Велика Британія ініціює судовий процес проти російського мільярдера Романа Абрамовича, аби спрямувати на гуманітарні потреби України $3,2 млрд, отриманих від продажу лондонського футбольного клубу Челсі. Про це повідомляє Guardian у вівторок, 3 червня.
Абрамович продав клуб у травні 2022 року консорціуму на чолі з американським інвестором Тоддом Боелі після того, як потрапив під санкції Великої Британії та ЄС через тісні зв’язки з російським лідером Володимиром Путіним. Проте понад три роки ці кошти залишалися замороженими на британському банківському рахунку – їх не можна використати без окремого дозволу Казначейства.
Уряд Британії заявляв, що кошти мають бути використані на гуманітарну допомогу Україні, і намагався укласти угоду з Абрамовичем про використання цих коштів.
“Уряд планує спрямувати виручку від продажу футбольного клубу “Челсі№ на гуманітарні цілі в Україні після незаконного повномасштабного вторгнення Росії. Ми глибоко розчаровані тим, що досі не вдалося досягти угоди з цього питання з паном Абрамовичем”, – заявили канцлерка скарбниці Рейчел Рівз і міністр закордонних справ Девід Леммі.
Хоча двері для переговорів залишаються відчиненими, у британському уряді акцентували, що “повністю готові продовжити справу через суд”. Роман Абрамович володів Челсі з 2003 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він оголосив про продаж клубу та запропонував передати чистий дохід благодійному фонду на підтримку жертв війни.
У 2022 році британський уряд виділив 200 тисяч фунтів стерлінгів на юридичне оформлення фонду й підготовку гуманітарного плану. До ініціативи залучили Єврокомісію та уряд Португалії, громадянином якої є Абрамович. Але процес ускладнився через юридичні й санкційні бар’єри.
Раніше повідомляли, що Роман Абрамович за кілька тижнів до вторгнення РФ в Україну, переписав на свою колишню дружину мистецьку колекцію вартістю майже один мільярд доларів, побоюючись наслідків західних санкцій.
Понад 80 олігархів із РФ підтримують війну проти України – LRT
Позначка: Санкції
-
Лондон вимагає від Абрамовича передати $3,2 млрд на допомогу Україні
-
Пов’язані кров’ю: які країни допомагають РФ воювати в Україні
Безцінний досвід Для таких країн, як Китай, Іран та Північна Корея, війна російських загарбників проти України стала своєрідним випробувальним майданчиком – не лише для обкатки новітніх технологій, а й для осмислення сучасного застосування різних видів озброєння. Крім того, це “добра” нагода перевірити на практиці, як функціонують конкретні іранські дрони й північнокорейські ракети.
Про це сказав голова Центру аналізу і стратегій, політолог Ігор Чаленко в ефірі телеканалу FREEДOM. “До речі, північнокорейці вдосконалюють свої ракети типу КН-23 та інші зразки, базуючись на знаннях, отриманих безпосередньо під час конфлікту в Україні. Більше того, Північна Корея зробила крок уперед. Коли ми бачимо, що її армія разом із російською проводить спільні навчання, мова йде вже не тільки про освоєння технічних можливостей, а й про розуміння загальних принципів ведення бойових дій – тактики, стратегії та особливостей сучасної війни проти західної моделі армії. Адже українські Збройні сили вважаються наочним прикладом армії західного типу”,- пояснив експерт. За його словами, навіть серед європейських країн важко знайти збройні сили, які демонстрували б таку ж ефективність, як українська армія. “Хоча НАТО, звісно, декларує свої можливості. Але поки ці декларації залишаються на папері. Українці ж демонструють свою силу безпосередньо на полі бою”, – наголосив Чаленко. На його думку, РФ не просто отримує досвід і технології у співпраці з Китаєм, Іраном та КНДР – вона також чимось віддячує їм. “Скоріш за все, Путін має для цих країн особливу форму “золотої подяки”. Адже їхня підтримка – справді безцінна. Зокрема, близько 70% артилерії, що нині використовують російські війська, надходить із Північної Кореї та Ірану. Крім того, Москва має з цими державами укладені угоди, які включають і військове співробітництво. На цьому етапі, коли агресія Росії не стихає, КНДР продовжує допомагати, Іран також підтримує, а Китай – хоча й опосередковано – все одно постачає дрони, вибухові речовини тощо. Зрештою, за словами самої Росії, найбільшим партнером у сфері дронів для неї є саме Китай, а не Іран”,- зазначив політолог. На його думку, обмежити таку взаємодію можна за рахунок більш жорсткого санкційного тиску. Йдеться не тільки про 18-й пакет санкцій від ЄС. Необхідно виходити на рівень переговорів із США, підключати країни G7, щоб ці обмеження стали по-справжньому ефективними та мали структурний вплив на всі ланки – від виробництва до постачання нових видів озброєнь для РФ. Кім – найкращий друг Російська Федерація не приховує намірів ще більше активізувати військову співпрацю з Північною Кореєю. КНДР може й надалі постачати Росії дедалі більше ресурсів для ведення війни проти України.
Про це заявив військовий оглядач Денис Попович.
Упродовж минулого року РФ, за даними доповіді Багатосторонньої моніторингової групи ООН із питань санкцій, отримала від Північної Кореї до 9 мільйонів артилерійських боєприпасів, включно з набоями калібрів 122 мм та 152 мм, а також близько 100 одиниць балістичних ракет.
У відповідь Росія надала КНДР різні види військових систем: зокрема, зенітні ракетні комплекси ближньої дії, обладнання для радіоелектронної боротьби, а також, як мінімум, одну систему ЗРК “Панцир”.
Річ у тім, що після завершення бойових дій на Корейському півострові у 1953 році Північна Корея безперервно готувалася до нової війни. Важливий поштовх у розвитку її збройних сил дала співпраця з Росією. У відповідь на постачання боєприпасів та техніки, КНДР отримала технології для вдосконалення ракетної програми.
Попович підкреслив, що ракети КН-23, які РФ застосовує для обстрілів української території, стали точнішими саме завдяки модернізації. У минулому ці ракети мали похибку ураження до пів кілометра, а зараз стали набагато точнішими. Іншими словами, озброєння суттєво покращили. Думаю, що без участі російських спеціалістів тут не обійшлося. “У Північній Кореї накопичено значні запаси озброєння. Ця країна багато років робила ставку саме на артилерію. У них у наявності велика кількість артилерійських систем різних типів – як реактивних, так і ствольних. Важко сказати, наскільки вони точні чи надійні, але їх дійсно багато. І наразі немає підстав очікувати згортання військової співпраці між Росією та КНДР”,- підсумував Попович. Також, як раніше повідомлялося, Китайська Народна Республіка продовжує постачання технологічних компонентів для оборонно-промислового комплексу РФ. Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, станом на початок 2025 року Китай забезпечує Росію 80% критично важливих електронних елементів для виробництва дронів. Головна загроза війни Експерти припускають, що через 4-6 років Росія може втратити здатність самостійно вести повномасштабну війну проти інших країн. Наразі ж основну загрозу становить підтримка Москви з боку іноземних держав. Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко.
Він звернув увагу на те, що в Європі поки що не усвідомлюють усієї небезпеки, яка полягає у можливому залученні армії КНДР (Північної Кореї) та використанні сучасних китайських технологій у збройних силах РФ. “Головна загроза – це російська армія, у складі якої можуть бути війська КНДР. А також розвиток дронів із китайським штучним інтелектом та інших типів озброєння. Ставка йде на кількість, яку забезпечити Росії може тільки підтримка третіх країн, як і зміни в їхній армії”,- підкреслив очільник ЦПД. До слова, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, реагуючи на заяви експрезидента США Дональда Трампа щодо санкцій проти Росії, не виключив ймовірність початку Третьої світової війни. Без співпраці з іншими державами навряд чи могли б росіяни лякати світ такими зухвалими заявами.
Однак це співробітництво триває. Наприклад, Китай і далі продовжує активно підтримувати російський військово-промисловий комплекс, надаючи компоненти та обладнання. За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, на початку 2025 року саме Китай забезпечував РФ 80% критичних електронних елементів, які використовуються у виробництві дронів.
Галина Гірак -
Франція закликала США до спільних дій проти РФ
Франція підкреслила важливість співпраці з США для усилення санкційного тиску на Росію. Вони провели зустріч з американськими сенаторами, які пропонують жорсткі санкції проти Росії, зокрема введення 500% тарифу на імпорт енергоносіїв з Росії та заборону американцям купувати російські облігації. Також обговорювалося питання примусово депортованих українських дітей до Росії, з ініціативою повернути їх в Україну. Зазначено, що Росія може втратити фінансову підтримку через стрімке зменшення нафтових надходжень вже у 2026 році.
-
РФ ризикує втратити фінансову подушку у 2026 році – СЗРУ
Згідно з аналізом зовнішньоекономічного стану Росії, оприлюдненим Службою зовнішньої розвідки України, країна може втратити свою фінансову стабільність вже у 2026 році через стрімке скорочення нафтових надходжень. Фонд національного добробуту, який використовується Кремлем як основний резерв, швидко зменшується. З початку липня 2022 року обсяг грошових ресурсів Фонду становив $145 млрд, але до липня 2023 року він скоротився до $78 млрд, а на 1 травня 2025 року резерви вже лише $39 млрд. Падіння експорту нафти через санкції спричиняє зменшення фонду. Прогнозовані ціни на нафту також створюють фіскальні ризики для країни. Російські корпорації вже почали відчувати проблеми, що виявляються у недофінансованих проектах, спаді виробництва та призупиненні виплат дивідендів. Все це свідчить про масштабні бюджетні обмеження та втрату фінансової стійкості навіть у важливих галузях. Розведка попереджає, що при нинішніх умовах та додаткових заходах РФ може втратити свої фінансові резерви вже у 2026 році.
-
У РФ визнали критичну залежність від західних чипів
За даними німецького видання Bild am Sonntag, російська армія має серйозну залежність від західних виробників напівпровідникових технологій, таких як Intel, AMD і Nvidia. Через санкції США та ЄС, Росія не може купувати ці технології напряму і вимушена використовувати посередників. Документи компанії “Науково-виробниче об’єднання обчислювальних систем” підтверджують, що російські чипи відстають від західних за якістю і вартістю. Росія визнає своє технологічне відставання проти конкурентів на десять років, і вже починає хвилюватися через залежність від імпорту чипів з Китаю. Внутрішні документи також підтверджують, що близько 60% імпортних комплектуючих для зброї РФ постачаються з Китаю, а решта – з інших країн, таких як США, Японія, Нідерланди, Швейцарія.
-
Розгромні санкції проти РФ. Що можуть Штати
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість введення санкцій проти Росії вже цього тижня, щоб змусити її припинити війну на сході України. У той же час український президент Володимир Зеленський провів зустріч з американськими сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем, які підтримують законопроєкт про введення санкцій проти Росії. Сенатори пропонують введення великих мит на товари, що імпортуються з країн, що купують російську нафту, газ та інші продукти. Вони вважають, що це надасть Китаю відповідальність за підтримку російського військово-промислового комплексу. Трамп розглядає різні варіанти тиску на Росію, але може вирішити не вводити нові санкції. Він обурений негативним ставленням до нього союзників, які закликають до покарання Путіна за відмову вести перемовини. Трамп сумнівається, що санкції обмежать здатність Росії вести війну та пошкодять економічні відносини між США та Росією.
-
Зеленський зустрівся з двома сенаторами США
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з американськими сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, які є співавторами законопроєкту про санкції проти Росії. Зустріч відбулася під неоголошеним візитом сенаторів до України. Зеленський висловив подяку сенаторам за їхню підтримку та висловив сподівання на активну участь США у мирних перемовинах. Він також наголосив на необхідності тиску на Росію через її негативні дії в сфері дипломатії. Попередньо з’явилася інформація, що президент США Дональд Трамп може підтримати запровадження санкцій проти Росії, хоча втомився від війни в Україні.
-
Microsoft остаточно йде з ринку Росії
Американська корпорація Microsoft вирішила остаточно піти з російського ринку. Дочірня структура компанії ТОВ Майкрософт Рус, кредитором якої виступає підсанкційний Газпромбанк, готується подати заяву про власне банкрутство до Арбітражного суду Москви. Про це свідчить повідомлення на порталі Федресурс.
Позов зі сторони ДПБ став однією з причин звернення до суду.
У січні 2025 року банк зажадав стягнути з російської юридичної особи Microsoft 90,9 млн рублів в межах справи про безпідставне збагачення.
Претензії стосуються контракту на технічну підтримку, укладеного у вересні 2021 року та що діяв до 12 вересня 2022 року.
За ствердженнями позивача, з квітня 2022 року Майкрософт Рус припинила виконання своїх зобов’язань за договором, незважаючи на те, що їй надійшла оплату в повному обсязі.
Як ми вже писали, торік російських корпоративних користувачів почали відключати від хмарних продуктів Microsoft у РФ.
Microsoft не обмежила доступ російських IT-компаній до свого ПЗ – ЗМІ -
Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва -
У Ліхтенштейні заморозили російські активи через санкції США – ЗМІ
Ліхтенштейн вивчає посилення контролю над десятками пов’язаних з Росією трастів, покинутих їхніми менеджерами під тиском Вашингтона. Про це інформує Reuters з посиланням на свої джерела у п’ятницю, 30 березня.
Країна, одна з найменших і найзаможніших у світі, є домом для тисяч низькоподаткових трастів, сотні з яких мають зв’язки з громадянами Росії, повідомили два співрозмовники агентства. Це ставить Ліхтенштейн у центр уваги заходів Заходу щодо санкціонування Москви.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Міністерство фінансів США запровадило санкції проти кількох осіб і трастів в Ліхтенштейні, котрі були пов’язані з російськими олігархами, зокрема Володимиром Потаніним та давнім союзником глави РФ Володимира Путіна Геннадієм Тимченком.
Після введення санкцій інші керівники трастів, побоюючись схожих обмежень, масово подали у відставку з сотень трастів, пов’язаних із Росією, що, за словами кількох обізнаних осіб, оголило значно ширшу проблему російських статків у цій маленькій країні з населенням близько 40 тисяч осіб.
Цей інцидент у спокійному альпійському князівстві, яким править родина мільярдерів, демонструє, наскільки глибокими та непрозорими залишаються ділові зв’язки Росії з Європою понад три роки після початку повномасштабної війни.
Це стало ударом по іміджу мікродержави, яка тривалий час намагалася позбутися репутації безпечного притулку для іноземного капіталу.
Масова відставка директорів поставила десятки трастів у підвішений стан, фактично заморозивши великі обсяги російських активів. Трасти слугують ключовими елементами для управління статками, зокрема яхтами та нерухомістю, розташованими по всьому світу. Їхня блокада робить ці активи недосяжними – це ще один важіль тиску на Росію.
Reuters поспілкувався з кількома особами, які безпосередньо знайомі із ситуацією. Вони просили не називати їх, з огляду на чутливість питання. За їхніми словами, тиск Вашингтона змусив десятки директорів залишити трасти з російськими зв’язками, а уряд Ліхтенштейну наразі шукає шляхи вирішення кризи.
Новий уряд Ліхтенштейну намагається врегулювати ситуацію, що свідчить про збереження тиску з боку США щодо дотримання санкцій, попри нібито сигнали з боку президента Дональда Трампа про можливе їх пом’якшення.
Один зі співрозмовників також зазначив, що Ліхтенштейн вважає своє ставлення до санкцій частиною дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження нових мит, запроваджених США на експорт із князівства.
За словами представника уряду Ліхтенштейну, масові звільнення торкнулися 475 трастів, однак не всі вони були пов’язані з росіянами чи підсанкційними особами. Міністерство юстиції країни працює над призначенням нових керівників у 350 трастів, 40 трастів ліквідовуються, ще у 85 випадках спроби призначити ліквідатора були безуспішними.
Ця ситуація завдала удару по індустрії трастів – ключовому елементу фінансового сектору Ліхтенштейну, обсяг якого становить приблизно 770 мільярдів швейцарських франків (930 мільярдів доларів) і є опорою економіки.
Місцеві банки також зазнали впливу, зазначив урядовець, однак не уточнив подробиць. Банки особливо вразливі, оскільки США можуть відрізати їм доступ до долара, що спричинило б ширшу кризу.
Цей випадок вважається найсерйознішою кризою в Ліхтенштейні з 2008 року, коли витік даних з банку LGT, що належить князівській родині, виявив масштабне ухилення від податків.
Зараз уряд розглядає варіанти централізованого управління покинутими трастами та посилення нагляду за ними.
Представник уряду Ліхтенштейну також повідомив, що влада підтримує контакт із міжнародними партнерами та не допустить передачі активів підсанкційним особам.
Колись Ліхтенштейн мав близько 80 тисяч податкових трастів, тепер їх залишилось приблизно 20 тисяч. Це приблизно по одному трасту на двох жителів.