових махінаціях, ні у домовленостях, ні навіть у власному офісі. Тому події 13 січня стали справжнім переломним моментом. О 21:30 Тимошенко перебувала у своєму офісі на вулиці Турівській у Києві, куди прибули представники НАБУ та САП. Поліцейський наряд, викликаний, як повідомляють джерела, її соратником і одним із головних спонсорів партії «Батьківщина» Костянтином Бондаревим, незабаром покинув місце. Антикорупційні органи залишилися і зафіксували ключовий момент: на відео видно, як із пакета «Нової пошти» на стіл перед Юлією Тимошенко викладають чотири пачки доларів.

Слідчі заходи тривали до ранку і завершилися врученням підозри у спробі підкупу народних депутатів. Після цього Тимошенко вирушила до Верховної Ради, де з трибуни звинуватила НАБУ та САП у «свавіллі», тоді як громадськість уже обговорювала аудіозаписи, отримані під час обшуків.

Цей інцидент не виник нізвідки. Роком раніше НАБУ та САП проводили операцію «Чисте місто», спрямовану на боротьбу з корупцією у земельній та бюджетній сферах Києва. Центральною фігурою тоді став екс-депутат Денис Комарницький. У його офісі була встановлена прослушка, яка зафіксувала відверті переговори. За інформацією джерел у правоохоронних органах, серед відвідувачів офісу була і Юлія Тимошенко. Комарницького в політичних та чиновницьких колах давно вважають одним із спонсорів «Батьківщини». Тоді справа обмежилася лише попередженням: за сприяння співробітників СБУ та Департаменту стратегічних розслідувань Комарницький покинув країну, а Тимошенко продовжила обговорювати делікатні питання виключно на своїй території. У жовтні минулого року НАБУ та САП провели обшуки у Комарницького вже у Відні, але й це попередження вона проігнорувала.

У другому епізоді ситуація стала жорсткішою. У центрі подій опинився народний депутат від «Слуги народу» Ігор Копитін. Саме його Тимошенко на суді назвала агентом НАБУ, який нібито зафіксував її дії. У політичних колах сходяться на думці, що саме Копитін перебував у її офісі 13 січня. Сам він публічно спростував звинувачення, заявивши, що не причетний до справи, і додав, що в рамках досудового розслідування не має права коментувати ситуацію. Відомо, що Копитін має посвідчення співробітника ГУР у званні капітана та підтримує тісні зв’язки з Кирилом Будановим. Важливий момент: гроші, які, за версією слідства, пропонувалися за відмову від голосування, агент НАБУ не прийняв, а Копитін у підсумку проголосував «за».

Тепер головне питання полягає не в тому, хто саме зафіксував дії Тимошенко, а в тому, чиї гроші вона мала намір роздавати і з ким збігалися її інтереси та ресурси. У політичних та правоохоронних колах обговорюються три можливі версії. Перша — зв’язок з Андрієм Єрмаком: Тимошенко протягом багатьох років підтримувала контакти з Офісом президента, а її соратник Сергій Власенко активно виступав за спробу позбавити НАБУ та САП незалежності минулого літа. Друга — російський вплив: дестабілізація роботи парламенту та керованості країною об’єктивно вигідна агресору. Третя — фінансово-промислові групи: за даними джерел, Тимошенко зберігає зв’язок з Ігорем Коломойським, попри його перебування в СІЗО.

Під час обшуків у Тимошенко вилучили п’ять телефонів, вміст яких зараз вивчається. Саме там можуть бути відповіді на питання про походження грошей і про фразу «грохнути більшість», зафіксовану в ході розслідування. За інформацією джерел в антикорупційних органах, склад злочину вважається завершеним у момент пропозиції хабаря. Справа не є об’ємною, і за відсутності зовнішнього втручання протягом кількох місяців її буде передано до суду.

29.01.2026

Чисте місто як депутати, КМДА та комунальники захоплювали київську землю

Кримінальна справа оголила роль депутатів, посадовців КМДА та комунальників у схемах із захоплення столичної землі.

Понад рік тривало розслідування масштабної корупційної схеми незаконного заволодіння столичною землею, викритої НАБУ і САП в рамках операції “Чисте місто”. Масштабні обшуки, фіксація доказів і повідомлення про підозри топ-посадовцям КМДА, чинним та колишнім депутатам міської ради та комунальникам стали основою справи. 20 січня матеріали слідства були передані до суду.

Напередодні гучного процесу “Телеграф” згадав, хто є ключовими фігурантами справи, які підозри їм висунуто та хто реально опиниться на лаві підсудних.

“Туалетні схеми” в Києві: під сміттєзбірники виділяли ділянки на мільйони

Про т.зв. “туалетні схеми” до 6 лютого 2025 року – дня гучної операції “Чисте місто” з викриття організаторів і виконавців захоплення столичної землі – переважно говорили активісти, окремі депутати та журналісти. Зокрема, “Телеграф” на прикладі “кварталу Добровольського” на елітному Печерську розбирав, як приватна фірма претендувала на значну за площею ділянку під забудову як власник сміттєзбірника і чим це загрожує.

Правову кваліфікацію в рамках кримінального провадження аналогічні махінації з майном та землею отримали тільки рік тому. Тоді НАБУ і САП підтвердили: механізм незаконних правочинів з землею у столиці – “туалетні схеми” – діяв на чолі з бізнесменом, юристом і колишнім депутатом Київської міської ради Денисом Комарницьким ще з 2019 року і передбачав:

оформлення через підконтрольних осіб/фірми права власності на неіснуючі або примітивні споруди (сараї, вбиральні тощо);

подачу заяв на отримання права користування землею на підставі такої нерухомості;

передачу ділянок Київською міськрадою без аукціону під виглядом обслуговування таких “об’єктів”;

планування або реалізацію проєктів з комерційної забудови.

Вигляд злочинной групи за версією НАБУ

Серед яскравих прикладів таких оборудок – передача в оренду ТОВ “Смарт Пропертіз” понад 1 га землі на вул. Академіка Шалімова (колишня Героїв Севастополя), 23-В під будівництво ЖК із підземним паркінгом. Звісно, без конкурсу і на підставі права власності на будівлю площею в 138 разів меншою – всього лише 70 кв. м, яка існувала тільки на папері. Або відведення ділянки площею 0,09 га на вул. Адама Міцкевича, 1-А ТОВ “Кінгста” для розміщення об’єктів торгівлі. Претендувати на землю фірма змогла, нібито придбавши нежитлові приміщення та підвал. І такі випадки були непоодинокими.

Щодо загальної кількості епізодів, що вдалось довести в ході розслідування НАБУ та САП, а воно було завершено 20 січня 2026 року, інформація наразі відсутня. За даними антикорупційних органів випливає: лише за 2023-2024 “схемщики” незаконно вивели з власності тергромади землю, оцінену в 11,6 млн. грн, а планували ще “прибрати до рук” шість ділянок вартістю 83,7 млн грн, але не встигли через викриття. При цьому заробітки на махінаціях учасників злочинної групи очевидно були в рази вищими, про що свідчили результати обшуків. Зокрема в банківських скриньках фігурантів знайшлись стоси пачок готівки у різних валютах орієнтовною загальною вартістю понад чверть мільярда гривень.

Комарницький і після втечі може лишати за собою вплив на столичне майно

Масштаби зловживань на столичній землі, скоріш за все, будуть відкриті в ході судового розгляду гучної справи. Але особисто на лаві підсудних будуть присутні не всі дотичні до незаконних оборудок фігуранти. Адже троє з 9 осіб, яким оголошено про підозру, перебувають у розшуку. Про це повідомила САП на запит “Телеграфу”.

Наразі поки недоступний для українського правосуддя є головний у протизаконній схемі — 47-річний Денис Комарницький, якого називають “смотрящим” за Києвом. А також його помічниця Аліса Соболь та менеджерка Олена Богуславська, яких також розшукують правоохоронці.

Денис Комарницький

Хто такий: Комарницький двічі – з 2006 по 2011 рік – був депутатом Київської міської ради і соратником колишнього мера Леоніда Черновецького, а також неодноразово фігурував у гучних скандалах. Зокрема, ще за часів депутатства Комарницький підозрювався в нападі на адвоката, який нібито мав на нього компромат, а кілька років тому журналісти закидали йому контроль над фірмами, що отримують мільярдні тендери від комунальних підприємств столиці.

Роль у групі: Попри відсутність посади та депутатського мандату, наголошували в НАБУ, Комарницький в останні роки “здійснював значний вплив на процеси в Київській міській раді”. А саме “взяв під контроль весь процес передачі прав на земельні ділянки”. Завдяки керівній функції у протиправні схемі екс-депутату інкримінують найбільше статей у межах операції “Чисте місто”. Від створення та керівництва злочинною організацією (ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України), заволодіння чужим майном або спричинення збитків у великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України) до пропозиції/надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 369 КК України), а також статей про участь у злочинній групі та реалізації незаконних правочинів. За кожну з них передбачені покарання у вигляді позбавлення або обмеження свободи, а також штрафи та конфіскація майна.

Запобіжний захід/статус: Як організатор “туалетних схем” Комарницький може максимально провести за гратами до 12 років та лишитися незаконного нажитого. Але за умови обвинувального вироку суду та можливості “фізично” дістатися до фігуранта. Адже Комарницький ще у березні 2025 року втік з України, а прикриттям при цьому стала камуфльована автівка з табличкою “200” (позначення при перевезенні полеглих на війні бійців). Відтоді він, вірогідно, перебуває у австрійській столиці Відні, принаймні, там його знаходили українські журналісти відразу після початку гучної історії.

Активність після скандалу: Згодом Комарницький на тривалий час зник з інформаційного простору України і повернувся нещодавно в контексті кадрових змін в корпорації “Київміськбуд”. За даними “Телеграфу”, екс-депутат встановив якщо не прямий контроль, то отримав відчутний вплив на процеси в компанії під час великої докапіталізації на 2,56 млрд грн. І все завдяки призначенню на посаду керівником Петра Пантелеєва – колишнього виконувача обов’язки першого заступника голови КМДА. Тобто ризики, що корупційні схеми, попри гучне викриття, можуть поширюватися і на інші сфери управління столичного майна, здається, лишаються.

Терентьєв і Марченко: як фігуранти “Чистого міста” паралізували роботу земельної комісії

Наступні ключові фігури у справі “Чисте місто” – депутати Київської ради Михайло Терентьєв (обирався від партії “Удар”) та Олена Марченко (від ВО “Батьківщина).

Хто такі: Терентьєв займався підприємницькою діяльністю у сфері нерухомості та землекористування, але саме робота його в міськраді стала найбільш помітною в кар’єрі, де він очолював постійну комісію з питань архітектури, містопланування та земельних відносин. З 2016 року був директором КП “Інженерний центр”.

Марченко працювала в КМДА на керівних посадах в будівельному блоці, зокрема очолювала Департамент державного архітектурно-будівельного контролю та була заступницею директора Департаменту з будівництва. У медіа її ім’я фігурувало в корупційних скандалах, пов’язаних із тиском на забудовників, позаплановими перевірками та сумнівними тендерами. На момент операції була входила до складу земельної комісії.

Роль у групі: Терентьєв використовував статус та повноваження для формування порядку денного “під інтереси” Комарницького та забезпечував “прохідну” кількість голосів. І це вилилось для нього в підозру в участі у злочинній організації та низці пов’язаних злочинів, а саме організації незаконних земельних правочинів та заволодіння чужим майном або завдання збитків (ч. 3 ст. 255 КК України, ч. 3 ст. 206, ч. 5 ст. 191 КК України). В аналогічному ключі оцінена і роль Марченко у протизаконний схемі.

Михайло Терентьєв та Олена Марченко

Запобіжні заходи: На час досудового розслідування Терентьєв і Марченко ненадовго опинялися в СІЗО за рішенням Вищого антикорупційного суду. Вихід на свободу під заставу коштував Терентьєву майже 20 млн грн., а Марченко – вдвічі більше – майже 50 млн. грн. Розмір застави свідчить, що слідство оцінює завдані збитки та роль фігурантів у протиправній схемі як особливо значні.

Активність після скандалу: Терентьєв відразу після початку скандалу втратив посаду очільника КП, але лишився, як і Марченко, з депутатським мандатом та членством в профільній комісії. Через це ухвалення земельних питань було фактично паралізовано, адже засідання голова тривалий час не скликав. Розблокувати розгляд проєктів рішень та заяв, що зібрались за місяці простою, намагалися колеги-фігурантів по міській раді різним способом. Леонід Ємець пропонував взагалі ліквідувати земельну комісію, а цього року разом з Дмитром Білоцерківцем та Вікторією Пташник хоча б виключити Терентьєва і Марченко з її складу. Та рішення наразі не ухвалено.

Марченко в останні місяці бере участь у засіданнях Київської міської ради, про що свідчать дані реєстрації депутатів. Почав з’являтися у стінах міськради і Терентьєв. Зокрема, у жовтні скликав засідання комісії, а у грудні “заглядав” на засідання регламентної комісії, де мало вирішуватися питання припинення його керівництва земельною комісією. За повідомленням Вікторії Пташник, коментувати справу Терентьєв відмовився, посилаючись на зобов’язання не розголошувати інформацію слідства.

Терентьєв (перший зліва) та Марченко (черверта зліва) в КМДА

А вже за кілька днів депутат під підозрою виходив до трибуни під час пленарного засідання разом із фракцією “Батьківщина” (серед депутатів була і Олена Марченко), що викликало питання щодо його подальшої політичної орієнтації. Адже депутатом він став від партії “Удар”, яка після вибуху скандалу відкликала мандат Терентьєва в Київраді. Щоправда, рішення було призупинено після звернення Терентьєва до суду.

Петро Оленич – “своя” людина у КМДА – зник з поля зору

Ще один фігурант, що стояв на верхівці схеми оборудок із землею і має постати перед судом, – Петро Оленич.

Хто такий: 43-річний Оленич – юрист за освітою, що працював як в державному секторі – Міністерстві юстиції, ДП “Державний центр земельного кадастру”, так і приватному – у компанії KDD Group N.V. З 2021 року був у команді Віталія Кличка як його заступник. Зона відповідальності – цифрова трансформація Києва, інформаційні технології, містобудування, архітектура і земельні питання.

Петро Оленич

Роль у групі: Завдяки одній з ключових посад в столичній адміністрації Оленич, за версією слідства, був не лише “виконавцем”, а й забезпечував безперебійне функціонування “туалетних схем”. Він підозрюється за тим самим блоком корупційних статей, що і Терентьєв та Марченко.

Запобіжний захід та статус: ВАКС так само відправляв Оленича під арешт і давав можливість вийти на волю, сплативши заставу. Щоб зібрати 15 млн грн родина нібито оформила кредит. Про це повідомляв екс-посадовець на свої сторінці у Facebook, та наголошував, що написав заяву про відсторонення з посади на період дії запобіжного заходу. Хоча на цьому і так наполягала САП. Та шеф Оленича – Кличко – підійшов до справи радикально і звільнив свого заступника з посади.

Пост Оленича у Facebook

Активність після скандалу: Після цього допису Оленич, який назвав необґрунтованою підозру в дотичності до незаконних схем, нічого більше не публікував і загалом зник з поля зору громадськості.

Яким чином комунальники долучились до корупційних схем

У справі “Чисте місто” правоохоронці безпосередньо пов’язали з корупційними схемами не тільки посадовців та депутатів, а й комунальні підприємства – “Спецжитлофонд” та “Київблагоустрій”.

Хто такі: Фігурантами справи стал Юрій Леонов – перший заступник директора КП “Спецжитлофонд” та Олексій Мушта – заступник керівника КП “Київблагоустрій”.

Юрій Леонов

Роль у групі: Через комунальників, з одного боку, збиралась інформація про комерційно привабливі ділянки, з іншого – відбувалися оформлення та перереєстрація прав на землю через оформлення підставних об’єктів тощо. Мушта навіть долучив до процесу родичів – цивільну дружину та вітчима, які стали засновниками ТОВ “Креймолт Фаст” та “Реносент Компані”. Ці компанії нібито володіли нежитловими приміщеннями по просп. Берестейскому, 117 та вул. Федора Кричевського, 5 і претендували на відведення кількох десятків соток землі.

Олексій Мушта

Запобіжний захід/статус: Леонова і Мушту через підозру у діях в складі організованої групи суд відправляв до СІЗО. Обидва, аби не чекати закінчення слідства за ґратами, внесли заставу: Леонов – 4,5 млн грн., Мушта – 7 млн грн. В рамках процесуальних дій до майна цих фігурантів застосовувася арешт. У випадку Мушти йшлося про вилучену під час обшуку валюту (31 тис. доларів та 2,3 тис. євро), а у Леонова – землю та будинок на Івано-Франківщині, а також дві квартири у Ірпені, одну у столиці, а ще автівки та кошти на рахунках як власному, так і дружини.

Активність після скандалу: Обидва – Леонов і Мушта – лишились посад в рамках “кадрової чистки” після оприлюднення результатів розслідування. З того часу заяв не робили і ніде “не світились”.

Серед останніх фігурантів гучної справи — колишній посадовець

Одним з останніх в вагон операції “Чисте місто” застрибнув ще один представник команди Кличка – Олександр Спасибко. Він отримав підозру у рамках розслідування тільки наприкінці грудня 2025 року. Про що повідомлялось на сторінці НАБУ.

Олександр Спасибко

Хто такий: Спасибко має юридичну освіту, працював в приватних компаніях, а з вересня 2014 року – у державному секторі. Спочатку, як помічник голови КМДА, згодом – як керівник Департаменту будівництва та житлового забезпечення, а з січня 2016 по грудень 2019 був заступником Кличка як голови КМДА з широким колом повноважень, переважно у будівельній сфері. З посади пішов за згодою сторін.

Роль у справі: За даними НАБУ, Спасибко разом з помічниками (один з них, за даними медіа, Роман Блюмін також отримав підозру у справі) оформлював на різних людей примарні будівлі, що нібито були зведені на початку 90-х. Потім цю нерухомість купували підконтрольні колишньому посадовцю ТОВки і подавали до Київської міськради заявки на отримання землі для обслуговування майна.

Аби “застолбити” деякі вільні ділянки, Спасибко разом з іншими учасниками організації навіть забудовули їх, а насправді встановлювали різні примітивні споруди, виготовляли техпаспорти та реєстрували право власності. Цікавість контролюючих органів та правоохоронців до такого самоуправства Спасибко “гасив” виплатами.

Запобіжний захід/статус: Спасибку повідомлено про підозру у пособництві двом незакінченим замахам на заволодіння комунальною землею (ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України). ВАКС обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді арешту із застосуванням застави у 35 млн грн. Наразі невідомо, чи була вона внесена. Медіа повідомляли, що Спасибко за період повномасштабної війни до двох десятків раз виїжджав за межі України завдяки інвалідності дитини.

