Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав клопотання до суду про відсторонення від посади Голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Його обвинувачують у незаконному збагаченні на суму понад 72 мільйони гривень та наданні недостовірних відомостей у декларації. Захисник посадовця намагався вплинути на суддю, щоб усунути його від розгляду справи. Прокурор стурбований можливістю, що обвинувачений може використати свою посаду для впливу на провадження через близьких осіб. Результати розгляду клопотання поки не повідомлені.
Позначка: САП
-
На хабарі упіймали суддю на Дніпропетровщині
У Дніпропетровській області суддя міськрайонного суду був спійманий на хабарі за те, що виніс виправдувальний вирок у обмін на гроші. Прокурори повідомили про підозру судді у неправомірному отриманні вигоди, за що йому загрожує покарання згідно з законом. З’ясувалося, що суддя обіцяв виправдати людину у справі, яка була перед ним, за плату. Після отримання грошей він справді виніс такий рішення. Справа продовжується, а раніше ще одного суддю затримали за аналогічними обвинуваченнями.
-
Корупція на дронах: суд арештував двох фігурантів
Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід до директора підприємства, яке виробляє безпілотні літальні апарати, у справі про корупцію при закупівлі цих апаратів та засобів радіоелектронної боротьби. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про це у вівторок. Суд вирішив тримати директора під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 мільйонів гривень. Також аналогічний захід було застосовано до командира військової частини Нацгвардії у цій же справі. Обидва рішення можуть бути оскаржені.
-
Суд відправив під варту нардепа Кузнєцова
На засіданні Вищого антикорупційного суду вирішили застосувати запобіжний захід до народного депутата, який є фігурантом справи про корупцію при закупівлі дронів та засобів РЕБ. Хоча ім’я депутата не було названо, але з матеріалів справи відомо, що йдеться про Олексія Кузнєцова з фракції “Слуга народу”. Суд вирішив тримати його під вартою або внести заставу у розмірі 8 млн гривень. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила встановити заставу у 30 млн гривень, але цей запит було відхилено. Наразі вирішується питання про оскарження цього рішення.
-
НАБУ і САП повідомили підозри топ-корупціонерам
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України оголосили про підозру шести особам у справі про корупційну схему з закупівлі дронів та РЕБ. Серед підозрюваних є колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай та народний депутат Олексій Кузнєцов. Їм і ще чотирьом особам пред’явлені звинувачення у привласненні майна через зловживання посадою, вчиненні злочинів у великих розмірах, організації злочинної групи та отриманні хабара. Генпрокурор направив до суду клопотання щодо запобіжних заходів для народного депутата, включаючи тримання під вартою або внесення застави у розмірі 30 млн гривень. Також відправлені клопотання щодо інших учасників схеми.
-
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП
Європейська посолка в Україні Катаріна Матернова у своєму пості на Facebook повідомила, що повернення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) стало можливим завдяки громадському тиску, складним переговорам та здатності лідерів почути критику. Вона також висловила подяку президенту Зеленському та всім політичним силам за єдність у голосуванні за відновлення незалежності цих інституцій. Закон, який обмежував незалежність НАБУ та САП, був прийнятий Верховною Радою 22 липня, але через протести громадян та занепокоєння партнерів з Євросоюзу, Зеленський вніс законопроєкт про скасування обмежень. В результаті 31 липня Верховна Рада підтримала цей законопроєкт, а президент підписав його, що відновило незалежність НАБУ та САП.
-
Після поштовху. Рада повернула незалежність НАБУ
Верховна рада України ухвалила закон, який відновлює незалежність антикорупційних органів. Минулого тижня було прийнято інший закон, який підпорядковував антикорупційні органи Генпрокуратурі. Прийняття закону стало причиною наймасштабніших з початку війни протестів в Україні, а також викликало різку критику Києва з боку західних партнерів. Реагуючи на суспільний спротив і занепокоєння партнерів, Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який, за його словами, забезпечить “силу системі правопорядку” і збереже “всі норми для незалежності антикорупційних інститутів”. У Національному антикорупційному бюро заявили, що законопроєкт Зеленського відновить усі повноваження та гарантії незалежності для НАБУ і САП.
Положення закону
“За” прийняття президентського закону в цілому проголосували 331 парламентарій. Засідання парламенту навіть уперше з початку повномасштабного вторгнення транслювали в прямому ефірі. Документ повертає скасовані раніше гарантії незалежності НАБУ і САП. Таким чином, Спеціалізована антикорупційна прокуратура буде самостійно здійснювати процесуальне керівництво розслідуванням справ Національного антикорупційного бюро, а не під контролем генерального прокурора.
Водночас протягом шести місяців після набрання законом чинності Служба безпеки України має перевірити співробітників НАБУ, САП та інших органів, які мають допуск до державної таємниці, на предмет співпраці з державою-агресором.
Кожні два роки співробітники цих органів проходитимуть внутрішню перевірку на поліграфі за методологією, погодженою з СБУ.
Реакція на рішення Ради
У Німеччині очікують, що Україна продовжить зусилля у боротьбі з корупцією після затвердження закону №13533, покликаного виправити ситуацію з незалежністю НАБУ і САП.
У німецькому МЗС назвали голосування за закон “позитивним і необхідним кроком на шляху до відновлення втраченого довіри”.
“Тепер необхідно продовжити реформи у сфері боротьби з корупцією”, – зазначається у заяві.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта привітали ухвалення в Україні закону, який має відновити незалежність НАБУ і САП.
Кошта і фон дер Ляєн назвали “позитивним кроком” появу підпису президента України Володимира Зеленського під законом №13533.
“Реформи у сфері верховенства права і боротьби з корупцією в Україні мають продовжуватися. Вони залишаються надзвичайно важливими для просування України європейським шляхом”, – йдеться у заяві.
ЄС продовжуватиме підтримувати ці зусилля, запевнили Кошта і фон дер Ляєн.
Питання залишилися
В Єврокомісії нагадали, що очікують від України прогресу у боротьбі з корупцією шляхом впровадження реформ, зокрема призначення керівника Бюро економічної безпеки.
Спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє зазначив, що в короткостроковій перспективі Єврокомісія очікує від України прогресу у сфері верховенства права за різними питаннями.
“По-перше, Україна має розпочати якнайшвидше призначення голови Бюро економічної безпеки”, – зазначив він.
Як наступні кроки спікер ЄК вказав відновлення роботи міжнародних експертів у складі Вищої кваліфікаційної комісії з відбору суддів, призначення чотирьох суддів Конституційного суду, які пройшли міжнародну перевірку, відмову від “проблемних проєктів поправок до Кримінального кодексу”, а також ухвалення закону про адміністративне судочинство.
“Таким чином, прогрес на всіх цих фронтах у різних сферах верховенства права є для нас справді важливим кроком”, – підсумував спікер.
“Щодо сьогоднішнього голосування, яке щойно відбулося у Верховній Раді, то Рада відновила ключові заходи обережності, що забезпечують незалежність антикорупційних органів. На нашу думку, новий закон вирішує основні проблеми, пов’язані з незалежністю НАБУ і САП”, – заявив Мерсьє.
“Однак хочу підкреслити: це – ще не завершення процесу. Процес вступу України до ЄС вимагатиме постійних зусиль, спрямованих на забезпечення ефективної спроможності боротися з корупцією і дотримання принципу верховенства права”, – наголосив спікер Єврокомісії.
Він підкреслив, що в ЄС сподіваються, що Україна “швидко виконає ці зобов’язання і вживе рішучих заходів у сфері верховенства права”.
“Ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією і залишаємося готовими підтримувати Україну в цьому процесі”, – повідомив Гійом Мерсьє. -
Закон щодо НАБУ та САП набув чинності
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП -
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ. -
Зеленський підписав закон щодо НАБУ і САП
Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП. Про це глава держави повідомив у відеозверненні в четвер, 31 липня.
“Хочу подякувати всім парламентарям за ухвалення мого законопроєкту – тепер уже закону. Щойно підписав документ, текст буде негайно опублікований. Це гарантії нормальної, незалежної роботи антикорупційних органів, усіх органів правопорядку нашої держави”, – сказв глава держави.
Зеленський зазначив, що закон гарантує відсутність будь-яких зовнішніх впливів, втручань, зокрема гарантує завдяки перевіркам на детекторі брехні – регулярним перевіркам для всіх тих працівників органів правопорядку, які мають доступ до державної таємниці або які мають родичів у Росії.
Також глава держави підписав закон, який гарантує належне бюджетне фінансування для Сил оборони на зброю, на дрони, на виплати воїнам та рідним воїнів ЗСУ. Мова йде про додаткові 412 млрд гривень.
“Надзвичайно важливо. Щойно теж підписав, і це гарантія, що будуть виплати нашим воїнам на передовій і всі належні виплати рідним наших полеглих героїв”, – заявив президент.
Окрім того, глава держави погодив рішеня щодо додаткових 15 днів відпустки для військових. Ця норма запрацює вже у серпні. Також ухвалено закон, який дає більше можливостей ветеранським підприємствам.
“Ці закони вже є, ці закони вже будуть працювати. Тож цей день справді результативний – і відчутний для людей”, – резюмував Зеленський.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП.