Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни
Позначка: Рф
-
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
-
У Московській області повідомляють про вибухи
Про “прильоти” та вибухи у Краснозаводську Московської області РФ у понеділок вранці, 7 липня, повідомляє Telegram-кканал Exilenova+ з посиланням на місцевих жителів.
Як йдеться в публікації, сталося вже щонайменше сім вибухів. Існує ймовірність, що ціллю атаки став Краснозаводський хімічний завод.
Також жителі Сергієво-Посадського округу повідомляють про звуки вибухів. Очевидці стверджують, що перші звуки прозвучали близько четвертої ранку. Загалом було чути приблизно шість-сім вибухів, а в небі також помічені дрони.Офіційної інформації поки що немає.
Раніше повідомляося, що російський магістральний газогін вибухнув в районі Владивостока в суботу, 5 липня. Також там було знищено водогін. Ці об’єкти забезпечували 155-у бригади армію РФ.
Нещодавно у Саратові та Енгельсі прогриміли вибухи. Через атаку безпілотників ЗСУ не працювали аеропорти Саратова, Ульяновська, Казані та Нижньокамська. -
РФ атакує консульство Китаю, поки Пекін постачає деталі для дронів – МЗС
Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містить компоненти з китайським походженням. Також під час обстрілу Одеси росіяни пошкодили будівлю Генконсульства Китаю. Маркування на деталях дрону свідчить про їх виробництво в Китаї. СБУ вилучила ці компоненти з безпілотників, якими російські окупанти атакували Київ. У результаті атаки в Одесі також пошкоджено китайське консульство. Глава МЗС Андрій Сибіга підкреслив, що дії Росії в Україні є воєнним злочином і закликав США підсилити тиск на Москву.
-
Росіяни пошкодили консульство Китаю в Одесі – у МЗС зауважили іронію
Служба безпеки України заявила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містить компоненти з Китаю. Також під час обстрілу Одеси будівлю Генконсульства Китаю пошкодили росіяни. СБУ виявила на дроні компоненти виробництва з Китаю, що підтверджує маркування на деталях. Ці компоненти були вилучені з безпілотників, якими російські війська атакували Київ. Служба безпеки класифікує цю атаку як воєнний злочин і розпочала провадження за цим фактом. Також російські удари по Одесі пошкодили китайське консульство. Глава МЗС Андрій Сибіга закликав США посилити тиск на Москву для протидії російській агресії та терору в Європі.
-
Віткофф намагається зняти енергосанкції з Росії – ЗМІ
У в адміністрації президента США Дональда Трампа виникла розбіжність щодо політики санкцій проти російської енергетики. Один з представників Білого дому, Стів Віткоф, підтримує зняття санкцій з енергоносіїв з Росії, тоді як міністр внутрішніх справ США, Дуг Бурґум, вважає, що потрібно зменшити російський вплив на енергетичні ринки. Ця дискусія відбувається в контексті заяв Трампа про припинення війни в Україні та можливості великої торгівлі з Росією. Також українська криза стимулює переговори між Москвою та Вашингтоном щодо відновлення роботи “Північного потоку”. Це викликає хвилювання у Європейському Союзі та американських інвесторів, які бачать загрозу поділу європейського енергетичного ринку між США та Росією.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії прийняв закон, який дозволяє націоналізувати енергетичну компанію ENA, яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За закон проголосували 65 депутатів, а 27 були проти. Зміни надають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Комісія може тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого зі стажем роботи у сфері енергетики або менеджменту. Передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує це рішення, називаючи його “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ENA у червні. Компанія ENA має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у Вірменії і належить групі компаній Ташир, яка належить Карапетяну.
-
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам -
Росія відкрила справу проти Сергія Жадана
Українського письменника, волонтера та музиканта Сергія Жадана звинуватили у співпраці з українськими збройними формуваннями та фінансуванні тероризму. Росія порушила кримінальну справу проти нього і оголосила його в розшук. Згідно з документами, російські окупанти вважають Жадана ідеологом незаконних збройних угруповань, а його проекти “Радіо Хартія” та співпраця з українським командиром розглядають як пропаганду та дискредитацію збройних сил РФ. Сам Жадан у відповідь лише зазначив у Facebook: “Я люблю свою роботу”.
-
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.