Депутати Європарламенту планують внести пропозицію про запровадження санкцій проти Угорщини через порушення європейських цінностей та правопорядку. Комітет Європарламенту з громадянських свобод ухвалив звіт, в якому висловив стурбованість станом демократії та прав людини в Угорщині. Депутати планують розглянути цей звіт на пленарному засіданні Європарламенту у листопаді та проголосувати за резолюцію, яка передбачає введення санкцій проти Угорщини. У документі зазначається, що ситуація в Угорщині становить загрозу для цінностей Євросоюзу та його правопорядку, а держава перетворилася на “гібридний режим електоральної автократії”.
Позначка: Санкції
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зіткнулася з труднощами у виконанні плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів через протистояння з Бельгією. Прем’єр-міністр Бельгії висловив обурення та страх перед можливими фінансовими та юридичними ризиками для своєї країни. Бельгія вимагає твердих гарантій для захисту себе від цих ризиків та закликає інші країни ЄС поділити з нею цей ризик. У разі невирішення питання з репараційним кредитом, урядам доведеться надавати фінансову підтримку Україні самостійно. Бельгія пропонує альтернативні варіанти фінансування України, включаючи запозичення в ЄС. На думку європейських чиновників, наявність репараційного кредиту від ЄС відобразить стабільність української економіки та приверне інвесторів.
-
США знову пом’якшили санкції проти Білорусі
Міністерство фінансів США оголосило про послаблення санкцій проти Білорусі. Зокрема, скасували обмеження стосовно національної авіакомпанії “Белавіа” і дозволили операції з президентським літаком Олександра Лукашенка. Цей крок є частиною покращення відносин між США і Білоруссю після звільнення 52 в’язнів за закликом президента Трампа. Санкції проти Лукашенка та його родини залишаються в силі. Також уточнено, що Білорусь розглядає можливість розгортання миротворчого контингенту в Україні.
-
Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо
Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
Санкції змусили турецькі НПЗ шукати постачальників нафти поза РФ – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи в Туреччині прийняли рішення зменшити закупівлі нафти у Росії та звернутися до інших постачальників через заходи санкцій проти Росії. Зокрема, один із найбільших турецьких НПЗ, який належить азербайджанській компанії SOCAR, закупив партії нафти з Іраку, Казахстану та інших країн, що не є Росією. Це призведе до зменшення використання російської нафти. Інша компанія, що також велика нафтопереробницька у Туреччині, також збільшує закупівлі іноземної нафти, подібної до російської. Ці кроки пов’язані з новими санкціями ЄС щодо російських нафтових компаній. Торговці змушені шукати нові маршрути та графіки постачань, щоб уникнути проблем з фінансовими операціями.
-
Україна закликала розширити санкції проти Росатому
Україна висловила осуд нових атак Росії на підстанції, які постачають електроенергію для українських атомних електростанцій. Міністерство закордонних справ України зауважило, що це перші направлені удари такого роду з грудня 2024 року. Ці атаки створюють загрозу ядерній безпеці, що протирічить міжнародному гуманітарному праву. Зазначено, що російські державні енергетичні компанії, зокрема Росатом, можуть брати участь у цих діях. Україна закликала своїх міжнародних партнерів збільшити санкційний тиск на Росію та припинити будь-яку співпрацю в цивільній ядерній сфері. Міжнародна агенція з атомної енергії попередила про загрози для ядерної безпеки в Україні через військові дії Росії.
-
Зеленський ввів санкції проти пропагандистів і ВПК Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення санкцій проти осіб, які співпрацюють з російським військовим виробництвом та займаються пропагандою. Він також оголосив про намір у найближчий час синхронізувати українські санкції з європейськими. Зеленський закликав активізувати співпрацю з партнерами для спільної роботи з санкціями.
-
Зеленський сказав, скільки ще кораблів РФ мають потрапити під санкції
Президент України Володимир Зеленський на брифінгу повідомив, що щонайменше 340 кораблів тіньового флоту Росії ще мають бути піддані санкціям. За його словами, ці кораблі працюють на Росію і, отже, на війну. Зеленський також зазначив, що партнери країни вже запровадили санкції проти близько 610 танкерів тіньового флоту Росії.
-
Трамп готує удари по Венесуелі – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує військові удари по об’єктах у Венесуелі, щоб посилити тиск на президента Ніколаса Мадуро, якого США звинувачують у зв’язках з наркотрафіком. Білий дім розглядає можливість атак на об’єкти, пов’язані з наркокартелями та урядом Мадуро, такі як військово-морські бази та аеродроми. Хоча остаточне рішення про удари ще не ухвалене, цілі вже визначені. Президент Трамп погрожує Мадуро припинити надсилати наркотики до США, і використовуватиме всі ресурси для зупинення цього. Венесуельська армія має сучасні системи протиповітряної оборони, які можуть бути загрозою для американських літаків. Спантеличений Кремль у зв’язку з цими діями США вважає, що війна у Венесуелі руйнує вплив Росії.