Чеські правоохоронці почали розслідування проти місцевих компаній, чиї товари за даними митниці та інформації, наданої Офісом Президента України, потрапляють в РФ через посередників у третіх країнах. Про це повідомляє чеське видання Denik N.
Чеська влада два тижні тому почала перевіряти інформацію зі списку, в якому вказано вісім чеських фірм, підозрюваних в обході обмежень на експорт до Росії.
Згідно з митними документами, металорізальні верстати, що підпадають під санкції ЄС, потрапили в Росію в 2023 році. В одному випадку експорт здійснювався через Сербію через підставні компанії, які раніше навіть не займалися такими поставками.
Серед названих чеських фірм вказано компанію Pilous з міста Брно. Її машинне обладнання – в упаковці з маркуванням бренду Pilous – продовжують з’являтися за адресою її колишньої дочірньої компанії в Санкт-Петербурзі.
Сама ж фірма стверджує, що “втратила контроль над своєю дочірньою компанією” після вторгнення РФ в Україну.
Як ми вже писали, Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ
Позначка: Санкції
-
В Чехії розслідують експорт підсанкційних товарів у Росію
-
Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів. -
У середу в США обговорять нові санкції проти РФ
У Конгресі США законопроєкт сенатора Ліндсі Грема про нові санкції США проти Росії представлять 9 липня. Законопроєкт сенатора Грема має стати потужним сигналом для Путіна, демонструючи, що брехня і війна не ведуть до успіху. Про це у понедліок, 8 липня, заявив у соцмережі Х колишній спікер Палати представників США Ньют Гінгріч.
“Це черговий захід тиску, щоб змусити Кремль піти на припинення вогню”, – написав він.
“Важливий законопроєкт сенатора Ліндсі Грема про посилення санкцій проти Росії буде винесено на розгляд у середу. Це дуже важливий законопроєкт, який надішле потужний сигнал Путіну, що базікати і вбивати – це програшна стратегія. Американський народ терпітиме брехню диктатора-вбивці лише обмежений час. Законопроєкт сенатора Грема – це наступний розумний крок у тиску на Путіна, щоб він погодився на припинення вогню в Україні”, – заявив Гінгріч.
Відомо, що цей законопроєкт передбачає 500% мита для країн, які купуватимуть російські товари.
Сам Ліндсі Грем заявив, що законопроєкт насамперед спрямований на тих, хто купує товари в Росії, підтримуючи тим самим “військову машину” Путіна.
“Настав час змінити правила гри”, – повідомив Грем.
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти п’яти китайських компаній.
Трамп пригрозив Путіну “невеличким сюрпризом” -
Київ приєднався до останніх санкцій ЄС проти Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав у вівторок, 8 липня, укази про синхронізацію санкцій України з 15-м, 16-м і 17-м пакетами санкцій Європейського Союзу проти Росії. Про це заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Три укази про застосування економічних санкцій проти кількох осіб були викладені на сайті Офісу президента у вівторок, але перелік цих осіб не був опублікований.
Підписані Зеленським укази синхронізують українські санкції з 15-м, 16-м та 17-м санкційними пакетами Європейського Союзу, наголосив Власюк.
Україна наголошує таким чином на важливості повної синхронізації санкцій між усіма партнерами санкційної коаліції, додав уповноважений президента.
Як ми вже писали, Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ -
Росія зареєструвала тіньовий танкер на країну без виходу до моря – ЗМІ
Росіяни переписали нафтовий танкер Sierra на африканську державу Малаві, котра не має виходу до моря. Країна вже поскаржилась в ООН на дії Москви. Про це повідомляє Bild у вівторок, 8 липня.
Судно, завантажене в Усть-Лузі, нещодавно залишило Балтійське море та прямує до Єгипту. Понад десять років цей танкер працював під назвою Суворовський проспект та належав російській компанії Совкомфлот.
Після того як судно потрапило під санкції Євросоюзу, Росія почала регулярно змінювати його прапор: спершу на Ліберію, далі – на Габон, Барбадос, Сан-Томе і Принсіпі, і зрештою – на Малаві.
Своєю чергою, міністр транспорту Малаві Девід Мзанду вже звернувся до ООН, заявивши, що Sierra та інші російські судна були “зареєстровані шахрайським шляхом”. Він закликав вжити відповідних заходів проти шахраїв.
“Окрім того, що Путін продовжує поповнювати військову скарбницю коштом процвітаючої торгівлі нафтою, проблемою є відсутність страховки “тіньових” суден. Адже, якщо старі танкери втратять вантаж або затонуть, це загрожує екологічною катастрофою”, – резюмували у виданні.
Як повідомлялося, з початку повномасштабної війни проти України кількість суден у так званому “тіньовому флоті” Росії зросла щонайменше утричі – з менш як 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025-го. Про це повідомляє Safety4seaз посиланням на дослідження британської аналітичної компанії Dryad GlobalЗ початку повномасштабної війни проти України кількість суден у так званому “тіньовому флоті” Росії зросла щонайменше утричі – з менш як 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025-го. Про це повідомляє Safety4seaз посиланням на дослідження британської аналітичної компанії Dryad Global.
Боротьба з “тіньовим флотом” РФ: Німеччина посилює вимоги до танкерів -
Зеленський увів санкції проти п’яти компаній Китаю
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти п’яти китайських компаній. Указ глави держави №466/2025 оприлюднено на сайті глави держави у вівторок, 8 липня.
До санкційного списку потрапили такі компанії: Чайна Ейжа Сілк Роуд Інтернешнл Трейд (Тяньцзінь) Ко., Сучжоу Екод Пресіжн Меньюфекчурінг Ко., Шеньчжень Ройо Текнолоджі Ко., Шеньчжень Цзіньдуобан Текнолоджі Ко. і Нінбо БЛІН Мешінері Ко.
Як розповів журналістам радник президента Владислав Власюк, мова йде про компанії, які постачали комплектуючі для виробництва безпілотників.
Він нагадав, що під час масованого обстрілу Києва у ніч на 4 липня в збитих дронах Shahed виявили компоненти китайського виробництва. І сьогодні щодо цих компаній-постачальників запроваджено санкції.
За даними Власюка, серед компаній, що потрапили під санкції – Нінбо БЛІН Мешінері Ко і Сучжоу Екод Пресіжн Меньюфекчурінг Ко постачали продукцію підсанкційним російським підприємствам у 2024 і 2025 роках.
“Україна працює з партнерами із санкційної коаліції для подальшого запровадження обмежень проти китайських виробників”, – резюмував Власюк.
Раніше Китай заявив, що не може дозволити поразки Росії у війні проти України через побоювання, що увага США переміститься на Пекін. Тоді як в ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України.
Рютте озвучив ймовірний план Пекіна і Москви -
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Більше не терористи: США вилучають провладну організацію Сирії із списку
США вилучать зі списку терористичних владну у Сирії організацію Хаят Тахрір аш-Шам, відому раніше під назвами Фронт ан-Нусра. Рішення, ухвалене державним секретарем США Марко Рубіо 23 червня, буде офіційно оприлюднене у вівторок, 8 липня, але його текст уже доступний на сайті Федерального реєстру.
“Після консультації з генеральним прокурором та міністром фінансів, я скасовую статус Фронту ан-Нусра, також відомого як Хаят Тахрір аш-Шам (та за іншими псевдонімами), як іноземної терористичної організації”, – йдеться в документі.
Нинішній президент перехідного періоду, фактичний лідер Сирії Ахмед аш-Шараа (також відомий як Мохаммад аль-Джулані) – лідер радикального угруповання Хаят Тахрір аш-Шам, забороненого раніше в багатьох країнах, включно зі США та державами Євросоюзу. Упродовж громадянської війни в Сирії аш-Шараа брав участь у бойових діях проти режиму колишнього президента Башара Асада і російських військ, які його підтримували.
Як відомо, в травні Трамп і президент Сирії Ахмед аш-Шараа провели зустріч в Ер-Ріяді, що призвело до серйозної зміни політики. Президент США тоді оголосив, що зніме санкції Америки проти Сирії, що спонукало Вашингтон значно пом’якшити свої заходи.
Днями також стало відомо, що Велика Британія поновлює дипломатичні відносини з Сирією. -
Виснажать ресурси РФ: у Франції прокоментували нові санкції ЄС
Європейський Союз готується запровадити “найжорсткіші” санкції проти Росії з початку повномасштабної війни. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в ефірі TF1.
“Європа готується ухвалити, на основі французьких пропозицій, найжорсткіші санкції, які ми приймали за три роки, які безпосередньо виснажать ресурси, що дозволяють Володимиру Путіну продовжувати свою війну”, – сказав Барро.
Він зазначив, що Путін має погодитися на припинення вогню, щоб дозволити розпочати переговори, які “ведуть до миру”. За словами міністра, удари Росії по Україні збільшилися в п’ять разів.
“Володимир Путін більше не досягає ніякого прогресу на фронті і зараз задовольняється дощем ракет і безпілотників на житлові райони, що призводить до величезної кількості жертв серед мирного населення. Все це має припинитися, і шляхом введення санкцій…”, – наголосив Барро.
Французький міністр підкреслив, що санкції будуть спрямовані на нафтові доходи, а також на “російських фінансових гравців або фінансових гравців в інших країнах”, які дозволяють Росії уникати санкцій.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон розповів, що новий пакет санкцій буде безпрецедентний за своїм масштабом і заходами, які передбачені у фінансовому та енергетичному секторах, і включатиме ембарго, зокрема на імпорт нафти російського походження.
У Кабміні України повідомили, що домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій у ЄС ймовірно досягнуть цього тижня. -
В Кабміні спрогнозували строки 18-го пакета санкцій ЄС
Країни-члени ЄС цього тижня ймовірно досягнуть домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій. Про це у понеділок, 7 липня, розповіла віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“За моєю інформацією, цього тижня все ж таки дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій – разом із Словаччиною і Угорщиною”, – зазначила вона.
При цьому Стефанішина нагадала, що коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за нього до останнього.
“Навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію. Розуміючи такий ризик, низка країн Європейського Союзу… розпочали юридичну роботу щодо виведення тіла заморожених російських суверенних активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятись про необхідність їх збереження”, – розповіла Стефанішина.
Вона зауважила, що Угорщина настільки знецінила цей дискурс, що мова почала йти не про те, як користуватися замороженими активами, а про те, що вони мають залишитися замороженими.
“Розуміючи, що тут Росія може втратити контроль і цю кнопку вето Угорщини, звичайно, Угорщина стала більш договороздатною в контексті цього рішення. Тому ми маємо оптимізм, але, звісно, це сильно підважує взагалі довіру до санкцій і знижує їхній елемент тиску”, – додала віцепрем’єрка.
Стефанішина наголосила на важливості радикального політичного лідерства в Євросоюзі.
“Має бути жорстка проактивна позиція і щодо розширення, і щодо санкцій, і щодо обороноздатності на рівні Євросоюзу. Це не має бути питанням дискусії, це має бути питанням умов. І без цього ЄС, на жаль, втрачатиме, якщо така політична рішучість не буде на рівні загальноєвропейському, а на рівні окремих лідерів”, – акцентувала вона.
При цьому Стефанішина зауважила, що для України це – питання виживання.