Казахстан в межах національного проекту ASPAN планує побудувати та запустити чотири нові заводи з виробництва артилерійських снарядів та мін. Вони відповідатимуть стандартам НАТО, повідомляє міжнародний російськомовний телеканал RTVI.
Загальна вартість проекту становитиме близько 1 млрд доларів. Нині будується перший завод – ASPAN-1, який запрацює у 2027 році і випускатиме корпуси для снарядів та мін.
Дати запуску решти трьох підприємств поки не визначено.
“Казахстан довгий час не мав власного виробництва не тільки артилерійських снарядів та мін, а й патронів до стрілецької зброї. Тому боєздатність нашої армії критично залежала від складів, що були на території Казахстану, ще радянського озброєння і поставок з Росії та колишніх радянських республік”, – розповів високопоставлений казахстанський військовий в коментарі телеканалу.
За його словами, в поточній геополітичній ситуації країні “вкрай важливо” мати власне виробництво снарядів.
Перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Журавльов відреагував на цю новину та заявив в коментарі для провладної Газети.ру, що таке рішення Казахстану – “недружній” крок щодо Росії.
“Ми намагаємося не помічати, як братня на вигляд республіка жваво відмовилася не тільки від російської мови, а й від кирилиці. Як влаштовують “юрти незламності”, підтримуючи Україну. А тепер переходять на натовські стандарти боєприпасів, очевидно, збираючись у майбутньому відмовитися від російських зразків озброєння, замінивши їх західними”, – поскаржився він.
Депутат нагадав, що 1992 року Казахстан включили до Ради північноатлантичного співробітництва, а 1994-го країна уклала рамковий договір з НАТО під назвою Партнерство заради миру.
Зараз же постає питання: а чому НАТО так цікавиться саме Казахстаном? Може тому, що він межує з Росією, і з цієї країни можна влаштувати черговий русофобський форпост?..
Всі ми знаємо, чим така співпраця з НАТО обернулася для Києва”, – пригрозив Журавльов.
Як ми вже писали, Казахстан стане новим учасником так званих “Авраамових угод”, які передбачають нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами.
Казахстан посилив експортний контроль для постачань Росії – СЗР
Позначка: Росія
-
Казахстан переходить на стандарти НАТО: в РФ пригрозили Астані
-
Індія продовжує активно закуповувати російську нафту – ЗМІ
Імпорт російської нафти до Індії у грудні перевищить 1 млн барелів на добу. Нафтопереробники відновили закупівлю у непідсанкційних структур, які пропонують значні знижки. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Видання пише, що зв’язки між двома країнами залишаються міцними, незважаючи на тиск західних санкцій, особливо після зустрічі правителя Росії Володимира Путіна з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді на початку цього місяця. Тоді лідери двох країн заявили про продовження співпраці.
Індія – третій за величиною імпортер нафти у світі – ввезла 1,77 млн барелів російської нафти на добу в листопаді (+3,4% порівняно з жовтнем). Після цього очікувалося різке падіння імпорту через санкції США проти Роснефти та Лукойлу.
Однак, за попередніми даними, постачання в грудні, ймовірно, перевищать 1,2 млн барелів на добу. Одне з джерел повідомило, що до кінця місяця цей показник може зрости в середньому до 1,5 млн барелів на добу.
Раніше повідомлялося, що чотири з семи найбільших нафтопереробних компаній Індії активно купують російську нафту, бо великі знижки стимулюють шукати “несанкційні” барелі.
-
Кремль зробив несподівану заяву щодо армій Європи
Плани щодо розміщення в Україні європейських військових для контролю за дотриманням мирної угоди можуть бути предметом переговорів. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в середу, 17 грудня.
“Щодо іноземних військових контингентів на території України наша позиція добре відома. Вона формулювалася і президентом (Володимиром Путіним – ред.), і на інших робочих рівнях. Вона добре відома, абсолютно послідовна, зрозуміла”, – сказав Пєсков.
“Але знову ж таки, це предмет для обговорення”, – додав він, коментуючи повідомлення про плани коаліції охочих відправити в Україну військовий контингент.
Напередодні прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що коаліція охочих завершила підготовку планів щодо розгортання військ на українській території і посилення обороноздатності України. Військові спланували забезпечення безпеки в повітрі, на морі та на суші.
А за даними The New York Times, європейські війська мають стати частиною гарантій безпеки, які американські та українські чиновники обговорювали на початку тижня на переговорах у Берліні.
Передбачається, що солдати європейських країн базуватимуться на заході України, далеко від ймовірної демілітаризованої зони, але служитимуть засобом стримування можливої майбутньої агресії з боку Росії. -
Литва спростувала чутки про “360 тисяч військових РФ в Білорусі”
Публікації іноземних ЗМІ про “360 тисяч російських солдатів, дислокованих на території Білорусі”, не відповідають дійсності. Про це повідомило балтійське видання Delfi, посилаючись на литовську розвідку й армію.
“В інтернеті поширюється інформація, опублікована закордонним ЗМІ, про нібито розміщені в Білорусі більш ніж 300 тисяч російських військовослужбовців, які готові будь-якої миті напасти на НАТО. Словом, нічого навіть трохи подібного в Білорусі нема”, – наголошує армія Литви.
Російські сили “зосереджені в Україні, російські сили не розгорнуті біля кордонів Литви чи кордонів сусідніх країн НАТО”, наголосили військові.
За даними Другого департаменту оперативних служб (ВДОС) та Міністерства оборони Литви, Росія нині розмістила в Білорусі кілька тисяч військовослужбовців.
У ВДОС також стверджують, що Росія не має можливості для масштабного розгортання військ у Білорусі в найближчому майбутньому, бо всі її зусилля зосереджені на продовженні військової агресії проти України. -
США готують нові санкції проти Росії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела у середу, 17 грудня.
“За словами осіб, обізнаних з питанням, США готують новий раунд санкцій щодо російського енергетичного сектора для посилення тиску на Москву на випадок, якщо Росія відхилить мирну угоду з Україною”, – йдеться у публікації.
Вказано, що зараз США вивчають варіанти на кшталт застосування заходів проти суден так званого “тіньового флоту” Росії, що використовується для перевезення нафти, а також проти торгових компаній, які сприяють транзакціям.
Джерела зазначили, що заходи можуть оприлюднити вже цього тижня. Однак, як пояснили співрозмовники агентства, право вирішального голосу щодо санкцій залишається за президентом США Дональдом Трампом.
Співрозмовники Bloomberg додали, що глава Мінфіну США Скотт Бессент обговорював цю тему раніше цього тижня з послами європейських держав.
У американському Мінфіні цю інформацію коментувати не стали.
А речник Кремля Дмитро Пєков сьогодні вранці заявив, що “будь-які санкції шкодять справі налагодження відносин, це очевидно”.
Раніше в середу стало відомо, що чотири сенатори від обох партій США внесли до Сенату законопроєкт, який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.
Як відомо, у жовтні США запровадили санкції проти Роснєфті і Лукойлу в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України. Це різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Своя сорочка ближча: США дозволяють нищити нафтову галузь Росії -
Рекордні падіння поставок нафти б’ють по бюджету РФ – ЗМІ
Російський бюджет зазнає подвійного удару через падіння обсягів поставок нафти та постійне зниження цін. Ці фактори призвелидо найнижчого рівня експорту нафти з січня 2023 року, повідомило у вівторок, 16 грудня, агентство Bloomberg.
Зазначається, що в останній місяць фіксувалися найбільші з початку широкомасштабної війни тижневі падіння поставок нафти. А до них ще додалися проблеми з доставкою.
“Розвантаження вантажів виявилося ще більшим викликом, оскільки вартість перевезення нафти морем з кінця серпня зросла на 40%, а щонайменше 20 вантажів, завантажених у західних портах країни у вересні та жовтні, досі не доставлено”, – йдеться у публікації.
Агентство повідомляє, що “численні танкери зникли з систем стеження в архіпелазі Ріау, на північний схід від Сінгапуру, улюбленому місці для перевантаження підсанкційних іранських барелів між суднами, яке стає все більш популярним серед перевізників московської нафти”. Дані стеження свідчать, що з листопада там відбулося щонайменше шість перевантажень російських вантажів, а цього місяця в цьому районі зникли ще шість повністю завантажених танкерів.
Більше 170 мільйонів барелів російської нафти зберігається в танкерах, що на 40% більше, ніж наприкінці серпня. За даними Bloomberg, що відстежує судна, за чотири тижні до 14 грудня Москва відвантажувала 3,61 мільйона барелів на день. Це на 70 000 менше, ніж за період до 7 грудня, що пояснюється зниженням щотижневих відвантажень на 1,24 мільйона барелів на день.
Одинадцяте поспіль падіння цін на нафту посилило труднощі Росії.
“Падіння доходів Москви збігається з посиленням дипломатичного тиску США на Україну та її європейських союзників з метою укладення мирної угоди, навіть попри те, що Кремль продовжує бомбардувати газову та енергетичну інфраструктуру сусідньої країни”, – пише Bloomberg.
При цьому зазначається, що Україна, у свою чергу, продовжує завдавати ударів по нафтових активах Росії, поширюючи свої атаки на виробничі платформи в Каспійському морі та вражаючи все більше танкерів, що перевозять російську нафту.
Напередодні повідомлялося, що світові ціни на нафту марки Brent впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року.
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році -
У РФ атакований черговий НПЗ
У Росії в ніч проти середи, 17 грудня, безпілотники атакували нафтопереробний завод у Слов’янську-на-Кубані, що в Краснодарському краї. У соцмережах повідомляють, що на заводі сталася пожежа.
У Telegram-каналах писали, що з 00:45 у місті чули постійні вибухи. Також були опубліковані відео, на яких, як стверджується, зафіксований момент атаки на НПЗ. На кадрах також видно заграву від пожежі і дим. Також чутно числені звуки пострілів – вочевидь намагання ППО збити дрони. Слов’янський НПЗ станом на 2025 рік переробляє сиру нафту та конденсат із річною потужністю понад 5,2 млн тонн. Востаннє він був атакований 30 листопада 2025 року.
Напередодні повідомлялося, що Російський нафтопереробний завод Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез (ЯНОС), який потрапив під атаку безпілотників 12 грудня, зупинив випуск палива. Також Саратовський НПЗ припиняв свою роботу після атаки в ніч проти 13 грудня.
Перед цим внаслідок атаки безпілотників 5 грудня призупинив переробку нафти Сизранський НПЗ. -
Стармер наказав терміново перевірити іноземне втручання у політику – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер ініціював термінову перевірку масштабу іноземного втручання у британську політику. Таке розпорядження було зроблене на тлі підготовки змін до законодавства щодо посилення правил політичних пожертвувань, повідомляє у вівторок, 16 грудння, Sky News.
“Міністри ініціювали швидке розслідування щодо чинних фінансових правил щодо пожертв та виборчих гарантій, про результати якого буде повідомлено наприкінці березня”, – інформує Sky News.
Зазначається, що розслідування є прямою реакцією на ув’язнення Натана Гілла, колишнього лідера партії Reform UK в Уельсі, який зізнався, що прийняв десятки тисяч фунтів готівкою за проросійські заяви в ЗМІ та Європейському парламенті.
У цій справі офіцери заявили, що, на їхню думку, деякі особи, причетні до неї, мають прямий зв’язок із російським диктатором Володимиром Путіним.
Перегляд очолить Філіп Райкрофт – колишній постійний секретар департаменту з Brexit. За словами чиновників, він має оцінити ефективність чинних правил і запропонувати можливі зміни. Очікується, що звіт буде представлено наприкінці березня. -
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що шанси Євросоюзу на укладання угоди про використання на користь України заморожених активів РФ є “50 на 50”. Про це він у вівторок, 16 грудня сказав в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
Мерц зазначив, що ЄС повинен ухвалити рішення щодо “репараційної позики”, оскільки Україна потребуватиме фінансування ще принаймні два роки після того, як у першому кварталі 2026 року закінчиться поточний раунд європейського фінансування.
“У всій Європі є застереження, і я добре розумію ці застереження. Але… якщо ми не діятимемо зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити цей наступ російської армії, то коли ж ми це зробимо?”, – сказав він.