Верховна рада України ухвалила закон, який відновлює незалежність антикорупційних органів. Минулого тижня було прийнято інший закон, який підпорядковував антикорупційні органи Генпрокуратурі. Прийняття закону стало причиною наймасштабніших з початку війни протестів в Україні, а також викликало різку критику Києва з боку західних партнерів. Реагуючи на суспільний спротив і занепокоєння партнерів, Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який, за його словами, забезпечить “силу системі правопорядку” і збереже “всі норми для незалежності антикорупційних інститутів”. У Національному антикорупційному бюро заявили, що законопроєкт Зеленського відновить усі повноваження та гарантії незалежності для НАБУ і САП.
Положення закону
“За” прийняття президентського закону в цілому проголосували 331 парламентарій. Засідання парламенту навіть уперше з початку повномасштабного вторгнення транслювали в прямому ефірі. Документ повертає скасовані раніше гарантії незалежності НАБУ і САП. Таким чином, Спеціалізована антикорупційна прокуратура буде самостійно здійснювати процесуальне керівництво розслідуванням справ Національного антикорупційного бюро, а не під контролем генерального прокурора.
Водночас протягом шести місяців після набрання законом чинності Служба безпеки України має перевірити співробітників НАБУ, САП та інших органів, які мають допуск до державної таємниці, на предмет співпраці з державою-агресором.
Кожні два роки співробітники цих органів проходитимуть внутрішню перевірку на поліграфі за методологією, погодженою з СБУ.
Реакція на рішення Ради
У Німеччині очікують, що Україна продовжить зусилля у боротьбі з корупцією після затвердження закону №13533, покликаного виправити ситуацію з незалежністю НАБУ і САП.
У німецькому МЗС назвали голосування за закон “позитивним і необхідним кроком на шляху до відновлення втраченого довіри”.
“Тепер необхідно продовжити реформи у сфері боротьби з корупцією”, – зазначається у заяві.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта привітали ухвалення в Україні закону, який має відновити незалежність НАБУ і САП.
Кошта і фон дер Ляєн назвали “позитивним кроком” появу підпису президента України Володимира Зеленського під законом №13533.
“Реформи у сфері верховенства права і боротьби з корупцією в Україні мають продовжуватися. Вони залишаються надзвичайно важливими для просування України європейським шляхом”, – йдеться у заяві.
ЄС продовжуватиме підтримувати ці зусилля, запевнили Кошта і фон дер Ляєн.
Питання залишилися
В Єврокомісії нагадали, що очікують від України прогресу у боротьбі з корупцією шляхом впровадження реформ, зокрема призначення керівника Бюро економічної безпеки.
Спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє зазначив, що в короткостроковій перспективі Єврокомісія очікує від України прогресу у сфері верховенства права за різними питаннями.
“По-перше, Україна має розпочати якнайшвидше призначення голови Бюро економічної безпеки”, – зазначив він.
Як наступні кроки спікер ЄК вказав відновлення роботи міжнародних експертів у складі Вищої кваліфікаційної комісії з відбору суддів, призначення чотирьох суддів Конституційного суду, які пройшли міжнародну перевірку, відмову від “проблемних проєктів поправок до Кримінального кодексу”, а також ухвалення закону про адміністративне судочинство.
“Таким чином, прогрес на всіх цих фронтах у різних сферах верховенства права є для нас справді важливим кроком”, – підсумував спікер.
“Щодо сьогоднішнього голосування, яке щойно відбулося у Верховній Раді, то Рада відновила ключові заходи обережності, що забезпечують незалежність антикорупційних органів. На нашу думку, новий закон вирішує основні проблеми, пов’язані з незалежністю НАБУ і САП”, – заявив Мерсьє.
“Однак хочу підкреслити: це – ще не завершення процесу. Процес вступу України до ЄС вимагатиме постійних зусиль, спрямованих на забезпечення ефективної спроможності боротися з корупцією і дотримання принципу верховенства права”, – наголосив спікер Єврокомісії.
Він підкреслив, що в ЄС сподіваються, що Україна “швидко виконає ці зобов’язання і вживе рішучих заходів у сфері верховенства права”.
“Ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією і залишаємося готовими підтримувати Україну в цьому процесі”, – повідомив Гійом Мерсьє.
Позначка: Рада
-
Після поштовху. Рада повернула незалежність НАБУ
-
Закон щодо НАБУ та САП набув чинності
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП -
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн. -
Нардеп Костюк вийшов з фракції Слуга народу
Народний депутат Дмитро Костюк оголосив про свій вихід з фракції Слуга народу. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
“Я виходжу з депутатської фракції Слуга народу. Це моя реакція на голосування минулого тижня (ухвалення законопроєкту №12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП)”, – сказав він.
Костюк нагадав, що був учасником Революції гідності і завжди був за європейський вибір України.
“Є багато запитань до НАБУ та САП. Піару безкінечно, але посадок топ-корупціонерів замало. Але саме створення антикорупційної інфраструктури стало одним з головних результатів Революції Гідності”, – спідкреслив нардеп.
За словами Костюка, він був обраний тільки завдяки президенту Володимиру Зеленському і завжди його підтримував. Але фракцію змушують голосувати за норми, яких він не підтримує.
“Якщо у фракції такі лідери – це не моя фракція”, – резюмував він.
Дмитро Костюк був обраний до Верховної Ради по мажоритарному округу у Житомирській області. Раінше він працював журналістом.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. -
Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП
Засідання Верховної Ради щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури транслюватиметься онлайн 31 липня на YouTube каналі парламенту. Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
“Засідання Верховної Ради України про повернення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде транслюватися онлайн на YouTube каналі парламенту. Нашу вимогу таки почули і, хоча б частково, реалізували. Вітаю всіх причетних. Вмикайте з 12.00 і контролюйте парламент”, – зазначив Юрчишин.
Нардеп припустив, що “це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з Ruslan Stefanchuk знайти рішення для цього”.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП -
Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання. -
Рада розгляне новий законопроєкт про оборону
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання. -
Сибіга зробив заяву щодо “антикорупційного” закону
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запевнив, що Україна внесе необхідні зміни до закону про боротьбу з корупцією. Про це пише Інтерфакс Україна, посилаючись на інтерв’ю агентству France-Presse (AFP), де міністр висловив свою позицію напередодні вирішального парламентського голосування.
Видання повідомляє, що міністр акцентував увагу на доопрацюванні суперечливих положень закону, які спричинили акції протесту минулого тижня. Він також зазначив, що відповідний комітет парламенту вже схвалив запропоновані зміни, і рішення з цього питання очікується найближчим часом. Проте деякі критики побоюються, що частина депутатів може виявити небажання підтримати пропозиції.
“Ми очікуємо голосування завтра. Відповідний парламентський комітет вже дав своє схвалення. Ми вирішуємо це питання”, – сказав Андрій Сибіга в інтерв’ю.
Сибіга підкреслив, що протести стали свідченням демократичного буття України, адже влада не лише врахувала думку громадськості, але й прислухалася до позиції міжнародних партнерів. За словами міністра, реалізація цих змін є важливим етапом на шляху до вдосконалення прозорості й підвищення довіри до державних інституцій.
Нагадаємо, в Україні поновилися протести через НАБУ. Мітинги проти урізання повноважень антикорупційних органів проходять у столиці, а також кількох містах України.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
-
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити президентський законопроєкт №13533 щодо НАБУ та САП. Про це свідчить онлайн-трансляція засідання комітету, яку вів народний депутат Ярослав Железняк в середу, 30 липня.
За рішення про рекомендацію Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому підтримало 19 нардепів.
Комітет розглянув також шість альтернативних законопроєктів і відхилив їх.
Очікується, що парламент розгляне президентський законопроєкт вже завтра – 31 липня. -
Рада підтримає проєкт Зеленського щодо НАБУ – ЗМІ
Рада знайшла достатню кількість голосів, щоб ухвалити президентський законопроєкт про відновлення повноважень НАБУ і САП. Про це заявляє РБК-Україна, посилаючись на джерела.
Голосів навіть має вистачити “з істотним запасом”, зазначив один співрозмовник. Та за словами іншого – запас голосів буде, але не такий значний.
Утім, внесений президентом Володимиром Зеленським законопроєкт у четвер, 31 липня, підтримає значна більшість депутатів зі “Слуги народу”, а також депутати від Європейської солідарності і Голосу. Це має дати 180-190 голосів із 226 необхідних.
“Думаю, з іншої частини залу, уламків ОПЗЖ, депутатських груп – ми ці 40 голосів маємо набрати”, – розповіло одне з джерел видання.
На підтримку законопроєкту з боку фракції Батьківщина ніхто зі співрозмовників не надіється.
Кількість потенційних голосів за відновлення незалежності НАБУ і САП поступово зростає.
В понеділок, 28 липня, деякі джерела припускали, що 226 голосів “за” ще не набереться.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
Тоді ж закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон. 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП