Позначка: Рада Європи

Рада ЄС ухвалила рішення про поетапну відмову від імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу. Як це позначиться на доходах країни-агресора та перебігу війни між РФ та Україною? ЄС злазить з російської газової голки Наприкінці січня поточного року Рада ЄС затвердила рішення про повну заборону імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу на територію країн-членів об’єднання. Документ також передбачає контроль за постачаннями й пошук альтернативних джерел енергії. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.
Цей крок став логічним завершенням тривалої стратегії ЄС щодо зміцнення енергетичної незалежності та позбавлення від ресурсного впливу з боку РФ. “Сьогодні ми входимо в еру повної енергетичної незалежності Європи від Росії. Ми остаточно перекриваємо кран для російського газу. Європа обрала енергетичну безпеку та незалежність. Ми ніколи не повернемося до нашої небезпечної залежності від Росії”, – прокоментувала Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії. Нові обмеження охоплюють не лише прямі постачання через магістральні мережі, які раніше були основними артеріями постачання для європейської промисловості, а й морські перевезення СПГ, що останнім часом залишалися вагомою статтею доходів для російського бюджету.
Запроваджені заходи мають на меті остаточно заблокувати доступ енергетичних ресурсів агресора на європейський ринок, стимулюючи перехід економіки на альтернативні джерела та співпрацю з більш надійними партнерами. Ухвалення такої заборони свідчить про готовність Європи до радикальних змін у своїй енергетичній архітектурі попри складність логістичної перебудови. Таким чином, ЄС створює умови, за яких використання російського палива стає неможливим на законодавчому рівні, що фактично ставить крапку в багаторічній історії газових відносин між сторонами.
ЄС зробив вирішальний крок у реформуванні своєї енергетичної безпеки, остаточно узгодивши план повної відмови від російського газу до 2027 р. Ця стратегія стала логічним розвитком ініціативи REPowerEU, представленої ще у травні 2022 р. як відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Якщо початкові прогнози передбачали поступовий вихід з ринку до 2030 р., то прогрес у диверсифікації та впровадженні відновлюваних джерел дозволив Брюсселю суттєво прискорити цей графік. Заборона в дії Заборона почала діяти через шість тижнів після того, як регламент набув чинності. Нинішні контракти матимуть перехідний період. У ЄС кажуть, що такий поетапний підхід обмежить вплив на ціни та ринки. Повна заборона на імпорт СПГ запрацює з початку 2027 р., а для трубопровідного газу – з осені 2027 р.
Перш ніж дозволити імпорт газу до Союзу, країни ЄС перевірятимуть країну, де було видобуто газ.
Країни ЄС до 1 березня мають підготувати плани заміни російського газу та повідомити про чинні контракти. Такі ж плани мають подати і країни, які досі імпортують нафту з РФ.
За порушення правил загрожують великі штрафи: від 2,5 млн євро для фізичних осіб і від 40 млн євро для компаній, або до 3,5% річного обороту чи 300% суми угоди. Як вплине на РФ та її здатність воювати Рішення ЄС про повну заборону імпорту російського газу до 2027 р. завдає глибокого удару по економічному фундаменту, на якому тримається воєнна машина Кремля. Енергетичні доходи традиційно складають майже третину державного бюджету РФ, і втрата преміального європейського ринку означає безповоротне зникнення мільярдів євро, які раніше йшли на закупівлю озброєння, виплати військовим та підтримку військово-промислового комплексу. Оскільки газову інфраструктуру неможливо швидко переорієнтувати на Схід, Росія стикається з необхідністю консервувати родовища, що призводить до довгострокової деградації видобувної галузі. “Втрата європейського газового ринку є незворотною та катастрофічною для російської економіки. Газ – це не нафта, його не можна просто перевантажити в танкери та відправити в інше місце без наявності відповідної інфраструктури. Росія втрачає своє основне джерело твердої валюти, що неминуче призведе до скорочення фінансування її воєнних потреб та довгострокової стагнації видобувного сектору”, – каже Тімоті Еш, британський економіст, експерт з питань України та старший стратег BlueBay Asset Management. Зниження надходжень від експорту газу суттєво обмежує здатність Москви фінансувати затяжний конфлікт, змушуючи Кремль виснажувати внутрішні резерви або йти на непопулярні кроки, як-от підвищення податків для населення та бізнесу. “Газпром фактично втратив свій найприбутковіший ринок, який будувався десятиліттями. Доходи від експорту до Європи були головним наповнювачем бюджету, і замінити їх постачанням до Китаю за низькими цінами неможливо. Це означає, що державі доведеться обирати між соціальними видатками та військовими витратами, оскільки “газова скринька” більше не зможе покривати всі потреби агресії”, – каже Михайло Крутіхін, незалежний аналітик нафтогазового ринку. Водночас зростає залежність від альтернативних покупців, які, користуючись безвихіддю РФ, вимагають екстремальних знижок, що ще більше скорочує чистий прибуток. Таким чином, енергетична ізоляція не просто створює дефіцит валюти, а системно підриває фінансову стійкість, необхідну для ведення повномасштабної війни, поступово перетворюючи колись потужний геополітичний інструмент на тягар для російської економіки. Реакція Москви Реакція офіційної Москви на рішення ЄС очікувано поєднує в собі риторику шантажу, заперечення збитків та спроби звинуватити Європу в “самогубній” політиці. Російське керівництво намагається транслювати впевненість у тому, що їхні енергоресурси знайдуть попит у Азії, хоча технічні обмеження трубопроводів свідчать про протилежне. “Європа, відмовляючись від російського газу, діє всупереч здоровому глузду та інтересам власної економіки. Ми бачимо, як європейська промисловість втрачає конкурентоспроможність через дорогі енергоносії. Росія ж переорієнтовує свої потоки на ринки, що зростають, і ми впевнені, що наш газ залишиться затребуваним у світі, попри будь-які штучні бар’єри та санкційний тиск”, – каже Олександр Новак, заступник голови уряду РФ, який курує енергетичний сектор. Водночас у Кремлі часто вдаються до маніпуляцій, стверджуючи, що без російського палива на Європу чекає “деіндустріалізація”, намагаючись у такий спосіб спровокувати внутрішнє незадоволення серед європейських споживачів. Попри ці заяви, реальність демонструє критичне падіння доходів “Газпрому”, що змушує РФ терміново шукати способи обходу санкцій та кошти для фінансування бюджетного дефіциту.
Вікторія Хаджирадєва