СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Саміт

  • Алієв відмовився їхати до Путіна на саміт СНД

    Алієв відмовився їхати до Путіна на саміт СНД

    Неформальний саміт лідерів країн Співдружності Незалежних Держав у понеділок, 22 грудня, відбудеться без участі президента Азербайджану Ільхама Алієва. Про це інформує Azertag.

    Алієв не відвідає зустріч у Санкт-Петербурзі через “щільний робочий графік”, повідомили в адміністрації президента Азербайджану.

    Напередодні Алієв також був відсутній на засіданні Вищої Євразійської економічної ради у місті на Неві, “оскільки Азербайджан не є членом Євразійського економічного союзу”, уточнили в адміністрації.

    Раніше в Кремлі заявляли, що очікують Ільхама Алієва на заходах у Санкт-Петербурзі та готуються до його приїзду. Однак після повідомлення агентства Azertag у Кремлі зазначили, що “з розумінням” ставляться до рішення президента Азербайджану.

  • Саміт: ЄС готовий зробити внесок у гарантії Києву

    Саміт: ЄС готовий зробити внесок у гарантії Києву

    У висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради, зазначається, що ЄС та його держави-члени готові надавати надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих у співпраці зі Сполученими Штатами. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомляє Інтерфакс.

    Ця допомога включатиме підтримку України у стримуванні агресії та забезпеченні її здатності ефективно оборонятися.

    “ЄС та держави-члени готові зробити свій внесок у надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих та у співпраці зі Сполученими Штатами. Це включатиме підтримку здатності України стримувати агресію та ефективно захищатися. Внесок Європейського Союзу та держав-членів базуватиметься на їхніх відповідних компетенціях та можливостях і відповідатиме міжнародному праву”, – йдеться у висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради.

    Учасники саміту також акцентували на необхідності забезпечення України бюджетними та військовими ресурсами, які дозволять їй продовжувати використання свого права на самооборону, протидію російській агресії та її стримування в довгостроковій перспективі.

    “Згадуючи зобов’язання від жовтня 2025 року щодо задоволення нагальних фінансових потреб України на 2026-2027 роки, зокрема щодо її військових та оборонних зусиль, Європейська рада підбила підсумки поточної роботи з виконання цього зобов’язання. Відповідно до попередніх висновків Європейської ради, в яких підкреслюється, що, з урахуванням законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй збитки, завдані її війною, ЄС, враховуючи безпрецедентну ситуацію, на підставі статті 122 ДФЄС ухвалив виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на більш стійкій основі”, – підтвердили раніше ухвалене рішення лідери ЄС.

    Нагадаємо, Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.

    Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.

    “Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.

    Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.

    “У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.

    За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.

    Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.

    Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.

    Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.

    Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.

    Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.

    Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.

    В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.

    Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

  • Фіцо поскаржився на невдалий старт саміту в Брюсселі і пошкоджений літак

    Фіцо поскаржився на невдалий старт саміту в Брюсселі і пошкоджений літак

    Літак, на якому прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прибув до Брюсселя, зазнав значних пошкоджень у місцевому аеропорту, через що став непридатним для польотів. Пошкодження було завдано транспортним засобом із трапом під час прибуття прем’єра на саміт Європейського Союзу. Про подію Фіцо повідомив на своїй сторінці у соцмережі X, зазначивши, що саміт для нього розпочався не найкращим чином.

    Фіцо вказав, що літак словацької делегації муситимуть залишити у Брюсселі через завдані пошкодження. У своїй заяві він назвав саміт “вимогливим” і відзначив невдалий початок через ситуацію з літаком, хоча деталей інциденту не оприлюднив.

    “Вимогливий саміт у Брюсселі розпочався не дуже вдало. В аеропорту транспортний засіб із трапом пошкодив наш літак настільки, що він більше не придатний до польотів, і ми мусимо залишити його тут”, – повідомив Фіцо.

    Окрім цього, словацький прем’єр розповів про вечірню зустріч із представниками країн Західних Балкан. Фіцо висловив підтримку президенту Сербії Александру Вучичу, який “навмисно не взяв участі в цьому саміті на знак протесту проти несправедливого ставлення до Сербії”, що нібито виявляють інституції ЄС.

    Фіцо назвав Сербію “однією з найбільш підготовлених країн” до вступу в ЄС, одночасно розкритикувавши політику подвійних стандартів у Європі. Він заявив, що до Сербії висувають дедалі більше вимог для вступу, тоді як Україна, яку “штовхають” до членства в ЄС, “не готова” до цього.

    “Подвійні стандарти є типовою рисою європейської політики. З одного боку, великі гравці штовхають Україну до ЄС, хоча вона абсолютно не готова до цього; з іншого боку, Сербії заважають приєднатися до Союзу, тому що вона занадто горда, впевнена в собі і суверенна”, – йдеться у дописі Фіцо.

    Роберт Фіцо раніше заявив, що не підтримає пропозицію Єврокомісії про надання Україні репараційної позики коштом заморожених російських активів, якщо ці гроші планують спрямувати на оборонні потреби.

    Нагадаємо, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що в разі підписання запропонованого США “мирного плану” по завершенню війни в Україні, Росія вийде “абсолютним переможцем”.

  • Сербія вперше за понад 10 років проігнорує саміт ЄС-Західні Балкани

    Сербія вперше за понад 10 років проігнорує саміт ЄС-Західні Балкани

    Сербія вперше за понад десятиліття не візьме участі у саміті ЄС-Західні Балкани у Брюсселі 17 грудня. Про це заявив президент Александар Вучич, передає N1.

    Ліде країни зазначив, що не їде на саміт і від Сербії не буде на ньому жодного представника.

