СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Санкції

  • Вучич спростував слова міністра про можливі санкції проти РФ

    Вучич спростував слова міністра про можливі санкції проти РФ

    Белград не запроваджуватиме санкцій проти Росії. Про це заявив президент Сербії Александар Вучич, коментуючи слова міністра європейської інтеграції Неманьї Старовича про те, що країна запровадить санкції проти Москви, коли стане членом ЄС, передає Dnevnik у неділю, 27 липня. За словами Вучича, Белград продовжуватиме політику, яка “була принциповою і яка досі виявилася правильною”. За його словами, вона не сподобалась ні на Заході, ні на Сході. Він додав, що Старович говорив “необережно, але він говорив інакше”.

    “Мені шкода, що деякі наші друзі в російських ЗМІ чекають, щоб знайти щось, за що можна критикувати Сербію, і мені шкода, що у нас на внутрішній політичній арені є багато людей, які швидше кинуться захищати росіян, ніж вони коли-небудь кинуться захищати Сербію. Я маю розчарувати їх усіх разом, Сербія не запровадить санкції проти Росії”, – заявив Вучич.

  • Зеленський ввів у дію нові санкції РНБО

    Зеленський ввів у дію нові санкції РНБО

    Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони щодо запровадження нових персональних санкцій. Відповідний указ №554/2025 від 27 липня оприлюднений на сайті Офісу президента. Глава держави ввів у дію санкції РНБО проти понад 90 російських компаній, які постачають рідкісноземельні метали воєнно-промисловому комплексу РФ.
    Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Суспільному заявив, що санкції запроваджено проти компаній та осіб, які займаються видобуванням та переробкою рідкісноземельних металів для виробництва безпілотників.

    “Ми працюємо над тим, щоб і міжнародні партнери ухвалили аналогічні санкції. Обмеження поставок у цих секторах означатиме конкретне зменшення спроможності Росії на полі бою”, – зазначив він.
    Також президент запровадив санкції, які синхронізовані із санкціями Європейського Союзу. Так Україна запровадила санкції проти компаній з Росії, Китаю, ОАЕ, Ірану тощо.

    “Структури, які пов’язані з тіньовим флотом, постачанням товарів подвійного призначення в обхід санкцій, а також з російським ВПК. Близько 40% нових європейських санкційних цілей уже були раніше внесені до санкційного списку України, що свідчить про ефективну координацію підходів”, — повідомив Власюк.

    Нагадаємо, країни ЄС схвалили 18 пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій, 34 нових суб’єктів, пов’язаних з ВПК Росії і Білорусі.

  • Західні санкції посилюють ізоляцію Калінінграда – розвідка

    Західні санкції посилюють ізоляцію Калінінграда – розвідка

    Після запровадження санкцій у 2022 році витрати Росії на транзит вантажів зросли, особливо на маршрутах до Калінінградської області, котра не має сухопутного сполучення з рештою території РФ.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 27 липня.
    Як зауважується, раніше більшість постачань здійснювалися через Литву, однак через квоти та обмеження цей маршрут значно втратив у доступності.
    У розвідці пояснили, що завантаження змістилося на морські шляхи: якщо у 2019 році каботаж становив 0,4 млн тонн, то у 2024 році лише компанія Оборонлогістика перевезла понад 2 млн тонн. Втім, поромна інфраструктура виявилася перевантаженою – черги, дефіцит місць і скорочення фоту ускладнюють постачання.
    Російський малий бізнес опинився в найгіршому становищі: великі оператори завчасно резервують місця завдяки адміністративному ресурсу, фактично витісняючи дрібних перевізників з ринку.
    “Санкції не лише дестабілізують логістику, але й поглиблюють соціально-економічні дисбаланси в регіоні, демонструючи вразливість системи”, – резюмували у СЗРУ.

  • Лукашенко використовує мігрантів для тиску на ЄС – СЗР

    Лукашенко використовує мігрантів для тиску на ЄС – СЗР

    Білоруський диктатор Олександр Лукашенко використовує територію своєї країни для транзиту нелегальних мігрантів з Африки, Близького Сходу та Афганістану в Європу для тиску на країни ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    “Політичні режими, які мають досвід використання мігрантів як геополітичного інструменту, знову опиняються в центрі уваги”, – зазначили в розвідці.
    Лукашенко намагається переправляти через білоруську територію нелегалів до Польщі. Частина потоків прибуває з Лівії – напряму або через Росію, що вказує на координацію між Мінськом і Москвою.
    Сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів на кордони ЄС, намагаючись обміняти зниження напруги на зняття санкцій.
    В СЗРУ додали, що цей шантаж не спрацював: обмеження тільки посилилися, а дипломатична ізоляція Мінська – поглибилася.
    Попри тотальну залежність від Кремля, Лукашенко діє гнучко. Сьогодні він продовжує заробляти на транзиті мігрантів, але уникає відвертої ескалації, щоб не втратити залишки політичних контактів у Європі, зокрема з Угорщиною, яка послідовно виступає проти міграції.

  • Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції

    Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції

    Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
    Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
    Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
    Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
    Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
    “Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
    Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
    Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
    Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
    Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.

  • Молот США проти серпа РФ: чи досягне мети Трамп, погрожуючи Путіну

    Молот США проти серпа РФ: чи досягне мети Трамп, погрожуючи Путіну

    Трохи туману війни Одразу після заяви президента США Дональда Трампа про те, що він відтерміновує антиросійські “санкції з пекла” на строк до 50 днів, в європейських, та й в українських ЗМІ з’явилося чимало ейфоричних настроїв. Заговорили навіть про розворот американської політики щодо України. Втім, при глибшому аналізі ситуації, все стало виглядати трохи не так “рожево” оптимістично. “На мій погляд, рамки занадто розмиті, а рішення, як видається тут, недостатньо чітко сформульовано. Очевидно, що цей 50-денний термін дуже довгий. Путін та Трамп розмовляли телефоном на початку липня. Тепер… Трамп оголошує про свій удар санкціями, “молотом”, але він дає Путіну 50 днів. У сумі це становить 60 днів ((літній наступ РФ – ред.)), і, як ми знаємо з розмови Путіна та Трампа, Путін сказав Трампу, що ескалюватиме ситуацію протягом наступних 60 днів”, – зауважив австрійський військовий історик, викладач військової академії у Вінер-Нойштадті, полковник Маркус Райснер в інтерв‘ю DW. При цьому експерт погоджується з думкою, що Трамп фактично дає Путіну дозвіл на ескалацію в Україні. За його словами, такого висновку можна дійти, якщо уважно послухати Трампа.
    По-перше, він обіцяв постачання лише оборонних систем озброєння. Що стосується систем наступального озброєння – тут не було жодного рішення, лише зауваження, що він розгляне це питання.
    Але цей 50-денний період дуже довгий; тут може статися багато. З точки зору Росії, це включатиме як мінімум три-п’ять потужних авіаударів, можливо, навіть із більшою частотою, ніж ми бачили останніми днями, – додає Райснер.
    При цьому у заяві Трампа була певна двозначність: 17 обіцяних Україні систем ППО Patriot – це означало 17 батарей Patriot, чи 17 пускових установок? Лише згодом військові експерти роз’яснили, що малося на увазі, скоріше всього, 3-4 комплекси, тобто 17 пускових.
    І найголовніше – це оборонне озброєння, що допомагає Україні захищатись від відповідних стратегічних повітряних атак з використанням безпілотників, ракет та реактивних снарядів, уточнив він.
    Однак виникає питання і про наступальні системи, такі як додаткові крилаті ракети або ракети класу “земля-земля”. Україна також повинна мати можливість чинити відповідний тиск принаймні на своїй території, окупованій Росією. Це можливо лише за наявності досить точних та далекобійних систем зброї.
    Втім далеко не все залежить тут від США: останніми роками Україні вдалося вибиратися і з безнадійних ситуацій, визнає Райснер.
    Але, за його словами, постачання систем озброєння, звичайно, були важливим фактором – насамперед, надання розвідувальних даних. Але слід чітко розуміти, що окремі системи озброєння також можуть чинити величезний тиск на російську сторону: наприклад, крилаті ракети великої дальності, котрих так потребує наша країна, аби захиститися від агресивної Росії.
    Але що ж, Трамп вирішив тиснути на Росію, а Путін – не піддаватися цьому тиску. І роллю “турбонадува” посередин цього строку стала вкрай різка заява сенатора Ліндсі Грема, котрий спрацював “голосом Трампа”.

  • Іран і Європа почали ядерні переговори

    Іран і Європа почали ядерні переговори

    Представники Франції, Великої Британії та Німеччини зустрілися з іранськими дипломатами в Стамбулі, що провести переговори про ядерної програми Тегерану. Про це повідомляє французький телеканал France 24.
    Перемови почались о 09:30 за київським часом та триватимуть близько до 15:30 за київським часом.
    ЗМІ нагадав, що це перша зустріч, яка відбулась після нападу Ізраїлю на Ірану в середині червня, який спровокував 12-денне протистояння між обома країнами.
    З того часу європейські країни погрожують Тегерану відновити санкції Організації об’єднаних націй (ООН) до кінця серпня. Можливість відновити санкційний режим закінчується вже в жовтні.
    Напередодні переговорів речник Міністерства закордонних справ (МЗС) Ірану Есмаїл Бакаї заявив, що зустріч стане “випробуванням реалізму для європейців і цінною нагодою виправити їхні погляди на ядерне питання Ірану”.
    Як ми вже писали, наприкінці червня президент США Дональд Трамп допустив можливість пом’якшення санкцій стосовно Ірану.
    Іран назвав умову обговорення зі США ядерної угоди

  • Третій автогігант РФ скорочує робочий тиждень через кризу

    Третій автогігант РФ скорочує робочий тиждень через кризу

    Найбільший у Росії виробник вантажівок КамАЗ із 1 серпня скорочує робочий тиждень до чотирьох днів. Рішення торкнеться підрозділів, які не мають повного завантаження. Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
    У компанії це пояснили критичним падінням ринку вантажної техніки вантажопідйомністю понад 14 тонн – за перше півріччя обсяг продажів зменшився майже на 60%.
    Російський автовиробник звинувачує іноземних постачальників, які, попри прогнози щодо зниження попиту, завезли в Росію надлишкову кількість техніки. У компанії заявили, що на складах накопичилось понад 30 тисяч вантажівок, які не можуть знайти покупців навіть за демпінговими цінами. Додатковим фактором стала жорстка політика Центробанку РФ – високі ставки та обмежений доступ до кредитів і лізингу.
    Так, понад 10 тисяч майже нових вантажівок повернулися на склади лізингових компаній і зараз розпродаються “суттєво нижче” ринкової вартості.
    “Відсутність перспектив зростання ринку та тиск залишків імпортної техніки змушують нас ухвалювати непопулярні, але необхідні рішення щодо скорочення виробництва”, – заявили в компанії, пообіцявши зберегти всі соціальні гарантії для працівників.
    Компанія також повідомила, що веде переговори з корпоративними клієнтами про додаткові закупівлі техніки, аби забезпечити завантаження виробництва.
    Раніше про перехід на чотириденний графік повідомили Горьківський автозавод (ГАЗ) і АвтоВАЗ. Причинами назвали кризу на ринку комерційного транспорту, високу ключову ставку та конкуренцію з боку імпортних авто. На АвтоВАЗі прогнозують, що у 2025 році ринок легкових авто в Росії може скоротитися на 25% – до 1,1 млн одиниць.

  • Сербія назвала умову підтримки санкцій ЄС проти Росії

    Сербія назвала умову підтримки санкцій ЄС проти Росії

    Сербія підтвердила підтримку територіальної цілісності України та її європейських прагнень, але поки що відмовилася приєднуватися до санкцій проти Росії. Про це повідомляє австрійська газета Der Standard.
    Сербський міністр у справах Європи Неманья Старович спробував розвіяти сумніви щодо позиції Белград стосовно України.
    “Якщо нас критикують за те, що ми не робимо достатньо для України, то моя відповідь проста: дозвольмо українцям говорити за себе”, – зазначив він.
    Сербія не підтримує санкції ЄС проти Росії, оскільки це “зовсім не вплине на Росію, але дуже сильно вплине на сербську економіку”, а також тому, що, не будучи членом ЄС, Сербія не має безпеки, яку надає членство в Союзі, пояснив позицію уряду сербський чиновник.
    Він провів аналогію з пандемією, після якої Хорватія одержала 22 мільярди євро з фонду відновлення ЄС, а Сербія – “майже нічого”, а саме 165 мільйонів євро.
    Проте Сербія готова повністю підтримати санкції ЄС, “якщо членство в ЄС буде наближатися”, тобто за кілька місяців до дати вступу, запевнив Старович.
    За його словами, Белград “з першого дня чітко і недвозначно засудив” російське вторгнення в Україну.
    Він додав, що Сербія підтримує членство України в ЄС, а також висловив задоволення тим, що Україна надала імпульс процесу розширення.
    “Тепер ми, країни Західних Балкан, маємо стати частиною цього імпульсу”, – вважає міністр.
    Як ми вже писали, президент Сербії Александар Вучич заявив, що не підписував декларацію саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі й цим “не зрадив Росію”.
    Раніше Вучич разом зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо стали єдиними представниками Європи на рівні лідерів на урочистостях у Москві до Дня перемоги 9 травня.

  • Стефанчук запросив Спікера Джонсона відвідати Київ

    Стефанчук запросив Спікера Джонсона відвідати Київ

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів телефонну розмову зі Спікером Палати Представників Конгресу США Майком Джонсоном. Про це він повідомив на Фейсбук у четвер, 24 липня.
    Сторони обговорили посилення санкційного тиску на РФ та посилення міжпарламентської взаємодії
    “Провів змістовну телефонну розмову зі Спікером Палати Представників Конгресу США Майком Джонсоном. Подякував за послідовну підтримку України та наголосив на важливості посилення санкційного тиску на росію. Окремо обговорили шляхи стримування агресора”, – зазначив глава українського парламенту.
    За його словами, під час розмови домовилися про посилення міжпарламентської взаємодії, котра є важливою складовою стратегічного партнерства України та США.
    Також Стефанчук запросив колегу особисто відвідати Київ. Окремо сторони домовилися зустрітися в межах Парламентського Саміту Великої Сімки у Канаді у вересні.