Президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, де обговорили ситуацію в Україні. Путін заявив про готовність проводити переговори з Україною, але водночас не відмовлятися від цілей агресії проти неї. Також було зазначено, що розмова Трампа і Путіна не стосувалася проведення третього раунду переговорів між Україною і Росією. Президент України Володимир Зеленський сподівається на телефонну розмову з Трампом у найближчі дні, щоб отримати підтримку США. Також варто відзначити, що президент Франції Еммануель Макрон також зателефонував Путіну і Зеленському, щоб обговорити ситуацію.
Позначка: Путін
-
Путін і Трамп обговорили Україну – росЗМІ
Президенти США Дональд Трамп і РФ Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої обговорили ситуацію в Україні. Путін висловив готовність Росії продовжувати переговори з Україною, а Трамп висловив побажання якнайшвидшого припинення бойових дій. Росія продовжує пошук дипломатичного шляху для вирішення конфлікту, але не збирається відступати від своїх цілей. Ця розмова відбулася після припинення США постачання деяких видів озброєнь Україні. Також, 4 липня Трамп і президент України Володимир Зеленський планують провести переговори про постачання американської зброї.
-
Трамп анонсував розмову з Путіним
Президент США Дональд Трамп та російський лідер Володимир Путін планують провести телефонну розмову, про що сам Трамп повідомив у соцмережі. Путін підтвердив також ці переговори. Ця розмова відбудеться наступного дня після того, як США зупинили постачання деяких видів озброєнь Україні. Також варто відзначити, що вже завтра Трамп планує переговори з президентом України Володимиром Зеленським, де головною темою буде постачання американської зброї.
-
Кремль оцінив розмову Путіна з Макроном
Президент Франції Еммануель Макрон у телефонній розмові з російським лідером Володимиром Путіним не подавав сигнали про готовність враховувати реалії “на землі” під час обговорення врегулювання війни в Україні. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в середу, 2 липня.
“Ні, не подавав. Обмінювалися думками, але досить докладно”, – сказав він журналістам, відповідаючи на відповідне запитання.
За словами представника Кремля, “це була хороша нагода донести подробиці один до одного” і додав, що “ініціатива була французької сторони”.
Пєскова уточнив, що розмова тривала більше двох годин і була “дуже змістовною”.
А відповідаючи на питання, чи допускають у Кремлі можливість особистої зустрічі Путіна з Макроном, Пєсков сказав: “Про це зараз не йшлося, поки телефонного формату цілком достатньо для того, щоб обмінюватися позиціями”.
У нього також поцікавились, чи надходили запити на переговори з Путіним від інших європейських лідерів, у тому числі від Німеччини та Великої Британії. “Від Німеччини Британії запитів не було”, – відповів Пєсков. -
ЗМІ дізналися деталі розмови Макрона з Путіним
Російський диктатор Володимир Путін не змінив позиції щодо повномасштабно війни в Україні та відкинув припинення вогню на фронті під час розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном. Про це пише Bloomberg.
Після розмови з Путіним Макрон зв’язався з українським колегою Володимиром Зеленський, щоб проінформувати його про перемовини з очільником Кремля.
За словами джерел видання, Макрон повідомив Зеленському, що позиція російського диктатора щодо припинення війни не змінилась й він продовжує відкидати встановлення “режиму тиші”.
Нагадаємо, 1 липня Макрон вперше за майже три роки поспілкувався телефоном із Путіним. Під час розмови російський диктатор знову звинуватив Захід у “створенні антиросійського плацдарму” в Україні та заявив про необхідність врахування “нових територіальних реалій” у переговорах. У відповідь президент Франції наголосив на необхідності встановлення “режиму тиші” для запуску мирного процесу.
-
Путін та Макрон провели телефонну розмову – Кремль
Глава Росії Володимир Путін вперше з 2022 року провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном. Про це повідомляє пресслужба Кремля у вівторок, 1 липня.
У Москві заявили про “змістовний характер” розмови, під час якої порушувалися питання війни Росії проти України, а також конфлікту між Іраном та Ізраїлем.
Основну увагу приділили ситуації в Україні. Путін під час розмови повторив свої стандартні звинувачення на адресу Заходу, мовляв, війна – це “прямий наслідок політики західних держав, які протягом багатьох років ігнорували інтереси безпеки Росії, створювали в Україні антиросійський плацдарм, потурали порушенням прав російськомовних жителів”.
Господар Кремля також поскаржився на постачання сучасного західного озброєння Києву.
Водночас Путін озвучив своє бачення “мирного врегулювання”:
“Путін підтвердив принципові підходи до можливих домовленостей, які мають бути комплексними й довгостроковими, передбачати усунення першопричин української кризи й спиратися на нові територіальні реалії”, – мовиться у заяві Кремля.
Французька сторона офіційно не коментувала зміст розмови.
Раніше Емманюель Макрон відповів російському диктатору Володимиру Путіну на його ініціативу про відновлення переговорів у Стамбулі. Політик назвав такий крок “недостатнім”.
Путін має перестати брехати – Макрон -
Третя зустріч у Стамбулі. Нові вимоги РФ
Росіяни заговорили про нову зустріч з українською делегацією в Стамбулі. Володимир Путін заявив, що Москва готова до проведення третього раунду переговорів з Україною. За його словами, обидві сторони підтримують оперативний контакт.
Нова дата
Глава Кремля стверджує, що зараз голови делегацій обговорюють можливу дату нової зустрічі. Путін також заявив, що проєкти меморандумів між країною-агресором Росією та Україною про припинення вогню мають стати основною темою наступного раунду переговорів.
Раніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара і надалі докладатиме зусиль для дипломатичного завершення війни Росії проти України і працюватиме над продовженням Стамбульського процесу.
2 червня в Стамбулі відбулася друга зустріч делегацій України та країни-агресора Росії. Як стверджують російські ЗМІ, вона тривала понад годину. Сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі “всіх на всіх” двох категорій — тяжко поранених і тяжкохворих та молодих військових віком до 25 років.
Військова допомога Україні
Посол Міністерства закордонних справ країни-агресора РФ з особливих доручень Родіон Мірошник заявив, що участь або співучасть інших країн у війні — це ключовий момент, який, на думку РФ, “повинен бути зупинений у будь-якому вигляді”. І у вигляді постачань озброєнь, і у вигляді навчання українських військових. Він вважає, що припинення цих програм стане демонстрацією прагнення врегулювати війну.
Варто нагадати, що Родіон Мірошник – колишній прес-секретар екс-глави Луганської ОДА Олександра Єфремова, а також лідера Партії регіонів Віктора Януковича. Він також є колишнім депутатом Луганської облради від Партії регіонів та екс-керівником Луганської обласної телерадіокомпанії України.
Колаборант відігравав одну з ключових ролей у підтримці російської окупації Луганської області. У 2015 році як представник окупованої Луганської області у тристоронній контактній групі він приєднався до переговорів щодо мирного врегулювання ситуації на сході України. У вересні 2017 року Луганська прокуратура оголосила Мірошника у розшук.
В серпні 2023 року Родіон Мірошник отримав від окупантів нову посаду — “посол з особливих доручень МЗС Росії з питань злочинів київського режиму”. У червні 2024 року Євросоюз ввів проти нього санкції.
Мертвий формат?
Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що для досягнення прогресу у врегулюванні війни потрібна зустріч Путіна з президентом України Володимиром Зеленським. Кислиця сказав, що не знає дати наступного раунду переговорів між делегаціями України та РФ.
На його думку, окрім домовленостей про обміни військовополоненими, Стамбульський формат не може суттєво змінити складену ситуацію.
«Враховуючи диктаторський характер режиму в Росії, лише одна людина уповноважена — сама себе уповноважила — приймати ті рішення, які здатні покласти край війні або встановити стійке припинення вогню», — зазначив перший заступник голови МЗС.
Кислиця розповів, що під час двох раундів переговорів у Стамбулі українська делегація наполягала на необхідності підготовки зустрічі Зеленського і Путіна.
“У росіян же зовсім інша логіка — що спочатку ми повинні виконати їхні вимоги, а вже потім зустрінуться лідери”, — зазначив він.
За словами Кислиці, без зустрічі двох лідерів, або трьох, разом з президентом США Дональдом Трампом, “навряд чи можна досягти приголомшливих рішень”. -
Путін анонсував скорочення військових витрат
Росія може скоротити бюджетні витрати на “оборону”, зростання яких стало однією із причин збільшення темпів інфляції. Про це заявив правитель РФ Володимир Путін на прес-конференції у Мінську, передають росЗМІ у п’ятницю, 27 червня.
“Так, у нас немаленькі (оборонні – ред.) витрати сьогодні, це 6,3% ВВП. Багато це чи мало? Я вважаю, що багато, і це, звичайно, одна з проблем, у тому числі для бюджету, які ми маємо вирішувати. І ми вирішуємо її гідно”, – сказав російський диктатор.
За словами Путіна, 6,3% ВВП – це 13,5 трлн рублів (сумарний обсяг ВВП у грошовому вимірі – 223 трлн рублів). “Ми заплатили за це (зростання бюджетних видатків – ред.) інфляцією, але ми зараз боремося із цією інфляцією”, – зазначив очільник Кремля.“Ми-то плануємо скорочення витрат на оборону…Ми – так, хочемо завершити спеціальну військову операцію (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.) з потрібним нам результатом. Звичайно, але на це все і розраховується у нас, саме під це, а не під агресивні плани щодо Європи і країн НАТО. І ми плануємо зменшувати витрати. А вони планують – збільшувати. Так хто себе веде агресивно?” – сказав Путін.
Нагадаємо, раніше Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку після обвалу нафтово-газових доходів. Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
-
Путін оцінив меморандуми України і Росії
Український і російський меморандуми щодо мирного врегулювання прямо протилежні, але переговори і проводяться для пошуку шляхів зближення позицій. Таку заяву зробив диктатор РФ Володимир Путін у Мінську за підсумками візиту до Білорусі в п’ятницю, 27 квітня.
“Як і очікувалося, це два абсолютно протилежні меморандуми, але переговори для того і організовуються і проводяться, щоб шукати шляхи зближення, а те, що вони були прямо протилежними, тут нічого дивного немає”, – заявив він.
Путін зазначив, що попередні домовленості передбачали проведення чергового раунду переговорів після обміну полоненими і Роія до цього начебто готова.
“Ми готові таку зустріч провести в Стамбулі, а коли конкретно, це керівники переговорних груп з обох сторін, а вони знаходяться в постійному оперативному контакті один з одним, зідзвонюються, і, на мій погляд, це вже непогано. Вони зараз між собою домовляються щодо чергової зустрічі”, – розповів глава Кремля.
На думку Путіна, предметом наступного раунду перегововорів “має бути обговорення меморандумів як з одного, так і з іншого боку”.
Як відомо, у травні 2025 року Україна та Росія відновили прямі переговори. Другий раунд відбувся 2 червня у Стамбулі. За його підсумками вдалося домовитись про обміни полоненими, а також репатріацію 6 тисяч тіл загиблих військових. Також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей.
У свою чергу росіяни передали свій так званий “меморандум” і заявили, що пропонують Києву тимчасове припинення вогню на окремих ділянках фронту.
Тим часом Кремль висунув умову для наступних переговорів з Україною. При цьому спершу очікувалось, що дату наступного раунду переговорів оголосять після 22 червня. -
Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії
Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
“Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
“Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України.