Позначка: Росія

  • Потік трудових мігрантів з Індії до Росії зріс у 22 рази – ЗМІ

    Потік трудових мігрантів з Індії до Росії зріс у 22 рази – ЗМІ

    Кількість громадян Індії, які приїжджають до Росії з метою працевлаштування, збільшилась у 22 рази за останні п’ять років. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня. Так, якщо в 2020 році реєструвалося всього 813 в’їздів громадян Індії з робочими цілями, то в аналогічний період 2025 їх кількість перевищила 17,7 тисячі.
    Головною причиною такого значного зростання експерти називають гостру нестачу робочої сили в Росії – особливо у будівництві, промисловості та сільському господарстві. Основні регіони, куди прямують громадяни Індії, – Москва, Санкт-Петербург, а також Саратовська, Ульянівська та Ростовська області.
    Після запровадження обмежень для мігрантів з країн СНД та коригування міграційної політики Росія почала активно залучати трудові ресурси з Південної Азії, головним чином з Індії. За прогнозами експертів, у 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може збільшитися вдвічі порівняно з минулим роком. У поточному році виділено близько 71,8 тис. квот для залучення індійських робітників із загальної квоти з іноземних фахівців у 234,9 тис. осіб.

    Зазначається, що російські компанії також розглядають можливість залучення мігрантів із Непалу, В’єтнаму та Бангладеш. Бізнес, особливо у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг, розраховує таким чином компенсувати нестачу трудових ресурсів.

  • ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
    Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
    ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
    Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
    За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
    Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
    Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
    Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
    Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
    Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року.

  • Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.

    “Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
    Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
    Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.

    Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини.

  • У Москві заявили про “втрату імпульсу” до миру

    У Москві заявили про “втрату імпульсу” до миру

    Надії на просування мирної угоди з Україною практично вичерпалися. Про це сказав заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков в коментарі російським пропагандистам в середу, 8 жовтня.
    На його думку, потужний імпульс, заданий лідерами США і Росії під час особистої зустрічі на Алясці в Анкориджі 15 серпня, значною мірою вичерпано.
    “На жаль, доводиться констатувати, що потужний імпульс Анкориджа на користь домовленостей зусиллями противників та зусиллями прихильників війни “до останнього українця” насамперед серед європейців виявився значною мірою вичерпаний”, – заявив Рябков.
    Він вважає, що “це результат деструктивної діяльності, насамперед європейців”.
    Рябков також попередив, що можлива передача Україні американських крилатих ракет Tomahawk стане “якісною зміною ситуації”.
    “Гіпотетичне застосування таких систем можливе тільки з прямим залученням американського персоналу. Я сподіваюся, глибину і тяжкість наслідків прийнятого в цій ситуації того чи іншого рішення добре усвідомлюють ті, хто підштовхує Вашингтон до такого рішення”, – зазначив він.
    Заступник російського міністра закликав Білий дім і Пентагон “тверезо, розсудливо, відповідально підійти до всієї цієї ситуації”.

  • Туреччина готується коротити закупівлі російського газу

    Туреччина готується коротити закупівлі російського газу

    Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
    Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
    Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
    В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
    Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
    За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
    Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
    Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
    Міністр енергетики Альпарслан Байрактар ​​заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою.

  • Туреччина готується скоротити закупівлі російського газу

    Туреччина готується скоротити закупівлі російського газу

    Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
    Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
    Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
    В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
    Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
    За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
    Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
    Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
    Міністр енергетики Альпарслан Байрактар ​​заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою.

  • У Новосибірську сталася пожежа на території заводу

    У Новосибірську сталася пожежа на території заводу

    У Новосибірську горить складське приміщення біля ВАТ Завод припоїв. Про це повідомляють місцеві ЗМІ та ТГ-канали.
    Зазначається, що причина займання невідома.
    За даними МНС РФ, на місці працює 70 рятувальників та 23 одиниці техніки, туди ж відправили пожежний потяг.
    Як повідомляється, пожежу на складі в Новосибірську локалізовано на 2 тисячах квадратних метрів, попередньо постраждалих немає.
    Напрямки діяльності Новосибірського заводу

  • виробництво та забезпечення промислових споживачів на території Росії та країн СНД металопродукцією у вигляді припоїв, сплавів та бабітів
  • комерційні операції на ринку кольорових металів та сплавів (олово, свинець, цинк)
  • прокат кольорових металів (мідь, латунь, бронза, срібло, індій, вісмут, сурма, кадмій, олово, свинець, алюміній)
  • супутні складські послуги.
  • Серед споживачів продукції заводу на сайті вказано “оборонну промисловість”.

  • Глава ЄК назвала зальоти дронів Росії гібридною війною проти ЄС

    Глава ЄК назвала зальоти дронів Росії гібридною війною проти ЄС

    Численні порушення повітряного простору Євросоюзу є гібридною війною, спрямованою на роз’єднання ЄС та ослаблення підтримки України. Про це заявила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн під час промови у Європарламенті в середу, 8 жовтня.
    “Не варто робити помилку. Недавні вторгнення в наш повітряний простір є частиною зростаючої загрози. Настав час назвати речі своїми іменами. Це гібридна війна. Європа мусить мати можливість реагувати та захищати наш повітряний простір”, – наголосила європейська чиновниця.
    Фон дер Ляєн прямо назвала Росію ініціатором такої кампанії.
    “Росія хоче посіяти розбрат. Ми відповідаємо єдністю. Саме італійські пілоти в межах місії повітряного патрулювання НАТО супроводжували російські літаки з неба Естонії. Українські експерти діляться досвідом на передовій, щоб допомогти державам-членам протидіяти вторгненням дронів”, – наголосила голова ЄК.
    Вона заявила про значне зростання витрат на оборону ЄС до 800 млрд євро в межах стратегії Готовність 2030, дорожню карту якої незабаром презентує ЄК.
    Очільниця ЄК також загадала про такі складові проєкти, як Стіна дронів.
    “Нам потрібна система, яка є доступною та придатною для використання. Для швидкого виявлення, швидкого перехоплення та, за потреби, швидкої нейтралізації. Тут нам є чого навчитися в України. Як щодо можливостей, так і, що ще важливіше, щодо їхньої екосистеми швидких інновацій. І Україна готова підтримати наші зусилля”, – підсумувала європейська чиновниця.
    Як ми вже писали, в Норвегії в ніч проти понеділка, 6 жовтня, через інформацію про появу невідомих дронів була порушена робота аеропорту Осло.
    Медведєв назвав мету нальотів дронів на Європу

  • В Росії вбили відомого архітектора на очах у дочки

    В Росії вбили відомого архітектора на очах у дочки

    Російського архітектора Олександра Супоницького вбили в Санкт-Петербурзі. Відомо, що 73-річного чоловіка розстріляли на очах його 10-літньої дочки. Вбивця був учасником війни проти України та мав раніше конфлікт з убитим. Про це повідомляє місце видання Фонтанка.
    Супоницького розстріляли з автомата біля ліфта в будинку на вулиці Кременчуцькій у центрі Петербурга, де він проживав.
    Супоницький збирався відвезти доньку до школи, але під ліфтом дорогу їм перегородив невідомий чоловік, який змусив стати обох навколішки під дулом автомата. Озброєна людина після того, як обоє виконали наказ вистрілила архітектору в потилицю і зникла.
    Дівчинка забігла назад додому, а тим часом з вікна однієї з квартир пішов дим. На місце приїхали пожежники, загасили вогонь і знайшли в квартирі, що згоріла, тіло передбачуваного вбивці з вогнепальним пораненням, повідомив канал 78.
    За даними Mash на Мойке, вбивця після скоєного злочину влаштував пожежу та вбив себе.
    Слідчий комітет РФ згодом повіодомив, що було порушено кримінальну справу за статтею “вбивство, вчинене з особливою жорстокістю”.
    “8 жовтня у будинку на Кременчуцькій вулиці було виявлено тіла двох чоловіків 49 та 73 років з вогнепальними пораненнями. Попереднім слідством встановлено, що потерпілий зранку вийшов проводжати доньку до школи, біля ліфта він зустрів 49-річного сусіда. Останній з карабіна, що був при ньому, зробив постріл у чоловіка.
    Після скоєного злочину 49-річний чоловік спустився до своєї квартири поверхом нижче і звів рахунки з життям”, – розповіли російські правоохоронці. Олександр Супоницький – голова ради директорів групи компаній Suart та член Спілки архітекторів СРСР.
    Серед його відомих робіт – проекти станцій петербурзького метро Горьківська, Фрунзенська та Парк Перемоги, автосалон Rolls-Royce та участь у створенні концепції ділового центру Лахта.

    В Петербурзі відомого архітектора застрелив сусід. Убивця наклав на себе руки, а перед цим влаштував пожежу в будинку pic.twitter.com/bzzGQNXNy2— Максим (@lipcansmaks1) October 8, 2025

    В Петербурзі відомого архітектора застрелив сусід. pic.twitter.com/eW4BDN2tYs— Максим (@lipcansmaks1) October 8, 2025 Як ми вже писали, один із фігурантів справи російського мільярдера Ібрагіма Сулейманова про вбивства “минулих років”, що свідчив проти олігарха, раптово помер.
    У Росії затримали мільярдера за підозрою в убивстві 20-річної давнини

  • У кількох областях РФ встановили ліміти на продаж бензину

    У кількох областях РФ встановили ліміти на продаж бензину

    Обмеження на продаж бензину, які вже запровадили в анексованому Криму та Челябінській області, торкнулися також Тюменської та Свердловської області. Про це повідомляють росЗМІ.
    Зазначається, що мережа заправок Н-1 у Тюмені запровадила ліміт на відпустку палива в “одні руки” – не більше 30 літрів 92-го чи 95-го бензину за раз. Обмеження діє з 7 жовтня.
    Також обмеження торкнулися заправок компанії ТПК, де бензин АІ-95 стали продавати тільки за паливними картками.
    У Свердловській області на заправках Лукойлу перестали відпускати паливо в каністри, на Башнафті бензин відсутній, залишився лише дизель, а на АЗС Tamic Energy та Varta “заливають не більше 30 літрів на машину.
    Також люди розповіли про відсутність бензину на заправках Караван, 95 бензину немає взагалі, ввели обмеження по 20 літрів на машину.
    Раніше ліміти 30 літрів бензину і 20 літрів дизеля введені на заправках Tamic Energy в Єкатеринбурзі.
    Крім того, проблеми із забезпеченням громадян бензином виникли у Новосибірській області. Мережа АЗС Прайм оголосила про зупинення продажу бензину АІ-92 на більшості заправок мережі “у зв’язку із припиненням відвантажень із нафтопереробних заводів”. У регіоні стрімко зростають ціни на бензин. Так, літр АІ-92 на заправках Татнафти подорожчав на три рублі за дві доби: 6 жовтня, за даними моніторингового сайту benzin-price, 92-й у цій мережі продавали за 59,5 рубля, у середу він став коштувати 62,5 рубля.