Дональд Трамп перейшов від слів до дій проти Росії. Президент США анонсував введення 25-відсоткових мит проти Індії з 1 серпня. Індія – один з найбільших покупців російських енергоносіїв, а також купує у РФ велику кількість озброєння.
Удар по відносинах з РФ
За словами Трампа, США вели “не так багато справ” з Індією, тому що “їхні тарифи занадто високі”, і “вони мають найжорсткіші та найнеприємніші немонетарні торговельні бар’єри серед усіх країн”.
Також Трамп згадав, що Індія є одним з найбільших покупців російських енергоносіїв, а також купує у РФ велику кількість озброєння, “у той час, коли всі хочуть, щоб Росія припинила вбивати в Україні”.
“Тому Індія буде платити мито у розмірі 25%, а також штраф за вищезазначене, починаючи з 1 серпня”, – підсумував президент США.
Попередження для Китаю
Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив китайських чиновників, що продовження закупівель російської нафти, на яку накладені санкції, призведе до введення високих мит.
За підсумками двохденних торговельних переговорів між США та Китаєм у Стокгольмі Бессент висловив невдоволення США продовженням Китаєм закупівель іранської нафти, що підпадає під санкції, та продажем Росії товарів подвійного призначення на суму понад $15 млрд, які сприяють війні Москви проти України.
Бессент заявив, що законодавство Конгресу США, яке дозволяє Трампу вводити мита до 500% на країни, що купують російську нафту, що підпадає під санкції, здатне змусити союзників США прийняти подібні заходи, щоб позбавити Росію доходів від енергоносіїв.
“Тому я вважаю, що всі, хто купує російську нафту, що підпадає під санкції, повинні бути готові до цього”, – підкреслив він.
За словами Бессента, китайські чиновники відповіли, що їхня країна є суверенною державою з енергетичними потребами, і закупівля нафти буде базуватися на внутрішній політиці країни.
“Китайці надзвичайно серйозно ставляться до свого суверенітету. Ми не маємо наміру посягати на нього – тому вони віддають перевагу платити 100% мито”, – зазначив Бессент.
Американський міністр також розповів, що попередив свого колегу, віце-прем’єра Хе Ліфена, що продовження Китаєм продажу Росії товарів, які в кінцевому підсумку використовуються для виробництва зброї, зашкодить його зусиллям з налагодження торговельних відносин з Європою.
“Я вказав їм, що це дуже шкодить їхньому іміджу в Європі, оскільки вони сприяють війні на європейському кордоні”, – додав Бессент.
Що кажуть у Кремлі
Перед цим представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва уважно стежить за заявами президента США Дональда Трампа, однак не вважає санкції ефективними, оскільки Росія, за його словами, “вивела певний імунітет” до таких обмежень.
У Кремлі заявили, що Росія вже “досить давно живе під величезною кількістю санкцій”, а економіка країни “працює в умовах значних обмежень”.
“Тому, звичайно, ми вже вивели певний імунітет у цьому питанні і продовжуємо відстежувати всі заяви президента Трампа та інших міжнародних представників з цього приводу”, – сказав Пєсков.
Буде гірше
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем порадив Росії зв’язатися з країнами, які купують російську нафту і газ, підтримуючи військову машину РФ, щоб з’ясувати, чи поділяють вони зверхню позицію Кремля щодо санкцій.
Коментуючи слова Пєскова, сенатор Грем погодився, що Росія “навчилася жити” з санкціями. Однак, за його словами, президент Трамп “змінює правила гри”.
“(Трамп) збирається ввести мита для країн, які купують вашу нафту і газ, підтримуючи вашу військову машину. Можливо, вам варто найближчим часом перевірити, чи поділяють ці країни ваше зверхнє ставлення”, – написав Грем.
Він також додав, що більшість представників обох партій у Конгресі “готові допомогти президенту Трампу в цьому починанні”.
Позначка: Санкції
-
Трамп б’є по грошах РФ. Мита для Індії
-
Сенатор Грем оцінив “санкційний імунітет” Кремля
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем у середу відповів на нещодавню заяву прессекретаря глави Кремля Дмитра Пєскова про “імунітет” Росії до санкцій.
Раніше Пєсков заявив, що Росія, мовляв, виробила “певний імунітет” до санкцій і готова до нових економічних обмежень.
“Ми досить довго живемо під величезною кількістю санкцій, і наша економіка функціонує під величезною кількістю рестрикцій, тому, звичайно, певний імунітет у нас вже вироблений з цього приводу”, – сказав він, коментуючи можливість запровадження нових санкцій після 10 днів, відведених президентом Дональдом Трампом для завершення війни в Україні.
