Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
Позначка: Росія
-
Стубб назвав місце для зустрічі Зеленський-Путін
Наступною потенційною нагодою для прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським правителем Володимиром Путіним може стати саміт G20, який відбудеться наприкінці листопада у Південно-Африканській Республіці (ПАР) – в Йоганнесбурзі. Про це сказав президент Фінляндії Александер Стубб, повідомляє MTV Uutiset в понеділок, 3 листопада.
За його словами, хоча наразі немає ознак швидкого припинення вогню чи перемир’я, “робота за лаштунками триватиме”.
Стубб розповів, що минулого тижня обговорював ситуацію в Україні з президентами Казахстану Касим-Жомарт Токаєвим та Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. Лідери цих країн мають зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у четвер, а згодом – президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зустрінеться з Путіним у Москві.
Він запевнив, що підхід Фінляндії до війни в Україні залишається незмінним: військовий і економічний тиск на Росію необхідно посилити, щоб змусити главу Кремля сісти за стіл переговорів.
На думку Стубба, можлива нагода для цього може виникнути наприкінці цього місяця в Південній Африці.
“Якщо протягом наступних двох-трьох тижнів ситуація розвиватиметься так, як очікується, то, можливо, місцем зустрічі Путіна і Зеленського стане саміт G20 в Йоганнесбурзі”, – сказав Стубб.
Водночас, він не бачить можливості зустрічі президента США Дональда Трампа і Путіна до саміту G20, оскільки вони скасували свою зустріч у Будапешті.
Раніше Зеленський заявив, що Путіну пропонували різні країни та місця для зустрічі на рівні лідерів за його вибором. І українька сторона готова зустрітися будь-де, окрім столиці Росії – Москви.
Зустріч Путін-Зеленський: Кремль пояснив позицію -
Російський автопром скоротився до показників перших місяців війни
За підсумками січня-вересня, виробництво автомобілів у Росії обвалилося на 20% і повернулося на найнижчі рівні 2022 року. Спад автопрому прискорюється кожен квартал: у січні-березні це було 9,2% рік у рік, у другому кварталі – 23%, у третьому – 26,7%. Про це свідчать дані Росстата, передає The Мoscow Times.
Зазначаєтья, що у перший рік війни автопром втратив близько 50% виробництва, а загальний випуск автомобілів у Росії впав до 450 тисяч одиниць – найнижчого рівня з першої половини 1970-х, коли в СРСР ще не було запущено автозаводів у Горькому та Тольятті.
За словами наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, до середини минулого року випуск машин досяг 80% від досанкційного рівня, але тепер знову становить лише 50%, Рекордсменом за темпами обвалу стали виробники вантажівок, у яких випуск впав на 30% за 9 місяців та 41% у вересні.
АвтоВАЗ, найбільший з російських автовиробників, минулого року випустив на ринок 500 тисяч автомобілів Lada. Але цього року знизив план до 300 тисяч, а також змушений був перевести на 4-денний тиждень автозавод у Тольятті.
Камаз, найбільший виробник вантажівок, за 9 місяців отримав 29,1 млрд рублів чистого збитку – в 7,6 рази більше, ніж роком раніше, після того як продажі вантажівок в країні обвалилися на 57%.
Як повідомляється, майже 80% продажів легковиків у Росії здійснюється у кредит. Але банківські позики стали недоступними для росіян після того, як ЦБ підняв ключову ставку до 20-річних максимумів, щоб стримати сплеск інфляції у поставленій на військові рейки економіці. Як підсумок: продажі машин впали на 22% за січень-вересень.
Через збитки з початку року по всій країні закрилися сотні автосалонів, а в деяких містах-мільйонниках скорочення їх числа стало двозначним: на 29% у Ростові-на-Дону, на 18% у Санкт-Петербурзі, на 17% у Красноярську, на 11% у Москві. -
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії
У Латвії затримали особу, яка підозрюється у зборі та передачі інформації про оборонний сектор країни на користь російської військової розвідки. Затримання провели співробітники Служби державної безпеки Латвії у співпраці з військовою розвідкою. Особу обвинувачують у збиранні конфіденційної інформації про інфраструктуру країни, присутність союзників НАТО та інші оборонні питання. Проводиться розслідування, підозрюваного заарештовано.
-
У РФ голова організації із захисту сімейних цінностей торгувала дітьми
У Росії затримали голову громадської організації, клінічного психолога Ірину Рудницьку у справі про торгівлю дітьми. Жінку звинувачують у торгівлі дітьми, за що їй загрожує ув’язнення на 10 років. Разом із Рудницькою заарештовано ще двох людей, серед яких підприємець і жінка, чия дитина могла бути продана в іншу родину. Кримінальну справу відкрили наприкінці серпня, а суд відправив Рудницьку до СІЗО до 22 листопада.
-
Юнак шпигував на ешелонами ЗСУ у двох областях
Спецслужби України затримали ще одного інформатора російських спецслужб, який шпигував за військовими ешелонами в Полтавській та Кіровоградській областях. Зловмиснику вдалося встановити мінікамеру на одному з перегонів Укрзалізниці, яку використовували російські спецслужби для відстеження руху вантажних поїздів ЗСУ та бронетехніки. Також він намагався виявити розташування протиповітряної оборони в центральних регіонах. Зловмиснику пред’явлено підозру за розголошення інформації про розташування ЗСУ в умовах воєнного стану, за що йому загрожує до 8 років ув’язнення. Крім того, раніше у Харкові було попереджено про можливий теракт і затримано агента російської ФСБ, яка виступала під прикриттям прибиральниці.
-
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, війна та санкції привели до того, що росіяни почали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Росіяни з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Це призвело до зростання витрат на продукти через їхнє подорожчання. У дописі ЦПД зазначено, що російські громадяни змушені скорочувати витрати через погіршення економічної ситуації, хоча пропаганда стверджує навпаки. Центр вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
-
В МВС назвали довгострокові наслідки удару по порту в Туапсе
Внаслідок атаки на нафтоналивний термінал у російському Туапсе, судновласники можуть припинити направляти свої танкери у цей порт. Речник ЗСУ Дмитро Плетенчук зазначив, що ця подія матиме серйозні наслідки, оскільки може вплинути на технологічні ланцюжки та викликати реакцію серед мореплавців. Він також вказав, що судна, які взяли участь у відвантаженні нафти в Туапсе, свідомо піддали себе ризику. Порт Туапсе є ключовим у Чорному морі та забезпечує транспортування нафти, вугілля, мінеральних добрив та інших товарів.
-
Біля Естонії помітили російський прикордонний катер під прапором Вагнера
У Міністерстві закордонних справ Естонії було повідомлено про російський прикордонний катер під прапором приватної військової компанії Вагнера на річці Нарва. Відео цього інциденту було опубліковано відомством. Російський катер патрулював річку на кордоні між Естонією та Ленінградською областю. Естонійське відомство висловило здогадки, що можливо Вагнер готується до дій в Москві або Санкт-Петербурзі. Зараз Естонія звернулася до російського МЗС з запитом щодо цього інциденту.