Позначка: Рішення

  • Ексголові Хмельницької МСЕК Крупі продовжили строк дії обов’язків

    Ексголові Хмельницької МСЕК Крупі продовжили строк дії обов’язків

    Вищий антикорупційний суд 24 грудня продовжив строк дії обов’язків колишній очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяні Крупі. Про це інформує пресслужба ВАКС у середу.
    “Сьогодні, 24 грудня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ще на 2 місяці продовжив строк дії обов’язків, покладених на колишню очільницю Хмельницької обласної МСЕК”, – мовиться у повідомленні. До 24 лютого 2026 року підозрювана зобов’язана:
    – не відлучатися за межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Київської областей та міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
    – повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
    – здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, крім паспорта громадянина України. 4 вересня суд змінив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу в розмірі 20 млн гривень. Згодом за неї внесли заставу.

    У прокуратурі звернули увагу, що наразі не встановлено обставин, які підтверджують порушення підозрюваною зазначених обов’язків.

    Нагадаємо, у жовтні 2024 року посадовицю МСЕК та її сина – керівника управління ПФУ у Хмельницькій області було викрито на незаконному збагачені на мільйони доларів. У деклараціях ексголови обласної МСЕК Тетяни Крупи виявили серйозні порушення. Загальна сума порушень склала більше 34,8 мільйонів гривень. Під час обшуків у Крупи знайшли лише готівкою майже 6 млн доларів у різних валютах.

  • Коригувальниці РФ з Донеччини отримали реальні строки

    Коригувальниці РФ з Донеччини отримали реальні строки

    Суд визнав винними двох інформаторок РФ, які коригували повітряні удари по Краматорському району, засудивши до реальних термінів ув’язнення – п’яти та п’яти з половиною років. Про це інформує СБУ у середу, 24 грудня.
    Як з’ясувалося, зловмисниці наводили повітряні удари країни-агресора по Краматорському району.
    Співробітники СБУ затримали поплічниць РФ у січні та червні цього року.
    Однією із засуджених є 44-річна продавчиня із Слов’янська, яка “зливала” росіянам геолокації опорних пунктів оборони та вогневих позицій артилерії ЗСУ.
    Щоб розвідати координати, інформаторка завуальовано випитувала дані у відвідувачів магазину, а потім виходила на місцевість для дорозвідки потенційних “цілей”.
    Зібрані відомості жінка публікувала у профільний Телеграм-канал, який адміністрували російські спецслужбісти.
    Інша засуджена – місцева 41-річна безробітна з Краматорська, котра відстежувала для рашистів маршрути, графік руху та кількість бронеколон Сил оборони, що прямували на передову.
    Після розвідвилазок жінка телефоном передавала інформацію своїй знайомій, яка проживає в рф та працює на ворога.
    Інформаторок визнали винними у несанкціонованому поширенні інформації про направлення, переміщення зброї, рух, переміщення або розміщення ЗСУ за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України.
    Суд призначив одній із зловмисниць пʼять років ув’язнення, а іншій – пʼять з половиною років позбавлення волі.

  • Зеленський зробив заяву про вступ України до НАТО

    Зеленський зробив заяву про вступ України до НАТО

    Україна не погоджується на пункт про відмову від членства в НАТО, який був у попередній, 28-пунктній версії плану завершення війни. Рішення про вступ України залежить від держав Альянсу, а не від домовленостей з Росією. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами у вівторок, 24 грудня.
    Лідер країни таким чином прокоментував вимогу про відмову від членства України у НАТО, яка була у попередній версії плану завершення російсько-української війни.
    “Це угода сторін: Америка, Україна, Європа і Росія. На нашу думку, це вибір членів НАТО – приймати Україну або ні. І наш вибір зроблений”, – сказав голова держави.
    Україна не йде на вимогу, що вона відмовляється від членства в НАТО, яка була в плані з 28-ми пунктів, зазначив Зеленський і додав, що “Україна знайшла відповідні аргументи”.
    “Вони хочуть окремо домовлятися – НАТО і Росія про майбутнє. І я думаю, що в цих окремих домовленостях вони і будуть підіймати питання українського членства в НАТО. Але все одно це домовленість когось з кимось, а не наша. І я думаю, що це дуже важливо для майбутнього України”, – зазначив Зеленський.

  • Агентів РФ засудили до десяти років за підпали в Києві

    Агентів РФ засудили до десяти років за підпали в Києві

    Двоє агентів РФ отримали по 10 років тюрми за серію підпалів у Києві, включно з відділенням Укрпошти та релейною шафою на залізниці. Про це повідомляє СБУ у понеділок, 22 грудня. Одним з російських агентів виявився 33-річний безробітний киянин, який ухилявся від мобілізації і одночасно підшукував “легкі гроші” у Телеграм-каналах. Він погодився здійснити серію замовних підпалів столичних будівель Укрпошти. Для конспірації зловмисник обладнав схрон поблизу районної філії держустанови. До тайнику агент заклав молоток і так званий “коктейль Молотова”.
    Згодом він повернувся до схованки, дістав з неї знаряддя злочину, за допомогою яких спочатку розбив вікно поштового відділення, а потім закинув всередину будівлі легкозаймисту суміш.
    Після підпалу агент за інструкцією російського спецслужбіста обробив прилеглу територію хлорним розчином та спалив “робочий” одяг, щоб приховати сліди злочину.
    Ще одним агентом РФ виявився 21-річний мешканець Буковини, який приїхав до Києва у пошуках підробітку. У столиці він почав регулярно моніторити тематичні Телеграм-канали, де згодом потрапив у поле зору росіян.
    Після вербування молодик підпалив релейну шафу на колії Укрзалізниці й невдовзі був затриманий правоохоронцями.
    Зловмисників визнали винними у диверсії за ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України. Суд призначив їм по 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
    Раніше правоохоронці затримали шістьох агентів РФ, які планували підпали приватних будинків українських військових та енергооб’єктів Укрзалізниці.
    Підпали авто військових: поліція викрила 68 людей, причетних до диверсій

  • Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі

    Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення виїзного засідання у Запоріжжі, під час якого перерозподіли кошти на важливі інфраструктурні проєкти в регіонах, зокрема прифронтових.
    “Спрямували 40 млн грн на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні. А також 30 млн грн – на Харківську обласну дитячу лікарню, зокрема на будівництво шахти ліфту для маломобільних пацієнтів та капітальний ремонт приймального відділення”, – зазначила Свириденко.
    Також розподілили освітню субвенцію на 230,96 млн грн зі спецфонду Держбюджету на завершення будівництва протирадіаційних укриттів для двох навчальних закладів Запорізької області – у селищі Комишуваха та місті Вільнянськ.
    Окремо виділили 147,8 млн грн з резервного фонду для Житомирської ОВА. Кошти спрямують на допомогу мешканцям села Березина, котрі постраждали внаслідок вибуху на підприємстві 2 липня.
    За словами глави уряду, Житомирська ОВА має у триденний строк погодити перелік витрат із профільними міністерствами та прозвітувати про використання коштів до 26 грудня 2025 року.
    Свириденко додала, що уряд розподілив майже 350 млн грн для закладів вищої освіти.
    Так, 125 млн грн спрямовано на придбання генераторів, акумуляторів (зарядних станцій) та інверторів. Ще 220,5 млн грн передбачено на здійснення заходів із своєчасної сплати коштів за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
    Додатково 5,1 млн грн спрямовано на потреби Малої академії наук, щоб забезпечити резервне живлення і стабільну роботу під час відключень електроенергії.
    “Ресурс піде на обладнання для 8 локацій МАН. Для них придбають зарядні станції, комплекти енергонезалежності та дизельні генератори. Це дозволить не зупиняти роботу обладнання під час відключень, зокрема там, де генератори використовувати недоцільно”, – пояснила Свириденко.
    Раніше Кабмін погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях.
    Також уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн.

  • Екстрадованого з України американця засудили до двох довічних строків

    Екстрадованого з України американця засудили до двох довічних строків

    Федеральний суд США призначив два довічні строки американцю Крейгу Ленгу, якого Україна екстрадувала у 2024 році після завершення всіх національних та міжнародних процедур. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 19 грудня.

    Україна видала Ленга після завершення всіх передбачених національним та міжнародним правом процедур, зокрема після розгляду справи Європейським судом з прав людини.
    Ленг зі спільником у квітні 2018го заманив подружжя на зустріч під виглядом продажу вогнепальної зброї через інтернет-оголошення. На парковці у Флориді вони здійснили збройне пограбування та розстріляли пару, заволодівши готівкою. Суд установив, що ці кошти Ленг планував використати для участі у збройному конфлікті у Венесуелі, що стало обтяжуючою обставиною вироку.
    Як повідомляє Міністерство юстиції США, 16 грудня 2025 року Федеральний суд Середнього округу штату Флорида визнав Ленга винним у вчиненні низки особливо тяжких злочинів. Серед них – змова з метою збройного пограбування, використання вогнепальної зброї під час насильницького злочину, що призвело до загибелі людей, а також подвійне вбивство, скоєне у 2018 році у штаті Флорида.
    Засудженому призначили два довічні строки ув’язнення з послідовним відбуванням, а також зобов’язали виплатити компенсацію родинам загиблих.
    “Цей вирок є підтвердженням того, що Україна здатна забезпечувати невідворотність покарання за особливо тяжкі злочини, ефективно співпрацювати з міжнародними партнерами та виконувати запити про екстрадицію відповідно до норм міжнародного права і стандартів у сфері захисту прав людини”, – зазначили у повідомленні. Раніше повідомлялося, що Крейг Ленг потрапив в Україну в 2015 році. Він розповідав, що коли прибув на схід України, то “хтось вручив йому гвинтівку прямо на вокзалі”, а на ранок його відправили на фронт.

    Згодом у 2018 році, коли він повернувся в США, за версією прокуратури, він разом зі своїм другом вбив пару, щоб забрати їхні гроші для подорожі на південь Америки, щоб приєднатися до воєнізованого угруповання, яке боролося проти влади Венесуели.

    Його спільника заарештували, а Ленг повернувся в Україну. Ні він, ні його спільник провини не визнають. Американець має в Україні дівчину і дитину.

    Спершу Апеляційний суд Києва скасував рішення про екстрадицію в США Крейга Ленга, який добровільно воював у рядах Правого сектора на Донбасі. Втім, вже за кілька днів повторно дозволив екстрадицію.

  • Харків’янину, який 86 разів сідав п’яним за кермо, призначили покарання

    Харків’янину, який 86 разів сідав п’яним за кермо, призначили покарання

    У Харкові чоловік, котрий роками демонстративно ігнорував судові рішення та наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, отримав два роки позбавлення волі. Про це інформує прокуратура області у четвер, 18 грудня.
    Встановлено, що у грудні 2022 року постановою суду харків’янина позбавили прав. Втім, рішення він проігнорував і продовжив сідати за кермо.
    Загалом упродовж 2023-2025 років чоловік 86 разів був викритий у порушеннях правил дорожнього руху під час керування, перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, а також будучи позбавленим права керування.
    Після кожного чергового притягнення до адміністративної відповідальності суди знову ухвалювали постанови про заборону керування, які чоловік щоразу ігнорував.
    У серпні 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова визнав його винним в умисному невиконанні судового рішення та призначив 2 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік.
    Прокуратура не погодилась, вважаючи рішення м’яким з огляду на системний характер протиправної поведінки чоловіка, та подала апеляційну скаргу.
    Харківський апеляційний суд погодився з доводами прокурорів та призначив чоловіку 2 роки позбавлення волі для реального відбування.
    “Це судове рішення є чітким сигналом: системне ігнорування закону та створення загрози безпеці учасників дорожнього руху матиме реальні правові наслідки”, – додали у прокуратурі.

  • Верховний Суд визначив, коли припиняється злочин СЗЧ

    Верховний Суд визначив, коли припиняється злочин СЗЧ

    Момент звернення військовослужбовця, котрий самовільно залишив місце служби, до Військової спеціалізованої прокуратури з проханням вирішити питання щодо подальшого проходження ним служби свідчить про припинення злочину. Про це мовиться у висновку Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.
    У кримінальному провадженні місцевий суд визнав військовослужбовця винуватим і засудив за самовільне залишення місця служби без поважних причин.
    Суд першої інстанції на підставі ст. 75 КК України звільнив засудженого від відбування заходу примусу з випробуванням. Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначеного покарання й ухвалив новий вирок, яким призначив засудженому за ч. 5 ст. 407 ККУ (самовільне залишення військової частини) покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.
    У касаційній скарзі захисник стверджував, що апеляційний суд неправомірно погіршив становище засудженого, не додержав приписів ч. 2 ст. 5 КК України і не врахував факту вчинення злочину до набрання чинності законом від 13 грудня 2022 року № 2839-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”, котрим заборонено застосування ст. 75 КК України за злочини, передбачені ст. 407 КК України.
    Скасовуючи вирок апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний суд вказав, що, за матеріалами кримінального провадження, засуджений до того, як повідомив у травні 2023 року ТУ ДБР про самовільне залишення місця служби, з цього ж приводу 15 серпня 2022 року звернувся до спеціалізованої прокуратури у галузі оборони. За змістом представленого в справі звернення засудженого, він виклав обставини залишення військової частини і просив вирішити питання щодо подальшого проходження військової служби. Згідно з повідомленням Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку від 12 жовтня 2022 року, подану заяву для розгляду було скеровано до Донецького зонального відділу. Наведені документи долучено до справи під час судового розгляду, їх належність і допустимість сторони не оспорювали.
    Такі фактичні дані, попри те, що мають значення і впливають на загальну справедливість ухваленого судового рішення, не отримали належної оцінки за наслідками апеляційного провадження. У новому вироку не міститься переконливих аргументів, які без сумніву доводили б, що факт звернення військовослужбовця до органів прокуратури 15 серпня 2022 року не тягне жодних правових наслідків, зважаючи також на роз’яснення, опубліковані на офіційному вебсайті Міністерства оборони, за якими з питань наміру повернутися на службу військовий може звернутися, зокрема, до військової спеціалізованої прокуратури.
    Звідси випливає, що не є безспірними висновки апеляційного суду щодо припинення злочину після набрання чинності законом № 2839-IX “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”, вказали у висновку.

  • Суд зменшив заставу Богуслаєву

    Суд зменшив заставу Богуслаєву

    Соломʼянський райсуд Києва продовжив тримання під вартою з можливістю внесення 440 млн грн застави для експрезидента АТ Мотор Січ В’ячеслава Богуслаєва. Про це повідомив прокурор Олександр Сафарян у коментарі Укрінформу. Суддя задовольнив клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, водночас зменшив розмір застави з 696 млн грн до 440 млн грн. Богуслаєв обвинувачується у намірі передати представникам держави-агресора 128 двигунів виробництва АТ Мотор Січ за посередництва іноземної юридичної особи на понад 62 млн доларів.
    За версією слідства, з них 7 було поставлено на більше 3,4 млн дол. незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території.
    Також йому інкримінували пособництво РФ, участь у терористичній організації, перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та інших злочинах за ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України. Нагадаємо, в жовтні 2023 року Богуслаєва затримали за підозрою в державній зраді. Пізніше було оприлюднено докази його співпраці з Росією, а також відбувся арешт. Ексглава Мотор Січі співпрацював із “ДНР”. Крім того, за даними ЗМІ, компанія за сприяння Богуслаєва торгувала з підсанкційними іранськими підприємствами. СБУ передала до суду справу Богуслаєва і заарештувала його активи на понад 12 млрд гривень.

  • Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на ТОТ

    Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на ТОТ

    Усі парламентські фракції ухвалили резолюцію, у якій засуджують порушення прав людини Росією на окупованих територіях України та жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Глава МЗС Андрій Сибіга висловив подяку австрійському парламенту за підтримку цього рішення, яке є важливим міжнародним сигналом на користь справедливості та відповідальності. Він зауважив, що ситуація з правами людини на окупованих територіях та ставлення до військовополонених повинні залишатися в центрі уваги всіх демократичних країн світу.