СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Санкції

  • ЄС планує санкції проти Киргизстану за допомогу РФ – ЗМІ

    ЄС планує санкції проти Киргизстану за допомогу РФ – ЗМІ

    Киргизстан може стати першою республікою колишнього СРСР, проти якої Європейський Союз запровадить санкції за допомогу Росії. Обмежувальні заходи обговорюються в межах підготовки 20-го пакета санкцій проти РФ, повідомляє Bloomberg,

    За словами джерел, проти центральноазійської країни, яка входить до Євразійського економічного союзу та очолюваного Кремлем військового блоку ОДКБ, можуть уперше застосувати механізм покарання за обхід санкцій. Зокрема, планується заборонити постачання до Киргизстану верстатів та радіообладнання.

    Після початку повномасштабної війни Киргизстан став одним із ключових торговельних хабів, через які до Росії надходили підсанкційні європейські товари. Згідно з підрахунками Brookings Institution, експорт з Естонії до Киргизстану зріс на 10 000%, з Фінляндії – на 3100%, з Польщі та Греції – на 2200% і 2100% відповідно, тоді як з Норвегії, Великої Британії, Німеччини та Чехії – більш ніж на 1000%.

    Як зазначив економіст Brookings Institution Робін Брукс, фактично “Киргизстан став головним напрямком європейського експорту, який зрештою опинявся в Росії”.

    Нагадаємо, раніше Велика Британія внесла у санкційний список фінансову мережу з Киргизстану, через яку Росія ухилялась від економічних обмежень
    Киргизстан блокує розрахунки з РФ через санкції США

  • Британія не посилила боротьбу з “тіньовим флотом” РФ, попри обіцянки – BBC

    Британія не посилила боротьбу з “тіньовим флотом” РФ, попри обіцянки – BBC

    Уряд Великобританії раніше пообіцяв круті заходи проти суден “тіньового флоту”, проте нині вісім підсанкційних танкерів пливуть через Ла-Манш. Про це повідомляє BBC.
    “Щонайменше вісім танкерів, на які накладено санкції за незаконне транспортування російської нафти, нині рухаються Ла-Маншем, незважаючи на те, що уряд Великої Британії заявив, що припинення діяльності так званого “тіньового флоту” є пріоритетним завданням”, – мовиться в публікації.
    З моменту повномасштабного вторгнення в Україну Росія використовує сотні старих танкерів з невідомою власністю, відомих як “тіньовий флот”, щоб уникнути санкцій на експорт нафти.
    “Уряд Великої Британії пообіцяв вжити нових “рішучих заходів” проти суден “тіньового флоту”, і, за інформацією BBC, чиновники отримали юридичну консультацію, яким чином танкери можна затримати і конфіскувати”, – говориться у повідомленні.
    Однак ці повноваження ще не були застосовані, і в п’ятницю вранці сайт відстеження суден MarineTraffic показав, що вісім танкерів, на які накладено санкції Великої Британії, нині рухаються Ла-Маншем. Іще чотири танкери, судячи з усього, прямують до проходу з Північного моря.
    На сайті відстеження суден MarineTraffic зазначено, що Kusto 10 днів тому забрав вантаж у російському балтійському порту Усть-Луга.
    Як відомо, 22 січня президент Франції Емманюель Макрон повідомив про затримання у Середземному морі нафтового танкера, який прямував з Росії.
    Європа виступила з попередженням тіньовому флоту РФ

  • Правовий бар’єр для РФ: блокада Балтики та енергетичне перемир’я

    Правовий бар’єр для РФ: блокада Балтики та енергетичне перемир’я

    Море хвилюється раз… За міжнародними визначеннями, тіньовий флот є мережею суден, задіяних в обході нафтових санкцій проти РФ, ці кораблі часто не мають належного технічного стану та правового статусу. І саме ці судна тепер опинилися у зоні особливої уваги європейських морських адміністрацій.
    Що ж, Балтійське море поступово перестає бути зручним коридором для російських нафтових танкерів, працюючих в обхід міжнародних санкцій. У 2024-2025 роках європейські держави перейшли від політичних заяв до скоординованих правових дій, що фактично унеможливлюють безконтрольне пересування так званого тіньового флоту РФ у регіоні.
    І йдеться тут не про класичну військову блокаду, а про юридичне “вичавлювання” небезпечних і нелегальних суден із одного з найчутливіших морських басейнів Європи.
    Ключовим етапом стала спільна заява 14 європейських країн, розташованих уздовж Балтійського та Північного морів (Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція і, нарешті, “королева морів” Велика Британія).
    У документі прямо наголошується: усі судна, що здійснюють прохід цими водами, зобов’язані безумовно дотримуватися норм міжнародного морського права. У заяві окремо підкреслено, що танкери повинні мати дійсний прапор конкретної держави, володіти повним пакетом суднових документів, зокрема чинним страхуванням, а також відповідати базовим вимогам технічної та навігаційної безпеки.
    Як наголошують уряди країн-учасниць цієї ініціативи, судна, котрі не відповідають цим критеріям, можуть бути кваліфіковані як stateless vessels, як посудини без державної належності. А це, своєю чергою, відкриває можливості для їх інспекції, затримання або ж обмеження руху у національних водах.
    Чому саме Балтійське море? Цей регіон є одним із ключових маршрутів експорту російської нафти та нафтопродуктів. Саме тут активно працюють старі танкери з непрозорою структурою власності, часто змінюючи прапори, користуючись сумнівними страховими компаніями, вимикаючи або маніпулюючи навігаційними системами.
    До того ж, європейські країни прямо вказують на зростання ризиків для екологічної та навігаційної безпеки, а також на загрозу критичній морській інфраструктурі. Тому посилення контролю подається як захід захисту не лише санкційного режиму, а й самого морського простору Європи. Що це, якщо не блокада? Втім право на “невинний прохід” Балтикою зберігається для суден, котрі повністю відповідають нормам міжнародного права. Обмеження стосуються не національної приналежності як такої, а системних порушень правил судноплавства.
    При цьому важливо, що європейські держави свідомо уникають терміну “блокада”, й формально Балтійське море залишається відкритим для міжнародного судноплавства. Проте на практиці для тіньового флоту тут створюється режим підвищеного контролю, котрий різко знижує економічну доцільність подібних рейсів.
    До речі, сама інформація про блокаду спирається на публікацію, розміщену на сайті міністерства транспорту Великобританії, пише Антикор.
    Однак варто зазначити: з цього тексту не випливає, що 14 європейських країн ухвалили рішення про захоплення суден тіньового флоту. У документі лише міститься звернення до “міжнародної морської спільноти та національних органів влади” із закликом вжити заходів проти практики, коли судна змінюють прапори, вимикають транспондери, працюють без документів, визнаних у Європі, або порушують, на думку підписантів, інші норми.
    У документі також прямо зазначено: ці заходи ґрунтуються на Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), котра дозволяє державам реагувати на порушення вимог безпеки, фальсифікацію документів або відсутність законного прапора.
    Таким чином, обмеження мають не політичний, а правовий характер, що ускладнює для Росії можливість оскарження таких дій на міжнародному рівні.
    У підсумку Балтійське море не оголошене закритою зоною, але для російського тіньового флоту воно дедалі більше перетворюється на ризикований і майже непрохідний маршрут. Європа демонструє: санкції можуть працювати не лише через заборони, а й через точне й жорстке застосування. Як гукають, так і відгукується Росіяни ж на все це поки що, ніби набравши балтійської води до рота, відмовчуються. Просочуються лише фрагменти обурення й злості, котрі нині циркулюють з цього приводу у Кремлі.
    Так, окремі міжнародні повідомлення наголошують, що критика Москви посилювалася кожного разу після інцидентів із захопленням танкерів, підозрюваних у обході санкцій: наприклад, французькі дії проти танкеру Grinch у Середземному морі викликали різку реакцію Кремля. Й, за повідомленням AP News, російський президент Путін раніше називав інцидент із затриманням танкеру Boracay “актом піратства”.
    Але в цілому росіяни принишкли і помовчують. Дехто з експертів, до речі, пов’язує це, у тому числі, й зі зростаючою рішучістю європейців перекрити агресору кисень на Балтиці.
    І посиленням тиску на Росію, мабуть частково й пояснюється поширення чуток про так зване “енергетичне” тижневе перемир’я, вже підтверджене навіть самим президентом США Дональдом Трампом у притаманній йому шоу-манері.
    Що ж, це версія життєздатна, на відміну від самого факту перемир’я. Але все одно означає абсолютний глухий кут для Кремля. “Цікава заява Трампа про те, що він попросив Путіна припинити удари по Києву та інших українських містах. І той ніби погодився. Тепер, коли Трамп оголосив про це публічно, у Путіна два шляхи, і обидва погані. Якщо він відновить удари по цивільній українській енергетиці, це буде удар і по репутації Трампа, і американський лідер буде змушений якось відповідати. Звісно, не тому, що Трамп рішуче налаштований до Росії, а тому що треба показувати цю рішучість своїм американським виборцям, які скоро голосуватимуть за кандидатів до Конгресу”, – пише з цього приводу у соцмережі політолог Сергій Таран. Якщо ж Росія не відновить удари, цим Путін покаже свою слабкість і залежність від Трампа, котрий для нього виявиться більшим авторитетом, аніж “власні упороті рашисти, які закликають саме під час морозу бити по українських містах”, – продовжує експерт. “Нових очків у ставленні республіканців до Путіна це точно не додасть”, – зауважує він. Ірина Носальська

