Колишнього керівника одного з підприємств системи державного резерву України обвинувачують у розтраті понад 13,9 млн гривень. Він винен у тому, що налагодив схему розтрати майна підприємства, перераховуючи кошти на рахунки фіктивних компаній за непоставлені товари та послуги. Це призвело до збитків у вказану суму. Після проведення експертиз встановлено, що такі дії спричинили значні фінансові втрати держпідприємству. Справу направлено до суду, де колишньому керівнику загрожує покарання за зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану.
Позначка: Резерв
-
Міноборони прокоментувало збій в роботі Резерв+
У роботі Резерв+ тимчасово спостерігаються труднощі з авторизацією, яка відбувається повільніше через високе навантаження. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України в четвер, 10 липня.
“Фахівці працюють над усуненням проблеми. Найближчим часом очікуємо роботу застосунку у звичному режимі”, – йдеться в повідомленні. У відомстві зазначили, що якщо користувач уже згенерував PDF-документ у системі, він може вільно користуватися ним під час перевірок – такий документ має ту саму юридичну силу, що й паперовий.
Нагадаємо, раніше користувачі соцмереж повідомляли, що зранку 10 липня у застосунку Резерв+ стався збій. Наприкінці червня у роботі застосунку Резерв+ також стався збій.
-
У Резерв+ стався збій
У застосунку Резерв+ вранці 10 липня стався збій. Користувачі скаржаться на неможливість увійти до системи.
Зазначається, що під час спроби увійти до системи застосунок довго завантажується і вибиває помилку.
Причини збою в роботі застосунку наразі невідомі. -
Валютні резерви Китаю сягли десятирічного максимуму
Найбільші у світі валютні резерви КНР, у червні 2025 року збільшилися на 32 млрд доларів і досягли 3,317 трлн доларів. Це максимальний обсяг з грудня 2015 року, заявив Народний банк Китаю.
Юань минулого місяця подорожчав на 0,45% стосовно долара. Водночас американська національна валюта впала на 2,7% до кошика основних світових валют.
Резерви золота в КНР станом на кінець червня становили 73,9 млн унцій, збільшившись з 73,83 млн унцій місяцем раніше.
Китайський центробанк купував дорогоцінний метал вісім місяців поспіль. У вартісному вираженні резерви золота зросли до 242,93 млрд доларів порівняно з 241,99 млрд доларів наприкінці травня. -
В Україні запрацювало нове держагентство
Україна запустила нове Державне агентство з управління резервами України (ДАУР), яке було створене з нуля. Його метою є забезпечення державної політики у сфері державних резервів, таких як матеріальні цінності, необхідні для країни та населення. Агентство буде відповідати за формування, зберігання, освіження та відпуск державних резервів. Для початку роботи було призначено 20 держслужбовців, що складає 30% від усіх вакансій. Фінансування діяльності ДАУР забезпечуватиметься з державного бюджету на 2025 рік. Агентство буде працювати за сучасними принципами і не матиме спільного зв’язку з минулою радянською системою. Наталія Кінчук тимчасово очолить ДАУР.
-
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні
У травні 2025 року центральні банки різних країн поповнили свої золотовалютні резерви на 20,5 тонни золота. Про це свідчать попередні оцінки Всесвітньої ради із золота (World Gold Council, WGC).
Відповідний показник перевищив квітневий обсяг закупівель (15,6 тонни), однак залишився нижчим за середній рівень закупівель за минулі 12 місяців, що становить близько 27 тонн, відзначають аналітики WGC.
“Загострення конфлікту на Близькому Сході, ймовірно, підвищило стратегічну привабливість золота для центральних банків, які прагнуть захистити резерви від геополітичних потрясінь”, – прокоментувала аналітикиня Марісса Салім.
Найбільшими покупцями золота у травні стали:- Казахстан – 7,4 тонни
- Туреччина – 6,4 тонни
- Польща – 6,2 тонни
- Китай – 1,9 тонни
- Чехія – 1,6 тонни
- Киргизстан – 1,3 тонни
- Камбоджа – 1 тонна
Закупівлі решти центральних банків становили менше однієї тонни.
Водночас найбільшим продавцем золота став центральний банк Сингапуру, котрий скоротив свої запаси на 5,4 тонни.
WGC також нагадала про нещодавнє опитування представників центробанків різних країн. Згідно з ним, 43% опитаних очікують, що їхні країни купуватимуть золото протягом наступного року, тоді як 95% респондентів вважають, що запаси золота у міжнародних золотовалютних резервах продовжать зростати.
Як зазначають респонденти, золото зберігає здатність диверсифікувати та хеджувати активи в умовах кризи та інфляції. -
У Резерв+ з’явилась функція зняття з розшуку
Можливість оплати штрафів у межах бета-тесту додали в застосунок Резерв+. Про це повідомляє заступниця міністра оборони України Катерину Черногоренко у Facebook.
Чиновниця додала, що для того, щоб приєднатися до тестування, слід заповнити форму за посиланням.
“Усі, хто встигає зробити це вчасно, оплачує тільки половину штрафу – 8500 гривень. Без черг. Без візиту до ТЦК. Це стосується тих, хто не уточнив свої дані до 16.07.2024”, – наголосила чиновниця.
Вона також наголосила в коментарях до свого допису, що перший час можна буде сплатити тільки ті штрафи, які були нараховані за несвоєчасне уточнення військово-облікових даних.
Інші штрафи, зокрема за неявку за повісткою, у застосунку можна буде оплачувати згодом.
Тепер порушників будуть знімати з розшуку автоматично після оплати штрафу.
Черногоренко уточнила, що після оплати штрафу і зняття статусу “в розшуку” порушників зможуть забронювати. -
У роботі Резерв+ стався збій
У роботі застосунку Резерв+ стався збій. Про це повідомило Міністерство оборони в Телеграм у четвер, 26 червня.
Вказано, що мова йде про “тимчасові труднощі”.
“Наразі спостерігаються технічні перебої у роботі застосунку Резерв+. Наші фахівці вже працюють над усуненням проблеми – очікується, що впродовж кількох годин система стабілізується”, – йдеться у повідомленні.
У відомстві радять у разі потреби скористатися PDF-версією військово-облікового документа. -
Резерв+ не відстежує геолокацію користувачів – Міноборони
Міністерство оборони України оприлюднило спростування інформації про те, що застосунок Резерв+ збирає дані користувачів, зокрема їх геолокацію. Представники відомства наголосили, що це неправда, і цілью таких маніпуляцій є посіяння недовіри до цифровізації та завада мобілізаційному процесу в Україні. Резерв+ за їхніми словами не відстежує геолокацію користувачів, має доступ лише до камери для сканування QR-кодів та сповіщень. Всі процеси в застосунку є прозорими і відповідають вимогам законодавства з технічного захисту інформації.
-
Дрони ЗСУ втретє атакували нафтобазу Росрезерву
У ніч на 23 червня українські безпілотники здійснили атаку на об’єкти в Ростовській області Росії. За інформацією в.о. губернатора регіону Юрія Слюсара, дрони пошкодили промислове підприємство в одному з районів, викликавши пожежу. Також були зафіксовані атаки на інші об’єкти у різних районах області. Міноборони РФ стверджує, що збило 14 дронів. Атака припала на комбінат Атлас Росрезерву, який забезпечує російську армію паливно-мастильними матеріалами, включаючи тимчасово окуповані території України. Це вже третя атака на цей об’єкт. Після атаки у 2024 році пожежу гасили 12 діб. Відтоді в області вночі обмежено швидкість мобільного інтернету з метою забезпечення безпеки населення. Ростовська область регулярно стає об’єктом атак українських безпілотників через своє стратегічне значення та наявність військових об’єктів.