Дві державні нафтопереробні компанії Індії, Indian Oil та Bharat Petroleum, вирішили закупити російську нафту для постачання у січні, оскільки вони отримали знижки та доступні обсяги від постачальників, які не потрапили під санкції. Це дозволило їм заощадити на вартості закупівель. Інші індійські нафтопереробні заводи також розглядають можливість повернення до російської нафти, але загальні обсяги закупівель залишаються обмеженими через невизначеність санкційного середовища. Приватні компанії, такі як Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd. та HPCL-Mittal Energy Ltd., відмовляються від закупівлі російської нафти. Ціни на російську нафту для Індії у середньому становлять 40-45 доларів за барель, а оплата здійснюється у дирхамах ОАЕ та доларах США.
Позначка: Росія
-
Російські промисловці заявили про найбільше падіння виробництва з 2022-го
У російській економіці продовжує знижуватися ділова активність. У листопаді індекс PMI в оборонній промисловості, який розраховується за результатами опитувань компаній S&P Global, опустився до 48,3 пункту – вже шостий місяць поспіль нижче позначки 50, що розділяє зростання від спаду. Згідно з даними, затяжний період негативних оцінок керівництва підприємств останній раз був зафіксований під час пандемії. S&P Global пояснює зниження виробництва та скорочення нових замовлень різким падінням. Погіршення ситуації також відзначається в логістиці, де строки постачання зростають, а закупівель стає менше. Витрати російських виробників зростають найшвидшими темпами з травня, що призводить до підвищення цін на готову продукцію. Також відзначається зростання витрат і цінових очікувань за даними Банку Росії. Промислове виробництво у Росії зросло у жовтні, але за річними показниками збільшення становить лише 1%.
-
Путін підписав бюджет РФ з 40% витрат на армію
Український Центр протидії дезінформації повідомив, що президент Росії Володимир Путін підписав федеральний бюджет на 2026 рік, де майже 40% витрат спрямовано на армію та силові структури, а лише 25% на соціальні програми. Це вважається рекордом з часів СРСР і свідчить про те, що мир не є пріоритетом для Кремля. У зв’язку з санкціями, які обвалили доходи Росії від нафти й газу, у бюджеті передбачено великий дефіцит. Для компенсації цього дефіциту, влада зменшує соціальні програми і вводить нові податки, які вплинуть на населення та бізнес. Це свідчить про те, що для Кремля важливіше ведення війни, навіть за рахунок економічної деградації та погіршення умов життя громадян.
-
Путін запровадив безвіз для громадян Китаю
Глава Росії Володимир Путін підписав указ про введення безвізового режиму для громадян Китаю, що дозволить їм в’їжджати в країну без візи до 30 днів на гостьові, ділові, туристичні, наукові, культурні та інші події. Цей режим діятиме до 2026 року з урахуванням принципу взаємності. У той же час, для в’їзду з робочою метою або проживання в Росії громадяни Китаю все ще мають отримувати візу. Також Китай ввів безвізовий режим для росіян з аналогічними умовами. Росія виразила готовність стати “ресурсною базою” для Китаю, який активно розширює свою присутність на ринках Росії.
-
У Кремлі назвали дату зустрічі Путіна і Віткоффа
Після переговорів з українською делегацією у Флориді, спеціальний посланник Дональда Трампа, Стів Віткофф, планує зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві 2 грудня. Про це повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков. Зустріч запланована на другу половину дня 2 грудня. Після зустрічі будуть опубліковані кадри, але про результати розмов говорити ще рано. Пєсков наголосив, що їм не потрібно проводити обговорення через ЗМІ, щоб забезпечити успіх процесу.
-
У ПАР заарештували вербувальника найманців на війну проти України
У Південно-Африканській Республіці заарештували ще одного підозрюваного у вербовці найманців на війну проти України. Про це повідомила Поліцейська служба ПАР в неділю, 30 листопада.
“Ще один підозрюваний був заарештований підрозділом Яструбів по боротьбі з державними злочинами у зв’язку з розслідуванням, що триває відносно того, як південноафриканці були залучені до війни між Росією та Україною”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що всі п’ятеро підозрюваних постануть перед судом 1 грудня. Їм висунуть звинувачення у порушенні закону ПАР про іноземну військову допомогу. -
У Херсоні семеро поранених через російські обстріли
Внаслідок російських обстрілів у Херсоні в неділю постраждали семеро цивільних. Про це повідомила регіональна прокуратура 30 листопада.
Російська армія атакувала населені пункти області авіацією, артилерійською, мінометною зброєю та РСЗВ, дронами різного типу. Станом на 17:30 відомо, що від наслідків ворожих атак травмовано сімох мирних жителів, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що всі постраждалі – жителі Херсона, які потрапили під дронові атаки та артилерійський вогонь.
“Пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки, господарські приміщення, гаражі та автотранспорт”, – додали у відомстві.
Розпочато досудові розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч.1 ст.438 КК України). -
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ -
Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків
У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5. -
Дрони уразили два танкери тіньового флоту РФ – ЗМІ
Морські дрони Служби безпеки України SeaBaby уразили в Чорному морі два підсанкційні нафтотанкери KAIRO та VIRAT, що належать тіньовому флоту РФ. Про це 29 листопада повідомляє Укрінформ з посиланням на джерело в СБУ.
Зазначається, що це була спільна операція 13 Головного Управління військової контррозвідки СБУ з Військово-морськими силами України.
По суднах успішно відпрацювали модернізовані морські дрони Sea Baby. Вони можуть долати великі дистанції та оснащені посиленими бойовими частинами.
Після влучань обидва танкери отримали критичні пошкодження та фактично виведені з експлуатації. Це завдасть суттєвого удару по транспортуванню російської нафти.
Під час атаки підсанкційні судна йшли порожніми – вони прямували на завантаження у порт Новоросійськ.