Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%.
Позначка: Росія
-
Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ
-
В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков
Колегія з конституційного нагляду Державного суду Естонії на початку лютого розгляне клопотання президента Алара Каріса про визнання такими, що суперечать Конституції, поправок до Закону про церкви та парафії, які передбачають обмеження церков, що підтримують агресію Росії. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Клопотання буде розглянуто в усній формі. Засідання відбудеться 3 лютого 2026 року о 10:15 в Тарту.
До участі в процесі запрошені представники парламенту, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представники релігійних організацій, включаючи Раду церков Естонії, православну церкву та Пюхтіцький ставропігійний жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці.
Алар Каріс на початку жовтня направив до Державного суду закон про внесення змін до Закону про церкви та парафії, клопочучи про визнання його таким, що суперечить Конституції. Каріс вже двічі відмовлявся затверджувати зміни до закону про релігійні свободи, в яких передбачена можливість накласти обмеження на церкви, що виправдовують російську агресію.
Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії. -
Кремль взяв курс на затяжне протистояння із Заходом – розвідка
Рада Федерації РФ затвердила постанову “Про актуальні питання зовнішньої політики”, котра кодифікує курс Кремля на тривалу конфронтацію із Заходом, переорієнтовуючи зовнішні зв’язки на Азію, Африку та Латинську Америку. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України у середу, 31 грудня.
Документ фіксує не пошук компромісів, а системну ставку на тривалу конфронтацію.
Як зазначається, ключова теза постанови зводиться до перекладання повної відповідальності за “безпрецедентну міжнародну напруженість” на НАТО та “колективний Захід”. Так Кремль декларує намір вибудовувати альтернативний світопорядок, який відкрито протиставляється євроатлантичній системі безпеки.
Мова про формування “архітектури рівної та неподільної безпеки в Євразії” з опорою на СНД, ОДКБ, ШОС та АСЕАН, а також просування “Євразійської хартії багатоманітності й багатополярності”, ініційованої спільно з Білоруссю.
Окремий акцент зроблено на переорієнтації зовнішніх зв’язків на Азію, Африку та Латинську Америку. У відомстві пояснили, що Кремль планує поглиблювати економічну, дипломатичну й парламентську співпрацю з Китаєм, Іраном, Індією, країнами Південно-Східної Азії та іншими державами Глобального півдня, використовуючи формати БрІКС, ШОС та ЄАЕС.
Водночас документ формально залишає можливість відновлення повноформатних російсько-американських відносин, але лише за умови врахування інтересів Кремля у війні проти України.
Натомість санкції Заходу визнані “довгостроковою реальністю”, на яку Москва планує відповісти адаптацією: розрахунками в національних валютах, протидією конфіскації заморожених активів і створенням спеціальних правових режимів для транскордонної співпраці.
Паралельно кремль розширює підтримку мереж “співвітчизників” за кордоном і планує окрему стратегію роботи з іноземними випускниками російських вишів.
“У сукупності документ не залишає сумнівів: російська влада інституціоналізує курс на затяжне протистояння із Заходом, намагаючись обійти ізоляцію через парламентські та “гуманітарні” канали і водночас підірвати західну єдність, спираючись на вибіркові контакти та вплив у країнах Глобального півдня”, – резюмували у СЗРУ.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу на заході в столиці Німеччини Берліні у четвер, 11 грудня заявив, що країни Альянсу – “наступна ціль Росії”.
Росія перейшла в “нульову фазу” підготовки до війни з НАТО – ISW -
Китай удвічі скоротив постачання авто до Росії
Постачання автомобілів із Китаю до Росії у січні-листопаді становили $8,1 млрд. Через підвищення утилізаційного збору в РФ, вони скоротилися вдвічі. Про це повідомляє TMT з посиланням на підрахунки Інститут Гайдара на основі даних митного управління КНР.
Загалом за 11 місяців Китай експортував 6,34 млн автомобілів – на 19% більше, ніж роком раніше. Зростання відбувається за всіма напрямками, за винятком Росії: у листопаді туди було поставлено на 48% менше автомобілів, ніж рік тому.
Загальний експорт Китаю до Росії скоротився на 11,8% – до $91,7 млрд у січні-листопаді, частка російського ринку знизилася до 2,7% (-0,5 в. п.), однак автомобілі показали найгірший результат. Постачання інших категорій “машин і обладнання” скоротилися менш суттєво – на 10,9%. Аналітики пов’язують провал у постачаннях автомобілів із підвищенням утилізаційного збору. З листопада 2024 року для більшості легкових автомобілів він зріс у 1,7-2,8 раза.
Як передбачається, тенденція збережеться. У 2026 році ринок РФ постане перед помітним падінням продажів нових легкових автомобілів порівняно з осінню 2025 року – зі 120-140 тис. автомобілів на місяць до 80-90 тис., насамперед через чергове підвищення утилізаційного збору. З урахуванням цього, а також підвищення ПДВ із 20% до 22%, можна очікувати зростання цін на 10%.
У результаті частка китайських марок автомобілів у продажах знижується. У 2023 році вона перевищувала 60%, цього листопада впала до 44,7%, тоді як роком раніше становила майже 55%.
Окрім того, китайські автоконцерни вивели з російського ринку кілька своїх моделей, складання яких було налагоджене в Росії. Наприклад, Geely припинила продажі імпортованого седана Emgard: тепер продається його аналог S50 від білоруського автозаводу Belgee. Марка Skywell, яка з 2022 року продавала в Росії електромобілі та гібриди, цього року вирішила піти з ринку. Однією з причин аналітики називають підвищення утилізаційного збору на автомобілі з електродвигуном.
З іншого боку, рівень локалізації дуже низький: китайські партнери не поспішають інвестувати в Росію, і фактично все зводиться до викруткової збірки силами російських партнерів. Тобто російський автопром розвивається повільно, зате ціни підвищує значно швидше, пояснили експерти.
Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китай добиває російський автопром – розвідка -
У РФ заявили про посилення заходів безпеки на Кримському мосту
У Росії заявили про посилення заходів безпеки на Кримському мосту. Про це повідомляє Суспільне Крим із посиланням на російські ЗМІ, які цитують главу Міністерства транспорту РФ Андрія Нікітіна.
Зазначається, що напередодні свят на мосту посилили охоронні заходи. Для контролю руху залучили 212 додаткових контрольних постів. У відомстві заявляють, що це дозволить перевіряти до 17 520 автомобілів на добу та підтримувати безперебійний рух транспорту.
Окрім цього, Росавтодору та компанії Автодор доручено сформувати резерв спецтехніки й реагентів для боротьби з негодою на автодорогах. -
Путін і Сі Цзіньпін домовилися поглиблювати партнерство
Лідер КНР Сі Цзіньпін та російський диктатор Володимир Путін обмінялися поздоровленнями до Нового року. Голови обох правлячих режимів домовились й надалі підтримувати тісну взаємодію та поглиблювати двостороннє партнерство. Про це повідомили в МЗС Китаю.
Сі Цзіньпін нагадав, що у 2025 році Китай і Росія відзначають 80-ті роковини перемоги у “Війні опору китайського народу японській агресії та Світовій антифашистській війні”.
Сі підкреслив, що минулий рік став періодом суттєвого просування всебічного стратегічного партнерства між Китаєм і РФ.
За його словами, лідери двох країн двічі зустрічалися – в Пекіні та Москві – та обговорювали ключові питання, що становлять взаємний інтерес.
Китайський лідер висловив готовність і надалі підтримувати тісні контакти з Путіним та спільно спрямовувати розвиток китайсько-російських відносин.
Своєю чергою Путін заявив, що стратегічне партнерство між Росією та Китаєм у 2025 році зберігало “добрі темпи розвитку”.
Він також згадав про дві зустрічі з головою КНР та традиційно заявив про спільну з Китаєм “перемогу над нацистською Німеччиною і японським мілітаризмом”.
Російський диктатор висловив готовність підтримувати тісний контакт із Сі Цзіньпіном з питань двосторонніх відносин і важливих міжнародних питань.
Китайське МЗС не повідомило про обмін новорічними вітаннями Сі Цзіньпіна з лідерами інших держав. -
У російському Рибінську пролунали вибухи, загорілися резервуари з пальним
У Ярославській області Росії 31 грудня на тлі повідомлень про “безпілотну небезпеку” пролунали вибухи. Сталася пожежа на ФДКУ Комбінат Темп у місті Рибінськ. Про це повідомили губернатор Ярославської області РФ Михайло Євраєв у Telegram, а також Telegram-канал Astra.
За даними очевидців, горять резервуари з пальним.
Astra геолокувала кілька кадрів з місця подій і дійшла висновку, що загорівся резервуарний парк у мікрорайоні Копаєво в Рибінську. Там розташований ФДКУ Комбінат Темп – об’єкт, що входить до системи Росрезерву і призначений для зберігання пального.
За даними російського Міноборони, протягом минулої ночі чергові засоби ППО нібито перехопили і знищили 86 українських БпЛА. Зокрема, 56 дронів нібито били над акваторією Чорного моря, 9 – над Брянською областю, 8 – над Липецькою, 5 – над Краснодарським краєм РФ і 8 – над тимчасово окупованим Кримом. -
Партизани знищили вежу зв’язку біля авіабази в Новосибірську
Партизани знищили у російському Новосибірську вежу зв’язку біля авіабази Толмачово, яка використовувалася у військових цілях. Про це повідомив партизанський рух АТЕШ.
Зазначається, що ця вежа забезпечувала надійне, захищене й ефективне управління та комунікацію для підрозділів армії РФ, що базуються на авіабазі Толмачово, включаючи в/ч 12739 (337-й окремий вертолітний полк), в/ч 3733 (10-а окрема авіаційна ескадрилья Росгвардії), в/ч 23529 (21-а авіаційна комендатура).
Вежа служила для перехоплення і прослуховування цивільних та військових комунікацій у регіоні.
“Виведення цього об’єкта з ладу ускладнює командуванню Збройних сил РФ управління власними силами і позбавляє їх важливого інструменту для збору розвідувальної інформації”, – зазначили партизани. -
Путін наказав розширити “буферну зону” в Україні – ЗМІ
Російський диктатор Володимир Путін наказав у 2026 році розширити так звану “буферну зону” на північному сході України. Мова про Сумську та Харківську області, що межують із Росією. Про це заявив начальник Генерального штабу ЗС РФ Валерій Герасимов, повідомляє Reuters.
Він також повідомив, що проінспектував угруповання військ Північ, яке діє на цьому напрямку.
Зазначене угруповання було сформоване на початку 2024 року. Кремль стверджує, що його завданням є створення “буферу” подовж кордону та витіснення українських сил углиб території України.
Заява Герасимова пролунала на тлі обіцянок Росії відповісти на нібито спробу так званої “атаки” на резиденцію Путіна.
Київ відкинув звинувачення Москви, назвавши їх спробою зірвати можливі мирні переговори, оскільки війна наближається до четвертого року. -
Санаторії Білорусі проводять реабілітацію поранених солдатів РФ – ЗМІ
Білорусь виявилася залученою в систему реабілітації російських військових, які брали участь у бойових діях проти України. Мова про санаторно-курортне лікування, яке надається на пільгових умовах і фінансується через міждержавні механізми. Про це свідчить журналістське розслідування медіа Беларусский расследовательский центр, що позиціонує себе як незалежне.
За даними журналістів, з 2023 року в програмі реабілітації залучений Лепельський військовий санаторій у Вітебській області, який підпорядковується міноборони Білорусі.
ЗМІ вдалося підтвердити інформацію після телефонної розмови з представниками установи, яким телефонували під виглядом співробітників російських державних ЗМІ.
Крім Лепельського санаторію, російських військовослужбовців приймають і в інших установах, наприклад, в санаторії Чаборок у Брестській області та Сосновий бір у Мінській області.
Путівки надаються безплатно через російські державні структури та афілійовані благодійні фонди, включно з фондом Захисники Вітчизни.
Співробітниця Лепельського санаторію розповіла, що медична допомога учасникам російсько-української війни надається на підставі договору з Постійним комітетом Союзної держави Росії та Білорусі.
Ідеться про документ, який раніше поширювався на людей з інвалідністю та ветеранів Другої світової війни, але з 2022 року його дію було розширено.
У 2025 році на ці цілі з бюджету Союзної держави передбачено 26 мільйонів рублів. Точної кількості військових, які пройшли лікування, не розкривають.
Як ми вже писали, білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив, що РБ може отримати від РФ “максимум десяток” ракетних комплексів Орешник.
У Білорусі вперше показали російський Орешник