Активність після скандалу: Після появи інформації щодо причетності до “туалетних схем” Спасибко не виходив з жодними заявами чи повідомленнями

Справа “Чисте місто” масштабна і заплутана, і до крапки в ній ще далеко. Адже викриття основних фігурантів не означає її завершення: НАБУ і САП в повідомленні про фінал розслідування заявили: продовжать дослідження інших можливих епізодів махінацій в земельній сфері. Це означає, що нові підозри та епізоди можуть бути оголошені вже в ході судового розгляду. Зокрема, за даними джерел нашого видання, до фігурантів може долучитися колишній секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.

29.01.2026

Перше січня 2026 року. Новий рік тільки почався, а в елітному котеджному містечку під Києвом уже оформлюють дарчу. Дружина народного депутата Юрія Кісєля передає будинок в Іванковичах доньці Ользі.

Це не просто будинок. І не просто дарунок. П’ять років тому він належав президентові Володимиру Зеленському, а потім був проданий дружині заступника голови фракції «Слуга Народу» Юрія Кісєля. Тепер Юрій Кісєль — під підозрою НАБУ та САП. А будинок знову переписують.

Разом із Кісєльом під ялинку підозри отримали ще четверо народних депутатів: Євген Пивоваров, Михайло Лаба, Ігор Негулевський та Ольга Савченко. За даними слідства, всі вони систематично отримували хабарі за «потрібні» голосування у Верховній Раді — від двох до двадцяти тисяч доларів. Ці самі депутати влітку минулого року голосували за ліквідацію незалежності НАБУ та САП.

hromadske розповідає про трьох із п’яти підозрюваних депутатів, які за час повномасштабного вторгнення набули нового майна або активів, і яких об’єднали підозри в голосуваннях за гроші — в інтересах «невстановлених осіб».

Родина депутата Кісєля ховає маєток від НАБУ?

Елітне котеджне містечко «Перлина Італії» в селі Іванковичі під Києвом. Преміумклас, закрита територія, лісопаркова зона. На дні басейну одного з подвір’їв із висоти пташиного польоту чітко видно число 95.

В одному із цих будинків до літа 2020 року мешкав президент Володимир Зеленський. Коли він переїхав до державної резиденції в Конча-Заспі, будинок із землею продав. Вартість, за останньою оцінкою, становила майже 13,5 мільйона гривень. Будинок тоді купила дружина «слуги народу» Юрія Кісєля — Валентина. За 12 днів до покупки вона позичила 5,4 мільйона гривень у тодішнього першого помічника президента — Сергія Шефіра.

Котеджне містечко «Перлина Італії» в селі Іванковичі під Києвомhromadske

Юрій Кісєль із моменту отримання мандата очолює комітет Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури. Саме цей комітет курує мільярдні бюджети на дороги, мости, порти й залізницю. Для Кісєля це не нова тема — він вивчав будівництво, був співвласником будівельних компаній «Растро » й «Біант », і в депутатство вже прийшов зі значними заощадженнями. Відповідно до останньої декларації, заощадження депутата і його дружини перевищують один мільйон доларів.

27 грудня 2025 року НАБУ прийшло в комітет Кісєля з обшуками, пізніше антикорупційні органи повідомили, що депутатові вручили підозру. 30 грудня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави. Засідання проходило в закритому режимі, тому яку саме заставу призначив суд — невідомо. А втім, 8 січня вже 2026 року народний депутат подав шість декларацій про те, що загалом вніс на депозитний рахунок ВАКС 8 мільйонів гривень. У коментарі для медіа він відкинув звинувачення НАБУ та САП і заявив, що хабарів за «потрібне» голосування не було.

Декларації Юрія Кісєляhromadske

Через два дні після обрання Юрієві Кісєлю запобіжного заходу — 1 січня 2026 року, той самий будинок в Іванковичах, який останні п’ять років належав дружині депутата, перейшов у власність його доньки Ольги. Разом із землею.

Донька посадовця згадується в його деклараціях через спільне право власності на квартиру у Кривому Розі. І записана вона там як Кісєль Ольга Юріївна. От тільки в Ольги Юріївни вже давно інше прізвище — Горулько. Ще 2015 року вона розлучилася зі своїм чоловіком Антоном Горульком, але, відповідно до рішення суду, залишила його прізвище. Тож в Ольги Юріївни Кісєль ніякого майна немає, а в Ольги Юріївни Горулько — є.

«Коли людина переписує актив іще до накладення на нього арешту, але після підозри, такі дії загалом можуть розглядатися не просто як правочин, який людина просто планувала зробити, а як спосіб ухилення від потенційного покарання, яке можна призначити.

Це доволі складна конструкція, яка доводиться через суд, що це фіктивний правочин, він не був спрямований ні на які реальні наслідки, а тільки для того, щоб вивести майно з-під потенційного арешту. Загалом наше законодавство потрібно трохи вдосконалити для того, щоб конфісковувати злочинні активи тих осіб, які притягаються до відповідальності за корупцію», — пояснює старший юридичний радник Transparency International України Павло Демчук.

Загалом 2025 рік для Ольги Горулько виявився дуже успішним. У травні вона набула квартири на 106 квадратів у преміальному ЖК «Тетріс Холл». На той момент у цьому будинку ціна за квадратний метр стартувала від 4500 доларів. Тобто ринкова вартість квартири мала б становити приблизно 480 тисяч доларів, або ж майже 20 мільйонів гривень за тодішнім курсом. Того самого місяця Ольга стала власницею і паркомісця в цьому ЖК. Зараз таке тут коштує від 50–60 тисяч доларів або понад 2 мільйони гривень. Тобто загальна ринкова вартість майна мала б становити для Ольги майже 530 тисяч доларів, або майже 22 мільйони гривень.

Паркомісце у преміум ЖК «Тетріс Холл»hromadske

Ольга Горулько — чинна депутатка Дніпропетровської обласної ради. Там вона входить до постійної комісії з питань будівництва, транспорту, зв’язку та благоустрою. Про суттєві зміни в майновому стані після купівлі квартири й паркомісця в «Тетріс Холлі» Ольга Горулько у своїй декларації не повідомила.

Натомість вона задекларувала іншу квартиру в Києві — площею 205 квадратів — і ще два паркомісця. Права на це майно Ольга нібито отримала ще 2021 року. Але воно значиться недобудованим, тож оцінити вартість нерухомості наразі неможливо.

Водночас жінка зазначила, що має загалом майже 800 тисяч у доларах, або понад 33 мільйони у гривнях. Ще майже 95 тисяч євро і 70 тисяч доларів заощаджень має 15-річний син Ольги, Станіслав. Тож принаймні на квартиру в «Тетріс Холлі» вистачило б.

Виходить, донька не менш успішна за власного батька — депутата, а колись бізнесмена, Юрія Кісєля. Та чи справді це так? Окрім депутатства у Дніпровській облраді, Ольга Горулько займається бізнесом. До того ж дуже різним.

Фірма «Растро КР» належить Ользі й спеціалізується на виготовленні виробів із бетону. До 2019 року керував компанією сам Юрій Кісєль. За сім років діяльності компанія чистими заробила менш як 13 мільйонів гривень. А це на 7 мільйонів менше за ринкову вартість квартири Ольги Горулько в «Тетріс Холлі».

Зараз активи цієї ТОВ, за даними YouControl, становлять 35-40 мільйонів гривень, а їхня рентабельність не більш як 5%, тобто максимум 2 мільйони. У січні 2025-го у власності компанії зʼявився новенький Lexus 2024 року випуску. Залежно від комплектації такий коштує від 2,5 до 3 мільйонів гривень. І це більше, ніж чистий дохід компанії за 2024 рік.

А ще у червні 2021 року жінка відкрила ФОП з продажу й виробництва ювелірних виробів. Ймовірно, саме ця підприємницька діяльність приносить Ользі мільйонні прибутки. Хоча у відкритому доступі немає жодних згадок про неї в контексті ювелірного бізнесу. І депутатство, і ювелірний бізнес, і виробництво бетону — однозначно свідчать про те, що донька народного депутата Юрія Кісєля дуже різностороння людина. Але якщо подивитися на підписи контактів жінки в телефонах інших користувачів — то майже всі вони будуть про одне й те саме — про її батька Юрія Кісєля, помічницею якого вона працювала й залишається досі, а разом із нею помічником Кісєля працює син колишнього першого помічника президента Сергія Шефіра — Микита, який повідомляв, що з початку травня 2022 року перебуває на службі ЗСУ.

Дружина депутата Валентина Кісєль у 2019-му, коли Юрій Кісєль отримав мандат, теж отримала свій ласий шматок. 55% будівельної компанії «Біант». Також вона володіє будівельним підприємством «Пілон». Тож закономірно, що теперішні декларації посадовця демонструють дисбаланс між доходами подружжя: основний заробіток Кісєля — зарплата депутата, тоді як у Валентини Кисіль — мільйонні доходи від підприємницької діяльності. Ніхто з родини Кісєлів на дзвінки журналістів не відповів.

Родина депутата Пивоварова заздалегідь винесла активи за дужки декларацій

Поки родичі Юрія Кісєля екстрено переписували майно першого дня нового року, інший підозрюваний народний депутат — доктор технічних наук і член комітету з питань енергетики й житлово-комунальних послуг Євген Пивоваров про все попіклувався заздалегідь. Вся його задекларована власність — це 2 гектари землі на Харківщині й квартира на 65 квадратів у спільній власності із сестрою і батьком. Більша частина іншого майна депутата і його родичів — в оренді.
З автівок народний депутат декларує лише BMW X4 2022 року випуску. Це авто з 2024 року орендує його дружина Яна в компанії «Капс фуд сістемс ». 50% цієї компанії належить самому Євгенові Пивоварову, а інші 50% — його сестрі Ользі Тищенко.

Компанія «Капс фуд сістемс»hromadske

Окрім того, дружина народного депутата орендує квартиру на 77 квадратів в Ужгороді в такого собі Івана Петровича Шимона. Єдиний чоловік із такими даними й квартирою в Ужгороді — колишній перший заступник прокурора Закарпатської області. Десять років тому в медіа його називали одним із десяти найбагатших прокурорів України.

Дружині депутата Яні Пивоваровій 25 років. З 2023 року жінка має ФОП зі спеціалізацією торгівля через інтернет. Однак посилання на офіційний робочий профіль в Instagram недійсне або ж цей акаунт видалений. Тож чим вона насправді займається — невідомо. Проте за 2024 рік жінка як підприємиця заробила 1,3 мільйона гривень. У соцмережах Яни ми не знайшли жодних згадок про її бізнес, натомість там багато фотографій квітів, ресторанів і відпочинку. Але журналісти звернули увагу на сумки преміумкласу на фото.

Сумка Яни Пивоваровоїhromadske

Своє 21-річчя у 2021-му святкує з «найкращим чоловіком» і сумкою, схожою на Celine (на офіційному сайті така зараз коштує приблизно 4000 доларів). Ще одна сумка, яку Яна показала у своїх соцмережах, схожа на Dior Book Tote. Оригінал — близько 4000 доларів. Ще на одному фото сумка Balmain. В оригіналі така продавалась за 1700 євро. Ще одна нагадує Lady Dior. Залежно від розміру в оригіналі така коштує від 5500 до 6700 доларів. Ще одна нагадує люксову Louis Vuitton. Такі в оригіналі коштують 1500 доларів.

При цьому в декларації самого народного депутата за останні роки немає жодних подібних видатків, а ще у власності тепер уже подружжя — ніякого цінного рухомого майна. Значну частину фото жінка опублікувала протягом 2021 року, хоча займатися підприємницькою діяльністю вона почала з відкриттям ФОП лише 2023 року, а до того — отримувала стипендію як студентка й працювала в Благодійному фонді депутата Пивоварова, де у 2022 році заробила 9000 гривень.

За словами Сергія Миткалика — голови правління ГО «Антикорупційний штаб» і заступника голови Громадської ради при НАЗК, у декларації народного депутата мали б бути відображені такі видатки, якщо вони були здійснені декларантом за звітний період і перевищували 50 прожиткових мінімумів (наразі це 151 400 гривень — ред.).

«[Декларувати як цінне рухоме майно] потрібно, за умови, що таке цінне рухоме майно перевищує вартість за одиницю понад 100 прожиткових мінімумів, тобто 302 тисяч гривень», — додав Сергій Миткалик.

Сам Євген Пивоваров у соцмережах дружини не фігурує, фотографій із відпочинків не публікує. У декларації народний депутат вказує, що орендує чотири земельні ділянки на Харківщині й користується квартирою на майже 60 квадратів у Харкові, яка належить Романові Тищенко.

Роман Тищенко, відповідно до підписів його контакту в телефонах інших користувачів, підписаний як помічник депутата Пивоварова, хоча офіційно в Пивоварова такого помічника немає. У 2019 році Роман Тищенко був довіреною особою Пивоварова на виборах. Сестра Пивоварова, Ольга Тищенко, теж балотувалася від «Слуги Народу» в депутати місцевої ради, але не пройшла.

У родині Пивоварових нерухомість переважно належить матері депутата — Ганні Пивоваровій. У жінки — три квартири в елітних житлових комплексах Харкова. У листопаді 2021 року Ганна стала власницею квартири на 134 квадрати й паркомісця в ЖК преміумкласу «Люксембург ». Тоді квадратний метр у цьому ЖК коштував від 1650 доларів, тож ринкова вартість житла становила щонайменше 220 тисяч доларів — понад 6 мільйонів гривень.

Вже під час повномасштабного вторгнення, у грудні 2023 року, Ганна Пивоварова набула права власності на відразу дві квартири — 41,4 й 42,5 квадратного метра, також із паркомісцем у ЖК преміумкласу «Фелічіта». Влітку того року вартість одного квадрата в цьому ЖК оцінювали від 1250 доларів без ремонту. З ремонтом квартири продавалися від 1900 доларів за квадрат. Тож обидві квартири, за ринком, могли б коштувати щонайменше 105 тисяч доларів — майже 4 мільйони гривень.

Квартири Ганни Пивоваровоїhromadske

Тож упродовж 2021-23 років жінка набула нерухомості ринковою вартістю щонайменше понад 300 тисяч доларів, або майже 10 мільйонів гривень. При цьому Ганна Пивоварова не значилась керівником або бенефіціаром жодних компаній. Жінка не має навіть власного ФОПа.

Батько народного депутата Павло Пивоваров у 2024 році придбав BMW X3 XDRIVE 20D 2022 року випуску. Зараз вартість таких авто може сягати до 54 000 доларів — понад 2 мільйони гривень. У 2021 році Павло Пивоваров відкрив ФОП, який проіснував менше ніж рік. Займався консультуванням з питань комерційної діяльності й керування. На відміну від дружини чоловік дотичний до сімейного бізнесу. Але він не є власником жодних компаній, а лише керує деякими з них з 2021 року. Йдеться про ТОВки «Чигринов » і «ТК Холдинг ». Обидві займаються виробництвом харчових продуктів. А ще власниками обох компаній є діти пана Павла. Однак з 2021 року, коли Павло Пивоваров став керівником цих фірм, вони здебільшого показують збитки, а не прибутки.

Тож невідомо, чи в самих батьків Пивоварова було приблизно 350 тисяч доларів, або 12 мільйонів гривень, щоб купити три квартири й автомобіль за ринковими цінами в період із 2021 до 2024 року.

«Родичі посадовця не зобов’язані декларувати своїх доходів — тому тут можна припускати з високим ступенем вірогідності. Щодо того, що посадовець не записує на себе свої активи, це, звичайно, може бути пов’язано з тим, щоб убезпечити себе від потенційних ризиків», — каже старший юридичний радник Transparency International України Павло Демчук.

Головне джерело прибутку Євгена Пивоварова й, імовірно, всієї його родини — саме бізнес у харчовій галузі, який він ділить із сестрою Ольгою. Це ж — фахова спеціалізація Євгена як науковця. Серед його наукових винаходів — «Спосіб одержання аналога ікри осетрових риб» та «Спосіб переробки грибів». Вже під час роботи у Верховній Раді Євген Пивоваров із сестрою Ольгою став співвласником чотирьох компаній, які займаються виробництвом і торгівлею продуктами. Від цих фірм і компанії, створеної ще до депутатства, посадовець протягом 2025 року отримав дивідендами майже 4 мільйони гривень.

hromadske

Ще одна галузь сімейного бізнесу — виробництво електроенергії. Компанія «Едс-смарт енерджі » зараз частково належить сестрі народного депутата, а до 2019 року він сам був співзасновником фірми. У 2021 році компанії видали ліцензію на виробництво електричної енергії, а незадовго до цього журналісти повідомляли, що компанія планує побудувати сонячну електростанцію на Харківщині, і для цього змінює цільове призначення сільгоспземель. Заробляти компанія почала тільки 2024 року, показавши майже півтора мільйона гривень прибутку.

За даними проєкту «Схеми», 8 січня цього року заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб, платежами від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень. Загальна сума — майже 20 мільйонів гривень.

Бізнес, тачки й земля. Найкраще — дітям підозрюваного Лаби

Ще один депутат під підозрою — Михайло Лаба. Був обраний як мажоритарник від партії «Слуга Народу» на Закарпатті. Суд призначив Лабі заставу 20 мільйонів гривень. За даними проєкту «Схеми», майже 500 тисяч гривень застави він вніс сам. Ще троє людей внесли за нього заставу окремими сумами. Найбільшу суму — понад 16 мільйонів гривень — внесла компанія «Тап Сіті Сервіс», бенефіціар якої сказав журналістам, що представляє інтереси депутата як адвокат. Звинувачення й підозри НАБУ, оприлюднені напередодні нового року, Михайло Лаба відкидає.

Відповідь Михайла Лаби на звинувачення та підозриhromadske

В останній декларації народного депутата з родичів — лише дружина. З нерухомості — житловий будинок і п’ять земельних ділянок. Усе на Закарпатті. Тож заява Лаби в соцмережі виглядає більш ніж закономірно, бо жодних надприбутків тут і справді немає. Як і двох дітей. А, як відомо, саме їм усе найкраще. Тож, знайомтеся.

Дочка депутата — Валерія Лаба. Зараз вже має прізвище Лінчук. 26 років. З 2020 до 2022 року мала ФОП із надання послуг перукарням і салонам краси, а чотири місяці тому перекваліфікувалася й стала співзасновницею ТОВ «Флай енерджі Україна», яка спеціалізується на електромонтажних роботах. Через тиждень діяльності цього бізнесу, у вересні 2025 року Валерія придбала автівку Mazda MX-30 2020 року випуску. На ринку такі коштують від 14 до 19 тисяч доларів, тобто від 600 000 гривень.

Але це, ймовірно, не перше авто Валерії. Наприклад, у 2023-му дівчина з ідентичним ПІБ, а така в Закарпатській області лише одна, їздила на Mazda СХ5. На ньому скоїла ДТП й втекла з місця пригоди. Щобільше, з 2019 до 2026 року включно в неї 11 виконавчих проваджень за порушення правил дорожнього руху.

ДТП, що скоїла Валерія Лабаhromadske

У 2024 році дівчина придбала й дві земельні ділянки загальною площею 55 соток у самісіньких горах, поруч зі Словаччиною, в селі Сіль на Закарпатті.

Син депутата — повний тезка батька, 31-річний Михайло Лаба теж депутат, щоправда, Закарпатської обласної ради. Для нього велика війна стала часом і великого бізнесу, принаймні його початку. У 2024 році син народного депутата заснував ТОВ «Індастріал парк «Нью горайзонс». У 2025 році ще одну — «Кобальтум-Україна », яка відразу стала співзасновницею ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт ». Лаба-молодший до статутного фонду вніс понад 25,5 мільйона гривень. Спеціалізація компанії — добування корисних копалин. За даними YouControl, через бізнесмена Володимира Андрющенка вона має стосунок до корпоративної групи «Авек» народного депутата з Харкова Олександра Фельдмана.

У 2024-25 роках ця компанія отримала частини п’яти земельних ділянок на Закарпатті, загальною площею майже 64 гектари за договорами сервітуту з «Укрзалізницею» та державним підприємством «Ліси України». Більшість ділянок надані для права проїзду по них. Але дві найбільші — на 26 і 32,5 гектари, загалом 58,5 гектара до січня 2044 року — для видобування корисних копалин. І, як писали місцеві медіа, компанія одразу взялася на наданій території за вирубку лісу.

У власності сина народного депутата — житловий будинок на 263 квадрати, придбаний у 2017 році, чотири земельні ділянки й авто Audi Q7 2017 року випуску, куплене, за даними декларації, у 2023 році за півмільйона гривень. Хоча, на ринку, таких цін на таке авто немає. Вартість — щонайменше мільйон гривень.

Власність сина Михайла Лабиhromadske

Дружина депутата — Вікторія Лаба — теж від дітей не відстає. У її власності три земельні ділянки, дві з яких у селі Пилипець, подаровані 2024 року. А буквально кілька місяців тому, вона ще й придбала Audi E-Tron 55 2022 року випуску. Такий на ринку коштує від 30 до 47 тисяч доларів, або щонайменше 1 200 000 гривень. Декларацій про зміну майнового стану депутат не подавав, тож цікаво буде побачити в наступній, як його дружині вдалося придбати таку автівку, якщо на кінець попереднього звітного періоду загальних заощаджень у нього було менш як 500 000 гривень. Михайло Лаба за прикладом колег теж на дзвінки не відповідає.

«Невстановлені особи»

За інших двох підозрюваних народних депутатів у справі про зарплати в конвертах — Ольгу Савченко та Ігоря Негулевського, за даними проєкту «Схеми» також повносили застави. 30 мільйонів гривень за Негулевського, понад 25 із яких внесла фірма «Евагрейн». Ця сама компанія, за даними ДБР і джерел «УП» раніше вносила заставу за колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, родина якого під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомості й автівок на мільйони доларів. 16,6 мільйона гривень застави за Ольгу Савченко вніс один із її адвокатів Ігор Фомін.

За даними НАБУ та САП, з вересня до листопада 2022 року депутати отримували неправомірну вигоду розміром 2000 доларів, а щонайменше із серпня 2025 року — вже 5000 доларів. Отже, це не разова акція, а системне явище, бо ж могло тривати роками.

Про тіньові виплати депутатам ще 2021 року заявляв уже покійний народний депутат Антон Поляков. За його словами, звичайним депутатам «Слуги Народу» платили по 5 тисяч доларів, а 10-15 тисяч отримували голови комітетів та їхні заступники. Про тіньові виплати заявляв і народний депутат Гео Лерос, колишній голова Офісу президента Андрій Богдан і депутатка Ганна Скороход, яка сама нещодавно отримала підозру.

Натомість у 2021 році очільник фракції Давид Арахамія заявляв: зарплат у конвертах більше немає. Але не уточнював, якими вони були раніше й загалом говорив більше про спроби впливу на депутатів з боку бізнесменів.

hromadske

Водночас в одній з ухвал у теперішній справі про зарплати в конвертах, яка опинилася у розпорядженні редакції, сказано, що злочинна організація була створена «не пізніше 2021 року». Тобто того самого року, коли Арахамія давав це інтерв’ю. Крім того, в ухвалі сказано, що діяльність депутатів, яким уже оголосили підозри, була спрямована на «одержання на систематичній основі неправомірної вигоди від невстановлених осіб за прийняття або відхилення законопроєктів на користь невстановлених осіб». Отже, наразі невідомо — хто саме давав хабарі депутатам і в чиїх інтересах вони могли голосувати.

Зловживання на мільйони НАБУ та САП відкрили справу проти очільниці АРМА Максименко через маєток Захарченка

«Міндичгейт» переходить у сферу АРМА: як держава втратила контроль над особняком Захарченка.

Скандал, відомий у громадському просторі як «Міндичгейт», отримав розвиток на процесуальному рівні. Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальну справу щодо виконувачки обов’язків глави АРМА Ярослави Максименко за ч. 2 ст. 364 КК України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Досудове розслідування проводить НАБУ за вказівкою керівника САП Олександра Клименка.

В основі справи — арештований особняк ексміністра внутрішніх справ часів Януковича Віталія Захарченка, розташований на вулиці Добровольчих батальйонів у Києві. Площа нерухомості становить 647 квадратних метрів, а її оціночна вартість, згідно з висновком незалежного експерта, перевищує 48 мільйонів гривень. Формально об’єкт перебував під управлінням АРМА, але фактично держава не мала реального контролю над ним, тоді як вплив зберігався за оточенням самого Захарченка.

За даними слідства, особняк не використовувався як джерело доходу, попри очевидний потенціал. Більше того, у певний період у ньому проживали тодішній міністр енергетики Герман Галущенко та колишня міністерка Світлана Гринчук. Галущенко орендував будинок за приблизно 3 тисячі доларів на місяць, але ці витрати не були вказані в його декларації.

При цьому АРМА, маючи бюджетне фінансування на управління арештованими активами в розмірі близько 100 мільйонів гривень, не провела необхідних закупівель і не впровадила прозору систему управління об’єктом. У підсумку держава не лише втратила контроль над активом, а й позбулася потенційного доходу.

Мінімальний збиток для бюджету через те, що нерухомість не здавалася в оренду за ринковими ставками, слідство оцінює в 3,6 мільйона гривень. Це лише попередня оцінка, яка не враховує втрачену вигоду, знос об’єкта та наслідки фактичного «ручного» використання нерухомості.

Суть звинувачень зводиться до системної проблеми. Замість того, щоб перетворити арештоване майно на джерело доходу для держави, АРМА допустило режим «прихованого користування» — без проведення конкурсів, без прозорих угод і без реального контролю. У таких умовах держава присутня лише номінально, а реальну вигоду отримують окремі чиновники та пов’язані з ними особи.

Справа Ярослави Максименко виглядає не як одиничний випадок, а як елемент більш масштабної проблеми. «Міндичгейт» показує, як антикорупційні інструменти можуть застосовуватися вибірково, а арештовані активи стають не джерелом доходу для бюджету, а зручною нерухомістю для представників влади. Тепер слідству належить з’ясувати, чи була це звичайна недбалість, чи частина продуманої схеми зі збереження контролю над майном людей із попередньої влади.

28.01.2026

Фінал 20-річної епопеї САП очікує рішення про конфіскацію 280 мільйонів доларів Лазаренка вже цього року

У САП не виключають ухвалення рішення про конфіскацію грошей Лазаренка вже цього року.

Процедура цивільної конфіскації коштів колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка у Сполучених Штатах Америки перебуває на завершальному етапі.

За словами керівника САП Олександра Клименка, остаточне рішення у справі можуть ухвалити вже протягом поточного року. Він підтвердив, що українська сторона підтримує комунікацію з Міністерством юстиції США з цього питання.

Україна не має чинної міжурядової угоди зі Сполученими Штатами про екстрадицію, попри офіційні запити про видачу Лазаренка. За різними юрисдикціями заарештовано близько 280 мільйонів доларів, частина з яких перебуває під арештом у рамках українського розслідування.

27.01.2026

САП завершила службове розслідування щодо можливого витоку даних у справі Мідас

Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила службове розслідування щодо можливого витоку даних під час операції “Мідас”. Перевірку проводив відділ внутрішнього контролю САП, вона охоплювала кілька епізодів, пов’язаних із комунікаціями працівників прокуратури з фігурантами кримінальних справ.

Про перебіг та висновки перевірки Олександр Клименко розповів в інтерв’ю агентству Укрінформ. Він зазначив, що службове розслідування було відкрито, зокрема, після журналістських матеріалів Михайла Ткача. За словами очільника САП, під час перевірки встановили факт порушення службової етики, але без достатніх доказів зв’язку з конкретною справою “Мідас”.

У межах службового розслідування виявили позапроцесуальне спілкування одного з працівників прокуратури з фігурантами кримінальних проваджень. Це порушення могло тягнути за собою дисциплінарне стягнення аж до звільнення. Однак, як пояснив Клименко, йдеться не про доведений витік матеріалів саме зі справи “Мідас”.

Керівник САП уточнив, що під час перевірки не знайшли достатніх доказів того, що контакти стосувалися конкретно цієї операції. Водночас сам факт такого спілкування було зафіксовано й визнано порушенням внутрішніх правил.

Працівник, щодо якого йшлося у розслідуванні, звільнився з органів прокуратури за власним бажанням. Олександр Клименко підтвердив, що йдеться про його заступника Андрія Синюка. Тож дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення вже не застосовували.

Окрім службової перевірки, питання можливих витоків інформації розглядають ще в межах двох кримінальних проваджень. Їхнє розслідування наразі триває, остаточних висновків правоохоронці ще не оприлюднили. Клименко наголосив, що ці справи розслідують окремо від службового контролю.

27.01.2026

41 депутат Верховної Ради IX скликання отримав підозру від САП і НАБУ

41 депутат чинного скликання Верховної Ради отримав підозри від НАБУ і САП.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко дав інтерв’ю Укрінформу, у якому розказав про розслідування щодо народних депутатів та інші резонансні справи, які розслідують антикорупційні органи.

«Загалом підозру від САП отримав 41 депутат Верховної Ради IX скликання. За десять років від початку роботи антикорупційних органів підозри отримали 79 колишніх і чинних народних депутатів», – заявив Клименко.

Зазначимо, що 41 депутат – це більше, ніж чисельність всіх фракцій Верховної Ради, окрім Слуги Народу.

За словами очільника САП, до повномасштабного вторгнення були періоди, коли виплати «в конвертах» сягали і 20 тисяч доларів на місяць, а після початку вторгнення у 2022 році депутати якийсь час не отримували таких виплат.

Згодом виплати у конвертах поновились. За словами керівника САП, депутати отримували по 1-2 тисячі доларів на місяць за голосування за визначені законопроєкти.

«Потім виплати зросли до 5 тисяч доларів. Могли накладатися і штрафні санкції. Тоді «зарплата» зменшувалася до 3 тисяч доларів», – зазначив Клименко.

Нагадаємо, в кінці грудня п’ятьом депутатам від Слуга Народу (Юрій Кісєль, Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Михайло Лаба) повідомили про підозру в отриманні хабарів у справі про «конверти» за голосування. У січні підозру від НАБУ і САП отримала лідерка фракції Батьківщина Юлія Тимошенко.

26.01.2026

Зламали монобільшість САП розкрила деталі справи Юлії Тимошенко про системний підкуп депутатів

Голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко потрапила в поле зору антикорупціонерів у листопаді 2025-го, коли з’явилася інформація про спроби підкупити депутатів, зробити так, щоб вони вийшли з “Слуги народу” або голосували не так, як монобільшість.

Про це розповів голова САП Олександр Клименко.

Кримінальну справу проти неї порушили 24 листопада, у день народження, але спікер називає це збігом.

Клименко вважає, що на розслідування справи Тимошенко знадобиться менше, ніж п’ять місяців, адже справа — елементарна. САП направила до суду багато подібних епізодів.

“І детективи, і прокурори мають досвід у таких справах, і з нашого боку затягувань не буде. Все залежатиме від того, наскільки швидко ми зможемо провести експертизи, які запланували, — пояснює Клименко. — Ми завжди наголошуємо, що для конкретної категорії справ, підслідних НАБУ, потрібно створити незалежну експертну установу. Ми зафіксували велику кількість випадків, коли сторонні особи втручалися в процес проведення експертиз. Були випадки затягування, саботажу, зливу інформації та тиску на експертів”.

Він зазначив, що подібна справа — щодо народного депутата Андрія Одарченка — розглядалася в першій інстанції рік, другу інстанцію пройшла за три місяці, після чого вже було рішення Апеляційної палати ВАКС.

“Все залежить від поведінки сторони захисту і як часто суд призначатиме судові засідання. Якщо все буде без затримок, то розгляд може відбутися і набагато швидше, тому що це, повторюся, не складна категорія справ”, — додав він.