Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами.
Позначка: Репарації
-
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
-
В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні
18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.
Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.
Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.
Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.
Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.
Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.
В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.
Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.
Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ
-
Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії
Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
“Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
“Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
“Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
“Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України. -
Гаазький пакт справедливості щодо фінансової розплати за руйнування України
У Гаазі підписали Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Чому це важливо для нашої країни? Основа компенсаційного механізму У Гаазі підписали документи для репарацій Україні. Він закладає основу першого компенсаційного механізму, який формується безпосередньо під час повномасштабної війни та має відкрити шлях до фіксації збитків і подальших виплат репарацій для мільйонів українців. “Ми стали свідками важливої події – підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Це перший компенсаційний механізм, який створюється вже під час війни. Він відкриває шлях до фіксації збитків і реального відшкодування для мільйонів українців”, – повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Вона наголосила, що йдеться про принципово новий підхід до компенсацій, адже механізм створюється ще в умовах триваючої війни. Він має забезпечити системний облік завданої шкоди та сформувати правові підстави для реального відшкодування постраждалим громадянам України.
Також вона зазначила, що підписання Конвенції стало результатом тривалої спільної роботи України та її міжнародних партнерів. За її словами, це рішення є важливим кроком у розвитку сучасного міжнародного права та посилює інструменти притягнення Росії до відповідальності за завдані збитки.
Підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій у Гаазі є фундаментальним етапом у побудові механізму репарацій, який переводить питання відшкодування збитків із площини політичних обіцянок у юридичну площину. Якщо попередній етап, відомий як Реєстр збитків, лише накопичував докази та заяви, то нова Комісія фактично стає міжнародним арбітром із повноваженнями визначати конкретну вартість завданої шкоди. Що це дасть Україні Завдяки підписаному в Гаазі документу, Україна отримує офіційний інструмент для юридичного визначення суми боргу Росії перед кожним конкретним громадянином, бізнесом чи державою загалом. Рішення Комісії щодо компенсацій створюють необхідне правове підґрунтя для того, щоб західні партнери могли законно використовувати заморожені російські активи. Це дозволяє сприймати конфіскацію цих коштів не як політичне рішення, а як виконання законного міжнародного зобов’язання з виплати боргу. “Недостатньо змусити Росію укласти угоду. Недостатньо змусити її припинити вбивства. Ми повинні змусити Росію визнати, що у світі є правила. Кожен російський воєнний злочин повинен мати наслідки для тих, хто їх вчинив. Саме тут починається справжній шлях до миру”,-сказав Володимир Зеленський, президент України під час виступу в Гаазі. Сфера діяльності Комісії охоплює надзвичайно широкий спектр втрат, що включає не лише зруйноване житло чи інфраструктуру, а й людські трагедії: втрату життя, поранення, вимушене переміщення та моральну шкоду. Окрему увагу буде приділено збиткам бізнесу, втраті природних ресурсів та руйнуванню культурної спадщини. Оскільки документ підписали десятки провідних країн світу, ці вимоги стають частиною міжнародного правового порядку, який залишатиметься чинним незалежно від тривалості війни чи змін у світовій політиці.
Водночас варто розуміти, що запуск Комісії є складним процесом, який потребує ратифікації парламентами країн-учасниць для набуття документом повної юридичної сили. “Ми очікуємо на мільйони звернень. Це не класичний суд, де процеси можуть тривати десятиліттями. Ми створюємо ефективну систему, щоб визначити реальні втрати реальних людей. Комісія визначить, що саме Росія заборгувала не в абстрактних цифрах, а в конкретних сумах для кожної постраждалої родини”,- сказав Маркіян Ключковський, виконавчий директор Реєстру збитків для України. Наступним і фінальним кроком має стати створення безпосередньо Компенсаційного фонду. Саме туди спрямовуватимуться кошти, з яких проводитимуться виплати за рішеннями, винесеними Комісією. Таким чином, світ завершує формування системи, де кожен воєнний злочин Росії матиме чітко визначену фінансову ціну, яку агресор буде змушений сплатити. Історичний крок Світові лідери та профільні експерти одностайно називають створення Комісії в Гаазі “історичним кроком”.
Кая Каллас, висока представниця ЄС із питань закордонних справ зробила акцент на фінансовій неминучості покарання та нагадала про масштаб руйнувань цивільної інфраструктури. “Росія не уникне рахунку за зруйновані будинки, школи та лікарні в Україні. Майно – це лише одна категорія, і, якщо можна так сказати, найменш вартісна. Яку ціну ви поставите на вбивство членів родини, депортацію дітей чи тортури? Ця Комісія надсилає чіткий сигнал усім потенційним агресорам: якщо ви почнете війну, ви будете притягнуті до відповідальності”, – сказала вона. Своєю чергою Ален Берсе, генеральний секретар Ради Європи наголосив на юридичній силі міжнародного права, яка має стати інструментом для компенсацій постраждалим. “Рада Європи не має дронів і ракет, але вона має силу права. Міжнародного права, яке застосовується до всіх без винятків та подвійних стандартів. Наше завдання чітке: зафіксувати правду, забезпечити відшкодування і притягнути всіх винних до відповідальності”, – сказав він. Дік Схооф, прем’єр-міністр Нідерландів Голова уряду країни, яка приймає Комісію, зауважив, що хоча джерела фінансування ще обговорюються, сам факт створення органу є принциповим для майбутніх мирних переговорів. За його словами, цілком нормально, що розмови про репарації ведуться зараз, щоб після припинення вогню та досягнення справедливого миру механізм відновлення країни вже був готовий до роботи. Поширені запитання Що таке Міжнародний реєстр збитків? У 2023 р. в Нідерландах створили Міжнародний реєстр збитків, яких Росія завдала Україні через війну.
Ця інституція не є судом у класичному розумінні, вона виконує роль цифрової платформи для офіційного збору та документування доказів. Це перший з трьох етапів великого міжнародного компенсаційного механізму. Наступними кроками мають стати створення Компенсаційної комісії, яка присуджуватиме конкретні суми виплат, та Компенсаційного фонду, звідки ці кошти виплачуватимуться. Як подати заяву до Реєстру? Це можуть фізичні та юридичні особи, а також держава Україна. Головною умовою є те, що збитки мають бути завдані на території України після 24 лютого 2022 р. внаслідок збройної агресії РФ. Процес подання заявок максимально цифровізований: для українців основним інструментом став застосунок або портал Дія, що дозволяє автоматично підтягувати дані з державних реєстрів. Які категорії заяв доступні для подання до Реєстру зараз? На сьогодні Реєстр приймає заяви за багатьма категоріями. Спочатку робота почалася з пошкодженого та зруйнованого житла, але поступово перелік розширився. Зараз можна подавати дані про вимушене переміщення, загибель або зникнення безвісти близьких родичів, серйозні тілесні ушкодження, випадки катування та сексуального насильства. Окремі категорії стосуються втрати контролю над майном на тимчасово окупованих територіях. Чи сплачує Реєстр гроші? Важливо розуміти, що сам Реєстр наразі не виплачує гроші. Його мета – зафіксувати сам факт шкоди так, щоб у майбутньому ці претензії мали юридичну вагу на міжнародному рівні. Це дозволяє зберегти доказову базу вже зараз, не чекаючи завершення війни чи створення нових юридичних інструментів.
До роботи Реєстру долучилися понад 40 країн та ЄС, що забезпечує ініціативі високий рівень політичної підтримки та легітимності.
Вікторія Хаджирадєва -
Зеленський попередив щодо активів Росії
Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час онлайн-спілкування з журналістами дорогою до Брюсселя, повідомляє Інтерфакс-Україна в четвер, 18 грудня.
“Треба висушувати і зменшувати економіку Росії через заборону, санкційну, для того, щоб вони не витрачали ці гроші на війну. Якщо у України буде стабільне фінансування, а у Росії буде зменшуватись фінансування, безумовно, я не порівнюю, це різні суми, але це не менше, то для Росії безумовно це сигнал, щоб вона переходила до дипломатичного треку”, – заявив він.
На питання журналістів, що робитиме Україна, якщо ЄС не погодиться використати заморожені російські кошти для підтримки України, Зеленський відповів: “А що буде робити Європа? Це серйозне запитання. І що будуть робити Сполучені Штати?”.
“Якщо Україна не має таких грошей, вона в більш слабкій позиції. У Путіна зростає спокуса захопити нас, бо ми в такій позиції, коли у нас не вистачає грошей на життя і на зброю. І він розуміє, що ми будемо більш слабкішими і більш враженими. І це абсолютно зрозуміло, що він точно не захоче дипломатичного треку. Точно не захоче будь-якої дипломатії, будь-якого діалогу”, – вважає президент.
Також Зеленський розповів, що Україна використовуватиме фінансування, отримане з заморожених активів РФ, на посилення армії і закупівлю зброї. Якщо ж війна припинитья, то гроші підуть на відбудову. -
Репараційний кредит Україні: чи вирішить ЄС питання остаточно
Вагання і сподівання ЄС наприкінці 2025 року активно працює над механізмом репараційної позики для України; дискусії тривають, а деякі держави блокують це рішення.
-
Грузія підтримала конвенцію щодо репарацій Україні
Грузія підписала міжнародну угоду про заснування механізму, що розподілятиме репарації, отримані з російських коштів, між українськими громадянами і бізнесами, котрі постраждали від російської агресії. Про це повідомляє ЄП.
Це стало несподіваним кроком.
Навіть те, що на дипломатичну конференцію, присвячену підписанню відповідної конвенції, приїхала особисто очільниця МЗС Грузії Мака Бочорішвілі вирізнялося від більшості країн, які були представлені переважно послами.
Видання зазначає, що Бочорішвілі виголосила “полум’яну промову про підтримку українського народу”, ані словом не згадавши про напружені відносини між Києвом і Тбілісі. І зрештою країна без жодних зауважень та застережень підписала “антиросійську” конвенцію.
Щобільше, грузини відрядили до Гааги групу власних журналістів, щоби про цю подію дізнався і пересічний грузинський глядач.
“Що стояло за цим жестом – достеменно невідомо. До певної міри, визначальним буде те, чи планує грузинський парламент швидко ратифікувати цю угоду, чи обмежиться лише підписом, і далі не дратуватиме Москву”, – зазначає видання.
Грузія стала єдиною державою регіону, котра долучилася до документа. Водночас Азербайджан та Вірменія проігнорували зустріч у Гаазі. Тоді як Туреччина надіслала за зустріч співробітника посольства, щоби він послухав, але відмовилася будь-що підписувати. -
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
“Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
“Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
“По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви. -
Створено міжнародну комісію по репараціям Україні
У місті Гаага в Нідерландах відбулось підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в коментарі для у вівторок, 16 грудня.
“Сьогодні в Гаазі разом з президентом України Володимиром Зеленським ми стали свідками важливої події – підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України”, – заявила Мудра.
За її словами, це перший компенсаційний механізм, який створюється вже під час війни. Він відкриває шлях до фіксації збитків і реального відшкодування для мільйонів українців.
“Рішення стало результатом тривалої спільної роботи України та міжнародних партнерів і важливим кроком у розвитку сучасного міжнародного права”, – додала Мудра.
Дивіться фото: Створено міжнародну комісію по репараціям Україні -
Підписано конвенцію щодо репарації для України
У місті Гаага в Нідерландах відбулось підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в коментарі для у вівторок, 16 грудня.
“Сьогодні в Гаазі разом з президентом України Володимиром Зеленським ми стали свідками важливої події – підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України”, – заявила Мудра.
За її словами, це перший компенсаційний механізм, який створюється вже під час війни. Він відкриває шлях до фіксації збитків і реального відшкодування для мільйонів українців.
“Рішення стало результатом тривалої спільної роботи України та міжнародних партнерів і важливим кроком у розвитку сучасного міжнародного права”, – додала Мудра.
Дивіться фото: Підписано конвенцію щодо репарації для України