Позначка: Санкції

  • YouTube заблокував канал ексдепутата Мосійчука

    YouTube заблокував канал ексдепутата Мосійчука

    Платформа YouTube заблокувала чотири канали, що належать особам, які перебувають під санкціями в Україні та поширювали інформацію, що відповідає російській пропаганді. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО в п’ятницю, 6 червня. Заблоковано канал Ігор Мосійчук – колишнього народного депутата, який регулярно транслював меседжі, співзвучні з пропагандою РФ.

    Також заблоковані канали Shaposhnikov UA, shaposhnikov news та Ростислав Шапошніков, пов’язані з блогером Ростиславом Шапошніковим, що поширював фейки, вигідні Росії.

    Проти обох осіб запроваджено санкції РНБО, які були введені в дію указом президента Володимира Зеленського від 25 травня.

  • Санкції проти України: до чого доведе США потурання агресивній РФ

    Санкції проти України: до чого доведе США потурання агресивній РФ

    Парк “трампівського періоду” Президент США Дональд Трамп вже давно перестав дивувати публіку своєю нездоровою прихильністю до російського диктатора Путіна. Але днями сталась подія з категорії “добалакався”, що буквально “на голову не налазить”.
    Йдеться про те, що, як пише New York Times з посиланням на німецьких та американських чиновників, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу не вдалося досягти головної з цілей свого візиту до президента США, котра стосувалася підтримки України.
    Німецькі посадовці кажуть, що Мерц прибув до Вашингтону з надією переконати американського лідера відігравати більш активну роль у захисті України, аби змусити РФ припинити вторгнення.
    Втім ані публічно, ані у приватній розмові з канцлером Трамп не взяв на себе зобов’язання підтримувати Україну зброєю або ввести санкції проти Росії.
    Ба більше, він навіть натякнув, що санкції можуть стосуватися й України! Так, Трамп заявив, що буде “дуже, дуже жорстким”, якщо стане зрозуміло, що російсько-українська війна не закінчиться скоро. Водночас він уточнив, що це стосується обох країн.
    Помічники Трампа, котрих цитує NYT, кажуть, що той розлючений і на главу Росії Путіна. Але здебільшого – на президента Володимира Зеленського, котрого він називає “поганим хлопцем”, який ставить світ на межу ядерної війни. Правда, разом із тим Трамп вважає, що відсіч Росії, що продовжує бомбардувати українські міста, з боку Зеленського – є зрозумілою.
    Між тим під час зустрічі з Мерцем президент США не лише сказав, що все ще вірить у можливість припинення вогню, а й порівняв сторони з “двома маленькими дітьми, які б’ються, як божевільні, у парку”. “Іноді краще дати їм трохи поборотися, а потім розтягнути їх”, – цинічно додав Трамп. Як повідомляє The Atlantic, обурило Трампа рішення України завдати ударів по російських військових аеродромах. І воно ж спровокувало дискусії у Білому домі щодо доцільності подальшої підтримки Києва. Колосальна помилка Та чи це є справжньою підставою для поведінки Трампа?
    По-перше, набір останніх його заяв є вкрай контраверсійним, інколи більше нагадуючи якийсь потік свідомості, а не виважену політичну тактику. До речі, аналітики давно помітили, що суть його меседжів часто залежить від того, хто останнім щось йому “налив у вуха”.
    По-друге, президент США робить і робить одну й ту ж “колосальну помилку”, а саме – урівнює жертву війни в обличчі України з російським агресором, наголошує політолог Олег Лісний.
    А за словами політаналітика та бізнесмена Карла Волоха, “реакції Трампа на Путіна й його політику настільки аномальні, що пояснити їх раціональними мотивами вже не вдається”. “Ну, тобто, я якось можу спробувати уявити, що неприязнь до Зеленського (як із першої каденції, так і як наслідок березневого скандалу) може в патологічного нарциса Трампа викликати настільки збочену реакцію. Та все ж, версія, що Путін має якийсь незбагненний вплив на Трампа й таємні важелі тиску на нього виглядає більш логічною – за всієї моєї лютої ненависті до конспірології”, – підкреслює він на своїй Facebook-сторінці. Втім заява про запровадження санкцій проти жертви агресії – це занадто навіть для Трампа. І вказує на те, що він фактично переходить на бік Путіна- констатують експерти – і це не сподобається його виборцям.
    Та якщо до санкцій Україні справа може не дійти – допомоги нам від нього, схоже, не дочекатися. “Коли Трамп розповідає на увесь світ про зруйновані в друзки башточки в Україні, “які лежать на землі мільйоном шматків, вражені ракетами, бомбами та кулями”, складається враження, що якщо віцепрезидент Ді Венс вчить історію і ситуацію в Україні по сторіз, то президент США – по дуже специфічним мультикам. Втім, якщо говорити про гіпотетичне скорочення нам допомоги з боку США, то давайте чесно собі відповімо на запитання: а Трамп взагалі збирався щось нам надавати після того, як закінчиться допомога адміністрації Байдена? Я переконаний, що ні, не збирався, не збирається і не буде збиратися”, – прогнозує у коментарі Фокусу Лісний. “Післявоєнна” байдужість наостанок У цьому ж мейнстрімі – й свіжа новина про те, що США відмовляються надавати засоби протиповітряної оборони для підтримки миротворців, котрих Велика Британія і Франція планують розмістити в Україні після війни, пише Bloomberg.
    Видання зазначає, що небажання США надати підтримку, що її потребують європейські партнери, підкреслює розбіжності між західними союзниками щодо того, як реагувати на російську агресію в Україні.
    Разом із тим, для стримування Росії потрібні гарантії США разом із сильною українською армією, підсиленими тренуваннями і військами союзників.
    Водночас європейські чиновники зазначили: Велика Британія і Франція все ще сподіваються, що США продовжать надавати Україні розвідувальні дані, а також здійснювати спостереження за кордоном між Україною і Росією. Деякі європейські чиновники також сподіваються, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська будуть атаковані Росією в Україні, але вважають, що він навряд чи дасть таку гарантію у письмовій формі, сказав один із співрозмовників Bloomberg.
    Втім за правління Трампа може як статися, так і не статися все й навіть трохи більше.
    При цьому, як вказує у Facebook політолог Сергій Таран, “з такими темпами демократи без особливих зусиль візьмуть обидві палати Конгресу на проміжних виборах у 2026 році, а з особливими зусиллями – організують імпічмент, приводів для цього – вже цілий вагон”.
    Ірина Носальська

  • 18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом

    18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом

    Що буде в 18 пакеті санкцій Нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Сполучені Штати та Європейський Союз мають посилити санкційний тиск на Росію.
    У соцмережі X Стубб повідомив, що провів розмови з президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, за підсумками яких закликав до посилення санкцій проти країни-агресорки Росії. Він запевнив, що Європа є єдиною у своїй позиції.
    Дійсно, наразі європейці розробляють 18 пакет санкцій, майже одразу після прийняття 17-го. Агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела пише, що ЄС розглядає можливість відключення ще понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження граничних цін на російську нафту та запровадження заборони на використання газопроводів “Північний потік” і “Північний потік-2”.
    Ці обмеження мають посилити тиск на Москву з метою змусити її припинити її агресивну війну проти України, йдеться в публікації.
    Як зазначають автори статті, органи ЄС наразі проводять консультації з державами-членами на цю тему. Однак рішення про те, коли саме можуть бути запроваджені такі обмеження, поки що не ухвалено. Санкції ЄС мають бути схвалені всіма членами Євросоюзу, тож їхній зміст може зазнати змін до того, як їх офіційно запропонують запровадити чи погоджувати, пояснює інформагентство.
    ЄС також розглядає можливість запровадження додаткових заборон на проведення грошових переказів щодо приблизно двох десятків банків та нових торговельних обмежень на суму близько 2,5 мільярдів євро, розповіли анонімні джерела Bloomberg.
    Інша тема обговорення наступного пакета санкцій – план запропонувати “Великій сімці” (G7) знизити граничну ціну на російську нафту до 45 доларів за барель. Наразі стеля цін на нафту з РФ становить 60 доларів за барель.
    Водночас ЄС збирається розширити санкції щодо так званого “тіньового флоту” РФ і розглядає можливість запровадження додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку експертів, допомагають Москві продовжувати війну, наводять журналісти слова своїх співрозмовників. Об’єктом нових обмежень ЄС у рамках 18-го пакету санкцій, що готується, може стати також Російський фонд прямих інвестицій, випливає з повідомлення Bloomberg.
    Втім американці поки що не виглядають настільки рішучими. Санкції “проти всіх”

  • США запровадили санкції проти чотирьох суддів МКС

    США запровадили санкції проти чотирьох суддів МКС

    Сполучені Штати Америки включили до санкційного списку чотирьох суддів Міжнародного кримінального суду. Про це у п’ятницю, 5 червня, йдеться у заяві державного секретаря Марко Рубіо, оприлюдненій на сайті Держдепартаменту США.
    “Сьогодні я додаю до санкційного списку Соломі Балунгі Боссу з Уганди, Лус дель Кармен Ібаньєс Карранзу з Перу, Рейн Аделаїду Софі Алапіні Гансу з Беніну та Бету Голер зі Словенії відповідно до указу президента Трампа №14203 “Про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду”. Ці особи були безпосередньо залучені до дій МКС, спрямованих на розслідування, арешт, затримання або судове переслідування громадян США чи Ізраїлю без згоди цих держав. При цьому ані Сполучені Штати, ані Ізраїль не є учасниками Римського статуту”, – сказано в заяві.
    У документі підкреслюється, що Міжнародний кримінальний суд є політизованим органом, який, на думку США, безпідставно претендує на необмежені повноваження у розслідуванні, висуванні обвинувачень та переслідуванні громадян Сполучених Штатів і їхніх союзників.
    “Таке твердження становить небезпеку, а подібне зловживання повноваженнями підриває суверенітет і національну безпеку як Сполучених Штатів, так і наших партнерів, зокрема Ізраїлю”, – наголосив Рубіо.
    За його словами, США вживатимуть усіх необхідних заходів для захисту свого суверенітету, а також суверенітету Ізраїлю та інших союзників від дій, які вони вважають незаконними з боку МКС.
    Крім того, Рубіо закликав країни, що продовжують підтримувати Міжнародний кримінальний суд, виступити проти того, що він назвав “ганебною атакою на нашу державу та Ізраїль”.
    Парламент Угорщини повторно проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС).

