Угорщина не планує відмовлятися від постачання російської нафти та газу, залишаючи це найнадійнішим варіантом для країни. Прем’єр-міністр Віктор Орбан наголосив, що угорські угоди з Росією забезпечують енергетичну безпеку та є економічно вигідними для населення. Він підкреслив, що будь-яке інше джерело енергії менш надійне та дорожче. Орбан також зазначив, що Угорщина самостійно визначає свою енергетичну політику і не піддається зовнішньому тиску. Раніше він спільно з прем’єром Словаччини відмовилися від вимог про виключення росіян з санкцій ЄС під “неформальним тиском” від США.
Позначка: Росія
-
Голова МАГАТЕ розповів Сибізі про загрози для ЗАЕС
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч з главою Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаелем Гроссі, під час якої обговорювалася ситуація на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС). Зазначено, що станція перебуває у стані блекауту, а Росія намагається під’єднати її до своєї енергосистеми. Сторони погодилися, що це може призвести до зростання ризику ядерного інциденту. Сибіга вважає, що тимчасове управління МАГАТЕ над ЗАЕС є найбільш реалістичним варіантом на даний момент, але вкрай важливо, щоб станція якнайшвидше повернулася під контроль України.
-
В Росії назвали наслідки атаки на Білгород
У владі Бєлгородської області Росії відбулися засідання двох штабів, де обговорювались заходи щодо ліквідації наслідків обстрілу, який стався у місті Білгород. Губернатор В’ячеслав Гладков у відеозверненні повідомив, що енергетики працюють на посилення надійності електромережі та очікують завершення робіт наступного дня. Зазначено, що під час атаки підтримувалася часткова порушення подачі електроенергії, водопостачання та водовідведення у Білгороді та дев’яти сусідніх районах. Близько 77 тисяч місцевих мешканців залишились без світла, а також були зафіксовані проблеми з освітленням та роботою медичних закладів. Російський чиновник закликав до швидкого відновлення ситуації та зазначив, що вживаються всі необхідні заходи для вирішення проблем, які виникли внаслідок обстрілів. Попередньо вказано, що 22 вересня під будівлею державної адміністрації в Бєлгороді стався вибух дрону, що призвів до поранень двох людей.
-
Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові
Проросійська опозиція в Молдові знову програла на парламентських виборах, де перемогла партія Дія та солідарність (PAS) з результатом 50,20% голосів. Це означає, що PAS може сформувати уряд. Проросійський Патріотичний блок отримав 24,17% голосів і стане опозицією. Росія була зацікавлена у перемозі проросійських сил для зупинки євроінтеграції Молдови та використання придністровського конфлікту для дестабілізації на півдні України. Путін отримав стратегічну поразку, але його реакція може бути негативною. При цьому, можливо, у найближчому майбутньому буде закритий проект Придністров’я.
-
РФ наступного року витратить на армію та силовиків 40% бюджету
У 2026 році заплановані витрати Росії на оборону збільшилися на 325 мільярдів рублів. Разом із витратами на “Національну безпеку” загальні витрати на армію, поліцію та спецслужби становитимуть 16,84 трильйона рублів, що складає 38% усіх витрат. Більшість російських витрат за розділом “Національна оборона” залишаються засекреченими. Проте, влада планує витратити на цей розділ 12,93 трильйона рублів. У попередніх матеріалах ця цифра становила 12,61 трильйона рублів. Загалом, режим витратить 12,71 трильйона рублів на закриті статті, що становить 28,8% усіх витрат. Аналіз показує, що Росія може злізти з Фонду національного благополуччя вже у 2026 році через скорочення нафтових надходжень. Путін вважає, що це не є проблемою.
-
Африканський корпус РФ провалив місію після смерті Пригожина – ЗМІ
За даними американського видання The Wall Street Journal, Євген Пригожин керував більш ефективно організацією збройних формувань в Африці, ніж Міністерство оборони Росії. Африканський корпус, створений замість приватної військової компанії Вагнер, під його керівництвом втратив позиції в регіоні, де дії Росії стали причиною погіршення безпекової ситуації. Вагнерівці отримували велику суму грошей за боротьбу з ісламістами у Малі, але їхні дії призвели до хаосу та страху серед місцевого населення. Крім того, спроби експлуатації ресурсів та укладення угод з владою не вдалися через недостатню безпеку. У Судані також спостерігалися проблеми з видобутком золота через конфлікти та блокування постачань. Після смерті Пригожина в 2023 році російські військові покинули регіон через неуспішні спроби забезпечити безпеку шахт та видобутку.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон про вихід Росії з Європейської конвенції з запобігання катуванням. Цей крок Росії призвів до того, що міжнародні інспектори більше не матимуть доступ до російських в’язниць, а скарги від ув’язнених не будуть розглядатися. Ця конвенція, яку Росія ратифікувала у 1998 році, мала на меті запобігання тортурам та створення незалежного органу для контролю за умовами утримання в’язнів. Після вторгнення в Україну Росія почала систематичні катування українських полонених, зазначає ООН.
-
Путін оголосив призов в армію 135 тисяч росіян
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призов на військову службу у жовтні-грудні 2025 року 135 тисяч громадян РФ у віці від 18 до 30 років. Указ також передбачає звільнення з військової служби тих солдатів і матросів, чиї терміни вже минули. Нові призовники мають пройти службу в армії протягом вказаного періоду.
-
Росія не буде малювати нові кордони – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не матиме змоги встановити нові кордони для України. Він наголосив, що кордони України визначені в Конституції країни і визнані міжнародним правом. Зеленський також зазначив, що можливо перейти до дипломатичного шляху вирішення конфлікту на лінії зіткнення, де тривають бойові дії. Він підкреслив, що Росія не матиме можливості встановити нові кордони в Україні. Крім того, Зеленський вважає, що рано чи пізно Україна зможе відновити свої кордони.
-
Вибори в Молдові: як програла Росія
На парламентських виборах у Молдові прозахідна правляча партія PAS здобула перемогу з великим відривом від проросійських опонентів. Ці вибори розглядались як важливий вибір між Європою та Росією. Президентка Молдови Майя Санду назвала ці вибори “найважливішими”, а прем’єр-міністр країни попередив про можливе втручання Росії у виборчий процес. У результаті PAS отримала більшість у парламенті, що важливо для подальшого європейського курсу країни. Реакція на перемогу PAS була позитивною від Європейської комісії та президента України Володимира Зеленського. Ці вибори мають значення і для України, оскільки вони визначають, чи залишиться Молдова союзником Європи чи ризикує перейти на проросійський курс, що може вплинути на безпеку регіону.