Російський мільярдер і соратник Романа Абрамовича Євген Швідлер програв апеляцію у Верховному суді Великобританії стосовно оскарження британських санкцій. Обмеження були запроваджені після вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Швідлер, чиї статки оцінюються журналом Forbes у 1,6 мільярда доларів, звернувся з апеляцією до Верховного суду Великої Британії, бо британські санкції начебто “зруйнували його бізнес” і згубно вплинули на життя самого олігархана та його близьких.
Адвокати росіянина також стверджували, що не всі повʼязані з Росією мільярдери потрапили під обмеження у Британії.
Верховний суд чотирма голосами проти одного відхилив апеляцію Швідлера, постановивши, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями та метою спонукати мільярдера протистояти російському вторгненню і чинити тиск на Абрамовича.
Судді заявили, що санкції проти Швідлера “надсилають чіткий сигнал людям, які перебувають у становищі Швідлера, що їм було б розумно відмежуватись від російського бізнесу”.
Верховний суд також відхилив окрему апеляцію, подану російським бізнесменом Сергієм Науменком, чию супер’яхту вартістю 44 мільйони євро було арештовано в Лондоні.
Позначка: Санкції
-
Соратник Абрамовича програв апеляцію щодо британських санкцій
-
США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії
США вп’яте і востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росіянам. Про це повідомляє інформаційне Reuters.
Відстрочка економічних обмежень триватиме ще один місяць, але подальше їхнє продовження буде неможливим.
“Пріоритет для нас – підтримка стабільного постачання нафтопродуктів та виключення NIS із списку санкцій OFAC. Найважливішим чинником для цього є прогрес у діалозі між США та Росією”, – наголосила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Як ми вже писали у квітні, сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському Газпрому, фактично втратила можливість постачати нафту на ринок Сербії через санкції США. NIS – один з останніх нафтових активів Росії в Європі.
Газовий шантаж провалився: Газпром зазнає рекордних втрат -
Індійська “дочка” Роснафти скоротила переробку після санкцій ЄС – ЗМІ
Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy, котра перебуває під контролем російських акціонерів, знизила потужності свого заводу у Вадінарі після того, як Європейський Союз 18 липня запровадив нові санкції проти Росії та її енергетичного сектора. Про це повідомляє Reuters з посиланням на кількох співрозмовників, знайомих із ситуацією.
За словами двох джерел, санкції ускладнили експорт нафтопродуктів Nayara, що спричинило перевантаження сховищ. Інші джерела підтверджують, що трейдери стали обережнішими у співпраці з компанією.
За останніми даними, нафтопереробний завод потужністю 400 тис. барелів на добу працює на рівні 70-80% від номінального навантаження, хоча ще в період із квітня по червень Nayara перевищувала 100% завантаження відповідно до урядових даних.
Минулого тижня щонайменше два танкери скасували заплановані завантаження у порту Вадінар, тоді як ще один танкер із російською нафтою Urals був перенаправлений до іншого індійського порту.
Nayara Energy, приватна компанія зі штаб-квартирою у Мумбаї, контролює близько 8% переробних потужностей Індії і щомісяця експортує понад 4 млн барелів нафтопродуктів, включно з дизелем, бензином, авіаційним пальним і нафтою.
Невдовзі після запровадження санкцій гендиректор Nayara подав у відставку, його місце зайняв Сергій Денисов, колишній директор з розвитку.
Крім того, Nayara у понеділок повідомила, що подала позов проти Microsoft після припинення обслуговування компанії з боку американського IT-гіганта. Компанія не надала коментарів щодо ситуації з потужностями.
Санкції також впливають на доступ компанії до фінансування. Nayara стала вимагати передплату або товарний акредитив перед відвантаженням продукції. Через це трейдери сумніваються у подальшій участі в тендерах компанії, оскільки це суперечить стандартній практиці розрахунків із затримкою 15-30 днів.
На тлі санкцій учасники ринку очікують, що за обережністю судновласників можуть послідувати і банки, а також торгові контрагенти. Євросоюз уточнив, що заборона набуде чинності з 21 січня 2026 року, однак ринок уже почав реагувати.
Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%. НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту. -
Сенатор Грем: Путін серйозно прорахувався з Трампом
Американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що російський диктатор Володимир Путін “серйозно прорахувався”, коли говорив з президентом Дональдом Трампом про можливий мир в Україні, а потім завдавав ударів по мирних містах. Про це Грем у понеділок, 28 липня, написав у соцмережі X.
“Повністю розумію розчарування президента Дональда Трампа через продовження атак Росії проти України, що свідчить про відсутність реального бажання Путіна сісти за стіл мирних переговорів. Путін серйозно прорахувався з президентом Трампом”, – написав Грем.
Сенатор також зауважив, що Китай та Індія підтримують оборонно-промисловий комплекс Росії, тому мають сплатити за це “давно назрілу ціну”.
Він наголосив, що Конгрес має переважну двопартійну підтримку для того, щоб допомогти президенту Трампу в його зусиллях, спрямованих на залучення сторін до переговорів.
Як відомо, сенатор Ліндсі Грем є одним зі співавторів законопроєкту про запровадження санкцій проти РФ, якщо Кремль зриватиме мирні переговори щодо України. Зокрема документом пропонується встановити тариф у 500% на імпорт у США товарів із країн, які купують російську нафту, газ, уран та іншу сировину.
Як повідомлялося, сьогодні Трамп оголосив про намір скоротити ультиматум для Путіна з метою примушення його до укладення угоди про мир в Україні до 10-12 днів.
Згодом американський лідер заявив, що у нього нема бажання зустрічатися з Путіним чи вести з ним чергові телефонні переговори – вже шості у поточному році.
Російські акції обвалилися через заяву Трампа -
В Росії відреагували на “ультиматум” Трампа
Президент США Дональд Трамп нібито “наближається до війни з Росією”. Про це заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв у соцмережі Х.
Російський чиновник стверджує, що Трамп “грає в гру ультиматумів з Росією”, але має пам’ятати, що РФ – “це не Ізраїль і навіть не Іран”.
“Кожен новий ультиматум – це загроза і крок до війни. Не між Росією та Україною, а з його власною країною. Не йдіть шляхом “Сонного Джо” (так республіканці називали попереднього президента США Джозефа Байдена, – ред.)!” – резюмував Медвєдєв. Скриншот допису Медвєдєва Зазначимо, Трамп оголосив про намір скоротити ультиматум для Путіна з метою примушення його до укладення угоди про мир в Україні до 10-12 днів.
Американський лідер також заявив, що у нього нема бажання зустрічатися з Путіним чи вести з ним чергові телефонні переговори – вже шості у поточному році.
Російські акції обвалилися через заяву Трампа -
Зеленський відреагував на новий дедлайн Трампа
Рішення президента США Дональда Трампа скоротити дедлайн для очільника Кремля Володимира Путіна – це прояв сили, яка може наблизити мир. Про це заявив президент України Володимир Зеленський в соцмережі X.
“Чітка позиція та виражена рішучість президента США – якраз вчасно, коли багато що може змінитися завдяки силі заради справжнього миру. Я дякую президенту Трампу за його зосередженість на порятунку життів і припиненні цієї жахливої війни”, – наголосив голова держави.
Україна так само віддана миру, наголосив Зеленський.
Київ прагне невпинно працювати з Вашингтоном, щоб зробити обидві країни безпечнішими, сильнішими та процвітаючими.Clear stance and expressed determination by @POTUS – right on time, when a lot can change through strength for real peace. I thank President Trump for his focus on saving lives and stopping this horrible war.Ukraine remains committed to peace and will work tirelessly with the… https://t.co/dKioLSVB26— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 28, 2025
-
Кремль повністю заборонив вивозити з Росії бензин
Правлячий режим Російської Федерації знову вводить повну заборону на вивіз бензину з країни. Мета цього рішення полягає в тому, щоб охолодити паливний ринок, де ціни з початку року злетіли 30% і ледь не переписали історичні максимуми. Про йдеться в Telegram-каналі кабміну РФ.
До 31 серпня експорт бензину з Росії буде заборонено, зокрема й компаніям-виробникам, повідомив уряд РФ у понеділок, 28 липня.
Нині заборона діє тільки для трейдерів, посередників та нафтобаз.
Зростання оптових цін на бензин розпочалося в квітні, і з тих пір вартість Аі-92 а Санкт-Петербурзької товарно-сировинної біржі злетіла на 29%, перевищивши 65 тисяч рублів за тонну.
Ціна Аі-95 підскочила на 28% і перевищила 73 тисячі рублів за тонну, мало не побивши абсолютний рекорд, встановлений влітку 2023 року.
Російські нафтові компанії через санкції мають проблеми з ремонтом нафтопереробних заводів, повідомив 17 липня голова Міненерго Сергій Цивільєв.
“Збої”, що виникають на НПЗ, пов’язані з проблемами в постачання обладнання, стверджує російський чиновник.
Згадане обладнання потрапило під європейські санкції в рамках першого ж пакету за вторгнення в Україну – у лютому 2022 року.
Раніше ми писали, що Росія постала перед рекордним за 13 років стрибком роздрібних цін на бензин після низки атак українських дронів на нафтопереробні заводи, через які у першій половині року виробництво пального впало більш ніж на 10%.
У Росії запровадили заборону на експорт пального -
Китаї різко відреагував на санкції України
У Китаї обурені через санкції, які Україна запровадила проти китайських компаній за їхню співпрацю з Росією. Відповідну заяву зробив речник МЗС КНР Го Цзякунь на брифінгу у понеділок, 28 липня.
“Китай, як завжди, виступає проти односторонніх санкцій, які не мають підґрунтя в міжнародному праві чи санкціоновані Радою Безпеки ООН. Ми закликаємо українську сторону негайно виправити свою помилку та усунути негативний вплив”, – сказав він у відповідідь на питання російських пропагандистів щодо нових українських санкцій.
Го Цзякунь запевнив, що Китай “рішуче захищатиме законні права та інтереси китайських компаній”.
Як відомо, 27 липня Україна запровадила нові санкції проти Росії. Вони стосуються 95 підприємств і людей, які працюють на ВПК країни-агресора. Серед них 53 фізичні та юридичні особи з Китаю та інших країн.
Україна закликала Китай до діалогу щодо найманців -
Індійську “дочку” Роснєфті відключили від сервісів Microsoft
Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy, в якій має частку Роснефть – 49,13% акцій, – заявила про початок судового розгляду проти Microsoft. Причина такого рішення полягає в тому, що американська компанія “раптово і в односторонньому порядку” перекрила їй доступ до ключових послуг. Про це з посиланням на заяву нафтопереробника повідомляє Bloomberg.
“Сьогодні Microsoft обмежує доступ Nayara Energy до власних даних, інструментів і продуктів компанії, незважаючи на те, що вони були придбані згідно з повністю оплаченими ліцензіями.
Це рішення, яке ґрунтується виключно на односторонньому тлумаченні Microsoft недавніх санкцій Європейського Союзу, створює небезпечний прецедент для корпоративного перевищення повноважень, та викликає серйозні занепокоєння щодо його наслідків для енергетичної екосистеми Індії”, – мовиться в повідомленні.
Раніше джерела Reuters повідомили, що Nayara змінила генерального директора після того, як попередній пішов у відставку у зв’язку з санкціями ЄС, які торкнулися компанії.
Друга за величиною приватна нафтопереробна компанія в Індії має проблеми з роботою свого нафтопереробного заводу на західному узбережжі країни з потужністю 400 000 барелів за добу.
Як відромо, судновласники та нафтотрейдери тримаються осторонь після того, як ЄС запровадив санкції проти компанії, через те, що її прибутки підтримують війну Росії в Україні. -
Європа хоче відмовитись від кривавого газу раніше: чи можливо це
До реальних дій далеко З 2022 року Європа зробила величезний крок до зменшення залежності від російського газу, переорієнтувавши поставки та скоротивши споживання. До початку повномасштабного вторгнення країни ЄС були значно залежні від російських енергоносіїв, зокрема газу, який становив близько 45% її імпорту. Наразі ця залежність суттєво зменшилася, але не зникла повністю.За підрахунками Євростату, 2024 року частка російського газу сягнула 19% в загальному обсязі імпорту газу в ЄС.
У 2024 році ЄС все ще імпортував з Росії 52 млрд кубометрів російського газу (32 млрд кубометрів трубопроводами і 20 млрд кубометрів скрапленого природного газу (СПГ), або близько 19% від загального обсягу імпорту газу в ЄС), а також 13 млн тонн сирої нафти і понад 2800 тонн урану в збагаченому або паливному вигляді.
Десять держав-членів імпортували російський газ у 2024 році, три держави-члени все ще імпортували російську нафту, а сім держав-членів імпортували збагачений уран або уранові послуги з Росії.
Втім з 1 січня 2025 року росіянам стало важче продавати Європі “блактине паливо”. Тоді Україна офіційно припинила транзит газу з РФ до ЄС. Це рішення стало знаковим кроком, який завершив майже шістдесятилітню епоху газового транзиту через українську ГТС. Більшість європейських країн, які раніше залежали від цього маршруту, вже знайшли альтернативні способи забезпечення себе паливом.
Однак Росія все ще зберігає можливість постачати великі обсяги газу до Європи, користуючись іншими маршрутами та нерішучістю окремих країн-членів ЄС. Ба більше, попри загальне скорочення, імпорт російського СПГ до ЄС зростав протягом 2023-2024 років, а у січні 2025 року досяг рекордних обсягів.
Тобто, одразу ж після припинення транзиту територією України, у перші тижні 2025 року, 27 країн Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн СПГ з Росії. Це рекордний показник у порівнянні з 760 100 тоннами, імпортованими за аналогічний період 2024 року. А Угорщина та Австрія, досі зберігають значну залежність від російських поставок. Особлива увага на СПГ Європейський Союз має намір заборонити імпорт російського трубопровідного газу з 1 січня 2028 року. Проте серед євродипломатів лунають заклики до прискорення цього процесу. Агенція Reuters повідомляє, що провідні законодавці Європарламенту, відповідальні за це питання, запропонували перенести термін заборони на рік раніше – на 1 січня 2027 року.
Незважаючи на ініціативу Європарламенту, дипломати країн-членів ЄС висловлюють сумніви щодо можливості перенесення заборони на рік раніше. Ймовірно, уряди не погодяться на таке прискорення.
Варто зазначити, що для остаточного ухвалення цих заходів необхідне схвалення Європарламенту та кваліфікована більшість голосів країн ЄС. Це означає, що Угорщина та Словаччина, які досі імпортують російський трубопровідний газ і виступають проти таких планів, не зможуть заблокувати рішення.
Важливо пам’ятати, що чинні санкції щодо російського газу стосуються лише трубопровідного газу та передбачають винятки для Угорщини, Словаччини та Греції. На відміну від трубопровідного газу, Євросоюз досі не запроваджував жодних обмежувальних заходів щодо скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, про що зауважує DW.
СПГ з Росії продовжують активно закуповувати такі країни, як Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. Водночас, Австрія, Польща та країни Балтії вже добровільно відмовилися від “кривавого” палива. Загалом, наразі десять країн ЄС все ще користуються російським газом.
Як зауважує Світлана Романко, виконавча директорка Razom We Stand, європейські політики добре розуміють, що відмова від російського СПГ – це не просто економічне рішення, а політична пастка. У блозі для NVекспертка пояснює: 2024 року ціни на газ у Європі залишалися на рівні 37−42 євро за мегават-годину, що все ще значно перевищує довоєнні показники. Для домогосподарств це означає, що витрати на енергію залишаються високими, а промисловість стикається з конкурентним тиском з боку США та Китаю, де енергоносії дешевші. “Європейські уряди опинилися в політичному капкані: якщо вони підтримають повне ембарго на російський СПГ, не маючи надійної стратегії його заміщення, це може призвести до подорожчання газу і зростання тарифів. Як наслідок, громадяни відреагують невдоволенням, що може змінити розстановку сил на майбутніх виборах”,– каже експертка. Вибори у Франції, Німеччині та Іспанії у 2025−2026 роках стануть лакмусовим папірцем: якщо в цих країнах переможуть популістські сили, санкційна політика щодо Росії може бути переглянута, додає Романко. Однак рішення по газу має бути прийняте найближчим часом, переконана аналітикиня. Бо відкладаючи його, ЄС лише дає шанс Кремлю зберегти свої позиції на європейському ринку. Чи зміниться ситуація до 2028 року Згідно з планом Євросоюзу, до 2028 року пропонується заборонити імпорт російського природного газу безпосередньо з РФ або з інших країн, а також надання послуг російським клієнтам або компаніям, пов’язаним із Росією, на СПГ-терміналах Євросоюзу. Замінити частку російського газу на ринку покликаний СПГ з Катару, США та країн Північної Африки. Крім цього, Єврокомісія робить ставку на подальше зниження газоспоживання.
Імпорт російського газу забороняється з 1 січня 2026 року за новими контрактами (укладеними після 17 червня 2025 року), з 17 червня 2026 року – за короткостроковими контрактами, з 1 січня 2028 року – за довгостроковими контрактами. Це пов’язано з тим, що імпортерам, які уклали довгострокові контракти, може знадобитися більше часу для пошуку альтернативних поставок, оскільки йдеться про набагато більші обсяги, пояснили в Єврокомісії.
Аналогічний перехідний період для пошуку нових постачальників має застосовуватися і до контрактів на поставку трубопровідного газу з РФ для країн, які не мають виходу до моря, постраждали від зміни маршрутів поставок російського газу та пов’язані довгостроковими контрактами.
Таким чином, якщо пропозицію буде затверджено, то з 1 січня 2028 року в ЄС не має надійти жодного кубометра газу з Росії. Втім не варто забувати: навіть якщо все пройде ідеально, як мінімум 2,5 роки Росія отримуватиме від ЄС мільярди, кажуть експерти.
Як справедливо зазначає політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главреду, Європі слід повністю відмовитися від закупівель нафти і газу у країни-агресора Росії вже зараз. Європейцям треба самим вдаватися до рішучих кроків і запроваджувати санкції щодо Москви, а не вимагати таких рішень лише від президента США Дональда Трампа.
Експерт зазначив, що російські газ і нафту купують не тільки Індія, Китай і Бразилія, а й Європа. І якщо економічні партнери Москви не хочуть припиняти закупівлі, свій крок потрібно зробити європейцям.
Також експерт додав, що Україна здатна припинити закупівлю європейцями російських енергоносіїв. Для цього потрібно підривати танкери, бити по терміналах у Мурманську, які качають скраплений газ, зокрема, і до Європи, підкреслив Тарас Загородній.
Іншими словами, Україна очікує рішучих кроків від Європи не через 3 роки, підтвердив і уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у ефірі телемарафону. Це варто зробити вже у 19 санкційному пакеті. Власюк зазначив, що зріджений природний газ – одна зі сфер, де Росія продовжує отримувати мільярди від Європейського Союзу. “Ми вважаємо, що цей товар вже давно має бути заміщений іншими країнами. Нам не подобається, що триває “накачування” Росії грошима за їхні ресурси”,- заявив Власюк. Причому, як зазначив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус в телеефірі, питання доступності газу для європейців після відмови від російського палива взагалі не стоїть, адже газ з РФ Європа замінить скрапленим газом, який постачатимуть США, Нігерія, Марокко, Катар тощо. Крім того, розвиватиметься трубопровідне постачання природного газу, наприклад, з Норвегії, а також з азійських країн.
Валерія Шипуля