У Києві представники 21 країни, серед яких США, Велика Британія та члени ЄС взяли участь у першому Санкційному саміті. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 27 листопада.
“Не маємо жодних ілюзій щодо намірів режиму Путіна: вони не розуміють дипломатії, вони розуміють лише силу. І я думаю, що одним із найсильніших інструментів, які ми маємо, є санкції. І тому чудово, що ми сьогодні говоримо тут про них”, – зазначила під час відкриття саміту посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.
Своєю чергою, радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зауважив, що за два дні роботи саміту учасники обговорять вплив санкцій та можливість їх посилення у ключових секторах, як-от тіньовий флот, енергетика, фінанси, а також шляхи для зменшення лазівок для обходу санкцій.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, серед іншого, зауважила на необхідності санкцій у фінансовій галузі.
“Зараз ми спостерігаємо, як Росія активно використовує криптовалюти та інші фінансові схеми. Потік коштів сягає мільярдів доларів щомісяця, тому нам потрібно знайти рішення, як його зупинити, і я думаю, що це має бути і може бути частиною сьогоднішнього обговорення”, – зазначила вона.
З необхідністю таких санкцій, особливо в галузі криптовалют, погодився спеціальний посланник з питань виконання санкцій ЄС Девід О’Салліван.
У програмі саміту також відвідування його учасниками Київського інституту судової експертизи, де вони ознайомляться із засобами ураження, в яких Росія використовує іноземні компоненти завдяки обходу санкцій.
Окрім того в п’ятницю до роботи у форуму будуть долучені понад десяток українських громадських організацій та think tank, котрі працюють над санкційною тематикою.
Раніше повідомляли, що все більше старих російських танкерів вичерпують ресурс і потребують утилізації. У результаті плавучий металобрухт перетворюється на справжній, що підриває можливості тіньового флоту, змушуючи продавати підсанкційні судна зі знижкою та шукати способи компенсувати втрати.
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Позначка: Санкції
-
У Києві стартував перший Санкційний саміт
-
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
У середу стало відомо, що нафтопереробні заводи в Балканських країнах, які потрапили під санкції, можуть змінити власників. У Сербії розглядають поправку до бюджету, яка дозволить купити НПЗ NIS. Президент Сербії Александар Вучич надав Москві ще 50 днів для пошуку нового власника NIS. Якщо покупця не знайдуть, Сербія введе власне управління на заводі. Схожа ситуація розвивається в Болгарії, де влада готується придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. Документ передбачає збільшення державних гарантій на 2 млрд євро. Російська нафтова компанія Лукойл, що потрапила під санкції США, планує продати свої закордонні активи міжнародному трейдеру Gunvor.
-
Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила занепокоєння тим, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укладати мирну угоду. Вона наголосила на необхідності продовжувати тиск на Росію до тих пір, поки Кремль не погодиться на мир. Фон дер Ляєн також зазначила, що відсутні конкретні сигнали про готовність Росії завершити конфлікт в Україні, тому потрібно продовжувати впливати на неї. Вона підкреслила важливість дотримання ключових принципів у мирній угоді, таких як повага до суверенітету та територіальної цілісності України, Європи та НАТО. Крім того, фон дер Ляєн зазначила необхідність повернення російськими викрадених українських дітей.
-
Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення
Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні на фоні санкцій, які наклали на російські нафтові компанії США. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зауважив, що такий крок є непопулярним і свідчить про глибину економічного тиску на Росію. Він вважає, що економічний тиск може змінити настрої російського суспільства та еліт стосовно війни проти України. Економічна ситуація в Росії погіршується: ВВП не зростає, промисловість скорочується, корпоративні прибутки зменшуються, а ринки падають.
-
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
Один зі співзасновників російського Лукойлу, Леонід Федун, продав свою частку у компанії на 10%, що оцінюється приблизно у $7 мільярдів. Цю інформацію надала Reuters у вівторок, 25 листопада. Російська нафтова компанія Лукойл почала страждати від санкцій Заходу у жовтні, і тому почала продавати закордонні активи. Федун, який походить з України та зараз мешкає в Монако, продав свою частку назад компанії на початку 2025 року. Це дозволило йому тихо позбутися активів у Росії. Хоча колишній співвласник Лукойлу Вагіт Алекперов продовжує приймати активну участь у діяльності компанії, Федун все ж відступив. Інші подробиці щодо угоди не розголошені, так як компанія відмовилася від коментарів, а Федун не був доступний для коментування.
-
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю для BBC Radio 4 висловила думку, що повернення Росії до формату G8 є малоймовірним. Вона наголосила, що для завершення війни в Україні потрібно, щоб Росія дотримувалася міжнародних угод і скоротила свої збройні сили. Каллас також відкинула ідею про можливе повернення Росії до формату G8. Вона висловила підтримку президентові США Дональду Трампу у праці над досягненням миру в Україні, проте підкреслила, що важливо зрозуміти, які кроки дійсно сприятимуть миру в цій країні. Україна погодилася на “мирний план”, але є деякі незначні деталі, які ще потрібно узгодити.
-
У Сербії зупинився контрольований Росією НПЗ
Єдиний нафтопереробний завод NIS у Сербії припинив свою роботу через нестачу сировини. Президент Сербії наказав компаніям Газпрому продати свої частки у NIS. Банки зупинили обробку платежів для компанії, а хорватська компанія JANAF призупинила поставки нафти до Сербії. Центральний банк Сербії загрожує зупинити операції для NIS, якщо не буде продовжена ліцензія на діяльність. США вже вводили санкції проти NIS, вимагаючи виходу російських компаній зі складу акціонерів. Президент Сербії заявив, що їхня країна опинилася в складній ситуації через відтермінування санкцій.
-
США дозволили Угорщині купувати нафту в РФ іще рік
Угорська компанія MOL отримала виняток від санкцій США, щоб продовжити закупівлі нафти у російської компанії Лукойл до листопада 2026 року. Цей виняток дозволяє MOL укладати угоди з Лукойлом без участі американських осіб або фінансової системи. Прем’єр-міністр Угорщини сподівається на продовження винятку ще на рік. Угорська влада також працює над блокуванням плану ЄС щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв з 2028 року. Угорщина активно забезпечує свою енергобезпеку в разі такого сценарію.
-
Україна ввела санкції проти 56 морських суден
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти 56 морських суден, які незаконно заходили в окуповані порти України та вивозили українську продукцію. Ці судна, включаючи ті, які перевозили вкрадену пшеницю та інші продукти, вже були під санкціями інших країн, таких як Євросоюз, США та Швейцарія. Україна також співпрацюватиме з іншими країнами для зупинення видачі ліцензій на ці судна. Це ще один крок в посиленні тиску на Росію з метою завершення війни, яку вона розв’язала проти України. Україна також вжила санкційних заходів проти посадовців з Росії та російських видавництв, які пропагують агресію проти України.
-
OFAC виніс рекордний штраф за порушення санкцій РФ
Міністерство фінансів США наложило рекордний штраф у розмірі $4,6 мільйона на особу за порушення антиросійських санкцій. Ця особа, яку не назвали, у період з квітня 2023 по березень 2024 року, провела ряд операцій з житловим будинком, який належав члену сім’ї “російського олігарха”, що перебуває під санкціями США. Щоб проводити операції з таким майном, потрібно отримати ліцензію від OFAC, але порушник цього не зробив. Незважаючи на це, він у грудні 2023 року продав будинок третій особі за $1,4 мільйона, не повідомивши покупця про санкції. Таким чином, інвестиційна компанія King Holdings порушила два положення OFAC і отримала штраф. У владі США врахували ускладнюючі обставини, такі як недобровільне розкриття порушень і їх грубість.