  • У Росії припинили роботу візові центри Канади

    У Росії припинили роботу візові центри Канади

    Візові центри Канади припинили приймання паспортів для оформлення документів у Росії. Про це йдеться на сайті уряду Канади.

    Зазначається, що візові центри в Росії більше не приймають паспорти та документи з 28 січня 2026 року. Про строк ймовірного відновлення роботи не повідомляється. “Уряд країни пропонує росіянам для оформлення візи обрати інший візовий центр, який знаходиться за межами Росії”, – наголошується в повідомленні. Причину такого заходу та термінів відновлення роботи візових пунктів влада Канади не називає.

    У Росії канадські візові центри працювали в Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Ростові-на-Дону, Владивостоці та Єкатеринбурзі. Найближчі відділення за межами РФ є в Алма-Аті та Астані в Казахстані, а також у Бішкеку в Киргизії.

    Наприкінці вересня 2025 року у Росії закрилися всі візові центри Чехії. Наразі всі заяви на отримання віз приймаються виключно у консульському відділі посольства Чехії у Москві.

    Також у вересні 2025 року генконсульство Іспанії у Москві призупинило прийом заяв на оформлення віз. У листопаді МЗС Болгарії повідомляло, що Софія перестане видавати росіянам багаторазові шенгенські візи відповідно до нових вимог ЄС.

    Нагадаємо, раніше США призупинили оформлення віз для громадян 75 країн, зокрема Росії. Влада ЄС вирішила зробити більш жорсткими візові правила для громадян РФ і скасувати багаторазові візи для них.

  • В ЄС зробили заяву про 20-й пакет санкцій проти РФ

    В ЄС зробили заяву про 20-й пакет санкцій проти РФ

    Новий, 20-й пакет санкцій проти Росії Євросоюз планує схвалити 24 лютого. Про це повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах 29 січня.
    “Щодо 20-го пакету санкцій, ми прагнемо вийти з ним 24 лютого”, – заявила чиновниця.
    За її словами, держави-члени ЄС пропонують різні санкції, включаючи “повну заборону морських послуг, а також питання енергетичних санкцій та мінеральних добрив”.
    “Я маю на увазі, це пропозиції на столі. Отже, робота триває”, – розповіла головна дипломатка ЄС.
    Каллас зауважила, що нині серед держав ЄС навряд чи є згода щодо вмісту пакета.
    “Я не можу сказати, що ми маємо згоду тепер, інакше ми б вже оголосили, що маємо згоду. Але сьогодні ми мали багато розмов – і тепер продовжуємо працювати над документом”, – повідомила вона.
    Як ми вже писали, ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму.

  • ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією

    ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією

    ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму. Про це свідчать дані офіційного журналу Ради ЄС.
    Голова дипломатії ЄС Кая Каллас також оголосила, що Росію включили в так званий чорний список через ризик відмивання грошей.
    “Сьогодні ЄС вніс Росію до чорного списку через ризик відмивання грошей. Це уповільнить та збільшить витрати на транзакції з російськими банками”, – заявила вона у четвер в Брюсселі на пресконференції по завершенню засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
    Вона додала, що нині триває робота як щодо фінансової допомоги Україні на період 2026-202 роки в розмірі 90 млрд євро та пакетом із 20 санкцій.
    Рішення набуло чинності 29 січня і передбачає посилений контроль європейських банків за будь-якими транзакціями, пов’язаними з РФ.
    Європейська комісія ухвалила це рішення ще 3 грудня 2025 року, а через 20 днів після публікації, воно набрало сили, оскільки ні Європарламент, ні Рада ЄС не висловили заперечень.
    Раніше Росію не внесли до “чорного списку” FATF – міжнародної організації з протидії відмиванню грошей, хоча Україна цього вимагала. Причиною стало заперечення таких країн, як Китай, Індія, Саудівська Аравія та ПАР, через що Росія залишилася поза списком.
    Європейська комісія вирішила діяти самостійно та включила РФ до “чорного списку” незалежно від FATF.
    Нові правила означають, що будь-які транзакції, пов’язані з РФ, в європейських банках тепер підлягатимуть ретельній перевірці, а фінансові ризики для російських організацій у ЄС будуть значно обмежені.
    Членство РФ у FATF було призупинено через грубе порушення нею основних принципів FATF.
    Російські фінансові органи заявили, що рішення ЄС є політизованим і не містить конкретних доказів недоліків російської системи протидії відмиванню коштів.

  • ЄС запровадив нові санкції проти Ірану

    ЄС запровадив нові санкції проти Ірану

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження нових санкцій проти Ірану у зв’язку з серйозними порушеннями прав людини у країні та подальшою військовою підтримкою Іраном війни Росії проти України. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 29 січня.

    ЄС запровадив обмежувальні заходи щодо ще 15 фізичних осіб і шести юридичних осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини в Ірані. Рішення ухвалили після жорсткого придушення мирних протестів, зокрема із застосуванням насильства, довільних затримань та залякування з боку силових структур.

    До санкційного списку внесли, зокрема, міністра внутрішніх справ Ірану та голову Ради національної безпеки Ескандара Момени, генерального прокурора Мохаммада Мовахеді-Азада та суддю Імана Афшарі. Також під санкції потрапили командири Корпусу вартових Ісламської революції та високопосадовці правоохоронних органів.

    Санкції також запровадили проти низки організацій, зокрема Іранського органу з регулювання аудіовізуальних медіа, кіберорганізації Seraj, робочої групи з визначення кримінального контенту, а також кількох програмних компаній. За даними ЄС, ці структури брали участь у цензурі, кампаніях дезінформації, тиску в соціальних мережах та обмеженні доступу до інтернету.

    Загалом санкції ЄС за порушення прав людини в Ірані нині застосовуються до 247 осіб і 50 організацій. Вони передбачають замороження активів, заборону на в’їзд до ЄС і заборону на надання фінансових або економічних ресурсів. Також діє заборона на експорт до Ірану обладнання, яке може використовуватися для внутрішніх репресій.

    Окремо Рада ЄС ухвалила нові санкції через військову підтримку Іраном агресії Росії проти України. Обмеження запровадили проти чотирьох осіб і шести компаній, зосередивши увагу на іранській державній програмі з розробки та виробництва безпілотників. Нагадаємо, режим в Ірані оприлюднив “офіційні” дані щодо кількості загиблих під час нещодавніх масових протестів. Згідно з заявою Ради безпеки, загалом загинули 3117 осіб. У документі мовиться про “2427 невинних людей та працівників органів правопорядку і безпеки”.

    Кількість жертв в Ірані може сягати 20 тисяч – ООН

  • Пропагандисти РФ потрапили під санкції ЄС

    Пропагандисти РФ потрапили під санкції ЄС

    Європейський Союз запровадив персональні санкції проти низки російських пропагандистів, зокрема Катерини Андрєєвої та Павла Зарубіна. Відповідне рішення опубліковане в Офіційному журналі ЄС.

    Санкції зокрема передбачають заборону на в’їзд до країн ЄС і замороження активів у європейських банках.

    В обґрунтуванні проти Андрєєвої, ведучої програми Время, зазначено, що вона “регулярно поширює дезінформацію та пропаганду про війну проти України” та підтримує російські збройні. Також наголошується, що вона двічі вела “пряму лінію” з Путіним (у 2001 та 2007 роках) і коментувала його інавгурації та військові паради.

    Зарубіна охарактеризовано як пропагандиста з “ексклюзивним доступом до порядку денного Володимира Путіна”. У документі ЄС зазначається, що він першим узяв інтерв’ю у Путіна після початку повномасштабного вторгнення.

    Окрім них, під обмеження потрапили спортивний коментатор Дмитро Губернієв, ведуча Вєстєй Марія Сіттель, репер Роман Чумаков (Рома Жиган) та колишній ректор Севастопольської хореографічної академії, балетмейстер Сергій Полунін.

    Усім фігурантам інкримінують відповідальність “за здійснення, підтримку та отримання вигоди від дій і політики” російського уряду, які “підривають або загрожують демократії, верховенству права, стабільності та безпеці” в ЄС і Україні шляхом “маніпулювання інформацією” та підтримки війни.

  • Лукойл домовився про продаж міжнародних активів

    Лукойл домовився про продаж міжнародних активів

    Російська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 29 січня. Зазначається, що сторони уклали угоду щодо “дочки” Лукойлу LUKOIL International GmbH. Угода не торкається активів у Казахстані – вони залишаться у власності групи та продовжать діяльність за поточною ліцензією.
    “Угода не є ексклюзивною для компанії і залежить від виконання низки відкладних умов”, – заявили в Лукойлі.
    Угоду має схвалити Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Лукойл також продовжує переговори з іншими потенційними покупцями.

    Carlyle – один із найбільших приватних фондів прямих інвестицій США. Він управляє активами на суму 474 млрд доларів. Директором зі стратегії в енергетичному секторі є Джефф Керрі, який довгі роки був директором з аналізу сировинних ринків у Goldman Sachs.

    Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, їх 0,5% посідає зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. У 2024 році вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.

    Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.

  • Токаєв: Росія відмила через Казахстан $14 мільярдів

    Токаєв: Росія відмила через Казахстан $14 мільярдів

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що через один з банків країни були виведені близько 14 мільярдів доларів “із суміжної країни”. Про це він сказав на нараді, присвяченій боротьбі із злочинами у сфері фінансів, повідомляє The Moscow Times.
    За словами Токаєва, фінансова організація “прогнала” через себе понад 7 трильйонів тенге (майже 14 мільярдів доларів) “із суміжної країни”, недвозначно натякаючи на Росію.
    “З точки зору закону, економіки і навіть політики це, на мій погляд, обурливий факт. На жаль, подібних випадків, пов’язаних із шахрайськими фінансовими схемами, досі чимало”, – сказав лідер Казахстану.
    У матеріалі вказується, що його заява пролунала на тлі посилення фінансового контролю, запровадженого у вересні 2025 року щодо росіян, які дистанційно оформили банківські картки у Казахстані.
    Росіяни почали масово дистанційно оформлювати картки казахстанських банків після введення санкцій проти РФ. Тепер влада Казахстану поступово закриває такі схеми. Так, з 2024 року заборонена дистанційна видача ІНН, частина раніше виданих номерів анульована, а банківське обслуговування нерезидентів значно посилене.