  • Олігархи Путіна програли битву за санкції

    Олігархи Путіна програли битву за санкції

    Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
    Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
    У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
    У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
    Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
    Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень.

  • Парламент Словаччини ухвалив проросійську резолюцію

    Парламент Словаччини ухвалив проросійську резолюцію

    Парламент Словаччини 5 червня ухвалив резолюцію, котра закликає уряд не підтримувати нові санкції проти Росії. Опозиція проігнорувала голосування. Про це повідомляє Noviny у четвер, 5 червня.
    Відповідний документ ініціювала Словацька національна партією (SNS).
    У резолюції мовиться, що санкції та торговельні обмеження проти Росії нібито негативно впливають на економіку Словаччини – зокрема, підвищують ціни на енергоносії, порушують ланцюги постачання та знижують конкурентоспроможність словацької промисловості.
    Документ закликає членів уряду Словаччини у міжнародних організаціях виступати проти нових санкцій та зосередитися на стабілізації енергетичного ринку, зменшенні цінових коливань і захисті національних інтересів.
    За резолюцію проголосували 51 із 76 присутніх депутатів – усі представники SNS, більшість із партії Smer-SD, деякі члени Hlas-SD та низка позафракційних.
    Проти висловився лише депутат Hlas-SD Ян Ференчак. Ще 23 депутати утрималися, тоді як опозиційні сили проігнорували голосування.
    Раніше Словаччина обіцяла долучитися до блокування санкцій проти РФ.
    Президент України дав пораду керівництву Угорщини і Словаччини

  • Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна та Японське агентства міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 5 червня.
    “Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, – написав він.
    Шмигаль подякував Японії і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити, і зазначив, що загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів.

  • В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком

    В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком

    У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
    Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
    Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
    Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
    Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
    Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
    Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
    Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
    Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
    Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
    ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
    По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
    Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
    Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
    У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Нафтогазові доходи Росії впали на 53% за місяць

    Нафтогазові доходи Росії впали на 53% за місяць

    У травні 2025 року доходи федерального бюджету Росії від продажу нафти і газу зменшилися на 35% у річному вимірі та на 53% проти квітня. Про це свідчать дані Міністерства фінансів РФ.
    Згідно з оцінками відомства, нафтогазові надходження минулого місяця становили 512,7 млрд рублів у порівнянні з 793,7 млрд рублів у травні 2024 року та 1,09 трлн рублів – у квітні цього року.
    Якщо не враховувати податок на додатковий дохід, надходження у травні скоротилися на 86,7 млрд рублів або 14,5% у порівнянні з квітнем.
    Усього за перші п’ять місяців 2025 року доходи від нафти та газу становили 4,24 трлн рублів, що на 14,4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (4,95 трлн рублів).
    У Мінфіні РФ пояснили зниження надходжень одночасним падінням цін на нафту та зміцненням рубля. У травні рублева ціна російської нафти впала до 4 195 рублів за барель – це найнижчий показник із квітня 2023 року та на 38% менше за ціну, закладену у бюджет РФ на 2025 рік.
    Також травнева ціна на нафту Urals для податків виявилася на 21% нижчою, ніж оновлена оцінка Мінфіну РФ на цей рік.
    Наприкінці квітня уряд Росії переглянув бюджет на 2025 рік і знизив прогноз доходів від продажу енергоносіїв майже на 25% – із 10,94 трлн рублів до 8,32 трлн. За старим планом 1,8 трлн рублів мали бути спрямовані до Фонду національного добробуту РФ, однак навіть базовий рівень доходів у 9,1 трлн не вдається забезпечити.
    У зв’язку з цим Мінфін РФ продовжить використовувати кошти з ФНБ для покриття бюджетного дефіциту.

  • Новий пакет санкцій проти РФ готовий до затвердження – Келлог

    Новий пакет санкцій проти РФ готовий до затвердження – Келлог

    Санкції США проти Росії підготовлені, Конгрес та Білий дім готові до їхнього затвердження.Про це заявив спецпредставник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог в інтерв’ю телеканалу Fox News.
    “Минулих вихідних я говорив з сенатором Ліндсі Гремом. Наскільки я розумію, санкції готові. Проект називається “Закон про санкції проти Росії 2025 року” (Russian Sanctions Act 2025). І я думаю, що Грем уже підготовив їх та готовий застосувати”, – розповів Келлог.
    Він назвав ці санкції “досить обтяжливими”.
    “Наприклад, митна ставка 500% на імпорт до США. В Конгресі та у Білому домі єдиної думки щодо цього питання. Росія – нафтова держава. Більшу частину прибутків вона отримує від нафтохімічної промисловості. Саме на цю галузь ці санкції й спрямовані”, – зазначив спецпредставник Трампа.