Своєю чергою, сенатор Грем відзначив, що попри те, що Росія справді “навчилася жити” з санкціями, нині глава Білого дому “змінює правила гри”.
“Трамп змінює правила гри і планує запровадити мита на країни, які купують твою нафту та газ, підтримуючи так твою воєнну машину. Можливо, вам варто якнайшвидше перевірити, чи поділяють ці країни ваше зарозуміле ставлення”, – звернувся він до росіян.
Також сенатор запевнив, що двопартійна більшість у Конгресі “готова підтримати президента Трампа в цьому намірі”.Russia, you are right when it comes to sanctions. You have been able to avoid them and you have learned to live with them. Apparently, what you don’t understand is that President Trump is changing the game and he is going to put tariffs on countries who buy your oil and gas,… — Lindsey Graham (@LindseyGrahamSC) July 30, 2025
-
Трамп пригрозив Індії через нафту і зброю з РФ
Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження тарифів і штрафів проти Індії з 1 серпня, бо ця країна купує в Росії багато нафти і зброї. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social в середу, 30 липня.
Він нагадав, що у США було “не так багато справ” з Індією, бо у цієї держави “тарифи занадто високі”, і “вони мають найжорсткіші та найнеприємніші немонетарні торговельні бар’єри серед усіх країн”.
“Крім того, вони (Індія – ред.) завжди купували переважну більшість свого військового обладнання у Росії та є найбільшим покупцем енергоносіїв в Росії, поряд з Китаєм, у той час, коли всі хочуть, щоб Росія припинила вбивства в Україні – все це не добре! Тому Індія сплачуватиме тариф у розмірі 25% плюс штраф за вищезгадане, починаючи з 1 серпня”, – написав Трамп.
Також президент США запевнив, що не має наміру більше переглядати встановлений ним раніше дедлайн на укладення торговельних угод з іншими країнами – 1 серпня.
“Кінцевий термін 1 серпня – це і є кінцевий термін. Він залишається в силі, його не продовжать. 1 серпня – великий день для Америки”, – зазнfчив Трамп. -
Час ікс: що буде після закінчення строку ультиматуму Трампа
Скільки мотузочці не витися… У Кремлі нині панує суцільний жах: 28 липня президент США Дональд Трамп озвучив новий дедлайн для Путіна щодо перемир’я у війні Росії проти України. Замість 3 вересня (раніше відведені на роздуми 50 днів) червоною лінією тепер стає 8 серпня (тобто 10-12 днів скороченого строку).
Обґрунтування цього рішення висунув сам Трамп – повідомивши, що не отримав відгуку від офіційних осіб Росії на всі попередні спроби укладення миру, “не було жодної відповіді від Путіна”, і “це ганьба”. “А потім ми накладемо тарифи та інші заходи. Я не знаю, чи це вплине на Росію, бо вона, очевидно, хоче продовжувати війну. Але ми накладемо тарифи та інші запропоновані заходи”, – доповів президент США журналістам у вівторок 29 липня на борту Air Force One. Одним з перших на новий строк ультиматуму відреагував заступник секретаря Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв, але – у притаманному йому хамськи-похмільному стилі. Він заявив, що Трамп нібито робить “крок до війни”, а також закликав його не йти шляхом Джо Байдена.
Водночас речник Путіна Дмитро Пєсков лише промимрив, що вони це “взяли до уваги”.
Але ці дратівливі закиди не залишились без уваги США: за Трампа Медведєву відповів сенатор Ліндсі Грем. “Тим у Росії, хто вважає, що президент Трамп несерйозно налаштований припинити кровопролиття між Росією та Україною: ви та ваші клієнти незабаром, на жаль, помилитеся. Ви також незабаром побачите, що Джо Байден більше не президент. Сідайте за стіл мирних переговорів”, – пригрозив Грем у соцмережі X. Втім і це не пройняло росіян, бо вони досі так і не визначились із реакцією на ультиматум Трампа щодо припинення війни проти України, – вказує політолог, експерт-міжнародник Максим Несвітайлов.
На його думку, у Кремля нині є два сценарії: проігнорувати цей крок Трампа або ж спробувати домовлятись на рівні лідерів держав. “Росіяни поки що розгублені, тому що у них є два варіанти розвитку подій. Перший – спробувати впасти в ігнор, хоча навряд чи це у них вийде. Другий – це спробувати домовлятися”, – сказав в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна Несвітайлов. Але, за словами експерта, Трампу тепер вже недостатньо буде лише формальних заяв, “треба хоча би на рівні лідерів держав зустрітися і поговорити, інакше Стамбул-2 не працює – Трампу цього недостатньо, він це не може продати як перемогу”.
