Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО про застосування санкцій проти 656 морських суден, які є частиною тіньового флоту Росії. Про це повідомила пресслужба українського лідера в суботу, 13 грудня.
Вказано, що мова йде про найбільший санкційний пакет, який будь-коли застосовували до російського тіньового флоту.
“За результатами моніторингу Чорного, Червоного та Балтійського морів встановлено, що Росія використовувала ці судна для обходу санкцій Європейського Союзу, G7 та інших держав і в такий спосіб експортувала нафту, нафтопродукти й зріджений газ. Власники та екіпажі кораблів вимикали Автоматичну ідентифікаційну систему і використовували схеми, які приховують право власності й походження вантажу”, – йдеться у повідомленні.
Встановлено, що підсанкційні судна ходили під прапорами понад 50 країн, найчастіше – Гамбії, Сьєрра-Леоне, Панами та Камеруну. Україна передасть усю відповідну інформацію до цих держав і працюватиме з ними заради припинення видачі ліцензій.
Крім того, Україна працюватиме з партнерами над синхронізацією цих санкцій у їхніх юрисдикціях. При цьому значна частина суден уже перебуває під санкціями США, Великої Британії, Євросоюзу, Канади, Австралії та Нової Зеландії.
“Також Україна продовжить координувати свої зусилля з партнерами для того, щоб була повна заборона надавати морські послуги суднам, які задіяні в експорті російських енергоносіїв”, – додали в ОП.
Позначка: Санкції
-
Україна оголосила санкції проти 656 кораблів
-
Зеленський: У Білорусі звільнили п’ятьох українців
Влада Білорусі звільнил близько сотні цивільних, серед яких і п’ятеро українців. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм в суботу, 13 грудня.
Він розповів, що заслухав доповідь керівника ГУР Кирила Буданова про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі.
“Завдяки активній ролі Сполучених Штатів та співпраці наших розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема пʼятеро українців. Допомагаємо нашим американським партнерам, щоб була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі”, – написав Зеленський.
Він також доручив ГУР та всім службам, які представлені у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, активізувати роботу на російському напрямку, щоб до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених.
Тим часом у Білорусі заявили, що формальний лідер країни Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпредставником Дональда Трампа Джоном Коулом помилував “123 громадян різних країн, засуджених… за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність”. Серед звільнених: колишній кандидат в президент Білорусі Віктор Бабарико, опозиціонерка Марія Колесникова, лауреат Нобелівської премії і очільник правозахисноо центру Вяснаі Алесь Беляцький, адвокат Максим Знак, головний редактор TUT.BY Марина Золотова та інші.
У свою чергу Джон Коул заявив, що США знімають санкції з білоруського калію.
“Відповідно до вказівок президента Трампа, США знімають санкції з калію. Думаю, це дуже хороший крок з боку США для Білорусі. Ми їх знімаємо зараз”, – заявив Коул під час переговорів з Лукашенком і додав, що переговори на тему санкцій буду продовжуватися і надалі. -
В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії
Рішення Євросоюзу щодо безстрокового знерухомлення активів центробанку Росії є історичними і фактично відкриє двері для запуску так званого репараційного кредиту для України. Про це написала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра у Фейсбук в суботу, 13 грудня.
Вона зазначила, що тепер російські активи залишатимуться знерухомленими безстроково, аж до моменту, коли РФ відшкодує Україні збитки, завдані повномасштабною агресією. А раніше знерухомлення мало поновлюватись кожні шість місяців одностайним голосуванням. Це призводило до ризику блокування рішення щодо продовження блокування будь-якою державою з 27 членів ЄС
“Відтепер такого перегляду не буде. Це рішення ліквідовує будь-які сумніви в незворотності цього курсу, демонструє сталу політичну волю ЄС та готує ґрунт для системного використання цих активів”, – зазначила Мудра.
За її словами, Євросоюз “фактично відкрив двері для запуску так званого репараційного кредиту — фінансового інструменту, який дозволяє передати Україні активи РФ вже зараз, у вигляді кредиту, якій підлягає поверненню тільки після того як РФ заплатить компенсації”.
“Таким чином, Україна отримує реальні ресурси на оборону, бюджет та компенсації постраждалим вже наступного року – без очікування закінчення війни. Це рішення результат трирічної системної юридичної та дипломатичної роботи нашої команди, спільно із громадянським суспільством та експертами”, – резюмувала Ірина Мудра і подякувала Євросоюзу та іншим партнерам за послідовну, юридично обґрунтовану і принципову позицію. -
Казав “забути про Крим”: ексрадник Трампа став консультантом Лукойлу
Російська нафтова компанія Лукойл найняла для допомоги у продажу своїх міжнародних активів брайана Ланзу, який був старшим радником у передвиборній кампанії президента США Дональда Трампа у 2024 році. Про це повідомляє Politico в п’ятницю, 12 грудня.
Зазначається, що Ланза почав працювати для Лукойлу в останні кілька тижнів. Ексрадник Трампа і його фірма Mercury Public Affairs взаємодіють з урядом США щодо продажу активів російської компанії.
Видання пише, що Ланза був одними з тих, хто допоміг отримати відстрочку для продажу міжнародних активів Лукойл від Міністерства фінансів США.
Кінцевий термін для продажу встановлений на 17 січня 2026 року. За інформацією ЗМІ, основним претендентом на придбання цих активів є американський банк Xtellus Partners.
Міжнародний підрозділ Лукойл, що базується в Австрії, має нафтопереробні заводи, нафтові родовища та 2000 автозаправних станцій по всьому світу, у тому числі понад 200 у США. Як відомо, 23 жовтня США запровадили санкції проти Роснєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.
-
Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни
У листопаді доходи Росії від продажу нафти та нафтопродуктів за кордон зменшилися на $3,59 млрд порівняно з аналогічним періодом минулого року, склавши $10,97 млрд. Це найнижчий показник з початку вторгнення Росії до України у 2022 році. Обсяг видобутку нафти у Росії також зменшився, спадаючи до 9,03 млн барелів на добу, що на 500 тис. барелів менше за квоту ОПЕК+. Експорт нафти та палива зменшився на 420 тис. барелів на добу до 6,86 млн барелів через санкції та ризики, пов’язані з ними. Це призвело до падіння ціни на нафту Urals на $8,2 до $43,52 за барель. Удари по нафтовій та експортній інфраструктурі в Чорному морі зменшили морський експорт на 42% до 910 тис. барелів на добу. Знижка на російську нафту в порівнянні з маркою Brent становить $25,8 за барель, наближаючись до історичних рекордів.
-
У Німеччині заблокували конфіскацію “тіньового” танкера
Німецький суд вирішив, що митниця не може конфісковувати танкер Eventin, який є частиною російського “тіньового флоту”. Євросоюз вважає цей танкер порушником санкцій і заборонив йому заходити до європейських портів. Танкер з українською агропродукцією на борту опинився в німецьких водах після аварії, але власники стверджують, що їхня мета не була перевезення санкційної нафти до ЄС. Суд підтримав аргументи власників та дозволив танкеру залишити територію ЄС. Однак питання про подальші дії танкера і його вантажу залишається невирішеним, і можливо, справа дійде до суду ЄС.
-
Рекордне падіння цін на російську нафту
Росія почала продавати свою нафту за найнижчими цінами з початку вторгнення в Україну. Причини цього падіння цін пов’язані зі змінами на міжнародних ринках, санкціями проти російських нафтових компаній та логістичними проблемами. Вартість російської нафти марки Urals значно знизилася, що може вплинути на економіку Росії та її здатність фінансувати війну з Україною. Незважаючи на падіння цін, експорт нафти зросло, але частина нафти застрягає на танкерах у морі. Це може призвести до подальшого зниження цін та ускладнити ситуацію для російської економіки. Падіння цін на нафту також може обмежити можливості Росії у фінансуванні військових витрат у зв’язку зі зменшенням доходів від нафтових продажів.
-
США роглядають арешт понад 30 санкційних танкерів у Венесуелі – ЗМІ
Українські судна, які перебувають під санкціями США та працюють у Венесуелі, можуть стати об’єктом нових обмежень після того, як американська Берегова охорона вилучила супертанкер з вантажем венесуельської нафти. Президент США Дональд Трамп оголосив про це в середу. Це перша конфіскація нафтовантажу з Венесуели з початку санкцій 2019 року. Власники та оператори суден розглядають можливість виїзду з вод Венесуели через цю ситуацію. Венесуельська сторона вважає вилучення “відвертим пограбуванням” та “міжнародним піратством”. Супертанкер, який був вилучений, належить до “тіньового флоту” – суден, які перевозять санкційну нафту. Такі танкери зазвичай ходять без страхового покриття та не відповідають вимогам великих нафтових компаній. Власники суден розглядають можливість виходу з вод Венесуели через цю ситуацію.
-
Зеленський анонсував нові санкції проти Росії
Україна планує введення нових санкцій проти танкерного флоту Росії. Президент Володимир Зеленський заявив про це в своєму відеозверненні, вказавши, що це буде частиною загального тиску на Росію. Крім того, Україна також планує вжити заходів проти російських пропагандистів.
-
США погрожують санкціями Міжнародному кримінальному суду – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа вимагає від Міжнародного кримінального суду внести зміни до свого статуту, щоб уникнути можливого розслідування діяльності самого президента та його високопосадовців. Якщо суд не виконає ці вимоги, США загрожують припинити розслідування щодо дій лідерів Ізраїлю в Газі та завершити розслідування дій американських військ в Афганістані. Це сталося через те, що у 2029 році можуть бути порушені кримінальні справи проти президента США та інших високопосадовців. США не підписали Римський статут, який створив МКС як суд останньої інстанції для переслідування глав держав. У минулому суд видало ордери на арешт лідерів Ізраїлю та ХАМАСу за можливі воєнні злочини, а також розпочало розслідування дій військ США в Афганістані, на що США відреагували санкціями проти посадовців МКС.