Київ закликає Євросоюз включити у новий пакет санкції проти банківського та енергетичного секторів Росії. Про це заявив голова Офісу президента України Андрій Єрмак під час онлайн-розмови з радниками лідерів Північної Європи, країн Балтії, Президентів Європейської ради та Європейської комісії, а також глави дипломатії ЄС. Про це Єрмак у понеділок, 9 червня повідомив у Telegram.
“Для України важливо, щоб 18-й пакет санкцій ЄС включав обмеження проти банківського та енергетичного секторів рф, танкерного флоту та передбачав вторинні санкції”, – зазначив Єрмак.
Він також наголосив на критичній необхідності зміцнення протиповітряної оборони України на тлі посилених російських атак.
Також під час переговорів з європейськими колегами йшлося про підготовку до ключових міжнародних подій: саміту G7 у Канаді, саміту НАТО в Гаазі та саміту ЄС.
Позначка: Санкції
-
Україна наполягає на нових санкціях ЄС проти РФ
-
Сирія готується повернутися до SWIFT після 14 років ізоляції
Сирія планує відновити підключення до міжнародної платіжної системи SWIFT протягом кількох тижнів. Це важливий крок для нової влади країни у відновленні економіки після тривалої війни та ізоляції. Після зняття санкцій Сполученими Штатами, сирійське керівництво активно працює над економічними реформами, спрямованими на привернення іноземних інвестицій та відновлення фінансової інфраструктури. Нове керівництво обіцяє прозорість і відкритість у ринку, а також відмову від попередньої моделі контролю. Плани включають оновлення банківського законодавства, реформування Центробанку та системи соціального захисту. Ці кроки спрямовані на відбудову економіки та привернення інвестицій.
-
Японія вперше отримала російську нафту на підсанкціонному танкері
Японська нафтопереробна компанія Taiyo Oil отримала вантаж з нафтою, який був доставлений російським танкером Voyager. Цей танкер потрапив до чорних списків США і Євросоюзу через санкції, введені проти нього у січні. Незважаючи на це, компанія Taiyo взяла на себе перевантаження 600 тисяч барелів нафти з цього танкера, яка була доставлена з Сахаліну. Представник компанії підтвердив цю поставку і заявив, що вони купили нафту за запитом Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії. Ця поставка стала першою за останні два роки з Росії і свідчить про те, що деякі покупці починають легше вести бізнес з Москвою навіть із введеними санкціями через війну в Україні.
-
Фіцо пригрозив заблокувати європейські санкції проти РФ
Прем’єр-міністр Словаччини, Роберт Фіцо, заявив, що його країна заблокує будь-які санкції ЄС проти Росії, якщо вони завдають шкоди національним інтересам. Він наголосив, що Словаччина хоче залишатися конструктивним членом ЄС, але не підтримає санкції, які можуть зашкодити їй. Фіцо також відмовився підтримати заходи щодо припинення імпорту російського палива для атомних електростанцій у країні. Він підкреслив, що хоче бути конструктивним у ЄС, але не за рахунок Словаччини.
-
ЄС готує відмову від російського газу під тиском Польщі
Європейська комісія планує оприлюднити правила щодо поступової відмови від імпорту російського газу 17 червня. Це сталося під тиском Польщі, яка настоює на розірванні довгострокових контрактів до кінця 2027 року. Згідно з планами, наприкінці цього року компаніям ЄС буде заборонено укладати нові контракти на постачання газу з Росії, а довгострокові контракти мають бути розірвані до кінця 2027 року. Це рішення призвело до протестів з боку деяких країн, таких як Угорщина, Словаччина, Франція та Бельгія, які імпортують газ з Росії. Однак більшість країн готові прийняти нові правила.
-
У Фінляндії закликали США не послаблювати санкції проти РФ
Прем’єр-міністр Фінляндії висловив заклик до США ухвалити жорсткі санкції проти Росії і не послаблювати їх. Він наголосив на необхідності змусити Путіна сісти за стіл переговорів і швидко ухвалити рішення. Також зазначив, що Євросоюз також продовжить тиснути на Росію. Прем’єр підтримав збільшення оборонного бюджету Фінляндії та розповів про консультації з партіями. Раніше американські політики також закликали ухвалити санкції проти Росії через відсутність прогресу у переговорах між Росією та Україною. Зазначено, що законопроєкт про санкції має підтримку у Сенаті США і може значно ускладнити ситуацію для Росії.
-
ЗМІ: США пом’якшать “кістколомні” санкції проти РФ
Сенатор Ліндсі Грем вніс законопроєкт про нові санкції США проти Росії, який може зазнати значних змін перед ухваленням. Зокрема, запровадження 500-відсоткового тарифу на імпорт товарів з країн, що купують російські енергоносії, може викликати розрив з іншими великими економіками. Є плани внести виняток для країн, які надають допомогу Україні, що дозволить Європейському Союзу уникнути мита. Однак самі США також закуповують російський уран, що може стати перешкодою для ухвалення закону. Політичний аналітиків вважають, що законопроєкт може зазнати змін в Конгресі або на етапі консультацій з адміністрацією Трампа. Закон має широку підтримку в обох партіях США і свідчить про бажання покарати Росію за її дії.
-
YouTube заблокував канал ексдепутата Мосійчука
Платформа YouTube заблокувала чотири канали, що належать особам, які перебувають під санкціями в Україні та поширювали інформацію, що відповідає російській пропаганді. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО в п’ятницю, 6 червня. Заблоковано канал Ігор Мосійчук – колишнього народного депутата, який регулярно транслював меседжі, співзвучні з пропагандою РФ.
Також заблоковані канали Shaposhnikov UA, shaposhnikov news та Ростислав Шапошніков, пов’язані з блогером Ростиславом Шапошніковим, що поширював фейки, вигідні Росії.
Проти обох осіб запроваджено санкції РНБО, які були введені в дію указом президента Володимира Зеленського від 25 травня.
-
Санкції проти України: до чого доведе США потурання агресивній РФ
Парк “трампівського періоду” Президент США Дональд Трамп вже давно перестав дивувати публіку своєю нездоровою прихильністю до російського диктатора Путіна. Але днями сталась подія з категорії “добалакався”, що буквально “на голову не налазить”.
Йдеться про те, що, як пише New York Times з посиланням на німецьких та американських чиновників, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу не вдалося досягти головної з цілей свого візиту до президента США, котра стосувалася підтримки України.
Німецькі посадовці кажуть, що Мерц прибув до Вашингтону з надією переконати американського лідера відігравати більш активну роль у захисті України, аби змусити РФ припинити вторгнення.
Втім ані публічно, ані у приватній розмові з канцлером Трамп не взяв на себе зобов’язання підтримувати Україну зброєю або ввести санкції проти Росії.
Ба більше, він навіть натякнув, що санкції можуть стосуватися й України! Так, Трамп заявив, що буде “дуже, дуже жорстким”, якщо стане зрозуміло, що російсько-українська війна не закінчиться скоро. Водночас він уточнив, що це стосується обох країн.
Помічники Трампа, котрих цитує NYT, кажуть, що той розлючений і на главу Росії Путіна. Але здебільшого – на президента Володимира Зеленського, котрого він називає “поганим хлопцем”, який ставить світ на межу ядерної війни. Правда, разом із тим Трамп вважає, що відсіч Росії, що продовжує бомбардувати українські міста, з боку Зеленського – є зрозумілою.
Між тим під час зустрічі з Мерцем президент США не лише сказав, що все ще вірить у можливість припинення вогню, а й порівняв сторони з “двома маленькими дітьми, які б’ються, як божевільні, у парку”. “Іноді краще дати їм трохи поборотися, а потім розтягнути їх”, – цинічно додав Трамп. Як повідомляє The Atlantic, обурило Трампа рішення України завдати ударів по російських військових аеродромах. І воно ж спровокувало дискусії у Білому домі щодо доцільності подальшої підтримки Києва. Колосальна помилка Та чи це є справжньою підставою для поведінки Трампа?
По-перше, набір останніх його заяв є вкрай контраверсійним, інколи більше нагадуючи якийсь потік свідомості, а не виважену політичну тактику. До речі, аналітики давно помітили, що суть його меседжів часто залежить від того, хто останнім щось йому “налив у вуха”.
По-друге, президент США робить і робить одну й ту ж “колосальну помилку”, а саме – урівнює жертву війни в обличчі України з російським агресором, наголошує політолог Олег Лісний.
А за словами політаналітика та бізнесмена Карла Волоха, “реакції Трампа на Путіна й його політику настільки аномальні, що пояснити їх раціональними мотивами вже не вдається”. “Ну, тобто, я якось можу спробувати уявити, що неприязнь до Зеленського (як із першої каденції, так і як наслідок березневого скандалу) може в патологічного нарциса Трампа викликати настільки збочену реакцію. Та все ж, версія, що Путін має якийсь незбагненний вплив на Трампа й таємні важелі тиску на нього виглядає більш логічною – за всієї моєї лютої ненависті до конспірології”, – підкреслює він на своїй Facebook-сторінці. Втім заява про запровадження санкцій проти жертви агресії – це занадто навіть для Трампа. І вказує на те, що він фактично переходить на бік Путіна- констатують експерти – і це не сподобається його виборцям.
Та якщо до санкцій Україні справа може не дійти – допомоги нам від нього, схоже, не дочекатися. “Коли Трамп розповідає на увесь світ про зруйновані в друзки башточки в Україні, “які лежать на землі мільйоном шматків, вражені ракетами, бомбами та кулями”, складається враження, що якщо віцепрезидент Ді Венс вчить історію і ситуацію в Україні по сторіз, то президент США – по дуже специфічним мультикам. Втім, якщо говорити про гіпотетичне скорочення нам допомоги з боку США, то давайте чесно собі відповімо на запитання: а Трамп взагалі збирався щось нам надавати після того, як закінчиться допомога адміністрації Байдена? Я переконаний, що ні, не збирався, не збирається і не буде збиратися”, – прогнозує у коментарі Фокусу Лісний. “Післявоєнна” байдужість наостанок У цьому ж мейнстрімі – й свіжа новина про те, що США відмовляються надавати засоби протиповітряної оборони для підтримки миротворців, котрих Велика Британія і Франція планують розмістити в Україні після війни, пише Bloomberg.
Видання зазначає, що небажання США надати підтримку, що її потребують європейські партнери, підкреслює розбіжності між західними союзниками щодо того, як реагувати на російську агресію в Україні.
Разом із тим, для стримування Росії потрібні гарантії США разом із сильною українською армією, підсиленими тренуваннями і військами союзників.
Водночас європейські чиновники зазначили: Велика Британія і Франція все ще сподіваються, що США продовжать надавати Україні розвідувальні дані, а також здійснювати спостереження за кордоном між Україною і Росією. Деякі європейські чиновники також сподіваються, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська будуть атаковані Росією в Україні, але вважають, що він навряд чи дасть таку гарантію у письмовій формі, сказав один із співрозмовників Bloomberg.
Втім за правління Трампа може як статися, так і не статися все й навіть трохи більше.
При цьому, як вказує у Facebook політолог Сергій Таран, “з такими темпами демократи без особливих зусиль візьмуть обидві палати Конгресу на проміжних виборах у 2026 році, а з особливими зусиллями – організують імпічмент, приводів для цього – вже цілий вагон”.
Ірина Носальська -
18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом
Що буде в 18 пакеті санкцій Нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Сполучені Штати та Європейський Союз мають посилити санкційний тиск на Росію.
У соцмережі X Стубб повідомив, що провів розмови з президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, за підсумками яких закликав до посилення санкцій проти країни-агресорки Росії. Він запевнив, що Європа є єдиною у своїй позиції.
Дійсно, наразі європейці розробляють 18 пакет санкцій, майже одразу після прийняття 17-го. Агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела пише, що ЄС розглядає можливість відключення ще понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження граничних цін на російську нафту та запровадження заборони на використання газопроводів “Північний потік” і “Північний потік-2”.
Ці обмеження мають посилити тиск на Москву з метою змусити її припинити її агресивну війну проти України, йдеться в публікації.
Як зазначають автори статті, органи ЄС наразі проводять консультації з державами-членами на цю тему. Однак рішення про те, коли саме можуть бути запроваджені такі обмеження, поки що не ухвалено. Санкції ЄС мають бути схвалені всіма членами Євросоюзу, тож їхній зміст може зазнати змін до того, як їх офіційно запропонують запровадити чи погоджувати, пояснює інформагентство.
ЄС також розглядає можливість запровадження додаткових заборон на проведення грошових переказів щодо приблизно двох десятків банків та нових торговельних обмежень на суму близько 2,5 мільярдів євро, розповіли анонімні джерела Bloomberg.
Інша тема обговорення наступного пакета санкцій – план запропонувати “Великій сімці” (G7) знизити граничну ціну на російську нафту до 45 доларів за барель. Наразі стеля цін на нафту з РФ становить 60 доларів за барель.
Водночас ЄС збирається розширити санкції щодо так званого “тіньового флоту” РФ і розглядає можливість запровадження додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку експертів, допомагають Москві продовжувати війну, наводять журналісти слова своїх співрозмовників. Об’єктом нових обмежень ЄС у рамках 18-го пакету санкцій, що готується, може стати також Російський фонд прямих інвестицій, випливає з повідомлення Bloomberg.
Втім американці поки що не виглядають настільки рішучими. Санкції “проти всіх”