У російському місті Владивосток затримали французького спортсмена Софіана Сехілі, який хотів побити світовий рекорд, проїхавши велосипедом через всю Євразію. Про це напередодні повідомила газета Le Monde.
Марафонця запідозрили у незаконному перетині кордону, заявили ТАРС в екстрених службах Примор’я.
Сехілі вже двічі намагався потрапити до Росії з Китаю через пропускні пункти, розташовані за 200 км один від одного. Після другого разу його затримали. Нині він перебуває під вартою. Допомогу 44-річному спортсмену надає французьке консульство.
Софіан Сехілі стартував з португальського Лісабона 1 липня та планував фінішувати у Владивостоці. Перший раз велосипедист перетнув кордон Росії наприкінці липня, в’їхавши до Чечні через Грузію. Потім він попрямував до Казахстану через Астраханську область, а потім продовжив подорож територією Таджикистану, Монголії та Китаю.
2 вересня Сехілі повідомив у Instagram, що був зупинений російськими прикордонниками, внаслідок чого його шлях було перервано за 400 км від кінцевої мети.
За даними L’Equipe, на момент затримання спортсмен подолав понад 17,6 тисячі км, маючи по ходу маршруту майже 600 км переваги в порівнянні з попереднім світовим рекордом – 64 дні та 2 години, встановленим німцем Йонасом Дейхманом.
“Зазнати невдачі так близько до мети – це жахливо”, – написав Сехілі, додавши, що тепер має 10 місяців, щоб вирішити, чи хоче він знову спробувати встановити цей рекорд.
Софіан Сехілі – один із провідних світових спортсменів у перегонах на наддовгі дистанції. Він був режисером-документалістом, але в 2012 році залишив цю професію і присвятив себе веломарафонам. З того часу Сехілі взяв участь приблизно в 20 великих стартах і здобув 11 перемог, у тому числі в престижній гонці Tour Divide завдовжки 4,5 тисяч км від Канади до Мексики в 2022 році.
Раніше у російському Санкт-Петербурзі затримали туристів з Ізраїлю та США за танці біля будівлі ФСБ. На затриманих склали протоколи про дрібне хуліганство (стаття 20.1 КоАП Росії) та помістили їх у камеру. Пізныше їх відпустили.
Також у Росії затримали громадянина Румунії. Його звинуватили у зборі даних про ППО в районі міста Сочі.
Позначка: Росія
-
У РФ затримали француза, який намагався перетнути Євразію на велосипеді
-
Китай змусив Reuters видалити відео діалогу Путіна і Сі
Інформаційне агентство Reuters видалило 4-хвилинне відео, де російський правитель Володимир Путін і голова КНР Сі Цзіньпін обговорювали можливість життя людини до 150 років. Про це агентство повідомило у суботу, 6 вересня. У Reuters нагадують, що кадри були зняті під час військового параду в Пекіні, коли відзначалась 80 річниця завершення Другої світової війни. Відео містило розмову лідерів РФ і КНР, яку підхопив мікрофон.
Агентство змонтувало ролик і розповсюдило його серед понад тисячі міжнародних медіа, включно з провідними телекомпаніями світу. Такі ж матеріали поширювали й інші агенції, які мають ліцензію CCTV.
Але після письмового запиту від юристів CCTV Reuters видалило відео зі свого сайту та розіслало клієнтам офіційне повідомлення про відкликання матеріалу. У листі йшлося про перевищення умов використання ліцензії та критикувалося “редакційне опрацювання” кадрів, проте деталей не наводилося.
У Reuters заявили, що відкликали відео, бо більше не мали юридичного дозволу публікувати цей контент, захищений авторським правом. Водночас агентство наголосило, що відстоює точність опублікованого і не вбачає порушення своїх стандартів неупередженої журналістики.
У свою чергу китайські державні ЗМІ та посольство КНР у Вашингтоні поки не надали коментарів. Попри це, сюжет із розмовою Путіна й Сі вже встиг широко поширитися у світових ЗМІ та соцмережах.
“Ми гарантуємо точність опублікованих нами матеріалів. Ми ретельно переглянули опубліковані кадри і не знайшли жодних підстав вважати, що зобов’язання Reuters щодо точної та неупередженої журналістики було порушено” – йдеться у повідомлені агентства. -
КНР приймає танкери “тіньового флоту” РФ – ЗМІ
До Китаю прибув вже другий за останній час російський танкер, який перевозить скраплений природний газ. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що російський танкер-газовоз “Схід” стояв на якорі біля терміналу ЗПГ у порту Тешань у південно-західній провінції Гуансі в Китаї. Танкер під російським прапором із вантажем 150 000 кубометрів ЗПГ був завантажений на заводі Arctic LNG 2 у Гидані на півночі Сибіру 19 липня.
Це другий вантаж із санкціонованого проекту, доставлений до Китаю після того, як наприкінці серпня на термінал ЗПГ у Бейхаї прибув танкер Arctic Mulan, який також перебуває під санкціями.
Як відомо, видобуток у рамках арктичного проекту розпочався у грудні 2023 року, проте постачання газу відстають від графіка через брак газовозів льодового класу та західні санкції. Arctic LNG 2, 60% акцій якого належать російській компанії “Новатек”, мав стати одним із найбільших у країні заводів ЗПГ із цільовою продуктивністю 19,8 млн тон на рік, але санкції перекреслили його перспективи.
Як повідомляється, наразі ще два танкери з російським газом пришвартовані на півострові Камчатка на Далекому Сході Росії, а третій знаходиться у Південно-Китайському морі між Тайванем та островом Хайнань. -
В ГУР оцінили спромжності РФ по випуску шахедів
Росія наростила виробництво безпілотників-камікадзе типу шахед до 2 700 одиниць на місяць. Про це у п’ятницю, 5 вересня, розповів речник ГУР Андрій Юсов в інтервʼю Новини.Live.
За його словами, окрім ударних безпілотників, РФ також виготовляє значну кількість так званих “обманок” – дронів без бойової частини. Їх застосовують для виснаження української протиповітряної оборони.
Водночас Юсов наголосив, що випускати тисячі шахедів щоденно Росія технічно не здатна.
“Але ми бачимо сотні шахедів у комбінованих атаках разом із ракетами. Масовані удари – це серйозний виклик для наших сил протиповітряної та протиракетної оборони”, – сказав Юсов, додавши, що це також виклик для партнерів України, які мають допомагати захищати українське небо.
Тим часом Україна теж нарощує випуск БПЛА. Так, у п’ятницю повідомлялося, що у Данії запускається перша лінія спільного виробництва дронів з Україною. Такі лінії будуть відкриватися з іншими країнами Європи.
Виробник ракети Фламінго представив новий ударний БпЛА -
РФ за експорт зброї отримує готівку у великих мішках – ЗМІ
Російський військово-промисловий комплекс за продаж зброї за кордон отримує не банківські платежі, а величезні посилки з валютою. До такої ситуації призвели санкції проти Росії, повідомляє у п’ятницю, 5 вересня, The Moscow Times.
Видання наводить дані аналітиків Nordsint, які із посиланням на комерційні агрегатори заявляють про понад тонну банкнот від закордонних покупців зброї, які російські виробники отримали з 2022 року.
Постачають готівку міністерства оборони різних країн.Серед них – турецька агенція оборонної промисловості. Вона відправила до Рособоронекспорту партію банкнот вагою 23,4 кг на 5 млн, але без вказівки номіналу та валюти. Заявлена вартість партії, можливо, була відправлена купюрами по 200 та 500 євро, пише Nordsint. У серпні 2024 року агентство Reuters повідомляло, що Туреччина була центром імпорту банкнот до Росії.
Ще одним із постачальників купюр є М’янма. Рособоронекспорт та Об’єднана авіабудівна корпорація (ОАК) відправляли запчастини для літаків та технічну документацію до Управління оборонних закупівель М’янми. У відповідь отримували великі постачання готівкової валюти. У жовтні 2023 року митні декларації показали, що Рособоронекспорту було відправлено посилку вагою 492,5 кг. У описі посилки говорилося, що це “законний платіжний засіб” на 50 млн. Вага відповідає еквіваленту в 100-доларових купюрах.
Також партія готівки до Росії надійшла від міністерства оборони Туркменістану. Авіаремонтне підприємство Мотор, що спеціалізується на ремонті силових установок для гелікоптерів Мі-8 та Мі-24, отримало 10 кг готівкових євро та невелику партію монет.
ТОВ Гідроавіасалон, дочірня компанія оборонного холдингу Авіакомпанії Берієва на кшталт Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Берієва, також отримала 74 кг банкнот від міністерства оборони Туркменістану з 35 млн валюти (номінал не вказаний, але в євро або доларах). Ще вона отримала посилку меншого розміру, яку було описано як “монети з недорогоцінних металів”. Авіакомпанії Берієва знаходиться під санкціями як ЄС, так і США. Крім того, Туркменістан також надіслав 0,6 кг банкнот номіналом 110 000 (без зазначення валюти) до ОАК.
В Африці партнером з банкнот є Руанда. За даними видання Верстка, Рособоронекспорт у січні 2024 року отримав від міністерства оборони африканської країни партію обсягом $29,1 млн у купюрах по $100. Митні дані свідчать, що міністерство оборони Руанди проводило й інші схожі операції – 28 вересня 2023 прибула посилка з банкнотами вагою 327,6 кг. Ймовірно, це також були долари, пише Nordsint.
Днями повідомлялося, що Путін не переконав Сі розблокувати розрахунки через китайські банки.
Раніше стало відомо, що китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. -
Сіярто: Позиція РФ не вплине на Угорщину щодо вступу України в ЄС
Угорщина не змінить своєї позиції щодо вступу України в ЄС, навіть якщо РФ нібито не проти цього. Про це у п’ятницю, 5 вересня, написав глава МЗС Угорщини Петер Сіярто на своїй сторінці у соцмережі X.
Таким чином Сіярто прокоментував слова президента Володимира Зеленського про те, що “дивно”, що Угорщина відкидає членство України в ЄС, оскільки навіть Росія не виступає проти цього.
“Знову ж таки, Зеленський судить за власними мірками. На відміну від Зеленського, позиція Угорщини не диктується з-за кордону. Нам байдуже, що думає Москва про членство України в ЄС. Тож незалежно від того, наскільки Зеленський розраховує на вплив Росії, Угорщина не підтримає вступ України до ЄС”, – написав Сіярто. -
Бельгія відмовилася передавати Україні прибутки від активів РФ
Бельгія не буде конфісковувати прибутки від заморожених активів Росії і передавати їх Україні. Про це у п’ятницю, 5 вересня, заявив міністр закордонних справ країни Максим Прево у коментарі Euronews.
За словами Прево, такий крок може підірвати фінансову репутацію країни та створити ризики для Євросоюзу.
“Це був би негативний сигнал для багатьох держав, які тримають свої суверенні активи у Брюсселі та інших європейських фінансових центрах”, – пояснив Прево.
Він також зауважив, що примусове вилучення російських коштів могло б знизити довіру до євро. З цієї причини міністр відкинув і пропозицію створити інвестиційний фонд на основі цих активів.
Водночас Прево підтвердив, що Бельгія приєднається до “коаліції рішучих” і надасть Україні підтримку у сфері безпеки. Деталі він не розкрив, але зазначив, що країна готова допомогти із розмінуванням та розглядає можливість передачі літаків.
Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів -
Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -
Ризики транзиту енергоносіїв є відповідальністю Росії – МЗС
Транспортування енергоносіїв територією Російської Федерації є виключною відповідальністю РФ. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу в Києві в п’ятницю, 5 вересня.
“Те, що стосується відповідальності за транспортування нафти, газу і інших ресурсів російської території, тут не лише, до речі, Словаччина висловлювала різні думки, а й інші держави, Угорщина, різні інші.
Можемо просто повторити, що транспортування енергоносіїв через територію Росії є відповідальністю Російської Федерації. Якщо РФ розпочала загарбницьку війну і створила небезпеку для цього транспортування, то це проблема Російської Федерації”, – сказав посадовець.
Україна готова до діалогу і, попри щоденні атаки РФ на енергетичну інфраструктуру, залишається надійним партнером і дотримується своїх зобов’язань, резюмував спікер МЗС.
Як відомо, українські військові здійснили кілька атак на нафтопровід Дружба, зокрема, “найсвіжіша” з них відбулася 22 серпня неподалік кордону Росії та Білорусі. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто тоді заявляв, що ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів.
Удар по Дружбі: в ЄК прокоментували скарги Словаччини і Угорщини -
Фінляндія масово депортує “антивоєнних” росіян
Влада Фінляндії почала масово висилати росіян, які прибули до країни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За даними поліції, з січня по вересень 2025 року 104 громадянина Росії, яким відмовили у наданні притулку, були видворені з країни, пишуть росЗМІ.
Зростання кількості депортованих пов’язують із тривалим розглядом запитів на притулок.
Активіст організації “Кемі проти війни” Максим Алієв розповів: “Два роки нікого не опитували. Вони просто не знали, що з нами робити. Були лише рідкісні винятки. Наші активісти зверталися до омбудсмена, писали скарги і тільки наприкінці 2024 року почалися співбесіди”. За його словами, після перших співбесід майже 90% росіян отримали відмови. Більшість подали апеляції до Верховного суду і, якщо дозволять, повторно подадуть прохання про притулок.
Причиною відмов у більшості випадків є втеча від мобілізації. У травні 2023 року міграційна служба Фінляндії повідомила, що щонайменше 1109 росіян подали прохання про притулок через ухилення від служби в армії. Влада стверджує, що в Росії мобілізація завершена.
Представниця міграційної служби Ану Карппі зазначила, що “сама по собі загроза служби в армії не є підставою для надання притулку” згідно з Конвенцією ООН.
Деяких росіян, які відмовляються добровільно залишати Фінляндію, видворяють під конвоєм. За даними поліції, за вісім місяців 2025 року таким способом вислали 18 осіб. Їх зазвичай перевозять літаком до Туреччини або наземним маршрутом до Естонії, оскільки прямої депортації до Росії не здійснюють через закриті пункти на кордоні.
Серед тих, хто отримує притулок у Фінляндії, переважно активісти, учасники протестів, а також ті, хто мав проблеми з законом, арешти або кримінальні справи.