Європа мусить припинити купівлю російську нафту, яка допомагає Москві фінансувати війну проти України. Про це заявив президент США Дональд Трамп заявив європейським лідерам у четвер, 4 вересня, повідомляє Reuters з посиланням на чиновника Білого дому.
“Президент Трамп наголосив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка фінансує війну, оскільки Росія отримала 1,1 мільярда євро від продажу палива з ЄС за один рік”,- сказано в повідомленні.
Він додав: президент США наголосив, що європейські лідери “мають чинити економічний тиск на Китай за фінансування воєнних зусиль Росії”.
Трамп також приєднався до закликів країн “Коаліції охочих”, очолюваної президентом Франції Еммануелем Макроном, які зустрічалися, щоб обговорити шляхи допомоги Україні відбити агресію російських загарбників.
Позначка: Санкції
-
Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту
-
Всі дедлайни прогоріли: чи чекати на санкції США проти РФ
Обіцяє – і затягує Протягом свого другого президентського терміну лідер Штатів Дональд Трамп демонструє обережний підхід до запровадження нових санкцій проти Росії. Хоча він заявляв, що готовий “зробити багато”, якщо мирна угода з Україною не буде досягнута, його адміністрація наразі не впровадила широких санкцій.
Трамп публічно заявляє, що відкладає нові санкції, оскільки чекає, чи буде укладена мирна угода щодо України. Він підкреслює, що санкції “дорого коштують” Сполученим Штатам, і це “не вулиця з одностороннім рухом”.
У відповідь на звинувачення в бездіяльності, Трамп стверджує, що він уже вжив заходів, зокрема, ввів вторинні санкції проти Індії за купівлю російської нафти. “Ви б сказали, що запровадження вторинних санкцій проти Індії, найбільшого покупця за межами Китаю, – це жодних дій не було? Це коштує Росії сотні мільярдів доларів. І я ще не завершив ні другу, ні третю фази. Але коли ви кажете, що жодних дій не було, я думаю, вам слід знайти собі нову роботу”, – заявив Трамп журналісту. Але на практиці президент Штатів дещо лукавить. Хоча він і запровадив тарифи на індійські товари як покарання за купівлю російської нафти, аналітики зазначають, що це не мало бажаного ефекту. Тарифи насправді зробили російську нафту ще дешевшою та привабливішою для Індії. Вже у вересні країна планує збільшити закупівлі російської нафти ще на 10–20%. А ображений прем’єр-міністр Нарендра Моді пішов на зближення з ворогом Штатів – Китаєм.
ТакожТрамп часто використовує загальні формулювання, заявляючи, що “щось трапиться”, якщо він не буде задоволений рішеннями Путіна. Але попри обіцянки, адміністрація Трампа затягує ухвалення рішень щодо нових санкцій, тоді як інші країни, зокрема Європейський Союз, продовжують працювати над новими пакетами обмежень.
І найстрашніше: у викривленій “дипломатії” Трампа немає місця для реакцій на російські теракти проти мирних мешканців України. Атаки на НПЗ = атаки на цивільних Останніми тижнями Росія завдає болючих ударів по території України. Страждає критична та енергетична інфраструктура, а найголовніше – гинуть люди. Втім реакція Штатів більш ніж м’яка.
Наприклад, у ніч проти 28 серпня Збройні сили Російської Федерації здійснили масовану атаку на Київ безпілотниками та ракетами, спричинивши численні руйнування в усіх районах міста. Було вбито 25 людей (зокрема четверо дітей) і поранено 63. Посольство США в Україні на це не відреагувало. А речниця Білого дому Керолайн Левітт, яку журналісти змусили прокоментувати атаку на Київ, поставила вбивство цивільних в один ряд з українськими атаками по російських НПЗ. “Росія запустила цю атаку на Київ. І так само Україна нещодавно завдала удару по російських нафтопереробних заводах. Фактично, протягом серпня вони знищили 20% потужностей російських НПЗ”,– заявила вона. Публіцист Віталій Портников особливо підкреслює відсутність серйозної реакції на розправу над мирними мешканцями України з боку американського президента.У своєму Facebook експерт теж зауважує, що Білий дім намагався виправдати вбивства цивільних, пов’язавши їх з українськими ударами по російських НПЗ.
Портников називає це хибною логікою, що намагається урівняти жертву й агресора. У цьому контексті удари по нафтопереробних заводах – це атака на ресурси армії, що вбиває мирних мешканців, тоді як удари по цивільних кварталах – це свідоме вбивство самих людей.
Але, на думку Портникова, адміністрація США чудово розуміє: засудження Путіна означало б визнання саміту на Алясці повним фіаско, а Трамп не любить говорити про власні поразки. “Та зрештою нам потрібні не розмови й не оцінки, яких уже було вдосталь за ці довгі місяці війни. Нам потрібні реальні дії. Питання лише в тому, коли ми їх дочекаємося”,– пише Портников. Експерт переконаний, що Путін розуміє лише мову сили, мову нищення його власної економіки та політичних перспектив. Чим більше зброї й фінансових ресурсів матиме Україна, тим менше Росія матиме бажання вести нескінченну війну.
Але чи зважаться Штати на санкції? Європа буде тиснути Адміністрація Дональда Трампа начебто розглядає можливість посилення санкцій проти Росії у відповідь на ескалацію ракетних ударів по Україні. Міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Fox News від 2 вересня повідомив, що “всі опції залишаються на столі”, оскільки Кремль діє “у зневажливий спосіб”. За його словами, питання додаткових санкцій буде дуже уважно розглянуто протягом тижня.
А президент України Володимир Зеленський на наступний після інтерв’ю Бессента день наголосив, що тиск з боку Сполучених Штатів може змусити Путіна перейти від збройної агресії до дипломатичного діалогу. “Я запитав: якщо Путін це не зробить, то тоді по можливості застосуйте тарифи, санкції проти нього, щоб він таки пішов на цей дипломатичний діалог”,– сказав український лідер. Він також повідомив, що найближчими днями відбудеться розмова з президентом США Дональдом Трампом, під час якої будуть уточнені терміни щодо запровадження санкцій проти Росії.
Але, як було сказано вище, Трамп вже не раз ставив ультиматуми Путіну, проте досі так і не перейшов до рішучих дій. Політолог Олег Саакян в ефірі “24 Каналу” пояснив це тим, що Трамп прагне нормалізувати відносини з Росією, а війна в Україні йому в цьому заважає. За словами експерта, американський президент буде зволікати до останнього, щоб не посилювати тиск на Кремль і не ображати Путіна.
Саакян вважає, що рано чи пізно обставини змусять Трампа перейти до жорстких заходів. У Кремлі ж намагаються максимально відтермінувати цей момент. Експерт наголосив, що Трамп вдарить по Росії не тоді, коли закінчиться черговий ультиматум, а тоді, коли він повністю вичерпає свій ресурс загравання з Кремлем, а цей ресурс, на думку Саакяна, вже добігає кінця.
Водночас Європа починає чинити тиск на Трампа, що, зокрема, проявилося у низці неприємних для нього заяв. Після серпневого візиту до Вашингтона Європа усвідомила себе єдиною командою. Однак Саакян ставить під сумнів, наскільки європейці готові рішуче діяти щодо Трампа.
До слова про Європу. ЄС планує затвердити 19-й пакет санкцій проти Росії у вересні. За словами високої представниці ЄС Каї Каллас, нові обмеження можуть бути спрямовані проти енергетичного та фінансового секторів РФ, зокрема проти “тіньового флоту”, що допомагає обходити санкції. Також розглядається можливість запровадження вторинних санкцій проти країн-порушниць. Каллас зазначила, що для ухвалення рішення потрібна єдність усіх 27 держав-членів.
Україна вже передала свої пропозиції до нового пакету санкцій. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розраховує на обмеження проти нафтової інфраструктури Росії, зокрема проти капітанів “тіньового флоту” та портової інфраструктури. Також очікується розширення переліку критичних компонентів, які використовує російський військово-промисловий комплекс.
Видання Politico зазначає, що новий пакет санкцій може не містити серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв, оскільки в ЄС зростає розуміння, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску. Однак масований ракетний удар Росії по Києву 28 серпня, внаслідок якого загинуло 23 людини та було пошкоджено будівлю представництва ЄС, може прискорити ухвалення рішень. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що війна безпосередньо торкнулася Європейського Союзу, і це, на її думку, було навмисним кроком Путіна. У зв’язку з цим ЄС викликав російського посла в Брюсселі для пояснень.
Валерія Шипуля -
Канада обмежила ціну на російську нафту до $47,60
Влада Канади знизила граничну ціну на російську нафту з $60 до $47,6 за барель. Про це повідомляють на офіційному сайті уряду Канади.
“Відповідно до нещодавно оголошених заходів Європейського Союзу та Великої Британії, Канада знизила граничну ціну на російську сиру нафту з $60 до $47,6 за барель”, – мовиться у повідомленні.
Нові обмеження набули чинності 3 вересня. Канада розраховує так “обмежити можливості Росії отримувати прибуток від експорту енергоносіїв”.
