Позначка: Росія

Трамп: Не хочу бути на зустрічі Зеленський-Путін

Президент США Дональд Трамп хоче побачити зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та російским правителем Володимиром Путіним, але не хотів би бути особисто присутнім на ній. Про це він сказав у коментарі журналістам в п’ятницю, 22 серпня.
“Подивимося, чи будуть Путін і Зеленський співпрацювати. Вони – як олія та оцет. Вони не дуже добре ладнають з очевидних причин. Але побачимо, чи доведеться мені там бути. Я волів би не бути там”, – заявив американський лідер.
Трамп вчергове пошкодував про те, що на війні щотижня гине до 7 тисяч росіян і українців.
“Я б хотів, щоб вони (Путін і Зеленський – ред.) зустрілися самі та подивилися, що у них вийде. Але тим часом вони продовжують воювати та продовжують вбивати людей, що дуже нерозумно… Я зупинив сім воєн. Я хотів би зробити це. Я думав, що ця (війна – ред.) буде середньою за рівнем складності. А вона виявилась найважчою”, – додав Трамп.

22.08.2025

Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ

Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн ​​т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т.

22.08.2025

Росія знову відклала місії на Венеру і Місяць

У країни-агресора Росії не вистачає грошей на фінансування наукових космічних програм і вона вчергове змушена перенести місії на Місяць і Венеру. Про це сказав президент Російської академії наук (РАН) Геннадій Красніков у коментарі російським ЗМІ в п’ятницю, 22 серпня.
“Відповідно до поточних планів, орбітальну станцію Луна-26 запустять у 2028 році. Її головне завдання – обрати відповідні посадкові майданчики”, – заявив він.
За словами Краснікова, наступні два апарати Луна-27 будуть відправлені на Північний та Південний полюси супутника Землі у 2029 та 2030 роках.
“Ще через три-чотири роки відбудеться місія Луна-28, яка доставить на Землю зразки місячного ґрунту. Також буде запущено орбітальну станцію Луна-29. У 2035-2036 роках до супутника відправлять Луна-30″ з важким місяцеходом для тривалих наукових досліджень”, – стверджує президент РАН.
Також Красніков заявив про перенесення роійської місії на Венеру.
“Відповідно до плану, нова російська автоматична міжпланетна станція “Венера-Д” буде запущена в 2036 році”, – сказав він.
Два роки тому Юрій Борисов, який обіймав тоді посаду глави Роскосмосу, повідомляв, що запуск місії Луна-26 намічається на 2027 рік, Луна-27 – на 2028 рік, а до 2030 року або пізніше планується старт Луна-28.
Як відомо, у серпні 2023 року російська станція Луна-25 розбилася на поверхні Місяця. Ситуація виявилась настільки скандальною, що Кремлю довелось її прокоментувати.
Що стосується Венери, то у 2021 році повідомлялося що Росія планувала запуск місії на 11 листопада 2029 року. Мова йшла міжпланетну станцію Венера-Д, що складається з орбітального і посадкового апаратів.
Але в квітні 2024 року стало відомо, що терміни російської місії на Венеру посунулись на 2031 рік, бо “експедиція є досить складною”

22.08.2025

Сирія запланувала грошову реформу: гроші друкуватиме Росія

Сирія оголосила про плани з грудня ввести в обіг нові банкноти, з яких буде вилучено два нулі. Друк нових грошей доручено російському державному підприємству Гознак, яке раніше забезпечувало банкнотами режим Асада. Це перша масштабна валютна реформа після падіння режиму Башара Асада, повідомляє Reuters, посилаючись на свої джерела.
Сирійський фунт за 14 років війни обвалився більш як на 99% – з 50 фунтів за долар у 2011 році до приблизно 10 000 сьогодні.
Значне знецінення призвело до того, що населення змушене носити з собою цілі пакети купюр навіть для дрібних покупок.
Реформа має і політичне значення: купюри зображенням Башара й Хафеза Асада зникнуть з обігу, що стане символічним розривом з півстолітнім правлінням родини.
Протягом року старі та нові банкноти ходитимуть одночасно. Банкам уже наказано перевірити обладнання та підготувати системи до переходу.
Аналітики попереджають, що зміна номіналів може спричинити плутанину серед населення, особливо літніх людей.
Проте влада чекає, що реформа полегшить розрахунки, зменшить тіньовий обіг готівки та стане важливим сигналом для економіки країни після завершення війни.
Як ми вже писали, Туреччина почне поставляти азербайджанський газ в Сирію. Перед цим Туреччина почала забезпечувати Сирію електроенергією, яка подається по 3-4 години на день.
Туреччина почала постачання газу в Сирію

22.08.2025

Зеленський відповів на “гарантії” з боку Росії

Україна потребує гарантій безпеки для того, щоб чітко знати, що Росію не нападе знову. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте у Києві в п’ятницю, 22 серпня.
“Гарантії безпеки Україні потрібні для того, щоб чітко ми з вами, наші діти, онуки знали, що Росія на нас не нападе. Це гарантії безпеки проти агресора. Бо агресор – Росія. Коли Росія підіймає питання щодо гарантії безпеки, я, чесно кажучи, поки що не знаю, хто їм загрожує. Вони на нас напали… І я не зовсім розумію, які гарантії потрібні агресору”, – заявив він.
Зеленський підкреслив, що європейські партнери хочуть, щоб війна не повторювалася, а “єдиний тригер в цьому – це Росія”.
Тим часом, за його словами, Росія не хоче закінчувати війну, а висуває ультиматуми і затягує час.
“Я вважаю так: тиждень тому, чи два тижні тому, неважливо – Росія була там, де вона і знаходиться, і знаходилась. Вона не хоче, і не хотіла, і не хоче зараз закінчувати війну. Вона хоче висувати ультиматуми, завдяки ультиматумам відтермінувати можливість закінчення цієї війни”, – сказав він.
За думку президета, росіяни роблять все, щоб президент США Дональд Трамп не накладав на них санкції, і щоб Америка не тиснула на них тим тиском, який у неї є.
Раніше цього тижня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай. За його словами, обговорення будь-яких гарантій безпеки без участі Росії – це “шлях у нікуди”.
Тим часом ЄС виключив участь Росії в гарантіях Україні. Про це сказала верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас.

22.08.2025

Алієв наказав готувати Азербайджан до війни

Президент Азербайджану Ільхам Алієв після підписання мирної угоди з Вірменією заявив, що влада відстежує джерела нових загроз та нарощує військову міць задля безпеки. Заява пролунала на тлі загострення відносин Баку з Москвою та погроз російських пропагандистів розпочати так звану “СВО” на Південному Кавказі. Про це інформує Adalet.
“Ми маємо бути готові до війни в будь-який момент, оскільки хід процесів у світі такий, що неможливо передбачити, що буде завтра. Гарантія нашої безпеки – це ми самі, держава, народ і наші Збройні сили. Тому той, хто вирішить завдати удару по Азербайджану, пошкодує про це”, – попередив Алієв.
Він зазначив, що республіка вже посилила армію на Каспійському морі та на інших напрямках, а також збільшила чисельність сил спеціального призначення. Крім того, Азербайджан отримує “найсучасніші безпілотники, нові артилерійські системи” та очікує на постачання нових бойових літаків, тоді як наявні “повністю модернізовані”, нагадав Алієв.
“Ми нікому не радимо думати про ворожі дії проти нас… У нас є достатньо сильні союзники, і нашу позицію в міжнародних організаціях завжди визнають справедливою… На відміну від деяких інших країн, ми не захопили жодної чужої території, не проводили етнічних чисток, не зруйнували жодного міста чи села”, – акцентував президент. Він додав, що Азербайджан не прагне війни й виступає за мир, втім, має зберігати пильність.
Раніше влада Росії через пропагандистів пригрозила Азербайджану так званою “спеціальною військовою операцією”, яка може розпочатися після завершення війни проти України. Російський ведучий Володимир Соловйов звернув увагу на ймовірність появи баз НАТО в районі Каспійського моря, натякаючи на співпрацю кавказької республіки з Туреччиною, яка входить до Північноатлантичного альянсу.
Російська держпропаганда різко підвищила градус войовничої риторики на адресу Азербайджану на тлі повідомлень про те, що республіка може зняти мораторій на постачання зброї Україні.
Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв засудив попередні російські атаки на азербайджанські об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні.
Сигнал Азербайджану. Атака Росії на Одещину

22.08.2025

Помер виконавець радянського хіта Фантазер Ярослав Євдокимов

Відомий співак Ярослав Євдокимов помер на 79-му році життя. Про це повідомила його дружина Ірина Крапивницька у соцсемережах в п’ятницю, 22 серпня.
“Сьогодні вранці не стало Ярослава, нашого улюбленого Фантазера! Дякую вам, дорогі глядачі та слухачі, за любов до творчості великого артиста, за увагу та оплески! Дякую, дорогі підписники, за добрі слова та побажання, які дуже підтримували Ярослава і давали силу та віру, що заспівано багато гарних пісень і життя прожите не дарма!”, – написала вона.
ЗМІ пишуть, що Ярослав Євдокимов довгий час хворів на рак легень. Він багато палив. Хвороба дала метастази, які посилили перебіг захворювання. Півтора роки тому співака прооперували. Євдокимов помер у Мінську. Його рідні поки що не вирішили, де його буде поховано.
Ярослав Євдокимов народився 22 листопада 1946 року в Україні у місті Рівне. Його кар’єра розпочалася у 1970-х роках. Він мав впізнаваний лірико-драматичний баритон. А велика популярність прийшла після виконання ліричної балади “Фантазер”. Ця пісня стала його візитною карткою та одним із символів радянської естради. Також Євдокимов прославився й іншими хітами, серед яких “А любов, як пісня, знову в серце повернеться”, “За півгодини до весни”, “Намалюю тобі море” та іншими.
Співак був удостоєний звання народного артиста Білорусі і заслуженого артиста Росії у 2006 році.
В останні роки життя Ярослав Євдокимов гостро критикував російську владу за агресію проти України. Ще в 2017 року в одному з інтерв’ю співак заявив: Я вважаю, що це трагедія страшна. Я звинувачую у всьому Кремль, Путіна, гоп-компанію кремлівську. Українці їм ніколи цього не вибачать. Вони занапастили молоді життя, близько 10 000 людей. За що? За що? За що? Що їм Донбас потрібен? Крим потрібний? Росія посварилась з усім світом через це. Навіщо? Чи хоче Україна до Європи йти? Хай іде. І Росія має жити по-європейськи. Ви бачили, як вони там лупцювали молодь? Це звичайна країна? Це потворна країна, я вважаю. Це страшно соромно».
Також навесні 2023 року повідомлялоя, що концерти Євдокимова почали скасовувати у російських містах.

22.08.2025

В Росії зник бензин: якими будуть наслідки

Немає в чотирьох регіонах Останнім часом у Росії спостерігається дефіцит бензину, що супроводжується зростанням цін і проблемами з постачанням у регіони. Ситуація значно погіршилася в серпні 2025 року, а її основними причинами є наслідки атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи (НПЗ), а також логістичні та економічні чинники.
З початку серпня через атаки БПЛА в Росії зупинилися Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Наполовину скоротив виробництво і Рязанський завод “Роснафти”, який постачає пальне до Москви та області. Удари також отримали Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Наслідки дефіциту відчувають як звичайні громадяни, так і бізнес. У російських регіонах на заправках вишиковуються довгі черги, що свідчить про гостру нестачу пального. Проблеми є в Криму, Забайкаллі, Примор’ї та на Курильських островах (Сахалінська область).
Ситуація настільки погана, що про неї навіть розповідають пропагандисти. Вони підтверджують, що з початку серпня країна втратила близько 13% потужностей з переробки нафти.
Наприклад, у Приморському краї, де проблеми з постачанням з’явилися на початку серпня, пальне зникло з автозаправних станцій в Арсенєві та Уссурійську. Як наслідок, на федеральній трасі “Уссурі” водії почали залишати фури через відсутність палива, що призвело до утворення довгих черг. Місцеві жителі повідомляють, що купувати бензин можна лише за допомогою спеціальних карток. При цьому безперебійне постачання пального отримують лише екстрені та службові автомобілі.
За інформацією видання The Bell, Росія розглядає можливість збільшення закупівель бензину в Білорусі. Також уряд планує зобов’язати нафтові компанії продавати паливо на біржі, а не напряму постачальникам. Проте аналітики вважають, що ці заходи навряд чи допоможуть поліпшити ситуацію.
Економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв зазначає, що втручання держави в ринкові процеси може призвести лише до дефіциту. За його словами, власники заправок, щоб не працювати собі у збиток, можуть просто закривати їх, що спричинить появу черг.
Економіст, доктор економічних наук Ігор Ліпсіц, коментуючи для телеканалу “Настоящее время” ситуацію з бензином, теж зауважує, що російський уряд намагається зупинити кризу, заборонивши експорт бензину. Але ці заходи вже не працюють. Кількість виведених з ладу потужностей постійно зростає, а ремонт вимагає дорогого імпортного обладнання, яке важко дістати через санкції. Як наслідок, витрати на виробництво палива зростають.
Крім того, нафтові компанії перебувають у скрутному фінансовому становищі через зниження світових цін на нафту, необхідність надавати великі дисконти та нести транспортні витрати. Також вони втратили більшу частину урядових компенсацій, які дозволяли їм тримати ціни на внутрішньому ринку низькими.
Ліпсіц вважає, що у влади РФ більше немає ефективних інструментів тиску на нафтові компанії, оскільки їх банкрутство стане великою проблемою для всієї економіки. Він прогнозує, що ціни на бензин і дизельне паливо в Росії будуть зростати й надалі. Ключові причини дефіциту Одразу декілька факторів призвели до того, що в Росії закінчився бензин. Це:

Окремо зазначимо, що тактика українських ударів по російських НПЗ змінилась. За даними експертів, нові атаки спрямовані по підприємствах у ключовому регіоні, що може вивести їх з ладу надовго або “навіть назавжди”. “У 2024 році атаки були численними, але розрізненими, зазвичай обмежувалися одним заводом, і збитки швидко усувалися”,- зазначив в розмові зі ЗМІ Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace. З одного боку, аналітики очікують, що зростання цін триватиме щонайменше до вересня, а перебої збережуться у важкодоступних регіонах. При цьому системної кризи поки що не прогнозується: дизельне паливо, необхідне армії та сільському господарству, у дефіциті не перебуває. “Повномасштабна паливна криза, яка паралізувала б армію, транспорт і економіку, поки далека”,- резюмував Вакуленко. На думку ж Дмитра Льоушкіна, засновника групи компаній “Прайм”, удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах не спричинять тривалої паливної кризи в РФ. Однак ці атаки сприятимуть подальшому зростанню цін на бензин та дизельне пальне і підвищенню інфляції.
Тому загалом ситуація може вплинути на хід війни, зауважують експерти. Удари мають тривати Льоушкін пояснює, що в Росії залишилася велика кількість працюючих НПЗ. Крім того, пошкодження, завдані дронами, виводять НПЗ з ладу максимум на місяць-півтора. І саме тому для довгострокового ефекту необхідні систематичні ракетні удари.
Військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан підкреслює, що удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) – це єдиний механізм, який дозволить Україні перемогти у війні за 3-4 роки. За його словами, саме такий термін знадобився для розвалу Радянського Союзу.
Світан зазначає, що ці атаки руйнують російську економіку, яка тримається на нафтогазовій галузі. Він підкреслює, що навіть один безпілотник, влучивши у правильне місце, наприклад, у систему попередньої підготовки нафти, може зупинити роботу всього НПЗ.
Експерт наголосив, що ці удари треба було здійснювати раніше, але головне, щоб вони не припинялися зараз.
Крім того, паливна криза в Росії загострилася в серпні, під час збору врожаю, що створює додаткове навантаження на нафтову галузь. Економісти впевнені, що нестача палива може обернутися для бюджету серйозними збитками.
Професор і економіст Олександр Савченко оцінює втрати РФ від ударів українських дронів по енергетичному сектору в 1,5–2 мільярди доларів. Він уточнює, що це не лише прямі втрати від руйнувань, а й непрямі – від несвоєчасної доставки вантажів та зниження врожайності. За словами Савченка, якщо пропустити тиждень збору врожаю, його обсяги можуть впасти на десятки відсотків.
А Льоушкін наголошує, що зростання цін на паливно-мастильні матеріали є першим кроком до зростання інфляції. Таким чином, кожен удар українських дронів по російських НПЗ напряму б’є по кишенях російських громадян та посилює інфляційний тиск в країні. “Тут варіант тільки такий: або змиритися і терпіти підвищення цін, дефіцит бензину, або все-таки розв’язувати проблему, якось закінчуючи всю цю історію з агресією”,- каже економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. І саме тому дефіцит бензину в Росії може спричинити протести, оскільки це питання безпосередньо впливає на повсякденне життя громадян. Хоча наразі масштабних акцій не зафіксовано, в різних регіонах країни вже спостерігається зростання невдоволення. ЗМІ повідомляють про перші локальні конфлікти. Наприклад, на заправках у російських регіонах через брак бензину виникають бійки.
Тільки час покаже, наскільки “чорним” був “бензиновий лебідь”.
Валерія Шипуля