Глава Росії Володимир Путін затвердив нову стратегію державної політики до 2036 року, яка передбачає русифікацію та інтеграцію тимчасово окупованих українських територій, а також формування “єдиної російської ідентичності”. У центрі стратегії – концепція РФ як “держави-цивілізації”. Путін очікує до 2036 року, що 95% населення ідентифікуватимуть себе як “русскіх”, а позитивне сприйняття міжнаціональних відносин зросте до 85%. Ключовим елементом є інтеграція окупованих територій та розгортання пропагандистських програм для масштабної русифікації і витіснення української ідентичності. Росія також планує активізувати використання соцмереж і відеоплатформ для просування “традиційних цінностей” та створення “об’єктивного” образу демократичної Росії за кордоном. Однак відомство України попереджає, що це може призвести до обмеження прав національних меншин та посилення контролю над інформаційним простором.
Позначка: Русификация
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За результатами опитування КМІС виявилось, що абсолютна більшість українців підтримує концепцію “стратегічної українізації”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що є найбільшою серед варіантів мовної політики, що проходили опитування. Радикальна українізація, яка передбачає заборону використання російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів. У той же час, підхід прихованої русифікації, який сприяє поширенню російської мови, схвалює лише 54% опитаних. Висновок опитування підтвердив, що стратегічна українізація є найбільш прийнятним варіантом для українців, оскільки забезпечує консенсус між різними регіонами та мовними групами, сприяючи розвитку української мови та толерантному спілкуванню.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає посилення української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Інші варіанти – радикальна українізація та прихована русифікація – мають меншу підтримку серед населення. “Стратегічну українізацію” підтримують в усіх регіонах та серед усіх мовних груп, тоді як інші варіанти викликають регіональні та мовні розбіжності. Українці вважають, що важливо мати збалансований підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та сприятиме толерантності у суспільстві.