Позначка: Росія

  • У РФ заперечують знищення своєї субмарину у Новоросійську

    У РФ заперечують знищення своєї субмарину у Новоросійську

    Росія відмовилася визнавати знищення підводного човна в порту Новоросійська. Про це у понеділок, 15 грудня, повідомляє Sky News із посиланням на Командування Чорноморського флоту РФ.
    При цьому факт атаки, яку назвали “диверсією” у Росії не заперечують.
    “Інформація українських спецслужб про нібито знищення одного з російських підводних човнів не відповідає дійсності. Жоден корабель чи підводний човен Чорноморського флоту в бухті бази Новоросійськ, а також їхні екіпажі не постраждали в результаті диверсії”, – йдеться у заяві росіян.
    НАгадаємо, в СБУ заявили, що провели унікальну спецоперацію і підірвали підводний човен у порту Новоросійська. Там зазначили, що вперше в історії підводні дрони Sub Sea Baby підірвали російський підводний човен класу 636.3 Варшавянка.

  • Зеленський розповів, на що піде репараційна позика

    Зеленський розповів, на що піде репараційна позика

    Репараційна позика, для якої у ЄС планують використати заморожені активи РФ, піде на потреби української армії у разі, якщо війна триватиме, і на відновлення та макрофінансову стабільність у разі настання миру. Про це у понеділок, 15 грудня заявив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів, передає Укрінформ.
    “Сьогодні репараційна позика або будь-який формат, який розрахований на суму російських заморожених активів – це від 150 до 200, 210 млрд доларів, це Game Changer (чинник, що змінює гру – ред.). Це фінансова гарантія безпеки для України. На жаль, ми повинні думати і про план Б. План А – закінчення війни. План Б – продовження російської агресії. Якщо план Б, і російська агресія продовжується (…), ми розраховуємо на, як мінімум 40-45 млрд євро на рік фінансової допомоги. Тобто транш цієї репараційної позиції”, – розповів Зеленський.
    За його словами, під час війни ці кошти будуть використані на підтримку армії, оборонного сектору – зброю, ППО, а також на фінансові потреби.
    Якщо війни не буде, ці кошти, як розповів президент, будуть спрямовані на відбудову України та як вливання у макрофінансову стабільність.
    “Уявіть собі, якщо немає війни, то 45 млрд на рік – це дуже серйозне вливання в макрофінансову стабільність України, в наше відновлення і знов-таки в ту саму “критичку”, але вже не про підтримку йдеться, а про відновлення її”, – сказав Зеленський.
    Він також наголосив, що ці кошти у будь-якому випадку стануть частиною гарантій безпеки.
    “Це дійсно частина наших гарантій безпеки, як п’ята стаття НАТО, як зброя”, – зауважив глава держави.
    Зеленський додав, що якщо будуть проблеми з репараційною позикою, Україна розраховує “на альтернативні шляхи”, хоча вони й будуть складнішими.
    Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. Угорщина і ще кілька країн виступають проти цього. Єврорада збереться 18 грудня, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту і розв’язати проблеми, що залишаються.

  • Президент: Не вважаю, що США щось від нас вимагали

    Президент: Не вважаю, що США щось від нас вимагали

    США озвучили вимоги росіян для завершення війни, але представники Вашингтона “не вимагали” чогось від України. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на прес-конференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
    Голова української держави наголосив, що слід з повагою ставитися до делегації президента США Дональда Трампа.
    “Я не вважаю, що Сполучені Штати щось від нас вимагали. Я сприймаю США як наших стратегічних партнерів. Тому я б сформулював це так: питання територій, з приводу російського бачення або російські вимоги, ми почули від США. Ми сприймаємо це як вимоги Російської Федерації”, – пояснив свою думку український лідер.
    Він додав, що теж не міг нічого “вимагати” від американської сторони. Представникам Білого дому просто передали українське бачення, щоб ті його донесли Росії.
    Зеленський сказав, що Україна і США обмінюються думками про чутливі питання, а також чують бачення Росії або її цілі.
    За його словами, важливо те, що США чують українську позицію.

  • Зеленський: В Україні нема жодної електростанції, що не зазнала атаки РФ

    Зеленський: В Україні нема жодної електростанції, що не зазнала атаки РФ

    Енергосистема України не має жодної станції, що не була б атакована Росією. Про це заявив український президент Володимир Зеленський під час прес-конференції на Німецько-українському економічному форумі в понеділок, 15 грудня.
    “Фактично в Україні немає жодної “живої” електростанції, яка б не постраждала від російських ударів. Але ми боремось, відновлюємо, працюємо, повертаємо людям світло, повертаємо життя”, – наголосив глава держави.
    За його словами, тиску на енергетику складно протистояти, але Україна намагається відновлювати енергосистему якомога швидше після кожного удару.
    Зеленський додав, що німецькі компанії дуже допомагають Україні із цими процесами.
    Своєю чергою федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про намір підтримати проходження Україною зимового періоду, зокрема, коштом заморожених активів РФ.
    “Ми будемо робити все, що від нас вимагає ситуація і вимагає справедливий мир. Це означає подбати про те, серед іншого, щоб Україна пережила цю зиму і також забезпечення України всім необхідним для подальшої відбудови”, – сказав голова німецького уряду.
    За його словами, Німеччина вже підтримала цивільну інфраструктуру України на 36 млрд євро, і виділить 36 млрд євро на ці потреби у 2026 році.
    “Також ми забезпечимо енергопостачання шкіл, лікарень та іншої інфраструктури – садків, лікарень і шкіл. Все це є цілі варварської війни Кремля”, – сказав канцлер Німеччини.
    Мерц заявив про співпрацю з країнами-партнерами в Європі і країнами “великої сімки” (G7), “щоб відкрити для України більші фінансові перспективи”.
    “Ми думаємо про подальші моделі фінансування. Тішуся тому, що ми можемо іммобілізувати заморожені активи Росії для того, щоб підтримати Україну щонайменше протягом наступних 2 років”, – сказав він.

  • Економіка Росії занурюється у воєнний режим

    Економіка Росії занурюється у воєнний режим

    Дві третини зростання російської економіки у 2025 році забезпечив військово-промисловий комплекс, який у три зміни виробляє озброєння для армії. Згідно з підрахунками аналітиків Райффайзенбанку на основі даних Росстату, з 0,6% економічного зростання у третьому кварталі 0,4 відсоткового пункта припало на сектор “держуправління та забезпечення безпеки”.

    Частка військово-промислового комплексу у ВВП за рік зросла майже утричі. Наприкінці минулого року ВПК забезпечував 1 відсотковий пункт із 4,3% зростання економіки.

    Із 2022 року Росія спрямувала на армію, закупівлю озброєння та силові структури загалом 42 трлн рублів, або $542 млрд. За даними розвідки НАТО, виробництво артилерійських снарядів у країні зросло більш ніж у 11 разів – до 4,5 млн одиниць на рік. У листопаді глава Ростеху Сергій Чемезов заявляв, що Росія стала світовим лідером із виробництва авіаційних бомб.

    Наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Олександра Прокопенко зазначає, що роздутий ВПК перетворює Росію на “економіку одноразових товарів”. За її словами, заводи працюють на повну, зростає зайнятість і зарплати, однак уся продукція створюється для поля бою.

    Вона також наголошує, що масштабні вливання у ВПК підтримують економічну активність, але не створюють довгострокових активів – таких як дороги, електростанції чи школи. У результаті економіка стає дедалі перевантаженішою та біднішою з кожним роком війни.

    Дані Росстату свідчать про поглиблення спаду в цивільних галузях. У третьому кварталі виробництво одягу скоротилося на 5,4%, меблів – на 9,7%, у металургії спад сягнув 6,9%, у хімічній промисловості – 0,7%. Виробництво нафтопродуктів зменшилося на 3,5% після атак дронів на НПЗ. Уперше за 15 років почало скорочуватися виробництво продуктів харчування.

    З 24 галузей промисловості 17 перебувають у рецесії, на них припадає майже 80% усіх товарів, що виробляються в Росії.
    Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
    Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни

  • Трамп задоволений підсумками перемов США та України – ЗМІ

    Трамп задоволений підсумками перемов США та України – ЗМІ

    Сполучені Штати та Україна під час переговорів досягли консенсусу з багатьох питань. Переговори були дуже позитивними. Про це повідомляє британський телеканал Sky News, посилаючись на обізнане джерело.
    “Є ще деякі питання, які потрібно обговорити, додав чиновник, але президент США Дональд Трамп задоволений прогресом”, – стверджує співрозмовник.
    Чиновник заявив, що 90% питань між Росією та Україною “вирішено”, і що гарантії безпеки були основною темою переговорів.
    Трамп вважає, що нібито змусить Росію погодитися на надання Україні гарантій, подібних до статті 5 Атлантичного договору.
    За словами джерела, після останніх переговорів “відбулися зрушення” в питаннях між росіянами та українцями, а також відбулися більш глибокі дискусії щодо територій.
    Росія буде відкрита до вступу України до Європейського Союзу, і прийме гарантії, передбачені угодою, запевняє чиновник.
    Раніше американські ЗМІ писали, що президент України Володимир Зеленський за підтримки своїх європейських союзників розробив успішну стратегію відповіді на “‎мирний план” Дональда Трампа

  • МЗС застеріг Африку від вербування Росією на війну проти України

    МЗС застеріг Африку від вербування Росією на війну проти України

    Міністерство закордонних справ України відреагувало на повідомлення про те, що двоє громадян Ботсвани, ймовірно, стали жертвами вербувальних схем на війну Росії проти України. Про це йдеться в заяві МЗС у Facebook.
    У відомстві заявили, що цей процес свідчить про системну політику Кремля, спрямовану на залучення іноземців до війни.
    У Міністерстві підкреслили, що від початку повномасштабного вторгнення російська сторона системно здійснює вербування, зокрема в країнах Африки, використовуючи оманливі пропозиції під виглядом працевлаштування або навчання.
    Такі практики не можуть розглядатися як поодинокі злочини чи діяльність несанкціонованих посередників.
    “Вони є організованою та системною політикою, що реалізується російським державним апаратом у межах агресивної війни проти України, що становить грубе порушення Статуту ООН, норм міжнародного гуманітарного права та фундаментальних стандартів прав людини”, – йдеться у повідомленні МЗС.
    Відомство привітало проактивні кроки уряду Ботсвани, спрямовані на перевірку інформації та застереження своїх громадян від сумнівних міжнародних вербувальних схем.
    Україна закликала всі уряди держав Африки зберігати пильність, викривати такі випадки та вживати заходів для недопущення втягнення своїх громадян у війну методами дезінформації, примусу або фінансових стимулів.

  • ЄС погодив санкції проти “тіньового флоту” Росії

    ЄС погодив санкції проти “тіньового флоту” Росії

    Рада ЄС 15 грудня запровадила санкції проти дев’яти осіб та компаній, котрі підтримують так званий “тіньовий флот” Росії та його ланцюг постачання. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.

    Мета – обмежити доходи РФ, що фінансують війну проти України.

    До списку увійшли бізнесмени, пов’язані з державними російськими нафтовими компаніями Роснефть та Лукойл, які контролюють судна для транспортування нафти та нафтопродуктів, приховуючи їхнє походження та застосовуючи ризиковані схеми судноплавства.

    Під санкції потрапили також судноплавні компанії зі Сполучених Арабських Еміратів, В’єтнаму та Росії, що володіють або керують танкерами, які перевозять нафту або нафтопродукти з порушенням правил та підпадають під обмежувальні заходи ЄС або інших країн.
    Активи тих, хто потрапив до санкціонованого списку, заморожуються, а громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати підсанкційним особам кошти.
    Фізичні особи також підлягають забороні на в’їзд до країн-членів ЄС або транзит.
    Санкції вже застосовуються до понад 2600 фізичних та юридичних осіб, які були включені у список на фоні невиправданої та неспровокованої військової агресії Росії проти України.
    Увідповідь на військове вторгнення Росії проти України в лютому 2022 року ЄС значно розширив санкції проти Росії з метою значного послаблення її економічної бази, позбавлення її критично важливих технологій та ринків, а також значного обмеження її здатності вести війну.
    У висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила рішуче засудження війни агресії Росії проти України, підтвердила незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також заявила, що зусилля щодо подальшого обмеження можливостей Росії вести війну повинні продовжуватися, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
    Росія на тлі західних санкцій накопичила тіньовий флот для перевезення своєї нафти по всьому світу, а тепер з’являється все більше свідчень того, що Москва почала робити те саме щодо скрапленого природного газу.

  • На Каспії знову уражено нафтові платформи – ЗМІ

    На Каспії знову уражено нафтові платформи – ЗМІ

    Безпілотники СБУ втретє за останній тиждень вдарили по нафтовидобувних платформах РФ у Каспійському морі. Про це у понеділок, 15 грудня, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на джерело у спецслужбі.
    Вказано, що постраждали потужності російської компанії Лукойл-Нижневолжскнефть.
    “Цього разу удару зазнала платформа на нафтогазоконденсатному родовищі імені Корчагіна. Внаслідок атаки безпілотників СБУ було пошкоджено критично важливе обладнання об’єкта, виробничі процеси зупинились”, – заявив співрозмовник агентства.
    Він нагадав, що 11 та 12 грудня дрони СБУ вже уражали нафтовидобувні платформи імені Філановського та Корчагіна.
    Родовище імені Філановського є одним із найбільших розвіданих у РФ і в російському секторі Каспію. Його запаси становлять 129 млн тонн нафти та 30 млрд кубометрів газу.
    Також 12 грудня повідомлялося, що українські військові і повстанський рух Черная Искра провели спецоперацію, в результаті якої уразили два судна РФ в Каспійському морі. Кораблі Композитор Рахманінов та Аскар-Сариджа перевозили озброєння та військову техніку.

  • Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

    Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

    Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
    Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
    Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
    Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
    Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
    Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
    Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
    В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній.