Позначка: Санкції

  • ЄС продовжив санкції проти Росії за анексію Криму

    ЄС продовжив санкції проти Росії за анексію Криму

    Рада Європейського Союзу оголосила, що продовжує санкції проти Росії за анексію Криму та Севастополя до червня 2026 року. Ці санкції включають заборону на імпорт продукції з Криму та Севастополя, обмеження на інвестиції та туристичні послуги в цих регіонах, а також обмеження на експорт товарів та технологій до Криму. ЄС підтвердив свою позицію щодо незаконності анексії та засуджує цей крок Росії. Це вже 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії, який вплине на ключові сектори її економіки. Крім того, сенатори США також закликають посилити санкції проти Росії.

  • Сенатори США вимагають негайно посилити санкції проти Росії

    Сенатори США вимагають негайно посилити санкції проти Росії

    Сенатор-демократ Річард Блументаль у неділю закликав президента Дональда Трампа негайно домагатися від Сенату схвалення нового законопроєкту щодо санкцій проти Росії. Про це повідомляє Politico у неділю, 15 червня.
    “Цей момент вимагає президентського лідерства. Є нагальна потреба”, – заявив Блументаль в етері CBS на програмі Face the Nation.
    У спільному інтерв’ю з сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом він додав, що президент має закликати Сенат уже завтра проголосувати за санкційний законопроєкт проти Росії.
    “Сьогодні вночі він вирушає на саміт G7 і сидітиме поруч із лідерами світу. Зараз, відверто кажучи, може скластися враження про слабкість позиції Америки щодо України. Він може прибути туди у позиції сили”.
    Грем нагадав про власну статтю для Fox News, в якій закликав до жорстких заходів.
    “Зараз ми маємо понад 84 співавторів у Сенаті та 70 співавторів у Палаті представників, які підтримують законопроєкт про заповадження жорстких санкцій і мит проти Росії та її фінансових партнерів”, – написав він. – “Мені та практично всім співавторам законопроєкту про санкції проти РФ зрозуміло, що те, як ми поводимося з Путіним, або заохочуватиме, або стримуватиме зловмисників”.
    Як відомо, Ліндсі Грем є одним з авторів законопроєкту про “драконівські” санкції проти РФ. Цей документ готові підтримати 82 сенатори. Такої кількоісті достатньо навіть для подолання потенційного вето з боку президента США Дональда Трампа.
    Сенатор Грем відреагував на цинічну заяву Медведєва

  • США проти зниження стелі цін на нафту з РФ – ЗМІ

    США проти зниження стелі цін на нафту з РФ – ЗМІ

    США відмовляються підтримати на саміті Великої сімки пропозицію щодо зниження граничної ціни на російську нафту. Про це у суботу, 14 червня, повідомляє Bloomberg із посиланням на власні джерела.
    Зазначається, що остаточне рішення залежить від президента Дональда Трампа, і, за словами джерел, які говорили на умовах анонімності, надії на зміни досі остаточно не втрачено. Однак наразі позиція США залишається незмінною – вона є такою, яку вони вже озвучували на зустрічі міністрів фінансів країн G7 на початку цього року.
    Європейський Союз і Велика Британія домагаються зниження граничної ціни з нинішніх $60 до $45 за барель, щоб посилити тиск на нафтові доходи Росії – основне джерело фінансування її війни проти України. Зниження цінової стелі також включено до 18 пакету санкцій ЄС.
    Ціни на нафту, які певний час залишалися нижчими за встановлену G7 стелю, різко зросли після ударів Ізраїлю по Ірану. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate підскочили більш ніж на 7%, досягнувши приблизно 73 доларів за барель – це найпотужніше денне зростання з березня 2022 року.
    Водночас, джерело видання зазначає, що Європейський Союз і Велика Британія можуть розглянути можливість зниження цінової стелі без участі США. Більшість постачань російської нафти здійснюється в акваторії, наближеній до Європи, тому такий крок може дати певний ефект. Утім, наголошує Bloomberg, спільна угода всіх країн G7 була б значно ефективнішою, оскільки дозволила б спиратися на механізми американського контролю та примусу.
    Як відомо, саміт G7 відбудеться 15-17 червня в Канаді.

  • США оштрафували венчурний фонд за співпрацю з підсанкційним Керімовим

    США оштрафували венчурний фонд за співпрацю з підсанкційним Керімовим

    Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) наклало рекордний штраф у $215,99 млн на венчурний фонд GVA Capital через свідоме порушення санкцій проти російського мільярдера Сулеймана Керімова. Про це повідомили у пресслужбі уряду США.
    Керімов, статки котрого, за даними Bloomberg, становлять $9,7 млрд (331-ше місце у глобальному рейтингу), перебуває під санкціями США з 2014 і 2018 років – за дії Росії в Сирії та Україні. Проти нього також запровадили санкції ЄС та Японія.
    GVA Capital, зареєстрований на Кайманових островах і з офісом у Сан-Франциско, спеціалізується на інвестиціях у штучний інтелект, фінтех, робототехніку та автономні технології. Засновниками фонду є підприємці Магомед Мусаєв та Павло Черкашін. Мусаєв також очолює російську версію журналу Forbes, а його тесть раніше очолював Дагестан.
    За даними OFAC, попри санкції, фонд продовжував управляти активами Керімова щонайменше до 2021 року. Зокрема, у 2016 році керівництво GVA Capital двічі літало до Франції для погодження інвестицій з самим Керімовим. Сторони домовилися про інвестування $20 млн у стартап у США через компанію Prosperity Investments, зареєстровану на острові Гернсі, в якій Керімов мав частку.
    Управління активами здійснювалося через дочірню структуру GVA Auto, тоді як комунікація з боку Керімова велася через його племінника Нарімана Гаджиєва, який виступав від імені “інвестора”. Як з’ясувало OFAC, під цим терміном фонд мав на увазі самого Керімова. Згодом Гаджиєва також внесли до санкційного списку США.
    GVA Capital здійснив щонайменше чотири дії, що вважаються угодами з заблокованою власністю. За оцінками OFAC, ці операції могли принести Керімову не менше $18,5 млн прибутку.
    У квітні 2021 року OFAC дізналося про підготовку до передачі акцій американської компанії в інтересах підсанкційної особи. Розслідування встановило, що бенефіціаром акцій був траст Heritage Trust. Це розслідування призвело до заморожування близько $1, 3 мільярдів Heritage Trust влітку 2022 року, які належали Керімову.
    “Цей крок дозволив запобігти негайній ліквідації та виведенню всіх активів Heritage Trust за межі США”, – пояснили в OFAC. У 2024 році через роботу з цим трастом також під розслідування у США потрапила фінансова корпорація Citigroup.

  • У РФ наростає продовольча криза, заборгованість за зарплатою досягла піку

    У РФ наростає продовольча криза, заборгованість за зарплатою досягла піку

    В Росії впало виробництво трьох базових продуктів. Поточний рік став третім роком поспіль, коли РФ стикається з продовольчою кризою. Своєю чергою прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії досягла максимального значення з 2021 року. Чи варто владі країни-окупанта чекати бунтів населення? Бракує базових продуктів Росія вже третій рік поспіль стикається з продовольчою кризою. “Поточного року спостерігається значне скорочення виробництва трьох базових продуктів: соняшникової олії, цукру та борошна”, – повідомляє The Moscow Times. За підсумками січня-квітня 2025 р. виробництво соняшникової олії знизилося на 32,3%, цукру – на 15,5%, борошна – на 7,8% у річному вираженні. Лише за квітень російські підприємства виробили на 35 тис. тонн менше цукру (-36,1%), на 108 тис. тонн менше олії (-15,6%), на 72 тис. тонн менше борошна (-9,1%) порівняно з тим самим місяцем минулого року. “Скорочення виробництва базових продуктів – це наслідки імпортозаміщення, високої ключової ставки та інших проблем”, – пояснюєОлександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Скорочення обсягів цукру пов’язане з падінням врожайності цукрових буряків після переходу на російське насіння, яке поступається імпортним.
    Виробництво соняшникової олії стає збитковим через те, що витрати не покриваються роздрібними цінами, зростання яких стримується владою. В результаті частина виробників вважає за краще експортувати необроблену сировину. Два великих заводи вже зупинили роботу.
    Галузь борошномелів страждає від підвищення ключової ставки та зниження держпідтримки. Ставки за кредитами сягнули 25% річних, що поставило під загрозу стійкість підприємств. У квітні про можливе банкрутство заявила група “Грейн Холдинг” – один із найбільших виробників борошна та хліба в країні.
    Крім того, цього року у РФ подорожчали овочі. Приміром у травні ціна на картоплю збільшилась на 173% порівняно з минулим роком – це максимум за 23 роки спостережень. В результаті роздрібні мережі почали закупівлю в Китаї та Монголії.
    Також різко підвищились ціни на яйця та вершкове масло. Заборгованість із зарплат зросла до максимуму За інформацією Росстату, прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії на кінець квітня 2025 р. досягла 1,482 млрд руб., що є максимальним значенням з 2021 р. З початку поточного року сума боргів перед працівниками збільшилася на 65%, а у річному вираженні – у 3,4 рази. “Основна причина затримок – нестача власних коштів у роботодавців”, – каже Охрименко. Число працівників, які не отримали вчасно, зросло за рік у півтора рази – до 7,2 тис.
    Найбільші борги зафіксовані у будівельному секторі: майже 921 млн руб. Галузь зазнає тиску через падіння попиту на іпотеку та зростання ключової ставки ЦБ.
    Істотні затримки також спостерігаються у науково-технічних організаціях (296 млн) та в обробній промисловості (близько 100 млн руб.).
    На думку експертів, ситуація погіршується через уповільнення економіки, західні санкції та високу вартістю запозичень.
    Прибуток компаній за перший квартал знизився на 34%, а кожне п’яте підприємство у промисловості натрапляє на труднощі в обслуговуванні боргів. Проблема зачепила навіть великі держбудівлі.
    За словами економістів, за умов високих ставок компанії все частіше затримують виплати: як зарплати, так і розрахунки з підрядниками, фактично використовуючи ці гроші як безкоштовний кредит. Особливо цим грішать великі структури з домінуючим становищем у галузі, що створює ефект ланцюгової реакції та збільшує ризики банкрутств у суміжних секторах. Росія може залишитись без Фонду національного добробуту Ліквідні активи Фонду національного добробуту можуть повністю вичерпані наступного року, якщо ціни на нафту залишаться низькими, а рубль – міцним. Такий прогноз дають економісти РАНГіДС та Інституту Гайдара у доповіді про виконання федерального бюджету-2025.
    Станом на 1 червня у ФНД, який роками накопичував кошти за рахунок сировинних наддоходів бюджету, залишалося 2,8 трлн руб. невитрачених грошей. Це мінімальна сума з 2019 р.
    З початку повномасштабного вторгнення РФ до України і до сьогодні кошти ФНД скоротилися більш ніж удвічі у рублевому вираженні, і втричі – у доларовому (із 113,5 млрд дол. до 37,4 млрд дол.).
    Цього року Мінфін витратив ще 35,9 млрд руб. із ФНБ на покриття дефіциту бюджету в травні, а також 532 млрд – на вливання в держкорпорації та мегапроекти.
    Наразі у фонді залишилося лише 153,7 млрд юанів валютних активів – мінімум з моменту його створення у 2008 р. Запаси золота у ФНБ опустилися до 139,5 тонн, хоча перед початком війни перевищували 400 тонн. “Ліквідні активи, що залишилися у ФНД, поки що дозволяють Мінфіну компенсувати недоотримані нафтогазові доходи бюджету, однак у разі тривалого падіння цін на нафту і рубля, що зміцнюється, цей запас може бути витрачений протягом одного року”, – попереджає завлабораторії досліджень бюджетної політики РАНГіДС Ілля Соколов. Спочатку Мінфін планував перейти до накопичення ФНД цього року, щоб поповнити витрачені за три роки війни запаси. Але різке падіння цін на нафту сплутало карти чиновникам фінансового блоку уряду: нафта Urals замість закладених до бюджету 69,7 дол. подешевшала до 52 дол., змусивши уряд переглядати бюджет. Тепер Мінфін очікує, що нафтогазові доходи становитимуть 8,3 трлн руб. замість 10,9 трлн, дефіцит скарбниці втричі перевищить план (3,8 трлн руб.), а ФНД знову доведеться витрачати: плануються вилучення на 447 млрд руб.
    Щоб зберегти залишки фонду, Мінфін розглядає можливість вимушеного скорочення видатків бюджету наступного року, – пише Bloomberg.
    За словами співрозмовника агентства, уряд обмірковує реформу бюджетного правила – механізму, в рамках якого будуть витрачатися гроші ФНД. “Це може означати необхідність скоротити витрати бюджету на 1,5-1,6 трлн руб., або 0,7% ВВП”,-оцінилаНаталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Скорочення видатків бюджетувідчують усі верстви населення. Чи можливий в Росії бунт? Поточна економічна ситуація в Росії може створювати передумови для соціального невдоволення. Серед факторів, які можуть сприяти масовим протестам: погіршення матеріального становища населення, затримки зарплат, зростання цін на продукти та інфляція. Все це веде до зубожіння широких верств населення.
    Продовольча криза прямо зачіпає базові потреби людей – це часто є “точкою кипіння”.Погіршують ситуацію втома від війни та мобілізаційний тиск. Тривала війна в Україні, втрати та мобілізація викликають невдоволення в глибинці.
    Водночас є й фактори, що стримують бунти. Зокрема, це сильна репресивна машина держави. Російська влада має жорсткий контроль над силовиками, ЗМІ та системою правосуддя. Протести жорстко придушуються на ранньому етапі. Багато громадян не вірять у зміни або бояться втратити роботу, свободу чи життя.
    Часто протестний потенціал закінчується приватними розмовами або вичерпується через еміграцію.
    Крім того, опозиція розгромлена, активісти за кордоном, організованого спротиву немає. Тож, аби у РФ стався соціальний бунт, треба, аби ситуація в економіці стала критичною.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Російські гіганти втрачають активи за кордоном – розвідка

    Російські гіганти втрачають активи за кордоном – розвідка

    Провідні російські компанії масово втрачають активи за кордоном через санкції, націоналізації та розриви партнерських відносин. Серед останніх втрат – витіснення Алроси з алмазного ринку Анголи. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 12 червня.
    Десятки провідних російських компаній – Газпром, Сбербанк, Роснафта, Лукойл, ВТБ, Ростех, Росатом тощо – втратили ключові активи за кордоном. Розвідка акцентує, що це вкрай негативно впливає на наповнення бюджету РФ через скорочення валютних надходжень.
    Серед найгучніших випадків – позбавлення контролю над енергетичними проєктами, банківських ліцензій, а також вимушений вихід із великих інфраструктурних і оборонних контрактів.
    Зокрема до цього переліку приєдналася компанія Алроса, котру повністю витіснили з ангольського алмазного родовища Катока , що черговим кроком до усунення росіян з глобального ринку дорогоцінного каміння.
    На тлі стрімкого падіння виручки (-42 % у I кварталі цього року), накопичення нереалізованої продукції на $1,3 млрд та втрати індійського ринку збуту продукції Алроса скорочує персонал, зупиняє проєкти та відмовляється від дивідендів.
    Згідно з даними розвідки, російська компанія закінчила 2024 рік зі зростанням чистого боргу до $1,14 млрд і найгіршими фінансовими показниками за останнє десятиліття.

  • Суд у США дозволив продати супер’яхту Керімова

    Суд у США дозволив продати супер’яхту Керімова

    Федеральний суд в Нью-Йорку вирішив виставити на аукціон супер’яхту Amadea, яка належить російському мільярдеру Сулейману Керімову, що перебуває під санкціями. Ця яхта має розкішний інтер’єр, включаючи рояль з чистого золота та акваріум для лобстерів. Суд вирішив дозволити американській владі продати судно, яке було конфісковане владою Фіджі за запитом США. За оцінками Міністерства юстиції США, вартість яхти становить $300 млн. Є багато доказів, що саме Керімов був головним користувачем яхти, хоча він це заперечує. Продаж Amadea стане важливою перемогою у боротьбі США з активами російських мільярдерів.

  • В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ

    В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ

    Єврокомісія планує провести розмову зі Словаччиною щодо стурбованості країни щодо можливості блокування нових санкцій ЄС проти Росії. Всі попередні пакети санкцій приймалися одноголосно всіма країнами-членами ЄС, і така ж підтримка очікується і для 18-го пакета. Єврокомісія працює з усіма країнами-членами, включаючи Словаччину, для врегулювання їхніх побоювань щодо санкцій. Стосовно енергетичної безпеки, ЄС співпрацює з усіма країнами-членами для зменшення імпорту палива з Росії. Приміром, прем’єр-міністр Словаччини заявив про готовність заблокувати санкції проти Росії, якщо вони завдають шкоди національним інтересам країни.

  • В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ

    В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ

    Європейський Союз готує новий 18-й пакет санкцій проти Росії з метою посилення тиску на Кремль у зв’язку з агресивною війною проти України. Пропозиції включають відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, заборону на обидва “Північних потоки” та інші обмеження. Деякі країни ЄС висловлюють суперечки щодо пом’якшення або посилення санкцій. Деякі лідери, як Литва та Фінляндія, вимагають максимального посилення санкцій, тоді як інші, як Словаччина та Угорщина, виступають проти них через можливі національні шкоди. Дискусії в ЄС щодо санкцій тривають, проте більшість країн виявляє готовність підтримати посилення тиску на Росію.

  • У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії

    У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії

    Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про введення 18-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії. Ці санкції спрямовані на провідні галузі російської економіки, зокрема енергетику, банківський сектор та критичний експорт. Серед заходів є заборона на транзакції з газопроводами “Північний потік-1” і “Північний потік-2”, зниження верхньої межі ціни на нафту, санкції проти російських суден та обмеження у банківському секторі. Крім цього, запропоновано розширити заборону на імпорт нафтопродуктів з російської сирої нафти та інші обмеження на експорт товарів та технологій. Ці заходи призначені для тиску на Росію через її дії в Україні та в цілому в міжнародній політиці.