Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Деякі країни, зокрема Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за це рішення. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск зауважив, що деякі країни, наприклад, Угорщина, чинять опір усім ініціативам, пов’язаним із Україною. Важливість передачі заморожених активів Україні полягає в тому, що країна не зможе виграти війну або захистити себе без належної фінансової підтримки. Туск також наголосив, що використання заморожених коштів РФ для відбудови України і зміцнення її обороноздатності є справедливим. Нагадаємо, що на початку жовтня лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо надання Україні “репараційного кредиту” у розмірі 140 млрд євро, забезпеченого замороженими російськими активами.
Позначка: Репарації
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату компенсації Грузії у зв’язку з подіями 2008 року. Прессекретар президента Росії заявив, що вони не будуть виконувати це рішення. ЄСПЛ вирішив, що Росія порушила права людини війною 2008 року, і присудив Грузії компенсацію у 253 млн євро. Росія визнала регіони Абхазія та Південна Осетія “незалежними” після війни з Грузією і продовжує контролювати їх. Росія також вийшла із складу Ради Європи, тому вони не визнають рішень ЄСПЛ, винесених після цього вихіду.
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Лідери країн ЄС поки не змогли домовитися щодо пропозиції надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, який мав би бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція та Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками такого рішення. Єврокомісія пропонувала використовувати доходи від заморожених активів для надання Україні “кредитів” на певний термін, але це викликало побоювання у деяких країн ЄС. Прем’єр-міністр Бельгії вимагає гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС, а Франція та Люксембург сумніваються у юридичній обґрунтованості пропонованої схеми. ЄС визнає необхідність додаткових консультацій та опрацювання правових аспектів пропозиції.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі з президентом Польщі, канцлер Німеччини відмовився виплачувати репарації за Другу світову війну. Польща вимагала виплат, але Мерц пояснив, що це питання вже вирішене. Він підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії, наголосивши на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на східному фланзі НАТО.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відмовив президенту Польщі Каролю Навроцькому у виплаті репарацій за Другу світову війну під час їх зустрічі. Польща вимагала від Німеччини компенсації за завдані збитки під час війни, але Мерц заявив, що це питання вже вирішене. Водночас він підтримав Польщу у справі безпеки перед загрозою з боку Росії, наголосивши на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на східному фланзі НАТО.
-
Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив на Саміті Свободи у Лондоні і закликав Захід застосувати жорсткіші санкції проти Росії та передати Україні заморожені активи Росії. Він осудив російські удари по цивільних об’єктах в Україні і заявив, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон закликав союзників не шукати компромісів з Кремлем, наголошуючи, що потрібно розширити санкції. Він також висловив підтримку наданню Україні російських активів як репарацій, якщо ці кошти будуть використані для оборони. Саміт Свободи спрямований на зміцнення демократичних союзів у сфері безпеки, оборони та технологій.
-
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів
Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
“Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації. -
Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям
Влада Німеччини визнає “несправедливість, скоєну під час німецького колоніального панування”, втім, не має наміру виплачувати компенсації колишнім колоніям. Про це мовиться у відповіді німецького уряду на парламентський запит опозиційної партії Союз 90/Зелені, інформує Tagesspiegel.
В уряді нагадали, що “концепція компенсацій у міжнародному праві виникає лише у разі порушення міжнародного зобов’язання”. Тоді як жодних зобов’язань Берлін тоді не мав, акцентується у відповіді. Водночас влада наголосила, що підтримує контакти з багатьма країнами щодо повернення культурних цінностей з колоніальної епохи.
Опозиція розкритикувала таку позицію уряду, закликавши до “співчуття, а не формальної юридичної відмови»”
Наприкінці XIX століття Німецька імперія мала колонії в Азії, Океанії та Африці. Її правління там характеризувалося експлуатацією природних ресурсів і людей, насильницькою асиміляцією та геноцидом місцевого населення. За результатами Першої світової війни колонії Німеччини були розподілені між державами-переможцями. -
Суд зобов’язав РФ виплатити 500 млн гривень збитків п’яти банкам України
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. Про це ФГВФО повідомляє на своєму сайті.
Господарський суд Києва 17 липня повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Мова груповий позов, у якому об’єднано п’ять банків: Грін Банк, Ерде Банк, Укргазпромбанк, Банк Таврика та Фортуна-Банк.
У ФГВФО нагадали, що активи цих банків знаходилися на територіях Донецької та Луганської областей, окупованих Росією у 2014 році. Внаслідок окупації банки втратили змогу розпоряджатися цим майном.
Загалом збитки банків від дій РФ із 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Фонд попередньо оцінює у 84 млрд грн. За цими збитками будуть подані позови.
Судові рішення в перспективі дозволять порушити питання про стягнення збитків з Росії на міжнародній арені.
Суди нині розглядають іще два позови Фонду проти РФ: один на 651 млн грн у справі Промекономбанку та груповий позов на понад 920 млн грн за збитками чотирьох інших банків.
Як ми вже писали, кияни, чиї домівки визнані непридатними для проживання внаслідок ударів Росії, можуть щомісяця отримати 20 тисяч гривень на оренду житла.
Будуй краще ніж було: в Україні почалося комплексне відновлення