Україна потребує гарантій безпеки для того, щоб чітко знати, що Росію не нападе знову. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте у Києві в п’ятницю, 22 серпня.
“Гарантії безпеки Україні потрібні для того, щоб чітко ми з вами, наші діти, онуки знали, що Росія на нас не нападе. Це гарантії безпеки проти агресора. Бо агресор – Росія. Коли Росія підіймає питання щодо гарантії безпеки, я, чесно кажучи, поки що не знаю, хто їм загрожує. Вони на нас напали… І я не зовсім розумію, які гарантії потрібні агресору”, – заявив він.
Зеленський підкреслив, що європейські партнери хочуть, щоб війна не повторювалася, а “єдиний тригер в цьому – це Росія”.
Тим часом, за його словами, Росія не хоче закінчувати війну, а висуває ультиматуми і затягує час.
“Я вважаю так: тиждень тому, чи два тижні тому, неважливо – Росія була там, де вона і знаходиться, і знаходилась. Вона не хоче, і не хотіла, і не хоче зараз закінчувати війну. Вона хоче висувати ультиматуми, завдяки ультиматумам відтермінувати можливість закінчення цієї війни”, – сказав він.
За думку президета, росіяни роблять все, щоб президент США Дональд Трамп не накладав на них санкції, і щоб Америка не тиснула на них тим тиском, який у неї є.
Раніше цього тижня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай. За його словами, обговорення будь-яких гарантій безпеки без участі Росії – це “шлях у нікуди”.
Тим часом ЄС виключив участь Росії в гарантіях Україні. Про це сказала верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас.
Позначка: Росія
-
Зеленський відповів на “гарантії” з боку Росії
-
Алієв наказав готувати Азербайджан до війни
Президент Азербайджану Ільхам Алієв після підписання мирної угоди з Вірменією заявив, що влада відстежує джерела нових загроз та нарощує військову міць задля безпеки. Заява пролунала на тлі загострення відносин Баку з Москвою та погроз російських пропагандистів розпочати так звану “СВО” на Південному Кавказі. Про це інформує Adalet.
“Ми маємо бути готові до війни в будь-який момент, оскільки хід процесів у світі такий, що неможливо передбачити, що буде завтра. Гарантія нашої безпеки – це ми самі, держава, народ і наші Збройні сили. Тому той, хто вирішить завдати удару по Азербайджану, пошкодує про це”, – попередив Алієв.
Він зазначив, що республіка вже посилила армію на Каспійському морі та на інших напрямках, а також збільшила чисельність сил спеціального призначення. Крім того, Азербайджан отримує “найсучасніші безпілотники, нові артилерійські системи” та очікує на постачання нових бойових літаків, тоді як наявні “повністю модернізовані”, нагадав Алієв.
“Ми нікому не радимо думати про ворожі дії проти нас… У нас є достатньо сильні союзники, і нашу позицію в міжнародних організаціях завжди визнають справедливою… На відміну від деяких інших країн, ми не захопили жодної чужої території, не проводили етнічних чисток, не зруйнували жодного міста чи села”, – акцентував президент. Він додав, що Азербайджан не прагне війни й виступає за мир, втім, має зберігати пильність.
Раніше влада Росії через пропагандистів пригрозила Азербайджану так званою “спеціальною військовою операцією”, яка може розпочатися після завершення війни проти України. Російський ведучий Володимир Соловйов звернув увагу на ймовірність появи баз НАТО в районі Каспійського моря, натякаючи на співпрацю кавказької республіки з Туреччиною, яка входить до Північноатлантичного альянсу.
Російська держпропаганда різко підвищила градус войовничої риторики на адресу Азербайджану на тлі повідомлень про те, що республіка може зняти мораторій на постачання зброї Україні.
Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв засудив попередні російські атаки на азербайджанські об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні.
Сигнал Азербайджану. Атака Росії на Одещину -
Помер виконавець радянського хіта Фантазер Ярослав Євдокимов
Відомий співак Ярослав Євдокимов помер на 79-му році життя. Про це повідомила його дружина Ірина Крапивницька у соцсемережах в п’ятницю, 22 серпня.
“Сьогодні вранці не стало Ярослава, нашого улюбленого Фантазера! Дякую вам, дорогі глядачі та слухачі, за любов до творчості великого артиста, за увагу та оплески! Дякую, дорогі підписники, за добрі слова та побажання, які дуже підтримували Ярослава і давали силу та віру, що заспівано багато гарних пісень і життя прожите не дарма!”, – написала вона.
ЗМІ пишуть, що Ярослав Євдокимов довгий час хворів на рак легень. Він багато палив. Хвороба дала метастази, які посилили перебіг захворювання. Півтора роки тому співака прооперували. Євдокимов помер у Мінську. Його рідні поки що не вирішили, де його буде поховано.
Ярослав Євдокимов народився 22 листопада 1946 року в Україні у місті Рівне. Його кар’єра розпочалася у 1970-х роках. Він мав впізнаваний лірико-драматичний баритон. А велика популярність прийшла після виконання ліричної балади “Фантазер”. Ця пісня стала його візитною карткою та одним із символів радянської естради. Також Євдокимов прославився й іншими хітами, серед яких “А любов, як пісня, знову в серце повернеться”, “За півгодини до весни”, “Намалюю тобі море” та іншими.
Співак був удостоєний звання народного артиста Білорусі і заслуженого артиста Росії у 2006 році.
В останні роки життя Ярослав Євдокимов гостро критикував російську владу за агресію проти України. Ще в 2017 року в одному з інтерв’ю співак заявив: Я вважаю, що це трагедія страшна. Я звинувачую у всьому Кремль, Путіна, гоп-компанію кремлівську. Українці їм ніколи цього не вибачать. Вони занапастили молоді життя, близько 10 000 людей. За що? За що? За що? Що їм Донбас потрібен? Крим потрібний? Росія посварилась з усім світом через це. Навіщо? Чи хоче Україна до Європи йти? Хай іде. І Росія має жити по-європейськи. Ви бачили, як вони там лупцювали молодь? Це звичайна країна? Це потворна країна, я вважаю. Це страшно соромно».
Також навесні 2023 року повідомлялоя, що концерти Євдокимова почали скасовувати у російських містах. -
В Росії зник бензин: якими будуть наслідки
Немає в чотирьох регіонах Останнім часом у Росії спостерігається дефіцит бензину, що супроводжується зростанням цін і проблемами з постачанням у регіони. Ситуація значно погіршилася в серпні 2025 року, а її основними причинами є наслідки атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи (НПЗ), а також логістичні та економічні чинники.
З початку серпня через атаки БПЛА в Росії зупинилися Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Наполовину скоротив виробництво і Рязанський завод “Роснафти”, який постачає пальне до Москви та області. Удари також отримали Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Наслідки дефіциту відчувають як звичайні громадяни, так і бізнес. У російських регіонах на заправках вишиковуються довгі черги, що свідчить про гостру нестачу пального. Проблеми є в Криму, Забайкаллі, Примор’ї та на Курильських островах (Сахалінська область).
Ситуація настільки погана, що про неї навіть розповідають пропагандисти. Вони підтверджують, що з початку серпня країна втратила близько 13% потужностей з переробки нафти.
Наприклад, у Приморському краї, де проблеми з постачанням з’явилися на початку серпня, пальне зникло з автозаправних станцій в Арсенєві та Уссурійську. Як наслідок, на федеральній трасі “Уссурі” водії почали залишати фури через відсутність палива, що призвело до утворення довгих черг. Місцеві жителі повідомляють, що купувати бензин можна лише за допомогою спеціальних карток. При цьому безперебійне постачання пального отримують лише екстрені та службові автомобілі.
За інформацією видання The Bell, Росія розглядає можливість збільшення закупівель бензину в Білорусі. Також уряд планує зобов’язати нафтові компанії продавати паливо на біржі, а не напряму постачальникам. Проте аналітики вважають, що ці заходи навряд чи допоможуть поліпшити ситуацію.
Економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв зазначає, що втручання держави в ринкові процеси може призвести лише до дефіциту. За його словами, власники заправок, щоб не працювати собі у збиток, можуть просто закривати їх, що спричинить появу черг.
Економіст, доктор економічних наук Ігор Ліпсіц, коментуючи для телеканалу “Настоящее время” ситуацію з бензином, теж зауважує, що російський уряд намагається зупинити кризу, заборонивши експорт бензину. Але ці заходи вже не працюють. Кількість виведених з ладу потужностей постійно зростає, а ремонт вимагає дорогого імпортного обладнання, яке важко дістати через санкції. Як наслідок, витрати на виробництво палива зростають.
Крім того, нафтові компанії перебувають у скрутному фінансовому становищі через зниження світових цін на нафту, необхідність надавати великі дисконти та нести транспортні витрати. Також вони втратили більшу частину урядових компенсацій, які дозволяли їм тримати ціни на внутрішньому ринку низькими.
Ліпсіц вважає, що у влади РФ більше немає ефективних інструментів тиску на нафтові компанії, оскільки їх банкрутство стане великою проблемою для всієї економіки. Він прогнозує, що ціни на бензин і дизельне паливо в Росії будуть зростати й надалі. Ключові причини дефіциту Одразу декілька факторів призвели до того, що в Росії закінчився бензин. Це:- Удари по НПЗ: Як вже було сказано вище, українські атаки призвели до зупинки роботи щонайменше чотирьох великих НПЗ. Це стало основною причиною дефіциту.
- Логістичні проблеми: Через пошкодження об’єктів та затримки поставок залізницею, зокрема через Керченську протоку, виникли труднощі з доставкою пального в регіони.
- Зростання цін: Оптові ціни на бензин у Росії побили історичні рекорди вже у восьмий раз від початку серпня. Зокрема, 20 серпня тонна бензину А-95 на біржі коштувала на 55% дорожче, ніж на початку року, і на 8% дорожче, ніж на початку серпня.
- Заборона експорту: Уряд РФ повністю заборонив експорт бензину до кінця вересня 2025 року, щоб стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку. Однак заборона не поширюється на країни Центральної Азії, Монголію та Афганістан, що продовжують отримувати російське пальне.
Окремо зазначимо, що тактика українських ударів по російських НПЗ змінилась. За даними експертів, нові атаки спрямовані по підприємствах у ключовому регіоні, що може вивести їх з ладу надовго або “навіть назавжди”. “У 2024 році атаки були численними, але розрізненими, зазвичай обмежувалися одним заводом, і збитки швидко усувалися”,- зазначив в розмові зі ЗМІ Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace. З одного боку, аналітики очікують, що зростання цін триватиме щонайменше до вересня, а перебої збережуться у важкодоступних регіонах. При цьому системної кризи поки що не прогнозується: дизельне паливо, необхідне армії та сільському господарству, у дефіциті не перебуває. “Повномасштабна паливна криза, яка паралізувала б армію, транспорт і економіку, поки далека”,- резюмував Вакуленко. На думку ж Дмитра Льоушкіна, засновника групи компаній “Прайм”, удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах не спричинять тривалої паливної кризи в РФ. Однак ці атаки сприятимуть подальшому зростанню цін на бензин та дизельне пальне і підвищенню інфляції.
Тому загалом ситуація може вплинути на хід війни, зауважують експерти. Удари мають тривати Льоушкін пояснює, що в Росії залишилася велика кількість працюючих НПЗ. Крім того, пошкодження, завдані дронами, виводять НПЗ з ладу максимум на місяць-півтора. І саме тому для довгострокового ефекту необхідні систематичні ракетні удари.
Військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан підкреслює, що удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) – це єдиний механізм, який дозволить Україні перемогти у війні за 3-4 роки. За його словами, саме такий термін знадобився для розвалу Радянського Союзу.
Світан зазначає, що ці атаки руйнують російську економіку, яка тримається на нафтогазовій галузі. Він підкреслює, що навіть один безпілотник, влучивши у правильне місце, наприклад, у систему попередньої підготовки нафти, може зупинити роботу всього НПЗ.
Експерт наголосив, що ці удари треба було здійснювати раніше, але головне, щоб вони не припинялися зараз.
Крім того, паливна криза в Росії загострилася в серпні, під час збору врожаю, що створює додаткове навантаження на нафтову галузь. Економісти впевнені, що нестача палива може обернутися для бюджету серйозними збитками.
Професор і економіст Олександр Савченко оцінює втрати РФ від ударів українських дронів по енергетичному сектору в 1,5–2 мільярди доларів. Він уточнює, що це не лише прямі втрати від руйнувань, а й непрямі – від несвоєчасної доставки вантажів та зниження врожайності. За словами Савченка, якщо пропустити тиждень збору врожаю, його обсяги можуть впасти на десятки відсотків.
А Льоушкін наголошує, що зростання цін на паливно-мастильні матеріали є першим кроком до зростання інфляції. Таким чином, кожен удар українських дронів по російських НПЗ напряму б’є по кишенях російських громадян та посилює інфляційний тиск в країні. “Тут варіант тільки такий: або змиритися і терпіти підвищення цін, дефіцит бензину, або все-таки розв’язувати проблему, якось закінчуючи всю цю історію з агресією”,- каже економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. І саме тому дефіцит бензину в Росії може спричинити протести, оскільки це питання безпосередньо впливає на повсякденне життя громадян. Хоча наразі масштабних акцій не зафіксовано, в різних регіонах країни вже спостерігається зростання невдоволення. ЗМІ повідомляють про перші локальні конфлікти. Наприклад, на заправках у російських регіонах через брак бензину виникають бійки.
Тільки час покаже, наскільки “чорним” був “бензиновий лебідь”.
Валерія Шипуля -
В Росії перестав працювати популярний сервіс для обходу блокувань
В Росії 22 серпня стався збій у роботі сервісу Google Meet, котрий після блокування дзвінків у Telegram і WhatsApp став одним із найпопулярніших додатків для голосового та відеозв’язку. Про це свідчать дані Downdetector.
Проблеми почалися вранці, кількість скарг за годину сягнула майже 300. Збої зафіксували у Карелії, Москві та Московській області, Санкт-Петербурзі та Іванівській області РФ.
Користувачі скаржилися на загальний збій сервісу, а також на проблеми з сайтом і мобільним додатком Google Meet.
Сервіс дозволяє всім зареєстрованим користувачам Google безкоштовно здійснювати аудіо- та відеодзвінки, водночас, за словами юзерів, якість зв’язку в Google Meet краща, ніж у Telegram і WhatsApp.
Офіційно Роскомнадзор оголосив про блокування дзвінків у Telegram і WhatsApp 13 серпня, мотивуючи це необхідністю захисту громадян від шахраїв. У відповідь росіяни масово завантажували Google Meet: ще на початку минулого тижня сервіс піднявся на друге місце серед безкоштовних додатків для спілкування в російському App Store. Деякі користувачі зазначали, що встановили Google Meet, щоб уникнути використання державного месенджера Max.
Раніше Держдума РФ ухвалила рішення створити додаток, який об’єднає функції месенджера та державних сервісів. Як мету заявлено “створення комфортного та безпечного цифрового середовища” для віртуального спілкування громадян та органів влади. -
Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні
Країна-агрессор Росія не має права голосу на прийняття рішення про безпекові гарантії для України. Про це сказав верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю естонському суспільному мовнику ERR, оприлюдненому в п’ятницю, 22 серпня.
Так, на прохання прокоментувати заяву росіян про те, що вони не погодяться на розгортання європейських сил в Україні в медах гарантій безпеки, Каллас відповіла: «Це не їхня справа».
“Коли я чую позицію, що європейські гарантії безпеки для України мають бути обговорені з Росією, цим ми надамо Росії ще більший вплив, ніж вона має зараз. Абсолютно не їм це вирішувати, але це знову ж таки показує, що вони жодним чином не серйозно ставляться до мети досягнення миру”, – заявила Каллас.
Вона нагадала, що зараз Європа та США докладають усіх зусиль, щоб президент України Володимир Зеленський міг сісти за стіл перемовин із російським правителем Володимиром Путіним, але зауважила, що главі Кремля не можна довіряти.
“Як ми знаємо, Путін грає в ігри, і йому насправді не можна довіряти. Зараз дуже чітко видно, що Росія насправді не бажає сідати за цей стіл переговорів чи вести будь-які предметні обговорення”, – сказала головний дипломат ЄС.
За її словами, нещодавня заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що мирний договір буде підписаний лише за участі легітимного представника України, є ще одним яскравим прикладом цього.
“У відповідь можна сказати, що Путін також не пройшов через вибори; принаймні в Росії протягом останніх 25 років не було справжніх виборів. Він не є легітимним лідером, і було б неправильно з його боку вести переговори щодо мирної угоди від імені Росії”, – вважає вона.
Каллас нагадала, що ЄС і США мають інструменти, щоб тиснути на Росію для припинення війни.
Для цього існують санкції. Якщо ми застосуємо їх так, щоб не було можливості їх обійти, і насправді великі держави – американці, європейці – застосують їх разом, тоді можна буде тиснути на Росію до такої міри, що вона також захоче миру. Зараз вони ще не на цьому етапі, – сказала дипломатка.
Вона додала, що “Росія досі не дотримувалася жодного договору чи зобов’язання, і з цієї причини ми повинні зробити все, щоб у них не було засобів для ведення цієї війни”. -
У ПАР розслідують вербування жінок на російські заводи дронів – ЗМІ
Російські компанії активно вербують молодих жінок у Південній Африці, що викликало занепокоєння стосовно їхнього можливого залучення до виробництва військових дронів для війни проти України. Уряд ПАР розпочав розслідування. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 22 серпня.
Одним із головних рекрутерів є особлива економічна зона Алабуга в Татарстані, де збирають дрони-камікадзе Shahed-136. За даними досліджень міжнародних організацій, жінок часто вводять в оману, обіцяючи роботу у будівництві чи галузі обслуговування, втім, зрештою вони опиняються на заводі з виробництва безпілотників.
Вербування відбувається під брендом BRICS. У травні місцеве відділення “Жіночого бізнес-альянсу BRICS” підписало угоду про постачання 5 600 працівниць для Алабуги та будівельної компанії Etalonstroi Ural. У січні комісія студентів BRICS у ПАР поширювала оголошення про роботу для жінок віком 18-22 років.
Міністерство міжнародних відносин ПАР заявило, що перевіряє повідомлення про вербування молоді під хибними приводами. Водночас у відомстві наголосили, що наразі не мають підтверджених доказів порушень.
За даними джерел видання, посадовці в Преторії можуть викликати дипломатичних представників Росії для отримання відповідей на запитання у межах перевірки інформації.
Зазначається, що старіння та скорочення населення Росії, у поєднанні із втратою сотень тисяч чоловіків на передовій в Україні та різким зростанням зарплат, залишили діру на ринку праці у країні. Тоді як у ПАР третина робочої сили є безробітною.
За оцінками Інституту науки і міжнародної безпеки (ISIS), близько 90% жінок, які погоджуються на роботу в Росії, зрештою працюють у виробництві дронів. -
Дружба 2.0. “Друзі” Путіна знову без нафти
Сьогодні вночі дрони ЗСУ знову атакували найбільший вузол нафтопроводу Дружба – станцію у місті Унеча Брянської області. Про це офіційно повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (“Мадяр”). Масштабна пожежа Нафтоперекачувальна станція Унеча є найбільшим вузлом магістрального нафтопроводу Дружба, по якому російська нафта надходить до Угорщини та Словаччини.
Як повідомив Мадяр, 21 серпня українські військові вдруге за місяць обстріляли цю станцію. На опублікованому ним відео видно масштабну пожежу в наслідок удару. За словами Мадяра, атаку здійснили оператори безпілотників 14-го полку військ безпілотних систем.
Жодних інших подробиць він не надав.
Водночас Telegram-канал Supernova+ повідомив, що за годину до цієї атаки ЗСУ “завдали ракетного удару з РСЗВ HIMARS по нафтоналивній станції у Високому (Брянщина), Комсомол і НАСА підтверджують”.
Зазначимо, що увечері 21 серпня губернатор Брянської області Олександр Богомаз оголосив про ракетну загрозу в Унечському районі. Станом на ранок 22 серпня в регіоні нібито знищено два дрони авіаційного типу, “жертв та пошкоджень немає”. Угорщина знову без нафти В результаті удару Угорщина знову залишилася без поставок російської нафти. Цю інформацію вже підтвердив голова МЗС Угорщини Петер Сійярто.
“Вночі надійшла звістка, що нафтопровід на кордоні росії та Білорусі знову зазнав кількох атак – це вже третій випадок за короткий час. Подача нафти припинена”, – написав Сійярто.
Він назвав це “черговою атакою на енергетичну безпеку” країни та “спробою втягнути Угорщину у війну”.
Сійярто пообіцяв “продовжувати підтримувати зусилля щодо встановлення миру та захищати національні інтереси всіма засобами”.
Додамо, що без пального може залишитися не лише Угорщина, а й Мінськ – адже цією трубою качають нафту і на білоруські НПЗ. Які наслідки Цього тижня українські безпілотники вже атакували нафтоперекачувальну станцію Нікольське в Тамбовській області. Крім того, цього місяця дрони також вразили станцію Унеча, що зупинило постачання нафти до Угорщини та Словаччини.
Тоді Сіярто заявив, що Угорщина залишилася без російської нафти, і навіть погрожував припинити продаж електроенергії Україні. Однак після ремонтних робіт прокачування нафти до Угорщини та Словаччини було швидко відновлено.
Які наслідки матиме нинішня атака – наразі невідомо, однак експерти кажуть, що фінансові втрати Росії вже будуть дуже відчутні.
“В угорців є альтернативи – поставки нафти з Адріатики, просто росіяни надають Орбану дуже великі знижки. А от для рф наслідки будуть відчутні, бо мова про блокування потужного експорту через порт Усть-Луга і, там пошкоджено обладнання як в Унечі, так і в Нікольському. Це один із найпотужніших каналів експорту РФ”, – сказав експерт паливного ринку Сергій Куюн для Трухи. -
До України повернули 65 громадян, застряглих на кордоні РФ та Грузії
Ще 65 українців з буферної зони на російсько-грузинському кордоні повернули до України. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, серед них 10 жінок, 8 важкохворих. Всі вони перебували в грузинському пункті пропуску Даріалі фактично в умовах гуманітарної кризи, створеної діями Росії. Українські дипломати та консули докладали всіх зусиль для повернення громадян і покращення умов їхнього перебування на кордоні, зокрема із залученням міжнародних організацій.
Сибіга зазначив, що впродовж 21-22 серпня успішно повернули чергову велику групу українських громадян з Грузії до України через територію Молдови.
Міністр нагадав, що у попередні місяці МЗС України вже організувало разом із причетними органами повернення загалом 44 громадян.
“Таким чином загальна кількість українців, яких вдалося повернути з пункту пропуску Даріалі за попередні місяці склала 109 людей. Міністерство закордонних справ у взаємодії з посольствами України в Грузії та Молдові, причетними українськими відомствами, грузинською та молдовською сторонами продовжує працювати над поверненням решти громадян, які висловлюють бажання бути репатрійованими до України”, – розповів Сибіга.
Глава МЗС наголосив, що гуманітарна криза на російсько-грузинському кордоні виникла у другій половині червня, коли Росія цілеспрямовано почала різко збільшувати кількість громадян України, яких вона депортувала в цей пункт пропуску.
“Українська сторона вже зверталася публічно з закликом до РФ відправляти їх безпосередньо на кордон України, а не Грузії. Ця пропозиція залишається в силі. Якщо Росія продовжить її ігнорувати, єдиним висновком буде те, що різке збільшення кількості депортованих є спланованою російською операцією проти України”, – заявив Сибіга. -
Торгівля з РФ: у справі посадовця НАБУ зʼявилися нові докази
СБУ опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з РФ.
Йдеться про продаж технічної коноплі, яку вирощували в Житомирській області і планували продавати в Росію (республіка Дагестан).
Раніше СБУ публікувала аудіозапис розмови посадовця НАБУ, під час якої він обговорює умови продажу та навіть обіцяє надіслати потенційному покупцю комерційну пропозицію. Висновки державної судової семантико-текстуальної експертизи підтверджують, що на записі співрозмовники говорять саме про торгівлю з республікою РФ Дагестан.
У межах досудового розслідування слідчі СБУ також зафіксували листування батька посадовця НАБУ з представником однієї з агрокомпаній Дагестану щодо продажу технічної коноплі. Відповідну інформацію знайдено у телефоні підозрюваного.
Зокрема, у цій комунікації представник російської компанії повідомляє, що отримав комерційну пропозицію та просить якнайшвидше надіслати актуальні сертифікати якості на продукцію. Він пояснює, що документи потрібні терміново, оскільки добігає кінця дія державної програми РФ з відшкодування витрат на вирощування технічних конопель. Також він називає ім’я особи, яка надсилала йому комерційну пропозицію, – воно збігається з іменем високопосадовця НАБУ.
Як повідомляється, у процесі аналізу вмісту телефонів також отримано докази того, що організацією незаконного бізнесу займався саме співробітник НАБУ, а його батько здебільшого виконував його вказівки та здійснював функції контролю за сільськогосподарськими процесами на місці. Серед іншого, за матеріалами справи, співробітник антикорупційного Бюро не тільки знаходив контакти для торгівлі з РФ, а й підшуковував інвесторів для бізнесу. Відповідне телефонне листування знайдене у самого високопосадовця НАБУ.
Також слідство встановило, що батько правоохоронця перебував на постійному зв’язку з громадянами РФ, мешканцями Дагестану, а у 2023 році, незважаючи на повномасштабну агресію Росії проти України, особисто відвідав РФ.
Батько високопосадовця НАБУ вів листування з народним депутатом-втікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, який за даними слідства пов’язаний зі спецслужбами РФ та має значний вплив на діяльність НАБУ. Серед іншого, в одному з епізодів переписки вони домовлялися про зустріч на території ЄС. Про контакти співробітника антикорупційного Бюро з Христенком свідчить і листування біглого нардепа з батьком посадовця Бюро. Зокрема, Христенко писав про те, що не може додзвонитися до його сина (для конспірації він вказав лише першу букву імені) і просив посприяти налагодженню контакту.
СБУ задокументувала факти, які підтверджують, що батько посадовця НАБУ підтримував зв’язки з представниками окупаційних адміністрацій на тимчасово захопленій території України. Зокрема, із російським окупаційним чиновником у Горлівці він обговорював питання оновлення реєстрації своєї зброї за законами так званої ДНР.
СБУ повідомила високопосадовцю НАБУ та його батьку про підозру – пособництво державі-агресору. Вони перебувають під вартою.