Народний депутат, мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у середу, 18 червня.
“Написали нам наступне: “Надійшла заява на складання депутатських повноважень від нашого колеги Олеся Довгого”, – зазначив він.
Згодом сам депутат офіційно заявив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті.
“Продовжую допомагати ЗСУ та розвивати соціальні, благодійні проекти”, – додав Довгий.
Після припинення повноважень Олеся Довгого у парламенті буде 398 нардепів. Олесь Довгий – український політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), є позафракційним і входить до Комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи “Воля народу”. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022–2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.
Позначка: Рада
-
Безпартійний Олесь Довгий складає мандат
-
Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство
Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
“Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
У відомстві також наводять ключові цифри:- 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
- 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.
Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:
- мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
- отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.
Для громадян інших країн:
- Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
- Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
- Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
- Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
- Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.
unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
“Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк. -
Верховна Рада прийняла закон про реформу АРМА
Верховна Рада ухвалила в цілому закон про реформу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Після місяців блокування… №12374-д – реформа АРМА прийнята в цілому”, – написав він і додав, що документ підтримали 253 нардепи.
Закон передбачає, що процедура відбору голови АРМА проходитиме за участі міжнародних експертів, прозорий механізм управління агентством та контроль за передачею активів.
Железняк нагадав, що даний закон – євроінтеграційний і після його ухвалення “600 млн євро від ЄС розблокують”. -
Рада затвердила закон про множинне громадянство
Верховна Рада схвалила законопроєкт, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Парламент прийняв в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні №11469. За – 243. Всі правки врахували як було у редакції комітету”, – написав він.
Також 19 народних обранців проголосували “проти”, ще 9 нардепів утримались, а 34 – не голосували.
Як відомо, в серпні 2024 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. А 17 грудня парламент схвалив цей документ у першому читанні.
Пізніше Зеленський назвав цілі закону про множинне громадянство. На його думку, цей закон дозволить громадянам, які здобули паспорти інших країн, знову інтегруватися в українське суспільство.
Множинне громадянство: чи поверне воно українців -
Рада підтримала кримінальну відповідальність за депортацію дітей
Українська Рада підтримала законопроєкт №12170, який вводить кримінальну відповідальність за депортацію та невиправдану затримку повернення дітей, особливо представниками Росії та Білорусі. За порушення цього закону, особи, які винні у незаконному переміщенні дітей, невиправданій затримці повернення чи використанні дітей у військових цілях, можуть бути позбавлені волі на від 8 до 12 років. Закон також встановлює органи, які будуть займатися розслідуванням таких правопорушень. За даними організацій, більше 19 тисяч українських дітей були депортовані або примусово вивезені російськими агентами, але вже вдалося повернути понад 1 тисячу дітей назад до їхніх сімей.
-
Верховна Рада призначила нового генпрокурора
У вівторок, 17 червня, Верховна Рада підтримала призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора України. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі в Телеграмі. Під час виступу в парламенті Кравченко заявив, що він прагне відновити довіру суспільства до прокуратури шляхом прийняття справедливих рішень. Він також зазначив, що важливою для нього є репутація прокуратури як усередині країни, так і за її межами, серед міжнародних партнерів та ЗМІ. Кравченко назвав проблеми, з якими стикається прокуратура, зокрема, внутрішню дисципліну та перевантаження прокурорів через нестачу кадрів. Він обіцяв приділити увагу етиці, доброчесності та запобіганню тиску на бізнес та ЗМІ, а також запевнив, що не допустить незаконного тиску на прокурорів, ні у кулуарах, ні публічно.
-
Удари Ізраїлю по Ірану: ЗМІ дізналися, що Трамп збирає Раду з нацбезпеки
Рада з нацбезпеки США проведе в п’ятницю, 13 червня, засідання через удари Ізраїлю по об’єктах ядерної програми Ірану та анонсованою помстою з боку Тегерана. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Засідання Ради з нацбезпеки за участі президента Дональда Трампа відбудеться об 11 ранку за місцевим часом і відповідно вже надвечір за Києвом.
ЗМІ дізналося, що військові США на Близькому Сході почали готуватися до різних варіантів розвитку подій, зокрема можливої потреби евакуювати американських громадян.
Як відомо, у ніч проти 13 червня Ізраїль завдав авіаударів по території Ірану. Були атаковані іранські ядерні та військові об’єкти у Тегерані та низці інших міст. ЦАХАЛ здійснив п’ять хвиль ударів по Ірану, випустивши сотні ракет. Повідомляється, що, можливо, ліквідовано військового керівника Ірану Мохаммада Багері. Армія оборони Ізраїлю пояснила, що почала операцію через те, що Іран прискорює розробку ядерної зброї та має вже достатню кількість збагаченого урану для створення 15 ядерних бомб за кілька днів.
Трамп відреагував на удари Ізраїля по Ірану -
Рада перейменувала понад 320 населених пунктів
Верховна Рада 5 червня ухвалила дві постанови про перейменування населених пунктів, назви котрих містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у четвер, 5 червня.
За відповідне рішення проголосували 257 народних обранці.
Відтак, ухвалила постанови про перейменування 328 населених пунктів.
Згідно з документами, нові назви отримають:- 4 райони,
- 10 міст,
- 56 селищ,
- 261 село.
Втім, деякі міста, зокрема Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ, тимчасово залишили без змін – рішення по перейменуванню розглядатимуть окремо.
Загалом перейменування торкнулося населених пунктів у 20 областях, зокрема Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській тощо.
Рішення відповідає державній політиці щодо деколонізації та дерусифікації, спрямованої на очищення топоніміки України від радянської та російської спадщини. -
Рада звільнила оптоволокно для дронів від митних платежів
Верховна Рада 4 червня проголосувала в цілому два законопроєкти, котрі звільняють від ввізного мита та ПДВ товари, що імпортуються для потреб безпеки та оборони. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про законопроєкти №13305 та №13306, котрі також усувають технічні неузгодженості в законодавстві.
“Дані законодавчі ініціативи передбачають звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна для виробництва дронів, що дозволить забезпечити сприятливі умови для розроблення та виробництва безпілотних систем, які використовують оптичний кабель для управління та передачі відеосигналу необхідних для оборони України”, – пояснив Гетманцев. -
Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США
Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:- ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
- видачі нових спецдозволів на користування надрами;
- реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни.