Сполучені Штати Америки включили до санкційного списку чотирьох суддів Міжнародного кримінального суду. Про це у п’ятницю, 5 червня, йдеться у заяві державного секретаря Марко Рубіо, оприлюдненій на сайті Держдепартаменту США.
“Сьогодні я додаю до санкційного списку Соломі Балунгі Боссу з Уганди, Лус дель Кармен Ібаньєс Карранзу з Перу, Рейн Аделаїду Софі Алапіні Гансу з Беніну та Бету Голер зі Словенії відповідно до указу президента Трампа №14203 “Про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду”. Ці особи були безпосередньо залучені до дій МКС, спрямованих на розслідування, арешт, затримання або судове переслідування громадян США чи Ізраїлю без згоди цих держав. При цьому ані Сполучені Штати, ані Ізраїль не є учасниками Римського статуту”, – сказано в заяві.
У документі підкреслюється, що Міжнародний кримінальний суд є політизованим органом, який, на думку США, безпідставно претендує на необмежені повноваження у розслідуванні, висуванні обвинувачень та переслідуванні громадян Сполучених Штатів і їхніх союзників.
“Таке твердження становить небезпеку, а подібне зловживання повноваженнями підриває суверенітет і національну безпеку як Сполучених Штатів, так і наших партнерів, зокрема Ізраїлю”, – наголосив Рубіо.
За його словами, США вживатимуть усіх необхідних заходів для захисту свого суверенітету, а також суверенітету Ізраїлю та інших союзників від дій, які вони вважають незаконними з боку МКС.
Крім того, Рубіо закликав країни, що продовжують підтримувати Міжнародний кримінальний суд, виступити проти того, що він назвав “ганебною атакою на нашу державу та Ізраїль”.
Парламент Угорщини повторно проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС).
Позначка: Санкції
-
США запровадили санкції проти чотирьох суддів МКС
-
Олігархи Путіна програли битву за санкції
Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень. -
Парламент Словаччини ухвалив проросійську резолюцію
Парламент Словаччини 5 червня ухвалив резолюцію, котра закликає уряд не підтримувати нові санкції проти Росії. Опозиція проігнорувала голосування. Про це повідомляє Noviny у четвер, 5 червня.
Відповідний документ ініціювала Словацька національна партією (SNS).
У резолюції мовиться, що санкції та торговельні обмеження проти Росії нібито негативно впливають на економіку Словаччини – зокрема, підвищують ціни на енергоносії, порушують ланцюги постачання та знижують конкурентоспроможність словацької промисловості.
Документ закликає членів уряду Словаччини у міжнародних організаціях виступати проти нових санкцій та зосередитися на стабілізації енергетичного ринку, зменшенні цінових коливань і захисті національних інтересів.
За резолюцію проголосували 51 із 76 присутніх депутатів – усі представники SNS, більшість із партії Smer-SD, деякі члени Hlas-SD та низка позафракційних.
Проти висловився лише депутат Hlas-SD Ян Ференчак. Ще 23 депутати утрималися, тоді як опозиційні сили проігнорували голосування.
Раніше Словаччина обіцяла долучитися до блокування санкцій проти РФ.
Президент України дав пораду керівництву Угорщини і Словаччини -
Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд
Україна та Японське агентства міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 5 червня.
“Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, – написав він.
Шмигаль подякував Японії і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити, і зазначив, що загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів. -
В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком
У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
Вікторія Хаджирадєва -
Нафтогазові доходи Росії впали на 53% за місяць
У травні 2025 року доходи федерального бюджету Росії від продажу нафти і газу зменшилися на 35% у річному вимірі та на 53% проти квітня. Про це свідчать дані Міністерства фінансів РФ.
Згідно з оцінками відомства, нафтогазові надходження минулого місяця становили 512,7 млрд рублів у порівнянні з 793,7 млрд рублів у травні 2024 року та 1,09 трлн рублів – у квітні цього року.
Якщо не враховувати податок на додатковий дохід, надходження у травні скоротилися на 86,7 млрд рублів або 14,5% у порівнянні з квітнем.
Усього за перші п’ять місяців 2025 року доходи від нафти та газу становили 4,24 трлн рублів, що на 14,4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (4,95 трлн рублів).
У Мінфіні РФ пояснили зниження надходжень одночасним падінням цін на нафту та зміцненням рубля. У травні рублева ціна російської нафти впала до 4 195 рублів за барель – це найнижчий показник із квітня 2023 року та на 38% менше за ціну, закладену у бюджет РФ на 2025 рік.
Також травнева ціна на нафту Urals для податків виявилася на 21% нижчою, ніж оновлена оцінка Мінфіну РФ на цей рік.
Наприкінці квітня уряд Росії переглянув бюджет на 2025 рік і знизив прогноз доходів від продажу енергоносіїв майже на 25% – із 10,94 трлн рублів до 8,32 трлн. За старим планом 1,8 трлн рублів мали бути спрямовані до Фонду національного добробуту РФ, однак навіть базовий рівень доходів у 9,1 трлн не вдається забезпечити.
У зв’язку з цим Мінфін РФ продовжить використовувати кошти з ФНБ для покриття бюджетного дефіциту. -
Новий пакет санкцій проти РФ готовий до затвердження – Келлог
Санкції США проти Росії підготовлені, Конгрес та Білий дім готові до їхнього затвердження.Про це заявив спецпредставник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог в інтерв’ю телеканалу Fox News.
“Минулих вихідних я говорив з сенатором Ліндсі Гремом. Наскільки я розумію, санкції готові. Проект називається “Закон про санкції проти Росії 2025 року” (Russian Sanctions Act 2025). І я думаю, що Грем уже підготовив їх та готовий застосувати”, – розповів Келлог.
Він назвав ці санкції “досить обтяжливими”.
“Наприклад, митна ставка 500% на імпорт до США. В Конгресі та у Білому домі єдиної думки щодо цього питання. Росія – нафтова держава. Більшу частину прибутків вона отримує від нафтохімічної промисловості. Саме на цю галузь ці санкції й спрямовані”, – зазначив спецпредставник Трампа. -
Берн підтримав 17-й пакет санкцій ЄС проти РФ
Швейцарія розширила список санкцій проти Росії, доєднавшись до 17-го пакета санкцій Європейського Союзу, який блок ухвалив 20 травня. Про це у вівторок, 3 червня, йдеться на сайті швейцарського уряду. Зокрема, під санкції потрапили 17 осіб та 58 компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Їхні активи заморожено, а також запроваджено заборону на в’їзд і транзит через територію Швейцарії.
Крім того, Швейцарія внесла до санкційного списку 189 суден, які належать до так званого тіньового флоту Росії. У сфері торгівлі запроваджено жорсткіший експортний контроль щодо ще 31 компанії, зокрема з третіх країн – тобто тих, що не входять до Євросоюзу. Для них суттєво ускладнено доступ до європейських товарів, особливо з потенційним військовим застосуванням.
Усі нові санкції набули чинності 3 червня.
Європейський Союз 20 травня затвердив 17-й пакет санкцій проти Російської Федерації за агресивну війну проти України. Обмеження переважно торкнулися близько 200 кораблів “тіньового флоту” РФ, що займаються перевезенням нафти в обхід уже чинних санкцій. Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський зустрівся з американськими сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем, які є співавторами законопроєкту про масштабні санкції проти Росії. Розгромні санкції проти РФ. Що можуть Штати -
Швейцарія підтримала 17 пакет санкцій ЄС проти РФ
Швейцарія розширила список санкцій проти Росії, доєднавшись до 17-го пакета санкцій Європейського Союзу, який блок ухвалив 20 травня. Про це у вівторок, 3 червня, йдеться на сайті швейцарського уряду. Зокрема, під санкції потрапили 17 осіб та 58 компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Їхні активи заморожено, а також запроваджено заборону на в’їзд і транзит через територію Швейцарії.
Крім того, Швейцарія внесла до санкційного списку 189 суден, які належать до так званого тіньового флоту Росії. У сфері торгівлі запроваджено жорсткіший експортний контроль щодо ще 31 компанії, зокрема з третіх країн – тобто тих, що не входять до Євросоюзу. Для них суттєво ускладнено доступ до європейських товарів, особливо з потенційним військовим застосуванням.
Усі нові санкції набули чинності 3 червня.
Європейський Союз 20 травня затвердив 17-й пакет санкцій проти Російської Федерації за агресивну війну проти України. Обмеження переважно торкнулися близько 200 кораблів “тіньового флоту” РФ, що займаються перевезенням нафти в обхід уже чинних санкцій. Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський зустрівся з американськими сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем, які є співавторами законопроєкту про масштабні санкції проти Росії. Розгромні санкції проти РФ. Що можуть Штати -
Поїхали за санкціями. Делегація України у США
Українська делегація на чолі з міністром економіки Юлією Свириденко прибула до США для зустрічей з представниками команди президента Дональда Трампа та обговорення низки питань, повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
Як зазначив голова ОПУ, у Вашингтоні представники України говоритимуть про оборонну підтримку та ситуацію на полі бою, посилення санкцій проти Росії, зокрема законопроекті сенатора Ліндсі Грема. Також під час зустрічей йтиметься про Угоду про створення Інвестиційного фонду відновлення, про повернення викрадених РФ українських дітей, а також про “пропаганду росіян, пов’язану з питаннями церкви”, додав Єрмак.
“Буде чимало зустрічей з представниками обох партій, які підтримують Україну, командою президента США Дональда Трампа. Ми розповімо про результати зустрічей у Стамбулі, а також про те, як Росія затягує час із припиненням вогню та переговорами заради війни”, – розповів він.
Зустріч зі спецпредставниками
Єрмак повідомив про свою зустріч у Вашингтоні зі спецпредставником президента США з питань України Кітом Келлогом.
“Обговорили ситуацію на фронті, результати зустрічей у Стамбулі, важливість посилення санкцій проти Росії та оборонну допомогу Україні. Також говорили про викрадених Росією дітей”, – перелічив Єрмак.
За словами Єрмака, він розповів Келлогу, що Росія робить усе, щоб не припиняти вогонь, і цьому “треба покласти край силою”.
“Україна зробила все, щоб війна припинилася. Але якщо Росія не припиняє вогонь добровільно, ми змушені проводити операції та знищувати їхній військовий потенціал”, – зазначив Єрмак.
Також Єрмак заявив, що під час зустрічі зі спецпредставником США з питань Близького Сходу Стівом Уіткоффом у вівторок, 3 червня, обговорив переговори у Стамбулі та запросив спецпосланця в Україну.
“Обговорили трек переговорів української та російської делегацій у Стамбулі. Позиція РФ — неконструктивна… Також розповів про реальну ситуацію на полі бою. Запросив Стіва Уіткоффа відвідати Україну, щоб побачити ситуацію власними очима”, — написав керівник ОП у Telegram.
За словами Єрмака, він відзначив Уіткоффу, що росіяни тягнуть час і маніпулюють переговорами, щоб уникнути санкцій США, і не хочуть припиняти вогонь.
“Нам потрібно припинення вогню — ми повністю підтримуємо ще з березня відповідну пропозицію США. Також ми готові до зустрічі лідерів, якої уникає Росія”, — додав Єрмак.
Санкції
Прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт дала зрозуміти, що саме президент США Дональд Трамп прийматиме остаточне рішення щодо потенційного посилення санкцій проти Росії.
Деталі: Левітт попросили прокоментувати ставлення Трампа до ініціативи щодо посилення санкцій проти Росії, яка має підтримку обох палат Конгресу.
За її словами, президент США “розумно тримав при собі” санкції як “інструмент у своєму арсеналі на випадок необхідності”, і нагадала про переговори між Україною та Росією у Стамбулі.
“Я хотіла б нагадати всім, скільки ми досягли за всього чотири місяці. Минулого року в цей час було неможливо уявити, що Росія і Україна будуть вести прямі переговори”, – сказала прес-секретар Білого дому.
Вона підкреслила, що це сталося “саме завдяки наполегливості та рішучості” Трампа.
“Тому він готовий застосувати санкції, якщо це буде необхідно. І в Сенаті, і на Капітолійському пагорбі розуміють, що президент є головнокомандувачем і керує зовнішньою політикою Сполучених Штатів, як і має бути”, – підкреслила Левітт.