СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Робоча сила

  • Росія поширює фейк, що Україна масово завозитиме мігрантів з Азії – ЦПД

    Росія поширює фейк, що Україна масово завозитиме мігрантів з Азії – ЦПД

    У проросійських медіа поширюється маніпуляція про “заміщення українців трудовими мігрантами” через урядовий законопроєкт. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України.

    “Центр фіксує хвилю публікацій, в яких стверджується, що Україна “масово завозитиме робочу силу з Азії” та “замінюватиме населення іноземцями2. Як “доказ” використовується законопроєкт №14211 про зміни до законодавства щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства”, – йдеться у повідомленні.

    У ЦПД наголосили, що це маніпуляція, адже законопроєкт не передбачає “масового імпорту робітників” чи створення 2міграційних анклавів”. Йдеться лише про технічне спрощення процедур – один документ замість двох, електронна подача, зрозумілі й прозорі правила. Мета – синхронізувати українське законодавство з нормами ЄС. Жодних квот чи преференцій для іноземців у документі немає.

    Російська пропаганда свідомо подає адміністративні зміни як “демографічну загрозу”, намагаючись прив’язати їх до теми мобілізації. Такі наративи РФ спрямовані на розпалювання ксенофобії, підрив довіри до державних інституцій та дискредитацію євроінтеграційних реформ, заявили в Центрі.
    Росія системно експлуатує тему міграції у своїх кампаніях впливу, щоб створювати соціальну напругу та дестабілізувати суспільство. Це частина ширших інформаційно-психологічних операцій Кремля, спрямованих на послаблення України зсередини. Нагадаємо, кількість громадян Індії, які приїжджають до Росії з метою працевлаштування, збільшилась у 22 рази за останні п’ять років. Кількох українських мігрантів видворили зі США

  • Північнокорейці скаржаться на рабські умови праці в Росії

    Північнокорейці скаржаться на рабські умови праці в Росії

    Північнокорейські робітники, які втекли з будівельних майданчиків у Росії, розповіли про жорстокі умови праці, які нагадують рабство. Вони зазначили, що їх змушували працювати без вихідних по 18 годин на добу, спали у брудних контейнерах та під брезентом, а також були під постійним контролем спецслужб КНДР. Робітники отримували лише частину зарплати, а решту утримували до їх повернення додому. Вони також були піддавані ідеологічним тренінгам та “сеансам самокритики”. Експерти підкреслюють, що ці умови праці є небезпечними та жорстокими. У 2024 році КНДР відправила до Росії понад 10 тисяч робітників, а в 2025 році очікується надходження 50 тисяч. Більшість з них працюють на будівельних майданчиках.

  • Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості

    Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості

    Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
    Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
    Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
    В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
    Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
    Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою.

  • Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості

    Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості

    Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
    Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
    Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
    В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
    Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
    Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою.

  • Російські заводи масово залучають робітників з Азії

    Російські заводи масово залучають робітників з Азії

    У 2024 році великі та малі промислові підприємства Росії найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії, що на 16% більше за урядову квоту. Це робиться через потреби ринку праці та відсутність відповідних кадрів в Росії. Іноземці, які працюють на російських підприємствах, є відповідальними та не схильними до конфліктів. Дефіцит кадрів пов’язують з війною в Україні та політикою імпортозаміщення. Особливо це стосується будівництва та оборонно-промислового комплексу. Крім того, КНДР планує відправити працівників до Росії для збільшення виробництва дронів.