Фахівець також зауважив, що Кремль може повернутися до тактики перших місяців президентства Трампа: бути “максимально милими” й публічно демонструвати готовність до діалогу.
Але й не виключено, що росіяни спробують залякати Трампа загрозою ядерної війни. Схоже, вони обрали саме цей шлях, додає експерт – адже заступник голови Радбезу РФ заявив, що “Росія – це не Ізраїль і навіть не Іран” і що “кожен новий ультиматум наближає до війни” вже не лише з Україною, а й зі самими Сполученими Штатами.
Втім Грем превентивно “вкоротив роги” заступнику і другу Путіна, котрому Москва зазвичай доручає оголосити те, на що кремлівський очільник сам не наважується. “Ти тут не стрибай, хлопче. Якщо ви думаєте, що Трамп несерйозно налаштований припинити цю війну – ви помиляєтесь. Ваші клієнти помиляються”, – наголосив американський сенатор. Водночас, за словами Несвітайлова, сперечлива риторика Кремля грає тепер проти інтересів РФ: це все, “як сніжний ком, починає котитися – і звалиться їм на голову”. “Сподіваюся, цей удар буде смертельним”, – підкреслив політолог. Війна та мир: прогнози Не треба бути великим аналітиком, аби зрозуміти: каталізатором трампівської заяви про 10-12 днів стала угода США з ЄС, зауважив політолог Вадим Денисенко у колонці на для LIGA.net. -
Зеленський схвалив санкції щодо тіньового флоту РФ
Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо застосування санкцій до суден і повітряних суден, які причетні до російського тіньового флоту. Про це свідчать дані у картці законопроєкту №13020 на сайті Верховної Ради у середу, 30 липня.
Закон передбачає накладення санкцій на судна та повітряні судна, які причетні до російського тіньового транспортування нафти і нафтопродуктів, зброї та військових.
Документ передбачає внесення змін до закону України Про санкції щодо застосування санкцій до суден та повітряних суден, діяльність яких створює реальні та потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України.
Службі безпеки України та розвідці надається завдання щодо виявлення та встановлення фактів використання таких суден.
Регламентується, що до Державного реєстру санкцій має вноситися інформація про всіх суб’єктів, а також судна і повітряні судна, щодо яких застосовано санкції.
Раніше у липні Головне управління розвідки Міноборони ідентифікувало ще 20 суден російського “тіньового флоту” й 11 суден іранської “армади привидів”. Тепер у переліку 626 суден тіньового танкерного флоту РФ та Ірану, які забезпечують російські морські експортні потоки нафти. -
Держдеп: До слів Трампа треба ставитися серйозно
У Державному департаменті США підтвердили готовність запровадження нових санкцій проти Росії після закінчення 10-денного терміну, оголошеного президентом США Дональдом Трампом. Про це під час брифінгу у вівторок, 29 липня, заявила речниця Держдепу США Темі Брюс.
Вона підкреслила, що до ультиматуму Трампа ставиитися серйозно.
“Очевидно, президент Трамп довів, що до нього слід ставитися серйозно, бо він серйозна людина. І ми бачили результати цього по всьому світу, знову ж таки, найостанніше в Індо-Тихоокеанському регіоні і, звичайно, з його посланцями та характером зобов’язань, які ми взяли на себе”, – сказала Брюс.
Вона зазначила, що в адміністрації Трампа регулярно обговорюються санкції. Зокрема і сам президент піднімав цю тему, оскільки певні країни отримують вигоду від купівлі російської нафти.
“Ми знаємо, що це в його арсеналі, є багато речей, які він може зробити, так само як є багато речей, які може зробити секретар Рубіо”, – зазначила речниця Держдепу.
Вона зауважила, що Трамп був терплячим щодо Росії, і це, можливо, було неправильно витлумачено деякими людьми. Однак, за словами Брюс, час для неправильного тлумачення вже минув. -
Трамп оновив строки дедлайну для Росії
Російський диктатор Володимир Путін має 10 днів для того, щоб укласти мирну угоду з Україною. Про це заявив президент США Дональд Трамп, розмовляючи з журналістами у вівторок, 29 липня.
Голові Білого дому нагадали його слова про те, що він обіцяв змінити “дедлайн” Росії щодо початку перемир’я з Україною. Зауважимо, що напередодні він говорив про скорочення цих строків на 10-12 днів.
“10 днів від сьогодні”, – наголосив американський лідер.
За його словами, США введуть мита та інші заходи, проте додав, що не впевнений у впливі такого кроку на Росію, адже “очевидно, що вона хоче продовжувати війну.”
“Але ми введемо мита та інші заходи. Це може вплинути на них, а може й ні, але це можливо”, – заявив Трамп.
Зазначимо, що Трамп раніше оголосив про намір скоротити ультиматум для Путіна з метою примушення його до укладення угоди про мир в Україні до 10-12 днів.
Згодом американський лідер заявив, що у нього нема бажання зустрічатися з Путіним чи вести з ним чергові телефонні переговори – вже шості у поточному році. -
Соратник Абрамовича програв апеляцію щодо британських санкцій
Російський мільярдер і соратник Романа Абрамовича Євген Швідлер програв апеляцію у Верховному суді Великобританії стосовно оскарження британських санкцій. Обмеження були запроваджені після вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Швідлер, чиї статки оцінюються журналом Forbes у 1,6 мільярда доларів, звернувся з апеляцією до Верховного суду Великої Британії, бо британські санкції начебто “зруйнували його бізнес” і згубно вплинули на життя самого олігархана та його близьких.
Адвокати росіянина також стверджували, що не всі повʼязані з Росією мільярдери потрапили під обмеження у Британії.
Верховний суд чотирма голосами проти одного відхилив апеляцію Швідлера, постановивши, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями та метою спонукати мільярдера протистояти російському вторгненню і чинити тиск на Абрамовича.
Судді заявили, що санкції проти Швідлера “надсилають чіткий сигнал людям, які перебувають у становищі Швідлера, що їм було б розумно відмежуватись від російського бізнесу”.
Верховний суд також відхилив окрему апеляцію, подану російським бізнесменом Сергієм Науменком, чию супер’яхту вартістю 44 мільйони євро було арештовано в Лондоні. -
США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії
США вп’яте і востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росіянам. Про це повідомляє інформаційне Reuters.
Відстрочка економічних обмежень триватиме ще один місяць, але подальше їхнє продовження буде неможливим.
“Пріоритет для нас – підтримка стабільного постачання нафтопродуктів та виключення NIS із списку санкцій OFAC. Найважливішим чинником для цього є прогрес у діалозі між США та Росією”, – наголосила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Як ми вже писали у квітні, сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському Газпрому, фактично втратила можливість постачати нафту на ринок Сербії через санкції США. NIS – один з останніх нафтових активів Росії в Європі.
Газовий шантаж провалився: Газпром зазнає рекордних втрат -
Індійська “дочка” Роснафти скоротила переробку після санкцій ЄС – ЗМІ
Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy, котра перебуває під контролем російських акціонерів, знизила потужності свого заводу у Вадінарі після того, як Європейський Союз 18 липня запровадив нові санкції проти Росії та її енергетичного сектора. Про це повідомляє Reuters з посиланням на кількох співрозмовників, знайомих із ситуацією.
За словами двох джерел, санкції ускладнили експорт нафтопродуктів Nayara, що спричинило перевантаження сховищ. Інші джерела підтверджують, що трейдери стали обережнішими у співпраці з компанією.
За останніми даними, нафтопереробний завод потужністю 400 тис. барелів на добу працює на рівні 70-80% від номінального навантаження, хоча ще в період із квітня по червень Nayara перевищувала 100% завантаження відповідно до урядових даних.
Минулого тижня щонайменше два танкери скасували заплановані завантаження у порту Вадінар, тоді як ще один танкер із російською нафтою Urals був перенаправлений до іншого індійського порту.
Nayara Energy, приватна компанія зі штаб-квартирою у Мумбаї, контролює близько 8% переробних потужностей Індії і щомісяця експортує понад 4 млн барелів нафтопродуктів, включно з дизелем, бензином, авіаційним пальним і нафтою.
Невдовзі після запровадження санкцій гендиректор Nayara подав у відставку, його місце зайняв Сергій Денисов, колишній директор з розвитку.
Крім того, Nayara у понеділок повідомила, що подала позов проти Microsoft після припинення обслуговування компанії з боку американського IT-гіганта. Компанія не надала коментарів щодо ситуації з потужностями.
Санкції також впливають на доступ компанії до фінансування. Nayara стала вимагати передплату або товарний акредитив перед відвантаженням продукції. Через це трейдери сумніваються у подальшій участі в тендерах компанії, оскільки це суперечить стандартній практиці розрахунків із затримкою 15-30 днів.
На тлі санкцій учасники ринку очікують, що за обережністю судновласників можуть послідувати і банки, а також торгові контрагенти. Євросоюз уточнив, що заборона набуде чинності з 21 січня 2026 року, однак ринок уже почав реагувати.
Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%. НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту.