Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам
Позначка: Рф
-
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
-
Росія відкрила справу проти Сергія Жадана
Українського письменника, волонтера та музиканта Сергія Жадана звинуватили у співпраці з українськими збройними формуваннями та фінансуванні тероризму. Росія порушила кримінальну справу проти нього і оголосила його в розшук. Згідно з документами, російські окупанти вважають Жадана ідеологом незаконних збройних угруповань, а його проекти “Радіо Хартія” та співпраця з українським командиром розглядають як пропаганду та дискредитацію збройних сил РФ. Сам Жадан у відповідь лише зазначив у Facebook: “Я люблю свою роботу”.
-
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ
Угорщина скористалася своїм правом вето на підсумковий документ Ради Європейського Союзу з енергетики, який закликав до подальших дій щодо заборони імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що енергетична політика є національною компетенцією і не повинна втручатися Єврокомісія. Він вважає, що така ініціатива загрожує суверенітету та енергетичній безпеці країни, особливо в умовах напруженої ситуації на Близькому Сході. Угорщина пропонує не обговорювати цей план зовсім.
-
США оголосили винагороду у $10 млн за проросійського хакера
У США винагороджують до 10 мільйонів доларів за інформацію про 25-річного хакера Максима Рудометова, якого звинувачують у створенні шкідливого вірусу-трояна RedLine. Цей вірус викрадає особисті дані, банківські картки та іншу конфіденційну інформацію. RedLine використовувався в атаках на мільйони користувачів по всьому світі, включаючи підрядників Пентагону. Хакери часто використовували цей інструмент, і він навіть блокував атаки на російськомовних користувачів. ФБР визнало RedLine загрозою для національної безпеки США. У 2024 році правоохоронці у Нідерландах та США заблокували сервери RedLine та затримали декілька користувачів, отримавши доступ до бази даних хакера. Максим Рудометов народився в Україні, але після початку війни переїхав до Росії, де й продовжував свою діяльність.
-
У Фінляндії закликали США не послаблювати санкції проти РФ
Прем’єр-міністр Фінляндії висловив заклик до США ухвалити жорсткі санкції проти Росії і не послаблювати їх. Він наголосив на необхідності змусити Путіна сісти за стіл переговорів і швидко ухвалити рішення. Також зазначив, що Євросоюз також продовжить тиснути на Росію. Прем’єр підтримав збільшення оборонного бюджету Фінляндії та розповів про консультації з партіями. Раніше американські політики також закликали ухвалити санкції проти Росії через відсутність прогресу у переговорах між Росією та Україною. Зазначено, що законопроєкт про санкції має підтримку у Сенаті США і може значно ускладнити ситуацію для Росії.
-
Нідерланди звинуватили проросійських хакерів у зламі мереж НАТО
Угруповання хакерів Laundry Bear із Росії вчинили кібершпигунство проти державних та комерційних структур Нідерландів, а також інших країн-членів НАТО та ЄС. Їхні атаки не були помічені до вересня 2024 року, коли вони вкрали конфіденційні дані співробітників нідерландської поліції. Хакери отримали доступ до імен, робочих електронних адрес та номерів телефонів практично всіх працівників поліції, а в окремих випадках — й персональні дані. Laundry Bear також збирав інформацію про виробництво й закупівлю військової техніки західними країнами, у тому числі для постачання Україні. Хакери також намагалися дізнатися інформацію про високотехнологічні товари, доступ до яких ускладнений для Росії через санкції. Крім того, міністр цифровізації Польщі повідомив про кібератаку на шпиталь МВС у Кракові.
-
Санкції знищують агросектор РФ – розвідка
У Росії відбулося значне зниження виробництва та продажів сільськогосподарської техніки через посилення західних санкцій. Наприкінці травня цю інформацію оприлюднила Служба зовнішньої розвідки України. У першому кварталі цього року обсяг продажів сільгосптехніки в РФ скоротився на 32,9 % порівняно з минулим роком і становив 473,3 млн доларів. Спостерігалося падіння у продажах комбайнів, тракторів, плугів та культиваторів. Крім того, також зменшилося виробництво техніки на 11 %. Однією з причин цього стало обмеження доступу до технологій та імпортних комплектуючих через санкції. Фінансовий тиск на аграрний сектор також зрос із-за високої ставки ключового проценту, скорочення кредитування та зростання цін. Введення підвищеного утилізаційного збору на сільгосптехніку ще більше ускладнило ситуацію. Покращення ситуації в галузі сільгосппромисловості у найближчому майбутньому не передбачається.
-
Литва зміцнить кордон з РФ на понад мільярд євро
Литва планує виділити 1,1 млрд євро на зміцнення кордонів з Білоруссю та Росією протягом десяти років. Це передбачає роботу з протитанковими мінами, побудову фортифікаційних споруд та відновлення лісів у прикордонних районах. Також планується впровадження радіоелектронної боротьби та систем контролю безпілотників. Важливою частиною проєкту є захист цивільного населення та військових. Також Литва вийшла з міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси, а Естонія замінює кордон з Росією.