Євросоюз 18 липня схвалив 18-й пакет санкцій проти РФ, який, серед іншого передбачає зниження граничної ціни на російську нафту з 60 до 47,6 доларів за барель. В той же день про своє приєднання до зазначених обмежень оголосила Велика Британія. ід заборону потрапив також імпорт нафтопродуктів на основі російської нафти. Пізніше про аналогічні заходи оголосили Велика Британія та Швейцарія. -
Орбан і Фіцо просять ЄС зняти санкції з частини російських олігархів – ЗМІ
Уряди Угорщини та Словаччини звернулися до Євросоюзу з проханням скасувати санкції проти шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії. Про це повідомляє RadioFreeEurope/RadioLiberty.
Ці країни вже й раніше користувалися своїм правом вето, щоб домогтися виключення деяких відомих росіян зі списку підсанкційних осіб, з огляду на тісні політичні відносини із Кремлем. Вони аргументують свою позицію тим, що санкції ЄС нібито “сильніше б’ють” по європейській економіці, ніж по російській.
Кілька дипломатів ЄС зазначають, що цього разу Словаччина хоче зняти санкції з олігарха Усманова і бізнесмена Михайла Фрідмана, а Угорщина домагається виключення зі списку підсанкційних осіб олігархів Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Муси Бажаєва та Альберта Авдоляна.
Інші держави-члени ЄС запропонували альтернативне рішення: вилучити лише одну або дві особи – так звані “слабкі випадки”, тобто тих, кого, найімовірніше, все одно виключать зі списку, бо проти них було застосовано санкції на основі слабких доказів, які не витримають жодних випробувань у суді.
І Братислава, і Будапешт відхилили цю пропозицію під час обговорень на нижчому рівні в Брюсселі. З огляду на те, що кінцевий термін поновлення санкцій – 15 вересня, ймовірно, певного компромісу буде досягнуто наступного тижня.
Як відомо, вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила -
В Росії заявили про прискорення обвалу нафтогазових доходів
Надходження від видобутку нафти і газу до російського бюджету продовжують стрімко скорочуватися. У серпні компанії сплатили 505 млрд рублів – на 35% менше, ніж торік. Про це інформує TMTз посиланням на Мінфін РФ.
За результатами восьми місяців надходження від нафти і газу зменшилися на 20%, або на 1,5 трлн рублів. Темпи скорочення прискорюються: з січня по квітень падіння становило 14%, до кінця травня – 14,4%, до кінця червня – 17%, вже у липні – 17,7%.
У серпні надходження від рентної плати на нафту скоротилися на 34% проти минулого року, рентна плата на газ зменшилася удвічі, тоді як експортні мита на вуглеводні впали на 45%.
Початково в бюджеті закладали 10,94 трлн рублів надходжень від енергоресурсів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту. Через падіння цін на нафту та зміцнення рубля очікується скорочення надходжень майже на чверть, до 8,32 трлн рублів.
Через провал потоків сировинної ренти дефіцит бюджету РФ зростає: на кінець липня він досяг 4,9 трлн рублів. За результатами року “діра” у казні перевищить навіть збільшений план Мінфіну, який наразі становить 1,7% ВВП.
Інші доходи Кремля також перебувають під ризиком через швидке сповільнення економіки. Тож аналітики попереджають про подальше підвищення податків, навіть якщо бойові дії проти України припиняться.
Тим часом, джерела Reuters повідомляють, що РФ планує скоротити експорт нафти з портів Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ у вересні до близько 1,9 млн барелів на добу з приблизно 2,0 млн у серпні.
Завершення ремонтів на низці НПЗ наприкінці серпня – на початку вересня дозволить збільшити переробку, що має призвести до зменшення обсягів експорту сировини. Водночас зміни в термінах ремонтів та зовнішні фактори можуть істотно скоригувати план відвантажень на вересень.
У серпні експорт і транзит нафти з західних портів РФ зріс на 200 тис. барелів на добу через атаки безпілотників, які вивели з ладу частину НПЗ, звільнивши додаткові обсяги для експорту.
За підрахунками Reuters, у вересні обсяг виведених з роботи потужностей НПЗ РФ може скоротитися приблизно на 0,22 млн барелів на добу порівняно з серпнем, що зменшить доступні для експорту ресурси. Потужності первинної переробки на НПЗ РФ у вересні можуть знизитися до 5,5 млн тонн після рекордного серпня – 6,4 млн тонн.
Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.
Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
Нафтові доходи РФ обвалились на третину -
Трамп зробив заяву щодо санкції проти Росії
Президент США Дональд Трамп не згоден з тим, що він зволікає з введенням жорстких санкцій проти Росії. Про це американський лідер заявив під час зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким у Вашингтоні в середу, 3 вересня.
У Трампа запитали, чому він багато разів висловлював розчарування російським диктатором Володимиром Путіним, але не вживав жодних дій.
“Звідки ви знаєте, що жодних дій не було? Ви б сказали, що запровадження вторинних санкцій проти Індії, найбільшого покупця за межами Китаю, – це жодних дій не було?” – сказав президент США.За його словами, це коштує Росії сотні мільярдів доларів.
“І я ще не завершив ні другу, ні третю фази. Але коли ви кажете, що жодних дій не було, я думаю, вам слід знайти собі нову роботу. Бо, якщо ви пам’ятаєте, два тижні тому я це зробив. Я сказав, що якщо Індія купить, в Індії будуть великі проблеми. І саме це сталося. Тож не розповідайте мені про це”, – додав Трамп. Президент США заявив, що “не має повідомлення” для Путіна.
“Я не маю жодного повідомлення для Путіна. Він знає мою позицію і ухвалить те чи інше рішення. Яким би не було його рішення, ми будемо або задоволені, або незадоволені. А якщо ми будемо незадоволені, ви побачите, що щось відбудеться”, – сказав Трамп журналістам. -
Запрацювала нова стеля цін на російську нафту
Починаючи з 3 вересня, “стеля” цін на російську нафту становитиме 47,6 доларів за барель замість попередніх 60 доларів. Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в Телеграм у середу.
“Відсьогодні запрацювала нова “стеля” цін на російську нафту. Ліміт тепер становить $47,6 за барель замість попередніх $60. Таке рішення було ухвалене раніше в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти РФ”, – зазначив він.
Єрмак подякував європейським партнерам за врахування рекомендацій санкційної групи щодо зниження “стелі” цін на нафту РФ.
Раніше стало відомо, що нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити бюджет РФ кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Мова йде про суму у $19 млрд.
Мерц пропонує економічно виснажити Росію -
Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають
Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.
За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.
За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.
При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.
Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.
Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.
Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.
“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.
Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.
Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС
З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.
Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.
За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.
Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.
Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.
Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант
Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.
Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС
Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.
Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.
Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.
Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС
Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.
Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.
Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.
Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.
Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.
Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.
Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.
Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.
Вікторія Хаджирадєва
-
Британія наклала санкції на групу росіян: серед них – мати Кадирова
Лондон запровадив у середу, 3 вересня, санкції проти осіб, які примусово депортують, індоктринують (нав’язують певні доктрини) та мілітаризують українських дітей. Про це йдеться в офіційній заяві уряду Британії.
Серед них вісім осіб та три організації, пов’язані з російською державою. Сюди входять такі організації, як Фонд Ахмата Кадирова, який проводить програми перевиховання українських дітей та підлітків, піддаючи їх мілітаристській підготовці.
Аймані Кадирова, очільниця Фонду і мати голови Чечні Рамзана Кадирова, також потрапила під санкції.
Під санкції потрапив Валерій Майоров, керівник Центру підліткових програм, організації РФ, яка має на меті налаштувати дітей на тимчасово окупованих територіях проти України і натомість виховати у них патріотизм до Росії та російських цінностей.
У Британії наголосили, що, згідно зі звітами ООН, РФ запровадила російську навчальну програму в школах на тимчасово окупованих територіях та впровадила навчання, яке готує дітей до російської військової служби.
Нині понад 19,5 тисяч українських дітей були примусово переміщені або депортовані російською владою до Росії та тимчасово окупованих територій України. З них приблизно 6 тисяч українських дітей були переміщені до мережі таборів перевиховання.
“Кремлівська політика примусових депортацій, індоктринації та мілітаризації українських дітей є огидною і демонструє глибину розбещеності, до якої готовий дійти президент Путін, щоб знищити українську мову, культуру та ідентичність. Жодна дитина не повинна бути пішаком війни, і саме тому ми притягаємо винних до відповідальності”, – заявив міністр закордонних справ Британії Девід Леммі. -
США посилили тиск на пособників Росії та Ірану за обхід санкцій – ОП
Міністерство фінансів США ввело повні блокуючі санкції проти мережі компаній і морських суден, які займалися контрабандою іранської нафти, замаскованої під іракську. За цими оборудками стоїть іраксько-китайський бізнесмен, що проживає в ОАЕ. Про це повідомив керівник Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак на своєму Telegram-каналі.
“Ця мережа генерує сотні мільйонів доларів щороку і напряму працює в інтересах держави-спонсора тероризму. Тепер 7 компаній та 9 танкерів, які брали участь у схемі, перебувають під санкціями США”, – написав посадовець.
Нові обмеження це чіткий сигнал – будь-які спроби допомагати Ірану чи Росії в обході санкцій приречені, запевняє голова ОП.
“Кожен долар, отриманий від “тіньового флоту” чи контрабанди, буде заблокований”, – резюмував посадовець.
За його словами, кілька пропозицій санкційної групи враховуються при запровадженні обмежень.