    “Вперше за останні 13 чи 14 років ані я, ані хтось інший від нас не поїде на цю міжурядову конференцію. Ніхто не представлятиме Республіку Сербія”, – сказав Вучич.

    Політик пояснив, що це “його особисте рішення”, аби у цьому не звинувачували нікого іншого.

    Вучич додав, що багато спілкувався з європейськими лідерами за останню добу.

    “Я справді вдячний за повагу, виявлену до Сербії з боку Урсули фон дер Ляєн та Антоніу Кошти. Також вдячний президенту Макрону, з яким я говорив вчора увечері. Я вірю, що все, що я роблю, я роблю задля сербських громадян… Таким чином я захищаю Сербію та її Інтереси”, – заявив він. Вучич підкреслив, що Сербія “залишатиметься на шляху євроінтеграції, доки він є президентом”.

    Ймовірною причиною бойкоту стало рішення ЄС не відкривати третій кластер переговорів, на що Сербія розраховувала.

  • Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.

    До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.

    “Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.

    Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.

    Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.

    Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.

  • Віткофф прокоментував обговорення “мирного плану”

    Віткофф прокоментував обговорення “мирного плану”

    Спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що під час переговорів у Берліні з українською делегацією щодо “мирного плану” для України було “досягнуто відчутного прогресу”. Цю інформацію він оприлюднив у своєму дописі в соціальній мережі X у неділю, 14 грудня.

    Він зазначив, що переговори пройшли за участю президента Володимира Зеленського, спецпосланця Віткоффа, Джареда Кушнера та делегацій обох країн і тривали більше п’яти годин.

    Під час зустрічі обговорювали 20-пунктний “мирний план”, економічні питання та інші важливі аспекти. За його словами, було досягнуто відчутного прогресу, а сторони запланували наступне засідання на ранок наступного дня.

    Нагадаємо, у Німеччині 14 грудня розпочалася зустріч української делегації з представниками США. Глава держави Володимир Зеленський зустрівся зі спецпредставником Дональда Трампа Стівом Віткоффом та радником Джаредом Кушнером на початку переговорів. Як повідомляє Bild, Київ ставить на перше місце гарантії безпеки, і лише після цього представники України готові обговорювати “територіальні питання”.

  • Сіярто зробив заяву про зустріч Трампа і Путіна

    Сіярто зробив заяву про зустріч Трампа і Путіна

    Саміт між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, якщо відбудеться, то, ймовірно, його місцем стане Будапешт. Таку заяву зробив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто після зустрічі прем’єр-міністра Віктора Орбана з президентом Росії. Таку інформацію у п’ятницю, 28 листопада, поширив угорський портал 24.hu.

    За словами Сіярто, переговори Орбана з Путіним тривали близько трьох із половиною годин, що значно перевищило початкові плани. Основними темами зустрічі були постачання енергоносіїв до Угорщини та пришвидшення будівництва атомної електростанції в місті Пакш.

    Водночас російський Telegram-канал оприлюднив відео, де Путін згадує про ймовірність проведення зустрічі з американським президентом. У ході розмови він зазначив, що Трамп запропонував Будапешт як локацію через особисті позитивні стосунки з Орбаном. За словами Путіна, Угорщина готова надати платформу для таких переговорів.

    “Дональд сказав: “У тебе з Віктором гарні стосунки, у мене з Віктором гарні стосунки”. І запропонував Угорщину як майданчик для переговорів. Ми з радістю погодилися. Якщо справа дійде до використання майданчика в Будапешті, я буду цьому радий”, – сказав Путін.

    Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час візиту до РФ заявив, що Будапешт готовий надати майданчик для мирних переговорів та сприяти їх успішному проведенню. Про це повідомили росЗМІ.

  • У Києві стартував перший Санкційний саміт

    У Києві стартував перший Санкційний саміт

    У Києві представники 21 країни, серед яких США, Велика Британія та члени ЄС взяли участь у першому Санкційному саміті. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 27 листопада.
    “Не маємо жодних ілюзій щодо намірів режиму Путіна: вони не розуміють дипломатії, вони розуміють лише силу. І я думаю, що одним із найсильніших інструментів, які ми маємо, є санкції. І тому чудово, що ми сьогодні говоримо тут про них”, – зазначила під час відкриття саміту посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.
    Своєю чергою, радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зауважив, що за два дні роботи саміту учасники обговорять вплив санкцій та можливість їх посилення у ключових секторах, як-от тіньовий флот, енергетика, фінанси, а також шляхи для зменшення лазівок для обходу санкцій.
    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, серед іншого, зауважила на необхідності санкцій у фінансовій галузі.
    “Зараз ми спостерігаємо, як Росія активно використовує криптовалюти та інші фінансові схеми. Потік коштів сягає мільярдів доларів щомісяця, тому нам потрібно знайти рішення, як його зупинити, і я думаю, що це має бути і може бути частиною сьогоднішнього обговорення”, – зазначила вона.
    З необхідністю таких санкцій, особливо в галузі криптовалют, погодився спеціальний посланник з питань виконання санкцій ЄС Девід О’Салліван.
    У програмі саміту також відвідування його учасниками Київського інституту судової експертизи, де вони ознайомляться із засобами ураження, в яких Росія використовує іноземні компоненти завдяки обходу санкцій.
    Окрім того в п’ятницю до роботи у форуму будуть долучені понад десяток українських громадських організацій та think tank, котрі працюють над санкційною тематикою.
    Раніше повідомляли, що все більше старих російських танкерів вичерпують ресурс і потребують утилізації. У результаті плавучий металобрухт перетворюється на справжній, що підриває можливості тіньового флоту, змушуючи продавати підсанкційні судна зі знижкою та шукати способи компенсувати втрати.
    Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8