Міністри закордонних справ ЄС під час засідання у форматі “Гімніх” 29-30 серпня в Копенгагені обговорять новий пакет санкцій проти Росії, зокрема заходи щодо тіньового флоту. Про це на умовах анонімності розповів дипломат однієї з держав ЄС у Брюсселі у коментарі ЄП.
“Під час неформальної зустрічі в форматі Гімніх в Копенгагені наприкінці серпня, міністри закордонних справ обговорять новий пакет санкцій проти Російської Федерації”, – зазначив дипломат.
У порядку денному заходу виділять окремий пункт щодо обговорення “посилення тиску на Росію, зокрема шляхом санкцій та протидії тіньовому флоту Росії”.
“Нині над проєктом 19-го пакета санкцій працює Єврокомісія, і зокрема Європейська служба зовнішніх справ”, – додав співрозмовник. Зустріч у форматі “Гімніх” – неформальна зустріч міністрів закордонних справ держав-членів Європейського Союзу, яка організовується кожні шість місяців, згідно з ротаційним головуванням в Раді ЄС з 1974 року. Міністри проводять відверті закриті розмови без присутності помічників. Цей тип зустрічей отримав назву від першого подібного заходу, що відбувся в замку Гімніх в Ерфтштадті (земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина).
Стало відомо, що Європейський Союз не планує скасовувати чи ослаблювати запроваджені санкції проти Росії. Натомість готує новий, 19-й санкційний пакет, який може бути ухвалений вже у вересні 2025 року.
Позначка: Санкції
-
Стало відомо, коли розглянуть 19-й пакет санкцій проти РФ
-
YouTube заблокував в Україні понад 35 каналів з російською пропагандою
Відеохостинг YouTube вже заблокував на території України десятки каналів, що просувають ворожу пропаганду. Про це інформує Центр протидії дезінформації у п’ятницю, 15 серпня.
“Упродовж останнього часу на території України YouTube було заблоковано понад 35 каналів осіб, що поширюють співзвучні російській пропаганді наративи”, – мовиться у повідомленні.
Зокрема, заблоковано канали, пов’язаніз такими особами:- ексведуча підсанкційного телеканалу NewsOne Діана Панченко (2 канали);
- ексведучий підсанкційного телеканалу NewsOne Олександр Шелест (2 канали);
- блогер Олексій Арестович (2 канали);
- політолог Вадим Карасьов;
- колишній нардеп, блогер Ігор Мосійчук;
- колишній нардеп Геннадій Балашов (2 канали);
- оголошений у розшук фігурант кримінального провадження Артем Дмитрук;
- блогер Ростислав Шапошніков (3 канали);
- політолог Костянтин Бондаренко;
- блогер Дмитро Василець (2 канали);
- фігурант кримінальних проваджень Павло Оніщенко;
- телеведуча Лана Шевчук;
- телеведучий Макс Назаров (Назар Діордіца);
- блогер Андрій Серебрянський, відомий як Андрій Луганський (6 каналів);
- російський журналіст, депутат держдуми рф Анатолій Вассерман;
- російська журналістка Юлія Латиніна;
- російська телеведуча Анастасія Кашеварова (2 канали);
- російський письменник-пропагандист Захар Прилєпін;
- російський телеведучий Руслан Осташко (2 канали)
- російський блогер Микола Стариков (2 канали) та інші.
У Центрі нагадали, що стосовно більшості зазначених осіб запроваджено санкції РНБО України.
-
У Росії частка тіньових розрахунків за експорт перевищила 53%
Частка рубля в оплаті російського експорту в червні досягла рекордних 55,5%, повідомив Центробанк РФ. Вперше за підсумками кварталу частка рубля у розрахунках за експорт перевищила половину і становила 53,3%. Про це пише The Moscow Times в п’ятницю, 15 серпня.
Добавка приблизно 40% виникла через необхідність обходити санкції. Розрахунки ускладнилися, США загрожують вторинними санкціями банкам країн, які допомагають Росії в цьому, і перехід на національні валюти – вимушений захід. Розрахунки у них менш помітні для західних регуляторів.
Зазначається, що для обслуговування російської зовнішньої торгівлі довелося збудувати окрему інфраструктуру, фактично – альтернативну систему міжнародних розрахунків. Вона працює у двох паралельних контурів: усередині російських банків перераховуються рублі, а в іноземних – юані чи інші валюти. Там, де вдається, ці потоки замикаються: рублі, отримані від російських імпортерів, йдуть на оплату російського експорту.За оцінкою ЦБ Росії, експорт у червні становив 32,8 млрд доларів, у другому кварталі 100 млрд доларів, а за півріччя 196,1 млрд доларів. Частка рубля у розрахунках у першому кварталі була 46,5%. Таким чином, приблизно 40% тіньових розрахунків у рублях за російські товари та послуги могли становити близько 13 млрд доларів за місяць, 40 млрд доларів за II квартал, а третина таких платежів у першому кварталі становлять 31 млрд доларів. Разом виходить 71 млрд доларів за півроку.
Основна частина розрахунків тепер проводиться у рублях у “внутрішньому контурі” та у валюті у “зовнішньому”. Частка рубля збільшилася головним чином за рахунок зниження частки валют “дружніх” країн: вона у червні вперше за два роки опустилася нижче за 30% (29,9%). До війни вона становила близько 2%. На валюти “недружніх” країн припало 14,6%.
У розрахунках за імпорт частка рубля більше половини із грудня 2024 року, у II кварталі вона становила рекордні 54,6%. Аналітики Райффайзенбанку називають це важливою причиною скорочення попиту валюту.
-
Російський експорт падає п’ятий місяць поспіль – Bloomberg
У червні експорт Росії скорочувався п’ятий місяць поспіль. Причиною стало зниження цін на нафту, що негативно впливає на торгівлю. Про це у четвер, 14 серпня, повідомило агентство Bloomberg.
Згідно з даними ЦБ Росії, опублікованими в четвер, експорт за кордон знизився приблизно на 8% порівняно з минулим роком після майже 10%-го падіння у травні. У другому кварталі експорт впав на 5,9% порівняно з тим самим періодом минулого року, що відповідає темпам скорочення, зафіксованим у першому кварталі.
Цей спад відображає тиск на зовнішню торгівлю Росії через погіршення ситуації на товарних ринках. У липні Центральний банк зазначив, що падіння цін було основним чинником цього скорочення.
Ціни на експортну нафту Росії, яка на початку року коштувала понад 70 доларів за барель, у другому кварталі в середньому становили 56 доларів за барель, за оцінками банку.
Очікується, що ціни знизяться ще більше в другій половині року через погіршення балансу попиту та пропозиції, зокрема через прискорення зростання видобутку в рамках ОПЕК+.
Центральний банк тепер прогнозує середню ціну на нафту Росії цього року на рівні 55 доларів за барель, знижуючи попередній прогноз у 60 доларів.
Проте останні санкції ЄС, що називаються “одними з найсильніших”, поки що не мали значного впливу. Кроки президента США Дональда Трампа проти покупців російської нафти і загрози нових тарифів не призвели до значних збоїв у потоках, пише Bloomberg.
Знижка на російську нафту щодо світових цін звузилась до найнижчого рівня з початку війни в Україні, попри спроби ЄС знизити граничну ціну на російську нафту з 60 доларів за барель.
Напередодні повідомлялося, що РФ змушена знижувати ціну на нафту після втрати ринку в Індії.
Також стало відомо, що доходи Росії від експорту нафти впали на 20%, що стало наслідком низки факторів, таких як зниження світових цін на енергоносії, посилення податкового тиску та вплив міжнародних санкцій. -
Росія поступилася Казахстану в рейтингу ВВП на душу населення
Росія втрачає позиції у світовому рейтингу за рівнем життя. За даними Міжнародного валютного фонду, у 2025 році країна опустилася на 71-ше місце за ВВП на душу населення – ключовим показником економічної активності та добробуту громадян.
Цього року, за оцінками МВФ, ВВП на душу населення в Росії становитиме $14 060 – на $530 (3,5%) менше, ніж торік. За рік країна втратила три позиції у світовому рейтингу, тоді як від початку повномасштабної війни – шість.
Вперше за минулі роки Росію обігнав Казахстан: його показник зріс із $14 150 до $14 770, тоді як ще три роки тому країна відставала майже на третину ($11 480 проти $15 560 у РФ).
Попереду Росії також опинилися Аргентина (70-те місце, $14 360) та Туреччина (67-ме місце, $16 710), котра обійшла РФ ще у 2023 році й збільшила відрив.
За прогнозами МВФ, у найближчі роки Росія продовжить втрачати позиції. У 2026 році її ВВП на душу населення зросте лише на $100 – до $14 360, що дозволить Аргентині та Китаю випередити РФ. У 2027 році країна опуститься на 74-те місце, пропустивши вперед Туркменістан, а до 2030-го – ще й Суринам, Чорногорію, Санта-Люсію, Маврикій та Малайзію, опинившись на 77-й позиції. -
У ЄС не планують послаблення санкцій проти РФ
Європейський Союз не планує скасовувати чи ослаблювати запроваджені санкції проти Росії. Натомість готує новий, 19-й санкційний пакет, який може бути ухвалений вже у вересні 2025 року. Про це заявила заступниця головної речниці Європейської комісії Аріанна Подеста, передає Європейська правда.
“Європа зберігатиме тиск на Росію… Ми вже ухвалили 18 пакетів санкцій і працюємо над 19-м”, – зазначила вона.
За її словами, ЄС зможе ухвалити 19-й пакет санкцій проти Росії вже наступного місяця – тобто, у вересні.
“Ми знаємо, що санкції працюють, і ми зберігатимемо тиск на Росію. Усе інше – це чисті спекуляції. Реальність: Європа продовжує зберігати повний тиск на Росію”, – наголосила Аріанна Подеста.
Як пише Європейська правда, два європейські посадовці та дипломати чотирьох держав, що працюють в Брюсселі і обізнані з процесами навколо запровадження та виконання санкцій ЄС проти Росії, також заявили, що обговорення ослаблення чи скасування санкцій наразі не ведеться навіть на технічному рівні.
“Це питання зараз не на порядку денному. Навпаки, триває робота щодо посилення санкційного тиску на Росію, її економіку, щоб зменшити її спроможність вести війну проти України. Обговорюється новий, 19-й пакет санкцій”, – підтвердив один зі співрозмовників. -
Росіяни масово виносять готівку з банків через перебої з інтернетом
Відтік ліквідності з банківської системи РФ продовжує зростати на тлі попиту росіян на готівку в періоди відключень мобільного інтернету. Нині відтік вже перевищив 500 млрд рублів з початку червня. Про це пише TMT у четвер, 14 серпня.
За останній тиждень з російських банків додатково зняли 121 млрд рублів.
“Зростання використання готівки випереджає темпи сезонного відтоку”, – зазначають експерти.
Центробанк пов’язує цю тенденцію з перебоями в роботі мобільного інтернету.
“Попит трохи вищий, ніж у попередні роки. Відхилення може бути пов’язане, серед іншого, з прагненням населення і бізнесу сформувати запас готівки для розрахунків на тлі новин про нововведення в законодавстві щодо моніторингу платежів, а також про тимчасове відключення інтернету в окремих регіонах”, – зазначав регулятор в огляді грошово-кредитних умов.
За оцінкою аналітиків, нерівномірність розподілу ліквідності в банківській системі зростає, і низка банків, що вже постали перед відчутним відтоком готівки, стали більше залучати кредити у ЦБ.
Відключення мобільного інтернету посилили відтік готівки з банків, який традиційно виникає в серпні через сезон відпусток та поїздок росіян за кордон, де російські картки не працюють. В результаті за минулий тиждень профіцит ліквідності банківської системи, за оцінкою Альфа-банку, зменшився, але залишається в діапазоні 1,3-1,4 трлн рублів.
ЦБ оцінив профіцит ліквідності банківського сектору на 13 серпня у 1,3 трлн рублів.
Регулятор очікує, що протягом року банки перейдуть від структурного профіциту ліквідності до дефіциту, і минулого тижня знизив оцінку дефіциту на кінець 2025 року до 1,1–1,9 трлн рублів.
Після періоду усереднення банки цього тижня знизили попит на репо ЦБ і поступово стали погашати заборгованість за кредитами під неринкові активи. Однак подальше зростання попиту на готівку від населення і бізнесу може прискорити перехід банків до дефіциту ліквідності, зазначають експерти.
Посадовці вже розглядають способи відновити доступ росіян до безготівкових коштів під час обмежень мобільного інтернету. Зокрема влада Комі через перебої інтернету планує організувати громадські точки доступу до Wi-Fi.
Мінцифри РФ погодило з операторами технічну можливість доступу користувачів мобільного інтернету до необхідних сервісів під час обмежень. До “білого списку” увійдуть “усі ресурси, потрібні для життя”, серед яких банківські додатки, маркетплейси, служби доставки та таксі.
Влада РФ також планує ввести “періоди охолодження” для іноземних SIM-карт у роумінгу, що дозволить обмежити використання мобільного інтернету для управління іноземними безпілотниками.
Раніше голова Центробанку РФ визнала проблеми в економці країни-агресора. -
Росіяни виносять мільярди готівки з банків через перебої з інтернетом
Відтік ліквідності з банківської системи РФ продовжує зростати на тлі попиту росіян на готівку в періоди відключень мобільного інтернету. Нині відтік вже перевищив 500 млрд рублів з початку червня. Про це пише TMT у четвер, 14 серпня.
За останній тиждень з російських банків додатково зняли 121 млрд рублів.
“Зростання використання готівки випереджає темпи сезонного відтоку”, – зазначають експерти.
Центробанк пов’язує цю тенденцію з перебоями в роботі мобільного інтернету.
“Попит трохи вищий, ніж у попередні роки. Відхилення може бути пов’язане, серед іншого, з прагненням населення і бізнесу сформувати запас готівки для розрахунків на тлі новин про нововведення в законодавстві щодо моніторингу платежів, а також про тимчасове відключення інтернету в окремих регіонах”, – зазначав регулятор в огляді грошово-кредитних умов.
За оцінкою аналітиків, нерівномірність розподілу ліквідності в банківській системі зростає, і низка банків, що вже постали перед відчутним відтоком готівки, стали більше залучати кредити у ЦБ.
Відключення мобільного інтернету посилили відтік готівки з банків, який традиційно виникає в серпні через сезон відпусток та поїздок росіян за кордон, де російські картки не працюють. В результаті за минулий тиждень профіцит ліквідності банківської системи, за оцінкою Альфа-банку, зменшився, але залишається в діапазоні 1,3-1,4 трлн рублів.
ЦБ оцінив профіцит ліквідності банківського сектору на 13 серпня у 1,3 трлн рублів.
Регулятор очікує, що протягом року банки перейдуть від структурного профіциту ліквідності до дефіциту, і минулого тижня знизив оцінку дефіциту на кінець 2025 року до 1,1–1,9 трлн рублів.
Після періоду усереднення банки цього тижня знизили попит на репо ЦБ і поступово стали погашати заборгованість за кредитами під неринкові активи. Однак подальше зростання попиту на готівку від населення і бізнесу може прискорити перехід банків до дефіциту ліквідності, зазначають експерти.
Посадовці вже розглядають способи відновити доступ росіян до безготівкових коштів під час обмежень мобільного інтернету. Зокрема влада Комі через перебої інтернету планує організувати громадські точки доступу до Wi-Fi.
Мінцифри РФ погодило з операторами технічну можливість доступу користувачів мобільного інтернету до необхідних сервісів під час обмежень. До “білого списку” увійдуть “усі ресурси, потрібні для життя”, серед яких банківські додатки, маркетплейси, служби доставки та таксі.
Влада РФ також планує ввести “періоди охолодження” для іноземних SIM-карт у роумінгу, що дозволить обмежити використання мобільного інтернету для управління іноземними безпілотниками.
Раніше голова Центробанку РФ визнала проблеми в економці країни-агресора. -
Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії
Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
Вікторія Хаджирадєва -
США вимагатимуть від ЄС санкцій проти нафти з РФ в разі провалу переговорів
В разі невдачі американо-російських переговорів європейські країни мають бути готовими підтримати санкції і мита США щодо Росії або покупців російської нафти. Про це у середу, 13 серпня, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Bloomberg TV.
“Європейці повинні приєднатися до нас у наших санкціях. Вони повинні”, – сказав він у середу.
За даними видання, йдеться про мита щодо Китаю, Індії та інших країн, які купують енергоносії у РФ.
Бессент зазначив, що санкції щодо РФ можуть бути посилені або ослаблені залежно від результату зустрічі президентів США і РФ на Алясці, яка відбудеться в п’ятницю. Водночас глава Мінфіну США зазначив, що обговорював ідею мит щодо покупців нафти з РФ країнами G7 раніше, проте не отримав підтримки.
“Я подивився на всіх лідерів за столом і запитав, чи готові всі за цим столом запровадити 200% вторинні мита щодо Китаю. І знаєте що? Усі ховали очі, їм різко захотілося дізнатися, яке взуття вони взули”, – заявив він про зустріч G7, що відбулася раніше цього року в Канаді.