СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Санкції

  • Мерц розповів, як він просуває 18-й пакет санкцій проти РФ

    Мерц розповів, як він просуває 18-й пакет санкцій проти РФ

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.

    Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.

    “Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.

    Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.

    На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц акцентував на позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.

    Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.

    “Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.

    Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.

    Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.

    Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС

  • Боротьба з “тіньовим флотом” РФ: Німеччина посилює вимоги до танкерів

    Боротьба з “тіньовим флотом” РФ: Німеччина посилює вимоги до танкерів

    Німеччина посилила заходи проти “тіньового флоту” Росії, підвищивши контроль над танкерами в своїх територіальних водах із 1 липня. Про це заявили в Міністерстві закордонних справ Німеччини у вівторок, 1 липня.

    Тепер усі танкери, що проходять через німецькі води, повинні мати підтвердження страхового захисту від шкоди, спричиненої забрудненням нафтою. За словами відомства, інформація про страхове покриття цих суден часто залишається невідомою, оскільки вони користуються послугами небезпечних страхових організацій або уникають європейських портів та нагляду.

    Міністр транспорту Патрік Шнідер підкреслив важливість таких заходів у регіоні Балтійського моря. Він зауважив, що перевірка страхового статусу доповнює загальну картину ситуації, дозволяючи швидше реагувати у співпраці з партнерами. Це може включати внесення небезпечних суден до санкційного списку.

    Зазначається, що нові вимоги – частина загальноєвропейських ініціатив для протидії “тіньовому флоту” Росії. До таких флотів входять старі танкери, які використовують ризиковані методи судноплавства, щоб уникати санкцій. У разі виявлення порушень суднам можуть бути накладені обмеження: від підвищеного моніторингу до включення в санкційний реєстр.

    Обмеження зосереджені на суднах, які курсують на схід від острова Фемарн у Балтійському морі. За словами міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля, ці заходи спрямовані на посилення тиску на “тіньовий флот” та захист екосистеми Балтійського моря.

    Нагадаємо, Росія відкрито почала захищати “тіньовий флот” військовими силами, що може стати тестом для міжнародної спільноти щодо готовності посилювати санкції.

    Раніше повідомлялося, що біля берегів Лівії вибухнув нафтовий танкер Vilamoura, що перевозив 1 мільйон барелів нафти. Судно двічі заходило в російські порти.

  • Україна синхронізувала санкції з пакетами ЄС

    Україна синхронізувала санкції з пакетами ЄС

    Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази. Про це 1 липня повідомляється на сайті президента.
    Зазначається, що це стало кроком до подальшої синхронізації українських санкцій із рішеннями Європейського Союзу, а також першим етапом реалізації рішення РНБО від 27 червня 2025 року Про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників Групи семи на РФ і пов’язаних з нею суб’єктів.
    Загалом під санкції потрапили 403 фізичні особи та 188 юридичних.
    Також синхронізовано рішення, яке стосується осіб, причетних до порушення прав людини в Білорусі, та рішення, ухвалені Євросоюзом у 2011 та 2020-2025 роках щодо осіб, причетних до порушення прав людини в Ісламській Республіці Іран, і військової підтримки Росії у війні проти України.
    Україна продовжує підготовку наступних санкційних пакетів для повної синхронізації санкційної політики з партнерами та очікує від міжнародної спільноти максимального відображення та підтримки українських санкцій у відповідних національних рішеннях.
    Як повідомлялося, 30 червня президент України Володимир Зеленський затвердив рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) щодо синхронізації 13 та 14 пакетів санкцій Європи проти РФ. За його словами, так само на 100% буде синхронізований пакет європейських санкцій щодо режиму в Ірані.

  • Трамп підписав указ про зняття санкцій з Сирії

    Трамп підписав указ про зняття санкцій з Сирії

    Президент США Дональд Трамп підписав указ про припинення програми санкцій проти Сирії. Про це представники Білого дому повідомили на офіційному акаунті відомства в соцмережі Х.
    “Указ скасовує санкції проти Сирії, зберігаючи санкції проти Башара Асада, його соратників, порушників прав людини, наркоторговців, осіб, пов’язаних з хімічною зброєю, ІДІЛ та її філіалів, а також іранських маріонеток”, – ідеться в повідомленні.
    Трамп підписав відповідний указ з метою підтримки Сирії “на шляху до стабільності та миру”, додали в Білому домі.

  • У Росії заблокували 15 європейських видань

    У Росії заблокували 15 європейських видань

    У Росії обмежили доступ до 15 європейських медіа у відповідь на обмежувальні заходи ЄС щодо восьми російських ЗМІ. Про це повідомило Міністерство закордонних справ РФ у понеділок, 30 червня.
    У заяві зовнішньополітичного відомства зазначмлм, що рішення, мовляв, ухвалили, “у відповідь” на 16-й пакет санкцій Європейського Союзу, ухвалений 24 лютого 2025 року – у третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
    У російському МЗС стверджують, що заблоковані видання нібито “поширювали недостовірну інформацію”.
    Наразі перелік заблокованих ЗМІ у Москві не оприлюднили.
    ЄС у межах 16-го пакета санкцій обмежив доступ до низки російських медіа, зокрема EADaily, Lenta, NewsFront і “Красная звезда”.
    Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ

  • Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці

    Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці

    Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
    “Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
    За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
    Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
    “Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
    За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
    Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
    Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
    Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
    Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
    Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем.

  • Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ

    Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ

    Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
    “Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
    У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
    Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
    “Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати.

  • Центральну Європу позбавили залежності від російської нафти – Orlen

    Центральну Європу позбавили залежності від російської нафти – Orlen

    Польська нафтопереробна компанія Orlen більше не закуповуватиме російську нафту для свого нафтопереробного заводу в Чехії після 30 червня. Про це в понеділок заявив генеральний директор компанії Іренеуш Фафа́ра, інформує Reuters.
    У компанії уточнили, що контракт із російською Роснафтою на постачання для чеського заводу Литвинов був останнім, що пов’язував Orlen із російською нафтою.
    “Сьогодні ми звільнили Центральну Європу від російської нафти”, – зазначив Фафара на пресконференції.
    Зауважимо, у квітні уряд Чехії заявив, що вперше в історії країна стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації потужностей на нафтопроводі TAL, який веде з заходу.
    Після вторгнення Росії в Україну Чехія прагнула позбутися часткової залежності від нафтопроводу Дружба, що десятиліттями постачав російську нафту та забезпечував близько половини щорічного імпорту нафти країною.
    Наприкінці минулого року чеський оператор нафтопроводів MERO завершив модернізацію ділянки нафтопроводу TAL (Transalpine Pipeline), який транспортує нафту з танкерів в італійському порту Трієст до Німеччини, де вона надходить у систему IKL і прямує до Чехії.
    У компанії Orlen наголосили, що наразі чеські нафтопереробні заводи отримують сировину з Північного моря, Середземномор’я, Саудівської Аравії, Південної й Північної Америки та Африки.
    ЄС витрачає на нафту та газ з РФ більше, ніж на допомогу Україні – звіт

  • ЗМІ дізналися про долю 18-го пакета санкцій ЄС

    ЗМІ дізналися про долю 18-го пакета санкцій ЄС

    Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу. Про це у неділю, 30 червня, повідомляє Суспільне із посиланням на дипломата ЄС, який говорив на умовах анонімності.
    “Безглуздо обговорювати це до візиту представника ЄК до Братислави. Пакет в основному узгоджений. Для того, щоб дві делегації зняли свої застереження, необхідно вирішити інші питання. Одна делегація має проблему. Інша підтримує її. Але формально це два застереження”, – сказав дипломат.
    Раніше прем’єр Словаччини Роберт Фіцо повідомляв, що наступного тижня до країни має приїхати спеціальна місія Європейської комісії, під час якої будуть обговорювати пропозицію REPowerEU.

  • ЗМІ дізналися про спроби РФ розширити експорт СПГ

    ЗМІ дізналися про спроби РФ розширити експорт СПГ

    Російська влада за допомогою свого тіньового флоту намагається розширити експорт скрапленого природного газу (СПГ), усупереч минулорічним санкціям США. Про це йдеться в опублікованому у неділю, 29 червня, матеріалі Bloomberg.
    Видання, із посиланням на супутникові знімки, пише, що російське судно для перевезення СПГ вперше з жовтня пришвартувалося до експортного заводу Арктик СПГ 2 компанії Новатек. Цей завод повинен був стати ключовим елементом у досягненні мети Москви щодо збільшення експорту СПГ втричі до 2030 року, але він простоює вже кілька місяців.
    Зазначається, що Росія має все необхідне для значного збільшення експорту СПГ, оскільки розширює свій тіньовий флот.
    Так, щонайменше 13 суден, включаючи ті, що можуть плавати в крижаних водах, були залучені для потенційного обслуговування Арктик СПГ 2, причому деякі з них кілька разів змінювали керуючі компанії, щоб заплутати інформацію про справжніх власників. Серед них – танкер Iris, один із чотирьох танкерів класу Arc4, ще три інших судна перебувають в очікуванні в Баренцевому морі. Два судна перебувають на ремонті в Китаї, а ще одне судно – біля плавучого сховища на Далекому Сході РФ. Ще два судна простоюють у Фінській затоці.
    За словами обізнаних трейдерів, російські чиновники не припиняли спроб продати СПГ, проводячи зустрічі з потенційними покупцями в Індії та Китаї протягом останнього року.
    “Китай видається найвірогіднішим кандидатом, але з огляду на постійне зниження китайського попиту протягом останніх восьми місяців, це буде нелегким завданням. Той факт, що понад мільйон кубометрів СПГ, завантаженого минулого року, залишається непроданим і знаходиться в плавучому сховищі, не обіцяє нічого хорошого для нових спроб продати додаткові обсяги цього літа”, – зазначив представник американського Арктичного інституту Малте Гумперт .
    Однак трейдери чекають, чи не посилять США або ЄС санкції на об’єкт після відновлення експорту.
    Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій.