Позначка: Санкції

  • У РФ наростає продовольча криза, заборгованість за зарплатою досягла піку

    У РФ наростає продовольча криза, заборгованість за зарплатою досягла піку

    В Росії впало виробництво трьох базових продуктів. Поточний рік став третім роком поспіль, коли РФ стикається з продовольчою кризою. Своєю чергою прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії досягла максимального значення з 2021 року. Чи варто владі країни-окупанта чекати бунтів населення? Бракує базових продуктів Росія вже третій рік поспіль стикається з продовольчою кризою. “Поточного року спостерігається значне скорочення виробництва трьох базових продуктів: соняшникової олії, цукру та борошна”, – повідомляє The Moscow Times. За підсумками січня-квітня 2025 р. виробництво соняшникової олії знизилося на 32,3%, цукру – на 15,5%, борошна – на 7,8% у річному вираженні. Лише за квітень російські підприємства виробили на 35 тис. тонн менше цукру (-36,1%), на 108 тис. тонн менше олії (-15,6%), на 72 тис. тонн менше борошна (-9,1%) порівняно з тим самим місяцем минулого року. “Скорочення виробництва базових продуктів – це наслідки імпортозаміщення, високої ключової ставки та інших проблем”, – пояснюєОлександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Скорочення обсягів цукру пов’язане з падінням врожайності цукрових буряків після переходу на російське насіння, яке поступається імпортним.
    Виробництво соняшникової олії стає збитковим через те, що витрати не покриваються роздрібними цінами, зростання яких стримується владою. В результаті частина виробників вважає за краще експортувати необроблену сировину. Два великих заводи вже зупинили роботу.
    Галузь борошномелів страждає від підвищення ключової ставки та зниження держпідтримки. Ставки за кредитами сягнули 25% річних, що поставило під загрозу стійкість підприємств. У квітні про можливе банкрутство заявила група “Грейн Холдинг” – один із найбільших виробників борошна та хліба в країні.
    Крім того, цього року у РФ подорожчали овочі. Приміром у травні ціна на картоплю збільшилась на 173% порівняно з минулим роком – це максимум за 23 роки спостережень. В результаті роздрібні мережі почали закупівлю в Китаї та Монголії.
    Також різко підвищились ціни на яйця та вершкове масло. Заборгованість із зарплат зросла до максимуму За інформацією Росстату, прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії на кінець квітня 2025 р. досягла 1,482 млрд руб., що є максимальним значенням з 2021 р. З початку поточного року сума боргів перед працівниками збільшилася на 65%, а у річному вираженні – у 3,4 рази. “Основна причина затримок – нестача власних коштів у роботодавців”, – каже Охрименко. Число працівників, які не отримали вчасно, зросло за рік у півтора рази – до 7,2 тис.
    Найбільші борги зафіксовані у будівельному секторі: майже 921 млн руб. Галузь зазнає тиску через падіння попиту на іпотеку та зростання ключової ставки ЦБ.
    Істотні затримки також спостерігаються у науково-технічних організаціях (296 млн) та в обробній промисловості (близько 100 млн руб.).
    На думку експертів, ситуація погіршується через уповільнення економіки, західні санкції та високу вартістю запозичень.
    Прибуток компаній за перший квартал знизився на 34%, а кожне п’яте підприємство у промисловості натрапляє на труднощі в обслуговуванні боргів. Проблема зачепила навіть великі держбудівлі.
    За словами економістів, за умов високих ставок компанії все частіше затримують виплати: як зарплати, так і розрахунки з підрядниками, фактично використовуючи ці гроші як безкоштовний кредит. Особливо цим грішать великі структури з домінуючим становищем у галузі, що створює ефект ланцюгової реакції та збільшує ризики банкрутств у суміжних секторах. Росія може залишитись без Фонду національного добробуту Ліквідні активи Фонду національного добробуту можуть повністю вичерпані наступного року, якщо ціни на нафту залишаться низькими, а рубль – міцним. Такий прогноз дають економісти РАНГіДС та Інституту Гайдара у доповіді про виконання федерального бюджету-2025.
    Станом на 1 червня у ФНД, який роками накопичував кошти за рахунок сировинних наддоходів бюджету, залишалося 2,8 трлн руб. невитрачених грошей. Це мінімальна сума з 2019 р.
    З початку повномасштабного вторгнення РФ до України і до сьогодні кошти ФНД скоротилися більш ніж удвічі у рублевому вираженні, і втричі – у доларовому (із 113,5 млрд дол. до 37,4 млрд дол.).
    Цього року Мінфін витратив ще 35,9 млрд руб. із ФНБ на покриття дефіциту бюджету в травні, а також 532 млрд – на вливання в держкорпорації та мегапроекти.
    Наразі у фонді залишилося лише 153,7 млрд юанів валютних активів – мінімум з моменту його створення у 2008 р. Запаси золота у ФНБ опустилися до 139,5 тонн, хоча перед початком війни перевищували 400 тонн. “Ліквідні активи, що залишилися у ФНД, поки що дозволяють Мінфіну компенсувати недоотримані нафтогазові доходи бюджету, однак у разі тривалого падіння цін на нафту і рубля, що зміцнюється, цей запас може бути витрачений протягом одного року”, – попереджає завлабораторії досліджень бюджетної політики РАНГіДС Ілля Соколов. Спочатку Мінфін планував перейти до накопичення ФНД цього року, щоб поповнити витрачені за три роки війни запаси. Але різке падіння цін на нафту сплутало карти чиновникам фінансового блоку уряду: нафта Urals замість закладених до бюджету 69,7 дол. подешевшала до 52 дол., змусивши уряд переглядати бюджет. Тепер Мінфін очікує, що нафтогазові доходи становитимуть 8,3 трлн руб. замість 10,9 трлн, дефіцит скарбниці втричі перевищить план (3,8 трлн руб.), а ФНД знову доведеться витрачати: плануються вилучення на 447 млрд руб.
    Щоб зберегти залишки фонду, Мінфін розглядає можливість вимушеного скорочення видатків бюджету наступного року, – пише Bloomberg.
    За словами співрозмовника агентства, уряд обмірковує реформу бюджетного правила – механізму, в рамках якого будуть витрачатися гроші ФНД. “Це може означати необхідність скоротити витрати бюджету на 1,5-1,6 трлн руб., або 0,7% ВВП”,-оцінилаНаталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Скорочення видатків бюджетувідчують усі верстви населення. Чи можливий в Росії бунт? Поточна економічна ситуація в Росії може створювати передумови для соціального невдоволення. Серед факторів, які можуть сприяти масовим протестам: погіршення матеріального становища населення, затримки зарплат, зростання цін на продукти та інфляція. Все це веде до зубожіння широких верств населення.
    Продовольча криза прямо зачіпає базові потреби людей – це часто є “точкою кипіння”.Погіршують ситуацію втома від війни та мобілізаційний тиск. Тривала війна в Україні, втрати та мобілізація викликають невдоволення в глибинці.
    Водночас є й фактори, що стримують бунти. Зокрема, це сильна репресивна машина держави. Російська влада має жорсткий контроль над силовиками, ЗМІ та системою правосуддя. Протести жорстко придушуються на ранньому етапі. Багато громадян не вірять у зміни або бояться втратити роботу, свободу чи життя.
    Часто протестний потенціал закінчується приватними розмовами або вичерпується через еміграцію.
    Крім того, опозиція розгромлена, активісти за кордоном, організованого спротиву немає. Тож, аби у РФ стався соціальний бунт, треба, аби ситуація в економіці стала критичною.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Російські гіганти втрачають активи за кордоном – розвідка

    Російські гіганти втрачають активи за кордоном – розвідка

    Провідні російські компанії масово втрачають активи за кордоном через санкції, націоналізації та розриви партнерських відносин. Серед останніх втрат – витіснення Алроси з алмазного ринку Анголи. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 12 червня.
    Десятки провідних російських компаній – Газпром, Сбербанк, Роснафта, Лукойл, ВТБ, Ростех, Росатом тощо – втратили ключові активи за кордоном. Розвідка акцентує, що це вкрай негативно впливає на наповнення бюджету РФ через скорочення валютних надходжень.
    Серед найгучніших випадків – позбавлення контролю над енергетичними проєктами, банківських ліцензій, а також вимушений вихід із великих інфраструктурних і оборонних контрактів.
    Зокрема до цього переліку приєдналася компанія Алроса, котру повністю витіснили з ангольського алмазного родовища Катока , що черговим кроком до усунення росіян з глобального ринку дорогоцінного каміння.
    На тлі стрімкого падіння виручки (-42 % у I кварталі цього року), накопичення нереалізованої продукції на $1,3 млрд та втрати індійського ринку збуту продукції Алроса скорочує персонал, зупиняє проєкти та відмовляється від дивідендів.
    Згідно з даними розвідки, російська компанія закінчила 2024 рік зі зростанням чистого боргу до $1,14 млрд і найгіршими фінансовими показниками за останнє десятиліття.

  • Суд у США дозволив продати супер’яхту Керімова

    Суд у США дозволив продати супер’яхту Керімова

    Федеральний суд в Нью-Йорку вирішив виставити на аукціон супер’яхту Amadea, яка належить російському мільярдеру Сулейману Керімову, що перебуває під санкціями. Ця яхта має розкішний інтер’єр, включаючи рояль з чистого золота та акваріум для лобстерів. Суд вирішив дозволити американській владі продати судно, яке було конфісковане владою Фіджі за запитом США. За оцінками Міністерства юстиції США, вартість яхти становить $300 млн. Є багато доказів, що саме Керімов був головним користувачем яхти, хоча він це заперечує. Продаж Amadea стане важливою перемогою у боротьбі США з активами російських мільярдерів.

  • В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ

    В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ

    Єврокомісія планує провести розмову зі Словаччиною щодо стурбованості країни щодо можливості блокування нових санкцій ЄС проти Росії. Всі попередні пакети санкцій приймалися одноголосно всіма країнами-членами ЄС, і така ж підтримка очікується і для 18-го пакета. Єврокомісія працює з усіма країнами-членами, включаючи Словаччину, для врегулювання їхніх побоювань щодо санкцій. Стосовно енергетичної безпеки, ЄС співпрацює з усіма країнами-членами для зменшення імпорту палива з Росії. Приміром, прем’єр-міністр Словаччини заявив про готовність заблокувати санкції проти Росії, якщо вони завдають шкоди національним інтересам країни.

  • В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ

    В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ

    Європейський Союз готує новий 18-й пакет санкцій проти Росії з метою посилення тиску на Кремль у зв’язку з агресивною війною проти України. Пропозиції включають відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, заборону на обидва “Північних потоки” та інші обмеження. Деякі країни ЄС висловлюють суперечки щодо пом’якшення або посилення санкцій. Деякі лідери, як Литва та Фінляндія, вимагають максимального посилення санкцій, тоді як інші, як Словаччина та Угорщина, виступають проти них через можливі національні шкоди. Дискусії в ЄС щодо санкцій тривають, проте більшість країн виявляє готовність підтримати посилення тиску на Росію.

  • У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії

    У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії

    Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про введення 18-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії. Ці санкції спрямовані на провідні галузі російської економіки, зокрема енергетику, банківський сектор та критичний експорт. Серед заходів є заборона на транзакції з газопроводами “Північний потік-1” і “Північний потік-2”, зниження верхньої межі ціни на нафту, санкції проти російських суден та обмеження у банківському секторі. Крім цього, запропоновано розширити заборону на імпорт нафтопродуктів з російської сирої нафти та інші обмеження на експорт товарів та технологій. Ці заходи призначені для тиску на Росію через її дії в Україні та в цілому в міжнародній політиці.

  • Зеленський увів санкції проти Артека та восьми освітніх організацій РФ

    Зеленський увів санкції проти Артека та восьми освітніх організацій РФ

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення економічних санкцій проти дев’яти російських освітніх та громадських організацій, включаючи Міжнародний дитячий центр “Артек” та Мелітопольський державний університет. Також санкції стосуються 46 фізичних осіб, серед яких начальник управління президента РФ з громадських проєктів Сергій Новіков та депутат Палати представників Білорусі Дмитро Шевцов. Це рішення прийнято в рамках заходів по підтримці національної безпеки та оборони України. Також Європейський Союз затвердив 17 пакетів санкцій проти Росії, в тому числі обмеження для близько 200 кораблів “тіньового флоту” РФ, які обходять існуючі санкції.

  • У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    За інформацією, яку надав російський мінфін, у січні-травні поточного року федеральний бюджет РФ мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1%, до 14,732 трлн рублів, а видатки збільшилися на 20,7%, до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит бюджету збільшується. Нафтогазові доходи скоротилися на 14,4% через зниження ціни на нафту. Мінфін попереджає про ризики подальшого зниження нафтогазових доходів, і планується взяти 447 млрд рублів з Фонду національного добробуту для компенсації цього. Розмір Фонду національного добробуту зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року.

  • Єврокомісія презентує 18 пакет санкцій – ЗМІ

    Єврокомісія презентує 18 пакет санкцій – ЗМІ

    Єврокомісія презентує 18 пакет санкційних обмежень проти Росії у вівторок, 10 червня. Про це повідомив редактор з питань Європи Радіо Свобода Рікард Йозвяк у соцмережі Х.
    “Єврокомісія сьогодні презентує свій новий пакет санкцій проти Росії державам-членам. 18 з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Ключова пропозиція, звісно, ​​полягає у зниженні нафтової стелі з 60 доларів США до 45”, – написав він.
    Раніше стало відомо, що Євросоюз активно розробляє 18 пакет санкцій проти РФ. детально розбирався, що саме він міститиме.

  • Україна наполягає на нових санкціях ЄС проти РФ

    Україна наполягає на нових санкціях ЄС проти РФ

    Київ закликає Євросоюз включити у новий пакет санкції проти банківського та енергетичного секторів Росії. Про це заявив голова Офісу президента України Андрій Єрмак під час онлайн-розмови з радниками лідерів Північної Європи, країн Балтії, Президентів Європейської ради та Європейської комісії, а також глави дипломатії ЄС. Про це Єрмак у понеділок, 9 червня повідомив у Telegram.
    “Для України важливо, щоб 18-й пакет санкцій ЄС включав обмеження проти банківського та енергетичного секторів рф, танкерного флоту та передбачав вторинні санкції”, – зазначив Єрмак.
    Він також наголосив на критичній необхідності зміцнення протиповітряної оборони України на тлі посилених російських атак.
    Також під час переговорів з європейськими колегами йшлося про підготовку до ключових міжнародних подій: саміту G7 у Канаді, саміту НАТО в Гаазі та саміту ЄС.