Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy Ltd., що частково належить російській Роснєфті, посилила умови продажу нафтопродуктів після запровадження санкцій Європейським Союзом. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 21 липня.
Згідно з оновленим тендерним документом, Nayara вимагає авансову оплату до завантаження партії нафти у серпні. Раніше така вимога була відсутня.
Світовий нафтовий ринок уважно стежить за посиленням обмежень проти пов’язаних із Росією постачальників енергоресурсів, оскільки ЄС та інші міжнародні об’єднання активізують реакцію на вторгнення Москви в Україну. Минулого тижня було представлено черговий пакет санкцій ЄС, який передбачає зниження цінової стелі на російську нафту, обмеження на продукти з нафти, на судна та окремі банки. Це спричинило коливання ф’ючерсів на нафту.
Індія стала ключовим покупцем російської сирої нафти після того, як західні країни припинили імпорт. Водночас ЄС залишався важливим ринком для продуктів, виготовлених із російської нафти, зокрема дизеля, й досі не вводив обмежень проти Nayara.
“Зміна умов демонструє, наскільки далекосяжними є нещодавні санкції ЄС”, – зазначив Замір Юсуф, аналітик компанії Kpler. За його словами, вимога передоплати відображає побоювання, що контрагенти можуть не виконати зобов’язання за тендерами або банки відмовляться проводити розрахунки.
Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%.НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту.
Позначка: Рф
-
Індійський НПЗ змінив умови продажу на тлі нових санкцій ЄС
-
The Times: Ключі від війни – в руках Китаю, а не Заходу
Президент США Дональд Трамп виступив із різким попередженням на адресу Москви, висунувши ультиматум Росії на оголошення припинення вогню в Україні. У разі невиконання цієї умови Вашингтон запровадить 100% мита на весь російський імпорт. Про це нагадує The Times у неділю, 20 липня.
Водночас у США визнають: справжній вплив на дії Кремля має не Вашингтон, а Пекін. На думку Трампа, президент Китаю Сі Цзіньпін тримає Володимира Путіна в політичній, економічній і навіть військовій залежності.
“Усі ключі від війни – у руках Пекіна”, – пише видання.
Тим часом на московській біржі спостерігається неочікуване зростання. Інвестори сприйняли заяву глави Білого дому як політичний жест, а не реальну економічну загрозу. Адже США наразі становлять лише 0,65% російського експорту. Водночас значно серйозніший ризик для Москви – можливість вторинних санкцій, які можуть зачепити Китай та Індію, основних імпортерів російської нафти.
Аналітики відзначають, що попри союзницьку риторику, Китай дедалі активніше витісняє Росію з її традиційних зон впливу – в Азії, Африці та Латинській Америці. Крім того, Пекін постачає Москві товари подвійного призначення, сучасні технології, а також, як припускають у розвідці, боєприпаси – через Північну Корею.
Та попри стратегічне партнерство, відносини між двома державами далекі від довіри. Обидві сторони активно ведуть шпигунську діяльність одна проти одної, тоді як інтереси країн все частіше розходяться.
У виданні зауважили, що затягування війни грає на руку Китаю: поки Захід виснажується у підтримці Києва, Росія дедалі глибше занурюється в залежність від Пекіна.
Нещодавно Сі Цзіньпін заявив про посилення підтримки Росії на тлі нещодавнього ультиматуму президента США Дональда Трампа та заяви про запровадження вторинних санкцій проти торгових партнерів Москви.
Також, за даними South China Morning Post, на зустрічі з очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас на початку липня міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що Пекін не може “допустити поразки” Москви у війні.Він пояснив, що у разі поразки Росії США повністю зосередяться на Китаї. Водночас Ван І додав: “Якби Пекін дійсно допомагав Москві, війна вже давно була б завершена”.
Раніше у Китаї рішуче виступили проти будь-яких односторонніх санкцій та юрисдикції “довгої руки”.
Путін відкинув ультиматум Трампа – ЗМІ -
Поліції РФ платять по 100 тисяч рублів за вербування на війну – ЗМІ
Співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів. Про це повідомляє видання Верстка, посилаючись на чинних та колишніх поліціянтів.
Умовою для цього стало оновлення кримінально-процесуального кодексу, який тепер зобов’язує дільничних, оперативників та слідчих пояснювати всім затриманим від 18 до 65 років, що вони можуть піти на війну та уникнути кримінального переслідування. У регіональних відділах внутрішніх справ (ОВД) почали запроваджувати премії за вербування. Винагорода встановлюється або розпорядженням для внутрішнього користування, або усно.
Процедура вербування проходить перед першим допитом. Спершу затриманому розповідають, що його не лишень звільнять від покарання, а ще й дадуть мільйони рублів, зарплату понад 200 тис., пільги сім’ї та безкоштовну освіту дітям.
У протоколі допиту вказують, чи згоден затриманий піти воювати чи ні, після чого документ надсилається куратору з Головного слідчого управління, а він у разі згоди направляє його до військкомату.
Якщо людина йде воювати, провадження у її справі припиняється, запобіжний захід скасовується, а кримінальне переслідування в майбутньому припиняється.
Для одержання премії поліцейському потрібно принести начальнику довідку з військкомату про те, що підозрюваний підписав контракт. Також можна показати рішення судді про те, що справу закрито через вибуття обвинуваченого на війну. Гроші виплачуються наприкінці місяця разом із зарплатою. -
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни -
У Московській області повідомляють про вибухи
Про “прильоти” та вибухи у Краснозаводську Московської області РФ у понеділок вранці, 7 липня, повідомляє Telegram-кканал Exilenova+ з посиланням на місцевих жителів.
Як йдеться в публікації, сталося вже щонайменше сім вибухів. Існує ймовірність, що ціллю атаки став Краснозаводський хімічний завод.
Також жителі Сергієво-Посадського округу повідомляють про звуки вибухів. Очевидці стверджують, що перші звуки прозвучали близько четвертої ранку. Загалом було чути приблизно шість-сім вибухів, а в небі також помічені дрони.Офіційної інформації поки що немає.
Раніше повідомляося, що російський магістральний газогін вибухнув в районі Владивостока в суботу, 5 липня. Також там було знищено водогін. Ці об’єкти забезпечували 155-у бригади армію РФ.
Нещодавно у Саратові та Енгельсі прогриміли вибухи. Через атаку безпілотників ЗСУ не працювали аеропорти Саратова, Ульяновська, Казані та Нижньокамська. -
РФ атакує консульство Китаю, поки Пекін постачає деталі для дронів – МЗС
Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містить компоненти з китайським походженням. Також під час обстрілу Одеси росіяни пошкодили будівлю Генконсульства Китаю. Маркування на деталях дрону свідчить про їх виробництво в Китаї. СБУ вилучила ці компоненти з безпілотників, якими російські окупанти атакували Київ. У результаті атаки в Одесі також пошкоджено китайське консульство. Глава МЗС Андрій Сибіга підкреслив, що дії Росії в Україні є воєнним злочином і закликав США підсилити тиск на Москву.
-
Росіяни пошкодили консульство Китаю в Одесі – у МЗС зауважили іронію
Служба безпеки України заявила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містить компоненти з Китаю. Також під час обстрілу Одеси будівлю Генконсульства Китаю пошкодили росіяни. СБУ виявила на дроні компоненти виробництва з Китаю, що підтверджує маркування на деталях. Ці компоненти були вилучені з безпілотників, якими російські війська атакували Київ. Служба безпеки класифікує цю атаку як воєнний злочин і розпочала провадження за цим фактом. Також російські удари по Одесі пошкодили китайське консульство. Глава МЗС Андрій Сибіга закликав США посилити тиск на Москву для протидії російській агресії та терору в Європі.
-
Віткофф намагається зняти енергосанкції з Росії – ЗМІ
У в адміністрації президента США Дональда Трампа виникла розбіжність щодо політики санкцій проти російської енергетики. Один з представників Білого дому, Стів Віткоф, підтримує зняття санкцій з енергоносіїв з Росії, тоді як міністр внутрішніх справ США, Дуг Бурґум, вважає, що потрібно зменшити російський вплив на енергетичні ринки. Ця дискусія відбувається в контексті заяв Трампа про припинення війни в Україні та можливості великої торгівлі з Росією. Також українська криза стимулює переговори між Москвою та Вашингтоном щодо відновлення роботи “Північного потоку”. Це викликає хвилювання у Європейському Союзі та американських інвесторів, які бачать загрозу поділу європейського енергетичного ринку між США та Росією.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії прийняв закон, який дозволяє націоналізувати енергетичну компанію ENA, яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За закон проголосували 65 депутатів, а 27 були проти. Зміни надають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Комісія може тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого зі стажем роботи у сфері енергетики або менеджменту. Передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує це рішення, називаючи його “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ENA у червні. Компанія ENA має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у Вірменії і належить групі компаній Ташир, яка належить Карапетяну.
-
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам