Позначка: Путін

  • У Кремлі заявили, коли РФ може застосувати ядерну зброю проти Європи

    У Кремлі заявили, коли РФ може застосувати ядерну зброю проти Європи

    Сергій Караганов, колишній радник Путіна та Єльцина, в інтерв’ю Такеру Карлсону висловив думку, що Росія може скористатися ядерною зброєю проти Європи, якщо загрожує поразка у війні з Україною. Він вважає, що навіть наближення до поразки змусить Росію використати ядерну зброю, що може призвести до “фізичного знищення” Європи. Караганов також критикує європейських лідерів та попереджає про “суворе покарання” для Європи, якщо вона продовжуватиме підтримувати Україну. Раніше було повідомлено про плани Росії створити “буферну зону” біля фронту з Україною та загрози військових дій у разі відмови Києва від переговорів.

  • Трамп знову атакує Зеленського. Перемовини і Давос

    Трамп знову атакує Зеленського. Перемовини і Давос

    Президент США висловив негативну думку на адресу президента України, звинувативши його у затримці мирного врегулювання конфлікту з Росією. Трамп вважає, що саме Володимир Зеленський перешкоджає укладенню угоди з Путіним, хоча, за його словами, сам Путін готовий до компромісу. У Кремлі підтримали ці заяви Трампа, вважаючи, що саме Україна гальмує мирний процес. Українська делегація готується до участі в Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де планується контакт з американською стороною. Також виникли чутки про можливу зустріч спецпосланців Трампа з Путіним у Москві для обговорення мирних планів.

  • Путін зробив заяву щодо “цілей” Росії в Україні

    Путін зробив заяву щодо “цілей” Росії в Україні

    Російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія продовжить домагатися своїх цілей в Україні. Він наголосив на необхідності сталого миру, але заявив, що до цього часу не буде досягнуто, Росія буде настоювати на своїх цілях. Путін вважає, що для вирішення кризи в Україні потрібно повернутися до обговорення нової архітектури безпеки, яку пропонує сама Росія. Він стверджує, що конфлікт навколо України – це результат ігнорування інтересів Росії та створення загроз російській безпеці.

  • Путін не наважився критикувати Трампа за захоплення Мадуро

    Путін не наважився критикувати Трампа за захоплення Мадуро

    Російський президент Володимир Путін уникає критики дій США у Венесуелі, з якою Росія має договір про стратегічне партнерство і вклала значні кошти. Під час свого першого виступу після канікул, Путін не згадав дії американських військ у Венесуелі або затримання російських танкерів. Він висловив обурення тим, що на міжнародній арені все більше дій односторонні та небезпечні. Також у новинах згадують, що Трамп назвав себе “виконувачем обов’язків президента Венесуели”, а США захопили танкер Veronica в Карибському морі.

  • Путін не наважився критикувати Трампа через захоплення Мадуро

    Путін не наважився критикувати Трампа через захоплення Мадуро

    Російський президент Володимир Путін уникає критики дій США у Венесуелі, з якою Росія має стратегічне партнерство. На церемонії вручення грамот іноземним послам у Кремлі він не згадав операцію американських військ у Венесуелі або затримання танкерів російського флоту. Путін висловив обурення тим, що ситуація на міжнародній арені стає все гіршою, і заявив, що держави все частіше ведуть себе односторонньо. Також він згадав про втручання США в Україну в 2022 році. Також США захопили танкер Veronica в Карибському морі.

  • Трамп: Зеленський є головною перепоною для мирної угоди

    Трамп: Зеленський є головною перепоною для мирної угоди

    Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Reuters заявив, що Україна, а не Росія, затягує переговори щодо укладення мирної угоди. Трамп вважає, що президент України Володимир Зеленський є основною перешкодою на шляху до вирішення конфлікту між Україною та Росією. Він також зазначив, що Путін виявляє готовність до угоди, а Україна менш готова до компромісів. Трамп не надав конкретних пояснень щодо того, чому вважає, що саме Зеленський гальмує укладення угоди. Раніше США повідомили, що переговори про завершення російсько-української війни “вступили в критичну фазу”. Трамп також анонсував зустріч з Зеленським у Давосі.

  • ЄС обирає власного переговорника з Росією – ЗМІ

    ЄС обирає власного переговорника з Росією – ЗМІ

    Країни Європейського Союзу розглядають можливість призначення спеціального переговорника, який представляв би інтереси ЄС у перемовинах щодо України. Це пов’язано з турботою, що Сполучені Штати можуть укласти угоду з Росією, не враховуючи позицію європейців. Ініціативу підтримали Франція та Італія, але серед країн ЄС виникають розбіжності щодо доцільності цього кроку. Деякі критики вважають, що це може виглядати як готовність до діалогу з Росією, яка продовжує вимагати передачі українських територій. Дискусії також ведуться про формат участі ЄС у переговорах і про кандидатів на посаду переговорника. Це обговорювалося вже раніше, але рішення не було прийнято. Лідери країн Великої сімки також планують зустрітися з президентом США Дональдом Трампом, щоб обговорити питання гарантій безпеки для України.

  • Поганий рік для Путіна: хто й коли підштовхне його до столу перемовин

    Поганий рік для Путіна: хто й коли підштовхне його до столу перемовин

    Похмурі перспективи Союзники Кремля, які відчувають тягар тривалого воєнного протистояння, разом із впливовими представниками російського олігархату мають усі важелі для того, щоб змусити російського диктатора розпочати переговорний процес.
    Про це повідомило видання The Wall Street Journal.
    У статті йдеться про те, що підсумки 2025 року не дали Путіну приводів для оптимізму, а подальші перспективи війни виглядають ще більш похмурими для нього і його країни.
    Автор вказує на те, що протягом минулого року загарбницьким військам РФ вдалося окупувати менш ніж 1% українських територій. З огляду на таку динаміку, агресору знадобиться щонайменше рік лише для того, щоб наблизитися до адміністративних меж Донеччини. Тому це ставить під сумнів здатність Кремля найближчим часом встановити контроль над регіонами, які Путін цинічно висуває як передумову для припинення вогню.
    Окрім того, показова операція американських спецслужб із затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та його дружини стала черговим свідченням геополітичної безпорадності Москви. Ця подія справила глибоке враження на російські еліти. “Блискучий успіх американців, які показали на прикладі Венесуели, як насправді повинна виглядати “спеціальна військова операція”, ще більше деморалізує жителів Росії – як простих людей, так і еліту”, – зазначив політолог Аббас Галлямов. Ситуацію для Кремля також ускладнює той факт, що Мадуро вважався ключовим партнером РФ у Латинській Америці. А додатковим ударом по репутації РФ став інцидент із захопленням Сполученими Штатами нафтового танкера, який перебував під безпосереднім конвоєм російських військових кораблів. Економічний тиск та невдоволення еліт Видання підкреслює, що навіть колись лояльні прихильники воєнного курсу в Росії тепер мають серйозні причини для розчарування. У 2025 році військові асигнування Росії злетіли до 15,5 трильйонів рублів, що в п’ятикратному розмірі перевищує показники 2021 року. І це без урахування колосальних витрат на адміністрування загарбаних земель та соціальні виплати учасникам бойових дій.
    На фоні таких рекордних витрат на війну доходи від експорту енергоносіїв у листопаді 2025 року скоротилися на 34% порівняно з попереднім роком. Для латання бюджетних дір російська влада вдалася до непопулярних заходів: з початку поточного року ПДВ було збільшено з 20% до 22%. “Це підвищує вартість життя для пересічних росіян, які все більше прагнуть до завершення конфлікту в Україні. Опитування Левада-центру показує, що громадська думка в Росії щодо війни значно змінилася. У грудні 2024 року 37% вважали, що війна повинна тривати, а 54% хотіли початку мирних переговорів; рік по тому тільки 25% виступали за продовження конфлікту, а 67% хотіли початку мирних переговорів”, – констатує видання. Важливо також і те, що висока вартість запозичень, зумовлена боротьбою з воєнною інфляцією, фактично зупинила інвестиційні процеси в країні. Крім того, наближені до Путіна особи лютують через неможливість розпоряджатися своїми капіталами, що залишаються замороженими в західних фінансових установах.
    Попри здатність Кремля гасити протести силовими методами, Путін критично залежить від стабільності всередині свого найближчого оточення. “Ця підтримка може бути підірвана, якщо США нададуть Україні зброю, необхідну для протидії російським безпілотникам і ракетам. Тому втомлені від війни колеги – і наближені олігархи – цілком можуть чинити тиск на Путіна, щоб той сів за стіл переговорів з мирним планом, який Україна могла б прийняти”, – йдеться в публікації. Варто нагадати, що Дональд Трамп у своїх останніх заявах висловив переконання в тому, що лідери обох країн – і Путін, і Зеленський – наразі зацікавлені у досягненні домовленостей. Проте цього разу американський політик уникає конкретних прогнозів щодо термінів, хоча раніше часто маніпулював швидкими дедлайнами. Своєю чергою, британська газета The Telegraph інформує про зростаюче роздратування президента США діями господаря Кремля. Трамп дедалі частіше розглядає Путіна як головний деструктивний фактор, що заважає мирному врегулюванню. Шлях до катастрофи Політолог зі Швейцарії, фахівець з міжнародної безпеки і доктор наук Андрес Реш у колонці для німецького видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що Путін веде Росію до катастрофи. І сьогодні він може похвалитися хіба що тим, що його країну знову почали боятися європейці і Європа почала вкладати колосальні суми в переозброєння.
    Реш також вказав на те, що у Путіна зменшується вплив у Африці, у Центральній Азії роль Росії поступово перебирає на себе Китай, та й ситуація на Південному Кавказі – не на користь Росії.
    Реш також вказав на те, що у Путіна зменшується вплив у Африці, у Центральній Азії роль Росії поступово перебирає на себе Китай, та й ситуація на Південному Кавказі – не на користь Росії. Війна за Нагірний Карабах продемонструвала, що Росія більше не здатна грати свою колишню роль захисника Вірменії. При тому, що зараз РФ все ще зберігає вплив на авторитарний режим Грузії, але нинішня грузинська влада непопулярна серед більшості місцевого населення. “Одержимість Путіна Україною призвела до того, що Росії довелося знехтувати іншими сферами інтересів. Але Путін зазнав в Україні своєї найбільшої стратегічної поразки. Російський диктатор може здаватися впевненим у перемозі і не виявляти готовності до припинення вогню, а його війська продовжують наступ. Але його мета – стерти Україну з лиця землі як незалежну, прозахідну і демократичну державу – сьогодні здається ще більш нереалістичною, ніж чотири роки тому”, – підсумував Реш. Тим часом армія РФ – на межі виснаження. “Рік, що минув, був для нас великим випробуванням. Російський агресор прагнув завершити війну проти України – але планував завершити розгромом, нав’язавши нам свої умови з позиції сили. Намагався захопити решту територій Донецької, Луганської, Запорізької областей, правобережжя Херсонщини, мав наміри вийти до Одеси, щоб взагалі відрізати нам вихід до моря.Ми не допустили критичних проривів противника, зірвали його плани, багаторазово змушували відкладати терміни спланованих операцій”, – заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Він зазначив, що наші воїни завдали окупантам максимальних втрат та скоротили протягом року ворожу армію більш ніж на 418 тис. осіб убитими й пораненими. Завдяки результативній бойовій роботі Сил оборони противник уже тривалий час не має змоги наростити своє угруповання – адже ми щомісяця нищимо вже більше російських військових, ніж країна-агресор призиває.
    Галина Гірак

  • Путін торік засекретив майже половину своїх указів

    Путін торік засекретив майже половину своїх указів

    Голова правлячого режиму РФ Володимир Путін 2025 року підписав 1010 указів, з яких 449 були секретними. Внаслідок цього частка засекречених документів досягла 44,5%, полічило видання Верстка, що позиціонує себе як незалежне.
    Цей показник більший, ніж було у 2024-му (41,1%), але менше за показник 2022-го (45%), коли російська армія вторглася в Україну, та історичного рекорду 2023 року (49,5%).
    Майже кожен десятий (52 із 561) із опублікованих указів у 2025 році був пов’язаний із присвоєнням почесних найменувань військовим підрозділам. Цей показник практично повторив абсолютний рекорд 2023-го (55).
    Секретні укази можуть бути присвячені різним питанням, але найчастіше їх використовують для нагородження військових, зокрема посмертно. Також Путін таким чином оформлює помилування засуджених, завербованих у штурмові загони.
    Частка секретних указів завжди зростає під час воєн та так званих “спецоперацій”, зазначали в Медіазоні. Так було під час Першої та Другої чеченських воєн, а також захоплення Криму в 2014 році.
    До великої війни в Україні Путін поставив рекорд із засекречених указів у 2001 році, коли Друга чеченська була у повному розпалі. Тоді під гриф “таємно” потрапили 47% підписаних розпоряджень.
    Як відомо, у своєму новорічному зверненні, яке тривало менш ніж три хвилини, Путін жодного разу не згадав про необхідність закінчення війни. Натомість він закликав росіян підтримати військові дії та забезпечити перемогу у так званій “спеціальній військовій операції”.
    Путін у різдвяному привітанні прирівняв окупантів до посланців Бога

  • Космічні пуски в Росії впали до мінімуму з часів Гагаріна – ЗМІ

    Космічні пуски в Росії впали до мінімуму з часів Гагаріна – ЗМІ

    Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку. За підсумками 2025 року держкорпорація Роскосмос реалізувала 17 пусків ракет космічного призначення. Про це на зустрічі з хазяїном Кремля Володимиром Путіним заявив віце-прем’єр Денис Мантуров, повідомляє The Moscow Times.
    Порівняно з минулим роком кількість пусків Роскосмосу не змінилася, тоді як США збільшили їх число зі 145 до 181, Китай — з 68 до 91. У результаті від Штатів Росія відстала більш ніж у 10 разів, а від КНР — більш ніж у 5 разів.
    Якщо виключити період пандемії, кількість пусків у Росії другий рік поспіль тримається на мінімумі з 1961 року, коли Юрій Гагарій здійснив перший політ у космос (тоді їх було 9 за рік). До середини 1960-х СРСР запускав на рік понад 40 ракет, до початку 1970-х довів число пусків до 80-86 на рік, 1982 року встановив рекорд – 99 пусків.
    Тоді їх кількість скоротилася майже в 6 разів, і в результаті Росія опинилася на межі того, щоб вилетіти з топ-3 космічних держав.
    Нова Зеландія минулого року також здійснила 17 космічних пусків (проти 13 2024 року і 7 — 2023-го) і порівнялася з Росією часткою на космічному ринку.
    Чверть століття тому Росія займала лідируючі позиції щодо запусків на орбіту: Роскосмос здійснював більше 30 пусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи та 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік). Але з того часу США наростили кількість пусків у 5,2 рази, а Китай майже в 14 разів.
    Кремль у 2025 році затвердив нацпроект з освоєння космосу вартістю 4,4 трлн рублів, в межах якого планує вивести на орбіту майже 900 супутників для проекту Рассвет (аналог Starlink), а також ще більше 100 зон.
    За планом до 2030 року кількість космічних пусків у Росії має збільшитися до 68 на рік, а через 12 років побити рекорд СРСР – понад 100 щорічно.
    Зауважимо, що аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій.
    Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка