Позначка: Росія

  • Дрони у Польщі: Зеленський оцінив реакцію світу

    Дрони у Польщі: Зеленський оцінив реакцію світу

    Росія досі не відчула жорсткої реакції світових лідерів на порушення повітряного простору Польщі та продовжує випробовувати межі можливої відповіді. Про це заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні в середу, 10 вересня.

    “Станом на зараз Росія не отримала жорсткої реакції глобальних лідерів на те, що росіяни роблять, – реакції саме діями. Заяв більш ніж достатньо, а от дій поки дефіцит. Межі можливого росіяни випробовують. Реакцію випробовують. Фіксують, як діють збройні сили країн НАТО, що вони можуть і що поки що не можуть”, – наголосив глава держави.
    Зеленський також додав, що на території Білорусі почалися спільні навчання російських та білоруських військових і це може бути частиною, так би мовити, плану навчань. “Бачимо також російську кампанію дезінформації і проти Польщі, і проти України. Ми бачимо, як росіяни намагаються принизити Польщу. Важливо, щоб усе ж таки була побудована сильна протидія – так, як потрібно”, – сказав президент. За словами Зеленського, Україна пропонує скоординовано, продумано, спільно захищати повітряний простір. “Ми представили партнерам, як це зробити. Деталі зрозумілі, як не дати розширюватися війні та як зупинити російські кроки на ескалацію. Спільних сил для цього абсолютно достатньо”, – зазначив глава держави.

  • Атака дронів на Польщу: уряд Словаччини зробив заяву про Україну

    Атака дронів на Польщу: уряд Словаччини зробив заяву про Україну

    Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар хотів би вірити, що дрони, що впали в Польщі, мали опинитися в Україні. Про це повідомляє словацьке медіа TASR.
    “Ми висловлюємо нашу абсолютну солідарність і водночас підтримуємо консультації, які Польща ініціювала в рамках четвертої статті НАТО”, – заявив урядовець та закликав “до мирних переговорів між Росією та Україною”.
    Він виступив з традиційною для Братислави заявою, що цей конфлікт “не має військового вирішення”, а тільки дипломатичне..
    “Хочу вірити, що дрони, які проникли на територію Польщі, були не для атаки на Польщу, а мали опинитися на території України”, – поділився своїми бажаннями Бланар.
    Міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток у контексті цієї атаки пригадав випадок, коли була інформація про падіння на польській території російської ракети, але пізніше нібито з’ясувалося, що то була “українська” ракета.
    Мова про те, що польські експерти заявили в 2023 році, що ракета, внаслідок якої у листопаді 2022 року загинули двоє людей на зерносушарці в Пшеводуві, нібито була українською.
    Як ми вже писали, ніч проти 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Військові провели операцію з їх нейтралізації, вперше збивши цілі над країною.
    Прем’єр Дональд Туск повідомив, що Польща збила близько 4 з 19 дронів, що порушили її повітряний простір.

  • Келлог їхав у Польщу під час атаки Росії – CNN

    Келлог їхав у Польщу під час атаки Росії – CNN

    Спеціальний посланник президента США з питань України Кіт Келлог прямував у Польщі в ніч проти 10 вересня: саме тоді, коли сталася російська дронова атака на цю країну. Про це повідомляє CNN з посиланням на джерело.
    “Генерал Кіт Келлог, спеціальний посланник Трампа з питань України, прямував до Польщі, коли сталося вторгнення російських безпілотників. Очікується, що він продовжить поїздку в Україну найближчими днями”, – сказано в матеріалі.
    Келлог планував поїздку за дорученням президента США Дональда Трампа.
    Вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір стало першим випадком цілеспрямованої атаки Росії на одну з країн НАТО з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

  • “Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики

    “Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики

    Російська економіка в серпні мала найменші доходи від вивезення сировини за кордон протягом всіх трьох років великої війни в Україні. Це випливає з даних фінського аналітичного центру CREA.
    У середньому на експорті нафти, газу, нафтопродуктів та вугілля Росія заробляла 564 млн євро на день — на 2% менше, ніж у липні, і на 11% менше, ніж у серпні минулого року.
    Порівняно з піковими значеннями 2022 року, коли експорт викопного палива приносив у країну 1 млрд євро щодня і більше, потоки сировинних доходів звалилися вдвічі, а якщо порівнювати з рівнями 2024 року — приблизно на чверть.
    Доходи від морського експорту нафти у серпні скоротилися на 10% у місячному вираженні та на 9% у річному — до 170 млн євро на день. Виручка від трубопровідного нафтового експорту впала на 20% рік до року — до 62 млн євро на день.
    Найбільшим покупцем російських енергоресурсів, залишається Китай: на нього припадає 40% усіх закупівель, або 5,7 млрд. євро.
    Друге місце посідає Індія (3,6 млрд євро), а третє – Туреччина з часткою 21% (3 млрд євро).
    Скорочення експортної виручки вже вдарило по найбільшим нафтовим компаніям, які зіткнулися з падінням прибутків у 2-3 рази, а також федеральному бюджету, де на податки з нафти і газу припадає кожен четвертий рубль доходів.
    Раніше Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп під час розмови висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.
    Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту

  • Білоруси масово побігли в Польшу на тлі закриття кордону

    Білоруси масово побігли в Польшу на тлі закриття кордону

    Величезні черги утворилися на польсько-білоруському кордоні біля пунктів пропуску з боку Білорусі. Це сталося після повідомлення Варшави про тимчасове закриття кордону з РБ. Про це повідомила прес-служба Державного прикордонного комітету Білорусі.
    За добу черга легкових автомобілів перед польським пунктом пропуску Тереспіль у Бересті (Бресті) зросла на 210 одиниць, досягнувши 1360 машин та 30 автобусів.
    Польська сторона пропускає тільки 38% нормативного обсягу легкового транспорту. На переході Кукурики у Козловичах зібралося 340 вантажівок – на 180 більше, ніж вчора. Пропускна спроможність становить лишень 59% від норми.
    Досі на кордоні працювали два прикордонні переходи: Кукурики – Козловичі та Тереспіль – Берестя.
    Рішення про закриття кордону, включаючи залізничні переходи, пов’язане із початком спільних навчань Росії та Білорусі Захід-2025.
    Польський прем’єр-міністр Дональд Туск наголосив, маневри мають “агресивний з погляду військової доктрини характер” і моделюють операцію із захоплення Сувалкського коридору, що з’єднує країни Балтії з іншими членами НАТО. Спільні стратегічні навчання Захід-2025 відбудуться з 12 по 16 вересня. Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін повідомляв, що на навчаннях відпрацьовуватиметься застосування ядерної зброї та ракетної системи Ліщина.
    Як відомо, керівник ГУР МО Кирило Буданов раніше заявив, що інформаційні атаки, найчастіше з боку РФ, почнуться з перших днів російсько-білоруських навчань Захід-2025.
    РФ на навчанні у Білорусі відпрацює бойові аспекти

  • Експорт бензину з портів РФ у серпні впав до нуля

    Експорт бензину з портів РФ у серпні впав до нуля

    Впровадження повної заборони на експорт автомобільного бензину призвело у серпні до припинення відвантажень з морських портів Росії. В серпні також не було зафіксовано постачань білоруського палива, яке зазвичай відвантажується через порти Усть-Луга і Санкт-Петербург. Про це свідчать дані консалтингової групи А-95, повідомляє Enkorr.
    “Обсяги Мозирського й Новополоцького НПЗ споживалися на внутрішньому ринку Білорусі або постачалися в країни ЄАЕС, зокрема в Росію, де спостерігається дефіцит високооктанового палива”, – говориться у повідомленні.
    Водночас на початку вересня танкер з 35 тис. т білоруського бензину був відвантажений з термінала Транснєфті в Усть-Лузі у напрямку Гвінеї.
    Найбільші обсяги були відвантажені з терміналів в Усть-Лузі (606 тис. т) і санкт-петербурзі (169 тис. т). Також великі партії впродовж року відвантажувалися з Архангельська (155 тис. т) і Мурманська (139 тис. т).
    Основними напрямками постачань російського й білоруського бензину були Лівія (251 тис. т) й Бразилія (235 тис. т). Також великі обсяги були продані в Іран (96 тис. т) і Гану (94 тис. т). При цьому 208 тис. т вантажів не мало кінцевого пункту призначення.
    Як відомо, зупинка заводів в РФ після атаки українських дронів призвела до зростання біржових цін на бензин.
    Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів

  • Україна синхронізувала санкції з Британією

    Україна синхронізувала санкції з Британією

    Україна синхронізувала санкції з Великою Британією та запровадила обмеження проти осіб, які допомагають ВПК, тіньовому флоту та енергетичному сектору Росії. Про це йдеться в указах президента Володимира Зеленського №675 та №676, оприлюднених у середу, 10 вересня.
    Глава держави підписав відповідні укази про введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України щодо запровадження санкцій.
    В Офісі президента зазначили, що у межах синхронізації санкцій із Британією застосовано обмежувальні заходи до 47 фізичних та 81 юридичної особи, які постачають Росії електроніку, видобувають вугілля на тимчасово окупованих територіях і виконують ремонтні роботи на шахтах, а також залучені до функціонування “тіньового флоту” РФ.
    Серед них є компанії, що вже перебувають під санкціями США: один із найбільших у Росії постачальників вугілля Стройсервіс і російська вугледобувна й переробна компанія Російська енергія.
    Також Україна застосувала санкції проти 37 фізичних і 35 юридичних осіб, які причетні до постачання та впровадження ІТ-рішень для російського ВПК, залучені до процесів постачання, розробки, виробництва та обслуговування засобів РЕБ, телекомунікації, електронних компонентів та обладнання для російського ВПК і силових структур та пов’язані з постачанням обладнання та складників в обхід санкцій.

  • Мир в Україні: Венс побачив “неймовірний прогрес”

    Мир в Україні: Венс побачив “неймовірний прогрес”

    Переговори щодо завершеня війни в Україні звузились до двох ключових питань і у цьому полягає “неймовірний прогрес”. Про це сказав віце-президент США Джеймс Ді Венс в ефірі телеканалу One America News у середу, 10 вересня.
    “Я думаю, що зараз ми досягли точки, коли принаймні звузили це до кількох ключових питань. Одне з них – територіальне. Росіяни хочуть близько 6 тисяч квадратних кілометрів, які вони ще не захопили військовою силою. Саме цього хочуть росіяни. Українці ж хочуть гарантій безпеки, чи то від європейців, чи від когось іншого, бо вони хочуть бути впевненими, що якщо вони укладуть угоду, росіяни не повернуться через кілька місяців чи кілька років, вимагаючи ще більше”, – заявив він.
    Венс вважає, що вдалося досягти “неймовірного прогресу”, виділивши та визначивши ці два основні питання.
    “Питання полягає в тому, чи пройдуть росіяни та українці через двері миру, які відкрив президент (Дональд Трамп – ред.)”, – зазначив він.
    Віце-президент США запевнив, що Білий дім продовжує наполегливо над цим працювати.
    “Ми просто продовжимо працювати над цим. І я дійсно вважаю, що врешті-решт дійде до мирного врегулювання”, – резюмував Венс.
    Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ не залишать Донбас. За його словами, якщо вивести війська, то це відкриє передумови для третьої війни з Росією і її наступу на Запорізьку, Дніпропетровську області та Харків.
    Атака дронів на Польщу: з’явилась реакція Кремля

  • У Москві заявили, що “не планували” бити по Польщі

    У Москві заявили, що “не планували” бити по Польщі

    Країна-агресор Росія начебто “не планувала” атакувати цілі на території Польщі у ніч на середу, 10 вересня. Про це повідомило міноборони РФ у Телеграм.
    Там визнали, що завдали ударів по Україні в Івано-Франківській, Хмельницькій, Житомирській областях, а також у містах Вінниця та Львів. І, як четвертий рік поспіль не втомлюються заявляти в Москві, нібито “цілі удару досягнуто, усі призначені об’єкти вражено”.
    Разом з тим “об’єкти для ураження на території Польщі не планувалися”.
    “Максимальна дальність польоту застосовуваних в ударі російських БпЛА, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 км (відомо, що дальність “шахедів” перевищує 1000 кілометрів – ред.). Тим не менш, ми готові на цю тему провести консультації з міністерством оборони Польщі”, – додали в російському міноброни.
    Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
    Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера.

  • Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів

    Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів

    Паливна криза в Росії після атак українських дронів на нафтопереробні заводи (НПЗ), розгорається щораз сильніше. Наприкінці серпня дефіцит бензину спостерігався в Забайкаллі, Примор’ї, на Курилах та в окупованому Криму, але тепер у вересні з ним зіткнулись у Рязанській, Нижегородській, Саратовській, Самарській, Ульянівській, Пензенській, Ростовській та Астраханській областях, а також в Калмикії й Татарстані. Про це свідчать дані Незалежної паливної спілки (НТС), пишуть провладні Известия.
    Перебої з поставками фіксуються в Амурській, Магаданській та Сахалінській областях, Хабаровському краї, Якутії, Єврейській автономній області та на Чукотці.
    За словами президента НТС Павла Баженова, перебої з постачанням 92-го та 95-го бензинів вже призвели до закриття кількох незалежних АЗС у регіонах.
    В результаті атак українських дронів на НПЗ, що тривали весь серпень, Росія втратила 17% потужностей нафтопереробки, або 1,1 млн барелів на добу, полічив Reuters. Кілька великих заводів повністю зупиняли виробництво — Новокуйбишевський НПЗ потужністю 8,3 млн. тонн на рік, Саратовський (5,8 млн. тонн), Волгоградський (14,8 млн. тонн) і Сизранський (8,5 млн. тонн).
    Зупинка заводів призвела до зростання біржових цін на бензин. З початку року вони підскочили на 40-50%, а в серпні ціни склали 72,6 тис. руб. за тонну Аі-92 та 82,2 тис. руб. за тонну АІ-95.
    За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі (СПбМТСБ), 9 вересня Аі-92 торгувався по 71,8 тис. руб. за тонну, а Аі-95 — по 79 тис.
    За словами джерел ЗМІ, охочих купити паливо на біржі — понад тисячу, а обсяги, що пропонуються, вкрай малі, тому всі партії розпродаються миттєво.
    Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка