Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Росія
-
Чим відрізняються український та російський бюджети
-
Вибух на військовому заводі у Росії: 11 людей досі не можуть знайти
Після вибуху на заводі у Копейську Челябінська область РФ невідомим залишається місцезнаходження 11 осіб, кількість постраждалих збільшилася до 29. Про це повідомив губернатор Олексій Текслер у Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.
“Підтверджено загибель 12 людей. Уточнюється місцезнаходження 11 осіб. 29 – отримують медичну допомогу: з них шестеро госпіталізовано, п’ятеро – у тяжкому стані. Інші спостерігаються амбулаторно”, – написав глава регіону.
Раніше повідомлялося про 12 загиблих та 19 постраждалих.
-
Угорщина шукає спосіб обійти санкції США проти нафти РФ – Орбан
Угорщина працює над пошуком способу обійти санкції США проти російських нафтових компаній. Про це заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан у п’ятницю, 24 жовтня, в інтерв’ю угорському радіо, передає Reuters.
За словами Орбана, він розмовляв з угорською нафтогазовою компанією MOL щодо санкцій, які нещодавно запровадив американський президент Дональд Трамп проти компаній Роснєфть і Лукойл.
Як відомо, нафтопереробні заводи MOL в Угорщині та Словаччині, загальна потужність яких становить 14,2 млн тонн нафти на рік, залежать від російської нафти, що транспортується трубопроводом Дружба. Торік MOL зіштовхнулася з проблемами з постачанням, коли Україна ввела санкції проти Лукойл. Тоді компанія уклала угоди про придбання права власності на “уражені” обсяги нафти на кордоні Білорусі та України, щоб зберегти постачання. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Путін не має жодних результатів на фронті – посол США
Посол США при НАТО Меттью Вітакер вважає, що Володимир Путін втрачає можливість досягти значущих результатів на фронті в Україні. Він стверджує, що дії Путіна лише призводять до зайвих втрат та не мають стратегічного значення. США ввели санкції проти нафтових компаній Росії та закликають Москву припинити війну в Україні. Також говориться, що результати цих санкцій можуть стати відчутними для Росії протягом шести місяців.
-
Санкції США призупинили купівлю Китаєм нафти РФ
Державні нафтові компанії Китаю припинили закупівлю російської нафти через море після введення санкцій США проти російських компаній, таких як Роснефть і Лукойл. Замість цього, китайські компанії шукають альтернативні джерела постачання нафти. Це може призвести до зростання світових цін на нафту, оскільки попит на неї зросте в інших регіонах, які не постраждали від санкцій. Інші країни, такі як Індія, також планують зменшити обсяги закупівель російської нафти.
-
Кім Чен Ин зробив заяву про військові зв’язки з Росією
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив про непорушний розвиток військових зв’язків між Північною Кореєю та Росією під час церемонії відкриття меморіалу, присвяченого північнокорейським солдатам, які воювали на боці російських військ у Курській області під час конфлікту проти України. Кім висловив впевненість у безперервному розвитку “військового братерства” між країнами, не допускаючи перешкод “домінування та тиранії”. Згідно з даними, близько 2 тисяч північнокорейських солдатів загинули під час бойових дій у Росії, а сам Кім Чен Ин вшанував їх пам’ять під час цієї церемонії.
-
Конгрес США обговорює санкції для покупців нафти РФ
У Конгресі США виникли дискусії щодо нового законопроєкту про введення санкцій проти країн, які купують російську нафту. Це сталося після того, як США ввели санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній. Законопроєкт передбачає тиск на країни, що співпрацюють з Росією в енергетичному секторі. Ініціативу підтримують у Конгресі, де вже є 85 співавторів з обох партій. Мета закону – зменшити економічний тиск на Росію та покласти край військовій агресії. Демократи вимагають посилення санкцій проти країн, які фінансують російську військову машину. Ця ініціатива має підтримку адміністрації Трампа. Також США ввели санкції проти провідних російських нафтових компаній з закликом Москві припинити бойові дії.
-
Спецслужби РФ влаштовують теракти на ТОТ і звинувачують Київ
На окупованих територіях Росія влаштовує провокації, щоб звинуватити Україну в нападах. Наприклад, у Луганську стався вибух Bluetooth-колонки, підібраної людиною, яка втратила ногу. Російські ЗМІ стверджують, що це був український акт тероризму, оскільки з колонки лунав Океан Ельзи. Місцеві жителі вважають, що вибух міг бути зорганізований ФСБ. Центр національного спротиву повідомив, що спеціалісти з провокацій прибули до міста, щоб створити фейкові докази “українських атак”. Після інциденту влада почала перевіряти телефони і підписки на українські ресурси. Є припущення, що це лише початок серії фейкових нападів для посилення репресій та антиукраїнської пропаганди. Кремль висловив незадоволення окупаційним адміністраціям через їхню залежність від грошей Росії. Внаслідок вибуху загинув колишній голова окупаційної “адміністрації” Луганська.
-
Кремль відповів на закид про порушення повітряного простору Литви
Міністерство оборони Росії заперечило звинувачення в тому, що їхні літаки порушили повітряний простір Литви. Заявили, що їхні винищувачі Су-30 проводили навчальний політ над Калінінградською областю і дотримувалися всіх правил польотів, не заходячи у повітряний простір інших країн. Зазначили, що цей факт підтверджено об’єктивним контролем. Нагадають, що 23 жовтня литовські Збройні сили заявили про коротке вторгнення російських літаків у їхній повітряний простір. Подібні інциденти стають все частішими, що хвилює союзників НАТО. Деякі європейські держави, включаючи Литву, висловили готовність збивати російські літаки у разі подальших порушень повітряних меж.