СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Санкції

  • Російська нафта обвалилася до $34

    Російська нафта обвалилася до $34

    Ціна флагманської російської нафти Urals впала до близько $34 за барель, що свідчить про вплив американських санкцій на скорочення нафтових доходів Кремля. Про це пише Bloomberg у понеділок, 22 грудня.

    Так, у Балтійському морі ціна Urals у п’ятницю становила $34,82 за барель, водночас у Чорному морі – $33,17. Тоді як еталонна нафта Brent торгувалася на рівні близько $61 за барель і з початку року подешевшала значно менше, ніж російські сорти.

    У жовтні адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила масштабні санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній. Попри те, що ці обмеження не зупинили експорт російської нафти, вони значно ускладнили постачання. Зокрема, Індія, за прогнозами, отримає менше російських обсягів уже наступного місяця.

    Хоча Росія стверджує, що знижки почнуть зменшуватися протягом кількох місяців, тривале падіння цін обмежить можливість Кремля фінансувати війну проти України, враховуючи, що нафта і газ становлять близько чверті бюджету.

    Втім, чим дешевша торгується нафта, тим більший фінансовий стимул для нафтопереробних заводів ігнорувати санкції, – динаміка, яка в минулому призводила до нормалізації російських цін після початкового зниження. Російський бюджет щомісяця втрачає мільярди доларів через санкції: у листопаді нафтові надходження впали на 34% у річному порівнянні, а за 11 місяців – на 21%. За розрахунками Reuters, у грудні надходження від податків на нафту та газ можуть бути найнижчими з серпня 2020 року – 410 млрд рублів, що на 49% менше проти грудня 2024 року.

    План російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель і збори 10,94 трлн рублів. У середині року прогноз переглянули до $58 та 8,65 трлн рублів. За фактом бюджет може недоотримати близько 300 млрд рублів навіть за зниженою оцінкою, зазначають аналітики.
    Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
    Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ

  • Зеленський анонсував нові санкції проти РФ і тих, хто їй допомагає

    Зеленський анонсував нові санкції проти РФ і тих, хто їй допомагає

    Україна до кінця січня підготує кілька обмежень проти російських суб’єктів і тих, хто допомагає агресії РФ. Про це заявив президент Володимир Зеленський у Telegram у понеділок, 22 грудня. “Буде щонайменше один пакет санкцій проти осіб, що працюють із російською воєнною промисловістю, і це не тільки особи з Росії, але, зокрема, і з Китаю. Готуємо ще санкційні кроки й проти тих, хто виправдовує російську агресію та просуває російський вплив засобами масової культури, і проти спортсменів, які використовують свої спортивні кар’єри та увагу людей до спорту для глорифікації російської агресії”, – розповів глава держави. За словами Зеленського, Україна працює з європейськими структурами щодо деталей 20-го пакета санкцій Євросоюзу, і головне завдання – щоб європейські санкції розширили тиск на енергетичні активи правителя РФ Володимира Путіна та пов’язаних із ним олігархів. “Готується також новий санкційний пакет Канади – дякую за цю роботу. Україна продовжить і процеси синхронізації санкцій: відповідні рішення РНБО України та укази ” незабаром. Слава Україні!” – наголосив президент.

  • ЄС продовжив економічні санкції проти РФ

    ЄС продовжив економічні санкції проти РФ

    Рада ЄС 22 грудня продовжила ще на шість місяців, до 31 липня 2026 року, дію економічних обмежувальних заходів проти Росії через її війну в Україні. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
    Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України.
    Наразі вони складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та деяких нафтопродуктів з Росії до ЄС, де-SWIFT-транзакцію кількох російських банків. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти санкціям за обхід.
    Як зазначають у пресслужбі Ради ЄС, доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, доцільно зберігати чинними всі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо необхідно.
    У ЄС нагадали, що з 24 лютого 2022 року Євросоюз ухвалив 17 безпрецедентних та жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
    У своїх висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила своє рішуче засудження війни Росії проти України, яка є явним порушенням Статуту ООН, та підтвердила свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Європейська Рада також підтвердила непохитну відданість ЄС наданню постійної політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки Україні та її народу стільки, скільки потрібно, і такої інтенсивності, як це необхідно.
    Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
    Рагіше ЗМІ писали, що презентація 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії запланована на початок 2026 року.

  • Експорт російського СПГ до Китаю у листопаді сягнув рекорду

    Експорт російського СПГ до Китаю у листопаді сягнув рекорду

    Експорт російського скрапленого природного газу до Китаю у листопаді досяг рекордного рівня. Покупці, попри ризики західних санкцій, продовжили закупівлі через нижчу ціну палива. Про це інформує Bloomberg.

    Постачання газу з Росії більш ніж удвічі зросли проти минулого року – до 1,6 млн метричних тонн за місяць. Завдяки цьому Росія обійшла Австралію та стала найбільшим постачальником СПГ до Китаю після Катару.

    Росія переорієнтовується на найбільший газовий ринок Азії, компенсуючи скорочення постачань до Європи, котра протягом десятиліть була головним покупцем. Втім, для підвищення привабливості Москва змушена знижувати ціни: у листопаді російський СПГ був найдешевшим серед 12 постачальників до Китаю і приблизно на 10% нижчим за середню ціну, яка становила $9,85 за мільйон британських теплових одиниць.

    Загальний імпорт СПГ до Китаю вперше за понад рік продемонстрував річне зростання після періоду слабкого попиту, який стримував обсяги закупівель.

    У серпні Китай почав імпортувати партії газу із підсанкційного російського проєкту Arctic LNG 2 через віддалений термінал Бейхай. Водночас підприємство було змушене скоротити видобуток, оскільки погодні умови ускладнюють експорт.

    Китай не імпортує СПГ зі США з лютого, частково через торговельні конфлікти та слабкий попит. Великі національні компанії також дедалі активніше диверсифікують джерела постачання та намагаються перепродавати контрактні обсяги на глобальних ринках, що простіше робити з американськими контрактами, які зазвичай не містять обмежень щодо пункту призначення.
    Як ми вже писали раніше, Китай створює власний “тіньовий флот” суден для імпорту російського газу, що перебувають під санкціями США.
    Росія продає Китаю газ зі знижкою у 40%

  • Швеція затримала підсанкційне російське судно

    Швеція затримала підсанкційне російське судно

    Представники шведської митної служби та берегової охорони провели перевірку на борту російського вантажного судна Адлер, яке стало на якір біля міста Геганас. Про це повідомляє SVT у неділю, 21 грудня. За даними видання, співробітники митної служби та берегової охорони Швеції вийшли на борт судна Adler та провели там перевірку.
    Судно, котре стало на якір у шведських водах, належить компанії M Leasing LLC, що перебуває під санкціями ЄС і США через підозру у перевезенні північнокорейських боєприпасів.
    Втім, за словами прессекретаря шведської митниці Мартіна Хеглунда, наразі немає інформації про ймовірні зв’язки судна з російським ВПК.
    “Ми знаємо лише те, що судно та його власник перебувають у списках санкцій кількох країн, оскільки раніше його підозрювали у перевезенні військових матеріалів”, – зазначив він.
    Російське вантажне судно “Адлер”, яке вийшло з порту Санкт-Петербурга чотири дні тому, стало на якір у шведських водах через проблеми з двигуном.

  • США ввели санкції проти родичів Мадуро

    США ввели санкції проти родичів Мадуро

    США запровадили санкції проти сім’ї та соратників президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Про це напередодні повідомив американський Мінфін.
    Загалом під обмеження потрапили сім осіб, серед яких родичі Карлоса Еріка Мальпіка Флореса – племінника дружини Мадуро. За даними американців, Флорес був причетний до корупційної змови у державній нафтовій компанії.
    Також під санкції потрапили мати Флореса, яка є сестрою дружини Мадуро, батько, сестра, дружина та дочка.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що ці особи підтримують “злочинну наркодержаву Мадуро”.
    “Ми не дозволимо Венесуелі продовжувати завалювати нашу країну смертельними наркотиками. Мадуро та його злочинні спільники загрожують миру та стабільності в нашій півкулі. Адміністрація Трампа продовжуватиме націлюватися на мережі, які підтримують його незаконну диктатуру”, – додав він.

  • Ціна російської нафти впала нижче $35

    Ціна російської нафти впала нижче $35

    Ціни на російську нафту продовжують стрімко знижуватися під тиском американських санкцій, які порушили відпрацьовані потоки експорту сировини до Індії та Китаю. Про це інформує TMT.

    За даними Argus, сорт Urals з відвантаженням із порту Новоросійськ коштував $34,52 за барель – удвічі менше, ніж на початку року. У порту Приморськ на Балтійському морі основну експортну марку продавали по $36,07 за барель. Знижки на Urals досягали $23-25 за барель у Новоросійську та $24 – у балтійських портах.

    Деякі партії Urals, які Росія намагається продати в Китай, йдуть із дисконтом до $35 за барель, що фактично означає ціну нижче $30 – рекордно низьку з часів пандемії. Російські нафтові компанії змушені знижувати ціни, щоб продати партії, від яких відмовляються індійські НПЗ, зазначають джерела Reuters.

    Нафту продають на 30%, а в окремих випадках – на 50% дешевше від Brent, констатує Яніс Клюге, науковий співробітник Німецького інституту з міжнародних питань та безпеки.

    Російський бюджет щомісяця втрачає мільярди доларів через санкції: у листопаді нафтові надходження впали на 34% у річному порівнянні, а за 11 місяців – на 21%. За розрахунками Reuters, у грудні надходження від податків на нафту та газ можуть бути найнижчими з серпня 2020 року – 410 млрд рублів, що на 49% менше проти грудня 2024 року.

    План російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель і збори 10,94 трлн рублів. У середині року прогноз переглянули до $58 та 8,65 трлн рублів. За фактом бюджет може недоотримати близько 300 млрд рублів навіть за зниженою оцінкою, зазначають аналітики.
    Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
    Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ

  • Європейські гроші Україні всупереч США: топить чи рятує РФ Захід

    Європейські гроші Україні всупереч США: топить чи рятує РФ Захід

    Дві важливі новини – погана і гарна 17 грудня стало відомо, що США дали “зелене світло” на обмежені операції з банками РФ у ядерній енергетиці.
    Адміністрація президента США Дональда Трампа видала Генеральну ліцензію GL‑115C, що тимчасово виводить з-під санкцій цілу низку великих російських банків, задіяних у цивільних ядерних проєктах, повідомляє РБК-Україна із посиланням на текст документу, котрий оприлюднив Мінфін США.
    До переліку організацій, на котрі поширюється призупинення санкцій, входять: Газпромбанк; Внешэкономбанк; Банк Открытие; Совкомбанк; Сбербанк России; ВТБ Банк; Альфа-Банк; Россбанк; Банк Зенит; Банк Санкт-Петербург; Национальный клиринговый центр (НКЦ); будь-які компанії, у яких одна або кілька з цих організацій володіють 50 % і більше акцій; Центробанк РФ.
    При цьому термін “пов’язані з цивільною ядерною енергетикою” означає, що операції можуть здійснюватися виключно для підтримки цивільних ядерних проєктів, започаткованих до 21 листопада 2024 року.
    Чим же це є – черговою спробою порятунку тонучої російської економіки? Або ж способом примусити Україну до більшої поступливості у перемовинах?Питання складні, і відповідь на обидва з них, скоріше за все, “так”.
    Проте є з американського боку й зворотні сигнали: Bloomberg пише, що США розробляють новий пакет жорстких санкцій проти енергетичного сектору Росії, котрий буде задіяний у разі відмови Путіна від запропонованої мирної угоди щодо України.
    Втім, як би там не поводилася зараз діюча американська адміністрація, які б дивні чи суперечливі рішення не приймала, в України для протистояння агресивній Росії кошти у найближчі два роки таки будуть. Адже, нагадаємо, 19 грудня Євросоюз схвалив рішення про надання Україні допомоги на 90 мільярдів євро (у рамках плану Б, якщо не вдасться виділити репараційний кредит* із заморожених російських активів). “У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки було схвалено. Ми взяли на себе зобов’язання, ми виконали їх”, – повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта у соцмережі X. А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц додав, що це буде безвідсоткова позика. “Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки”, – зазначив він у соцмережі Х. За словами Мерца, Україна повинна буде повернути кредит лише після того, як РФ виплатить репарації. А “розчарований” Путін обзиває європейців при цьому “підсвинками”, бо очевидно програв цей раунд. Нові “карти” Європи та України Тим часом група американських сенаторів від Республіканської партії нещодавно зверталася до Трампа із закликом ухвалити рішення про вилучення російських активів, заморожених у Сполучених Штатах, та спрямувати ці кошти на підтримку України.
    Цей лист підписали сенатори-республіканці Джим Ріш, Роджер Вікер, Джон Кеннеді та Рік Скотт.
    У документі вони просять президента скористатися повноваженнями, передбаченими Законом про відновлення економічного процвітання та можливостей (REPO) для українського народу.
    Сенатори наголошують на необхідності узгоджених дій із країнами G7 та європейськими партнерами з метою переказу Україні всього обсягу російських суверенних активів, що були заморожені або заблоковані на території США.
    Автори листа зазначають, що такий крок може стати поштовхом для ухвалення рішення щодо використання приблизно 162 мільярдів доларів російських державних активів, котрі наразі залишаються іммобілізованими в Європі. Після їх конфіскації ці фінансові ресурси, за задумом сенаторів, можуть бути спрямовані на закупівлю озброєння в американських виробників для подальшого постачання Україні (але ми вже знаємо, що європейці задіяли план Б та все одно купуватимуть для нас зброю.
    Республіканці підкреслюють, що це стане вигідним рішенням для Сполучених Штатів, оскільки забезпечить нові замовлення, стимулюватиме розвиток національного оборонно-промислового комплексу та зміцнить обороноздатність України у найближчій перспективі.
    Окремо сенатори закликають Трампа доручити державному секретарю Марко Рубіо та міністру фінансів Скотту Бессенту якнайшвидше розпочати процедуру конфіскації російських суверенних активів* на суму близько 5 мільярдів доларів, що нині заблоковані в США.
    У листі також наголошується, що навіть у разі досягнення мирних домовленостей Україна й надалі потребуватиме оновлення та зміцнення своїх збройних сил. Використання заморожених російських активів, на думку сенаторів, дозволить забезпечити оборонні спроможності країни на роки вперед і водночас відкриє шлях до залучення понад 81 мільярда доларів європейських інвестицій в оборонну промисловість США. “На жаль, про реакцію містера Трампа на це звернення поки що невідомо. Втім, почекаємо. Два-три тижні…”, – зауважив з цього приводу Facebookзасновник видання Факти Олександр Швець. Між тим заступник глави МЗС України Сергій Кислиця, котрий провів у Пекіні українсько-китайські політичні консультації в МЗС КНР, а конкретно – з заступником міністра закордонних справ Китаю Лю Бінем, який тільки-но повернувся з консультацій у Москві, пише 19 грудня в соцмережі: “Обговорили двосторонній порядок денний, окреслили подальші плани, шляхи посилення торговельно-економічної співпраці та проблематику взаємодії в рамках міжнародних організацій. Підтвердили, що взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом українсько-китайських відносин. Відбувся поглиблений обмін думками щодо поточної ситуації, повʼязаною із триваючою збройною агресією РФ проти України, а також міжнародних зусиль щодо досягнення сталого і тривалого миру. Особливу увагу зі свого боку приділив зусиллям наших американських партнерів… щодо встановлення справедливого миру, комплексних і надійних юридично обовʼязкових гарантій безпеки”, – повідомив Кислиця. Отже, схоже, і Китай нарешті включився активно у спроби схилити Росію до припинення агресії проти України – про це свідчать і слова президента Франції Емманюеля Макрона після нещодавнього візиту у Піднебесну. Нагадаємо, він натякнув, що у нас (тобто України та її прихильників) “тепер багато карт”. Поширені запитання *Що таке репараційний кредит для України? – Це позика, заставою для якої будуть уже не доходи від заморожених російських активів, а самі активи. * Що таке російські суверенні активи? – Це фінансові ресурси та майно, що належать РФ (зокрема, Центральному банку РФ та іншим державним інституціям), котрі були заморожені західними країнами у відповідь на вторгнення в Україну, аби обмежити можливість Росії їх використовувати. Це переважно резерви у вигляді облігацій, депозитів та інших цінних паперів, що зберігаються за кордоном, найчастіше в Європі (особливо в Бельгії, у фінустанові Euroclear), і їхній обсяг сягає близько 300 млрд доларів.
    Ірина Носальська

  • США скасували обмеження щодо низки “підсанкційних” компаній

    США скасували обмеження щодо низки “підсанкційних” компаній

    Міністерство фінансів США у четвер, 18 грудня, зняло обмеження з кількох компаній, які здійснювали постачання до Росії обладнання, що перебувало під санкціями, й використовувалося, зокрема, у російському військово-промисловому комплексі. Про це йдеться на сайті Мінфіну США.

    Згідно з публікацією, зі санкційного списку виключено кіпрську компанію Veles International Limited та її власника Дмитра Бугаєнка. Ця компанія є дочірньою організацією московської інвестиційної фірми. Водночас під санкціями залишаються юридичні особи цієї інституції, зареєстровані в Росії. Veles International Limited була внесена до списку обмежень у 2023 році через діяльність у фінансовому секторі російської економіки. Мінфін США тоді зазначав, що це “московська інвестиційна та керівна компанія, яка працює із заможними російськими приватними особами”.

    Окрім цього, з-під обмежень виключили фінську компанію Hi-Tech Koneisto, яка постачала до російських підсанкційних компаній продукцію оптоелектроніки й лабораторне обладнання. Також зняли санкції з її топменеджерки, громадянки Фінляндії Євгенії Дремової.

    Додатково Сполучені Штати скасували заходи, запроваджені проти дубайської 365 Days Freight Services FZCO і турецької Etasis. Обидві компанії експортували до Росії обладнання для використання у військово-промисловому секторі.

    Ще однією фірмою, яку вилучили зі списку санкцій, стала турецька CPS Proses Kontrol Urunleri Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi. Вона займалася постачанням німецьких і американських верстатів для російського оборонного підрядника, що лишається під санкціями США.

    Однак офіційної інформації про причини такого рішення щодо фізичних і юридичних осіб у повідомленнях Мінфіну США не наведено.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Вашингтон запровадить санкції, якщо Москва відхилить мирну угоду з Києвом, стверджують джерела Bloomberg. Проте інформаційне агентство Reuters, посилаючись на коментар представника Білого дому, повідомило, що президент США Дональд Трамп не ухвалював рішення про запровадження нових санкцій проти Росії.

  • Кремль визнає тривале виснаження економіки – СЗРУ

    Кремль визнає тривале виснаження економіки – СЗРУ

    Уряд Росії затвердив довгостроковий прогноз соціально-економічного розвитку, який фіксує хронічний бюджетний дефіцит щонайменше до 2042 року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 18 грудня.
    Так, вже до кінця 2025 року дефіцит федерального бюджету перевищить 71,7 млрд доларів, й надалі зростатиме незалежно від сценарію. У базовому варіанті він сягне 271,9 млрд доларів у 2042 році (2,9 % ВВП), у консервативному – 688 млрд доларів, або 8,4% ВВП, що вказує на втрату фіскальної керованості на довгі роки.
    У відомстві відзначили, що ключова проблема прогнозу – стрімке зростання видатків за відсутності адекватної дохідної бази. За базовим сценарієм бюджетні витрати зростуть утричі – з 538,8 млрд доларів у 2025 році до 1,6 трлн доларів у 2042-му, а в консервативному сценарії – до 1,8 трлн доларів, або понад 22 % ВВП. Водночас доходи бюджету зростатимуть у середньому лише на 2,1 % на рік, що не покриває навіть інфляційних і боргових ризиків.
    “Окремим негативним сигналом є деградація нафтогазової моделі. Частка нафтогазових доходів у ВВП, за урядовим прогнозом, скоротиться з 4 % до 1,9 %, тоді як рубль девальвує до 133 за долар до 2042 року проти 79,43 станом на 17 грудня. Це підкреслює структурну слабкість економіки й обмеженість валютних надходжень у довгостроковій перспективі”, – пояснили у СЗРУ.
    Як зазначається, наслідком дисбалансу стане різке зростання державного боргу. У базовому сценарії він досягне 3 трлн доларів (32,2 % ВВП), у консервативному – 5,7 трлн доларів, або майже 70 % ВВП. Значна частина нових запозичень, згідно з логікою самого прогнозу, піде не на розвиток, а на обслуговування боргу, посилюючи боргову спіраль.
    Навіть Фонд національного добробуту не є стабілізуючим фактором. Попри номінальне зростання у базовому сценарії, його частка у ВВП скорочується, а консервативний варіант передбачає падіння активів утричі – до 1 % ВВП.
    У повідомленні зауважили, що попри очевидну пропагандистську мету документа – продемонструвати довгострокову “стійкість” – сам прогноз ґрунтується на оптимістичному й слабко прив’язаному до реальності припущенні про близько 3% щорічного зростання реального ВВП.
    “У сукупності ці параметри радше сигналізують не про стабільність, а про затяжне, структурне падіння російської економіки, яке уряд уже зараз змушений визнавати у власних розрахунках”, – резюмували у СЗРУ.